Кваліфікаційні роботи каф-ри історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/5561
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Окопна війна як феномен ХХ століття: військово-історичний аналіз та методика викладання у шкільному курсі історії(2025) Цюра, Р. В.; Tsura, R. V.(ua)Магістерська робота присвячена комплексному аналізу окопної війни як характерного феномена військової історії ХХ століття та її інтерпретації у шкільній історичній освіті. У дослідженні розкрито передумови формування траншейної моделі, охарактеризовано її технічні, інженерні, стратегічні та соціально-економічні аспекти у контексті Першої світової війни, а також простежено вплив окопної війни на розвиток військової думки міжвоєнного періоду й подальші конфлікти, включно з Другою світовою війною та війнами другої половини ХХ століття. Методичний компонент роботи спрямований на аналіз репрезентації теми окопної війни у шкільній програмі та підручниках. Наукова новизна полягає у поєднанні військово-історичного та дидактичного підходів і комплексній інтерпретації окопної війни як багатовимірного явища. (en) The master's thesis is devoted to a comprehensive analysis of trench warfare as a characteristic phenomenon of 20th-century military history and its interpretation in school history education. The study reveals the prerequisites for the formation of the trench model, characterizes its technical, engineering, strategic, and socioeconomic aspects in the context of World War I, and traces the influence of trench warfare on the development of military thought in the interwar period and subsequent conflicts, including World War II and the wars of the second half of the 20th century. The methodological component of the work is aimed at analyzing the representation of the topic of trench warfare in the school curriculum and textbooks. The scientific novelty lies in the combination of military-historical and didactic approaches and a comprehensive interpretation of trench warfare as a multidimensional phenomenon.Документ Формування громадянської компетентності на прикладі вивчення системи козацького права в період Національно-визвольної революції 1648–1676 рр.(2025) Моргунець, Ярослава Анатоліївна; Morgunets, Y. A.(ua) У магістерській роботі досліджено еволюцію козацького права як правової системи в період Національно-визвольної революції 1648-1676 рр. та його вплив на формування української правосвідомості, державності й громадянської компетентності. У роботі обґрунтовано актуальність осмислення козацького права як джерела історико-правової спадщини, що слугувала фундаментом адміністративно-судових інститутів Гетьманщини, а також правової ідентичності українського народу. У першому розділі проаналізовано формування правової системи Війська Запорізького до початку та в ході Національно-визвольної революції 1648-1676 рр. Охарактеризовано джерела козацького права – звичаєве право, Литовські статути, королівські грамоти, та розкрито їх еволюцію в умовах правового нігілізму Речі Посполитої. Досліджено процес формування державних правових інститутів та інститутів громадянського суспільства. Окрема увага приділена впливу міжнародних договорів (Зборівського, Білоцерківського, Гадяцького, Переяславського, Андрусівського тощо) на розвиток правової системи та автономії козацької держави та змінам у структурі судочинства в добу Руїни. У другому розділі досліджено роль звичаєвого права як основи правової системи Війська Запорізького в період 1648-1676 рр. Акцентовано увагу на тому, що попри відсутність кодифікації, звичаєве право ефективно регулювало суспільні відносини, забезпечуючи легітимність влади та правопорядок. Проаналізовано правові аспекти діяльності копного суду, особливості правової системи Гетьманщини, форми власності на землю, норми цивільного та кримінального права, що базувалися на моральних засадах та принципах козацької демократії. Підкреслено, що звичаєве право стало не лише регулятором правових відносин, а й важливим елементом формування правової культури та національної ідентичності в умовах державотворення. В третьому розділі розглянуто роль історичної освіти у формуванні громадянської компетентності викладача та здобувачів освіти. Проаналізовано професійні та особистісні якості, необхідні викладачу для ефективного викладання історії в контексті демократичних цінностей, прав людини, культурної ідентичності та критичного мислення. Окрема увага приділена методам формування громадянської компетентності учнів під час вивчення теми козацького права в період Національно-визвольної революції 1648-1676 рр. Відзначено щодо доцільності використання інтерактивних форм навчання, зокрема історичних диспутів, міждисциплінарного підходу та роботи з джерелами, що сприяє розвитку активної громадянської позиції та відповідальності за її вибір. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі козацького права як історико-правового феномену й методологічного ресурсу для формування громадянської компетентності в сучасному освітньому процесі. Визначено методичні підходи до інтеграції історико-правових знань у систему громадянської освіти, що має значення для формування національної ідентичності та правової культури молоді. Результати дослідження можуть бути використані в освітніх програмах, методичних розробках, патріотичному вихованні, а також у подальших наукових студіях з історії права України. (en) The master's thesis explores the evolution of Cossack law as a legal system during the period of the National Liberation Revolution of 1648–1676 and its impact on the formation of Ukrainian legal consciousness, statehood, and civic competence. The paper substantiates the relevance of understanding Cossack law as a source of historical and legal heritage that served as the foundation for the administrative and judicial institutions of the Hetmanate, as well as for the legal identity of the Ukrainian people. The first chapter analyzes the formation of the legal system of the Zaporozhian Host before and during the National Liberation Revolution of 1648-1676. It characterizes the sources of Cossack law – customary law, the Lithuanian Statutes, royal charters – and examines their evolution in the context of legal nihilism in the Polish-Lithuanian Commonwealth. The chapter investigates the process of forming state legal institutions and civil society structures. Particular attention is paid to the influence of international treaties (the Treaties of Zboriv, Bila Tserkva, Hadiach, Pereiaslav, Andrusovo, etc.) on the development of the legal system and autonomy of the Cossack state, as well as changes in the judicial structure during the period of the Ruin. The second chapter examines the role of customary law as the foundation of the legal system of the Zaporozhian Host during 1648–1676. Emphasis is placed on the fact that despite the absence of codification, customary law effectively regulated social relations, ensured the legitimacy of power, and maintained legal order. The chapter analyzes the legal aspects of the kopny court’s activity, features of the Hetmanate’s legal system, forms of land ownership, and norms of civil and criminal law based on moral principles and the values of Cossack democracy. It is emphasized that customary law functioned not only as a regulator of legal relations but also as a vital element in the formation of legal culture and national identity in the context of state-building. The third chapter focuses on the role of historical education in shaping the civic competence of teachers and students. It analyzes the professional and personal qualities necessary for teachers to effectively teach history in the context of democratic values, human rights, cultural identity, and critical thinking. Particular attention is given to methods of developing students’ civic competence while studying the topic of Cossack law during the National Liberation Revolution of 1648-1676. The chapter highlights the relevance of using interactive teaching methods, such as historical debates, interdisciplinary approaches, and source-based work, which contribute to fostering an active civic stance and a sense of responsibility for one’s choices. The scientific novelty of the study lies in the comprehensive analysis of Cossack law as a historical and legal phenomenon and a methodological resource for shaping civic competence in modern educational processes. The thesis outlines methodological approaches to integrating historical and legal knowledge into the system of civic education, which is important for the development of national identity and legal culture among youth. The research results can be used in educational programs, methodological developments, patriotic education, and further academic studies in the history of Ukrainian law.Документ Ісмаїл Гаспринський – духовний батько кримськотатарського народу : методичні підходи до вивчення історичної постаті(2025) Горохова, Галина Іванівна; Horokhova, H. I.(ua) У кваліфікаційній роботі застосовано комплексний підхід до вивчення внеску Ісмаїла Гаспринського у національне відродження кримськотатарського народу наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. та визначено методичні підходи до вивчення його історичної постаті в освітньому процесі. Розкрито основні аспекти його ідеологічної, громадської, просвітницької та публіцистичної діяльності, спрямованої на модернізацію тюркомовного суспільства. Особливу увагу зосереджено на його ролі як ініціатора джадидизму, засновника першого кримськотатарського періодичного видання «Терджиман» і захисника прав мусульманських жінок. Проаналізовано механізми культурного опору в умовах імперських обмежень, зокрема цензури, що ускладнювали поширення прогресивних ідей, проте не зупинили місію мислителя. З’ясовано, що І. Гаспринський відіграв ключову роль у формуванні національної самосвідомості кримських татар і сприяв розвитку тюркомовної культури загалом. Результати дослідження мають значення для подальших історико ульту рних студій, популяризації спадщини І. Гаспринського, а також для освітньої практики, що сприяє збереженню історичної пам’яті та формуванню міжкультурного діалогу. (en) The qualification work applies a comprehensive approach to studying Ismail Gasprinsky’s contribution to the national revival of the Crimean Tatar people in the late 19th and early 20th centuries and defines methodological approaches to studying his historical figure in the educational process. The main aspects of his ideological, social, educational, and journalistic activities aimed at modernizing the Turkic speaking society are revealed. Particular attention is focused on his role as the initiator of Jadidism, the founder of the first Crimean Tatar periodical Terjiman, and the defender of the rights of Muslim women. The mechanisms of cultural resistance in the context of imperial restrictions, in particular censorship, which complicated the dissemination of progressive ideas but did not stop the thinker’s mission, are analyzed. It is established that I. Gasprinsky played a key role in the formation of the national identity of the Crimean Tatars and contributed to the development of Turkic speaking culture in general. The results of the study are important for further historical and cultural studies, the popularization of I. Gasprinsky’s legacy, as well as for educational practices that contribute to the preservation of historical memory and the formation of intercultural dialogue.Документ Проблема колоніалізму в шкільному курсі історії на прикладі теми «Історія будівництва і відкриття Суецького канал(2025) Антоненко, Артем Сергійович; Antonenko, A. S.(ua) Робота присвячена аналізу проблеми колоніалізму та її відображенню в шкільному курсі історії. Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи до вивчення колоніалізму — імперіологічний, марксистсько-економічний та постколоніальний, а також уточнено понятійний апарат і дослідницькі інструменти вивчення глобальних систем домінування та залежності. На історичному матеріалі висвітлено передумови, етапи будівництва й відкриття Суецького каналу, колоніальні інтереси Франції та Великої Британії, роль Єгипту й геополітичні наслідки контролю над цим стратегічним маршрутом. Показано, що історія каналу є характерним прикладом колоніальної політики XIX століття. Запропоновано методику викладання теми «Будівництво і відкриття Суецького каналу» у шкільному курсі історії, засновану на компетентнісному, критичному та громадянському підходах. Подано модель уроку, методи роботи з джерелами та візуальними матеріалами, проблемні запитання й інструменти формування критичного та деколоніального мислення учнів. Практичне значення роботи полягає у створенні методичних рекомендацій для вчителів та вдосконаленні змісту теми про Суецький канал відповідно до сучасних наукових підходів. (en) The work examines the problem of colonialism and its representation in the school history curriculum. It outlines key theoretical and methodological approaches to studying colonialism — imperial, Marxist-economic, and postcolonial — and clarifies the conceptual framework and research tools used to analyze global systems of domination and dependence. Based on historical material, the study highlights the prerequisites, stages, and opening of the Suez Canal, the colonial interests of France and Great Britain, Egypt’s role, and the geopolitical consequences of controlling this strategic route. The history of the canal is presented as a characteristic example of 19th-century colonial policy. The work proposes a methodology for teaching the topic “Construction and Opening of the Suez Canal” in the school history course, grounded in competence based, critical, and civic approaches. It includes a lesson model, methods of working with sources and visual materials, problem-based questions, and tools for developing students’ critical and decolonial thinking. The practical significance lies in developing methodological recommendations for history teachers and improving the content of the Suez Canal topic in accordance with modern historical scholarship.Документ Нацистський концентраційний табір як інструмент тоталітарної влади: проблема визначення, методології і методики викладання у навчальних закладах(2025) Шевченко, Володимир Євгенович; Shevchenko, V. E.(ua) Магістерське дослідження присвячене комплексному аналізу нацистського концтабору як інструменту тоталітарної влади, увага зосереджена на проблемі визначення, генезисі, детермінантах, структурно-функціональній класифікації та можливостях використання результатів у сучасному освітньому процесі. Увага дослідження спрямована на визначення поняття “концтабір”, розкриття детермінантів формування системи німецьких таборів, генезис таборів та кристалізацію терміну “нацистський концентраційний табір”. Подано класифікацію табірної системи та типологізацію нацистських концтаборів. Дослідження становить цілісний науково-методичний комплекс, який поєднує історичний аналіз, теоретичне осмислення понятійного апарату, структурну реконструкцію табірної системи та прикладний педагогічний аспект. (en) This master’s thesis is devoted to a comprehensive analysis of Nazi concentration camps as instruments of totalitarian power, focusing on the problem of definition, genesis, determinants, structural and functional classification, and possibilities for using the results in the modern educational process. Research attention aims to define the concept of a “concentration camp”, reveal the determinants of the formation of the German camp system, the genesis of the camps, and the crystallisation of the term “Nazi concentration camp”. Presents a classification of the camp system and a typology of Nazi concentration camps. The study is a comprehensive scientific and methodological complex that combines historical analysis, theoretical understanding of the conceptual apparatus, structural reconstruction of the camp system, and applied pedagogical aspects.Документ Проблема суспільних трансформацій у США під впливом В’єтнамської війни у шкільному курсі всесвітньої історії(2025) Фролов, Володимир Юрійович; Frolov, V. Yu.(ua) В’єтнамська війна (1955-1975) стала одним із ключових воєнно політичних конфліктів другої половини ХХ ст. Вона суттєво вплинула не лише на перебіг міжнародних відносин доби «холодної війни». У 1964 р. відбулася інтервенція США до В’єтнаму, що мало наслідки не лише для міжнародних відносин, а і для самої країни та спричинило глибинну трансформацію суспільно-політичного розвитку Сполучених Штатів Америки. Конфлікт уперше перетворив суспільну думку на вирішальний чинник зовнішньої політики, а студентські, молодіжні та ветеранські рухи стали головними рушіями антивоєнної мобілізації, надавши протестам моральну легітимність. Важливу роль у формуванні суспільних настроїв відіграли медіа – телевізійні репортажі, журналістські розслідування, зокрема розслідування під назвою «Документи Пентагону», що спричинили кризу довіри до влади й суттєво змінили механізми легітимації воєнної політики. Довготривалим наслідком війни стала переоцінка американської ідентичності, що знайшло відображення у культурі, мистецтві та літературі. Закріпився образ В’єтнаму як символу травми й моральних дилем, а політичні інституції реформували систему контролю над воєнними рішеннями, визначивши нові рамки взаємодії держави та суспільства. (en) The Vietnam War (1955-1975) was one of the key military and political conflicts of the second half of the 20th century. It had a significant impact not only on international relations during the Cold War. In 1964, the United States intervened in Vietnam, which had consequences not only for international relations, but also for the country itself and caused a profound transformation in the socio-political development of the United States of America. For the first time, the conflict turned public opinion into a decisive factor in foreign policy, and student, youth and veteran movements became the main drivers of anti-war mobilisation, giving the protests moral legitimacy. The media played an important role in shaping public opinion through television reports and journalistic investigations, in particular the Pentagon Papers, which caused a crisis of confidence in the government and significantly changed the mechanisms of legitimising military policy. A long-term consequence of the war was a reassessment of American identity : culture, art, and literature cemented the image of Vietnam as a symbol of trauma and moral dilemmas, while political institutions reformed the system of control over military decisions, defining a new framework for interaction between the state and society.Документ Вивчення трансформаційних процесів на уроках історії на прикладі розгляду внутрішньої та зовнішньої політики Генріха VIII Тюдора(2025) Стреленко, Павло Сергійович; Strelenko, P. S.У дослідженні розглянуто політичну, соціальну та культурну трансформацію Англії в першій половині XVI століття в контексті правління Генріха VIII. На основі широкого кола джерел – парламентських актів, дипломатичного листування, хронік, портретів та наукових інтерпретацій – проведено комплексний аналіз еволюції державної влади, церковної політики, соціально-економічних процесів та міжнародних відносин доби Тюдорів. Мета роботи полягає у всебічному вивченні політичної діяльності Генріха VIII, її мотивів, наслідків та історичного значення для формування англійського абсолютизму. Дослідження спрямоване на з’ясування, яким чином поєднання особистих амбіцій монарха, політичного прагматизму та релігійного реформаторства визначило подальший розвиток Англії як національної держави європейського типу. Об’єктом дослідження є внутрішня та зовнішня політика Генріха VIII, предметом – специфіка політичних рішень і реформ, що стали чинником перетворення середньовічної монархії у ранньомодерну державу. Хронологічні рамки охоплюють 1509–1547 роки – період правління Генріха VIII. У роботі використано комплексний історико-порівняльний, структурно-функціональний і джерелознавчий методи, що дали змогу виявити динаміку політичних процесів і співвіднести її з європейським контекстом. Вперше в українському історіографічному полі здійснено спробу міждисциплінарного аналізу політики Тюдора з урахуванням культурного та візуального виміру – зокрема, через портрети Ганса Гольбейна Молодшого, які стали інструментом формування монархічного іміджу. Наукова новизна роботи полягає у цілісному трактуванні діяльності Генріха VIII не лише як релігійного реформатора, а як політичного архітектора нової державної системи. Висвітлено механізми бюрократизації влади, зміцнення парламентської бази монархії, соціальні наслідки обгороджень і секуляризації, а також формування англіканської церкви як опори королівського суверенітету. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів у навчальному процесі – при викладанні історії середніх віків, історії Великої Британії та методики навчання історії. У результаті дослідження зроблено висновок, що політика Генріха VIII, попри її суперечливість і деспотичні риси, заклала підвалини для модернізації англійського суспільства, централізації влади та становлення нової європейської ідентичності Англії. (en)The study examines the political, social and cultural transformation of England in the first half of the 16th century in the context of the reign of Henry VIII. Based on a wide range of sources – parliamentary acts, diplomatic correspondence, chronicles, portraits and scientific interpretations – a comprehensive analysis of the evolution of state power, church policy, socioeconomic processes and international relations during the Tudor era is conducted. The aim of the work is to comprehensively study the political activities of Henry VIII, their motives, consequences, and historical significance for the formation of English absolutism. The study aims to clarify how the combination of the monarch's personal ambitions, political pragmatism, and religious reformism determined the further development of England as a European-style nation state. The object of the study is the domestic and foreign policy of Henry VIII, and the subject is the specifics of political decisions and reforms that became a factor in the transformation of the medieval monarchy into an early modern state. The chronological framework covers the years 1509–1547, the period of Henry VIII's reign. The work uses comprehensive historical-comparative, structural-functional and source-based methods, which made it possible to identify the dynamics of political processes and correlate them with the European context. For the first time in Ukrainian historiography, an attempt has been made to conduct an interdisciplinary analysis of Tudor's policies, taking into account cultural and visual dimensions, in particular through the portraits of Hans Holbein the Younger, which became an instrument for shaping the monarchical image. The scientific novelty of the work lies in its comprehensive interpretation of Henry VIII's activities not only as a religious reformer, but also as a political architect of a new state system. The mechanisms of bureaucratisation of power, strengthening of the parliamentary base of the monarchy, social consequences of enclosure and secularisation, as well as the formation of the Anglican Church as a pillar of royal sovereignty are highlighted. The practical significance of the research lies in the possibility of using its results in the educational process – in teaching medieval history, British history, and history teaching methods. The study concludes that Henry VIII's policies, despite their controversial and despotic nature, laid the foundations for the modernisation of English society, the centralisation of power and the formation of a new European identity for England.Документ Використання етнографічного матеріалу на уроках історії на прикладі теми : «Вплив слов’янської міфології на повсякденне життя українців у ХVI–XIX cт.»(2025) Соколенко, Дар’я Володимирівна; Sokolenko, D. V.(ua) У кваліфікаційній роботі з’ясовуються питання впливу слов’янської міфології на світогляд, вірування, повсякденне життя українців у ХVI–XIX ст. Характеризуються персонажі природних стихій та яке місце вони займали в картині світу в уявленнях та побуті українців. Аналізуютьсяпогляди українців на образ відьом, їхні здібності та відмінності українських відьом від своїх європейських колег. Особливе місце у вивченні займають судові процеси, які яскраво демонструють усі ці уявлення. Досліджуються образи українських характерників у людській свідомості та здібності, що їм приписувались. Розглядаються зображення персонажів слов’янської міфології у культурі, а саме у художніх творах, зокрема, Миколи Гоголя, Лесі Українки, Пантелеймона Куліша. (en) The qualification work clarifies the issues of the influence of Slavic mythology on the worldview, beliefs, and everyday life of Ukrainians in the 16th–19th centuries. The characters of natural elements are characterized and what place they occupied in the picture of the world in the ideas and everyday life of Ukrainians. The views of Ukrainians on the image of witches, their abilities, and the differences between Ukrainian witches and their European colleagues are analyzed. A special place in the study is occupied by trials, which vividly demonstrate all these ideas. The images of Ukrainian characters in human consciousness and the abilities attributed to them are studied. The depictions of characters of Slavic mythology in culture are considered, namely in works of art, in particular, by Mykola Gogol, Lesya Ukrainka, and Panteleimon Kulish.Документ Світові війни в карикатурах: методика роботи з візуальними джерелами(2025) Савченко, Марина Юріївна; Savchenko, M. Y.(ua) Магістерська робота присвячена дослідженню політичної карикатури як специфічного історичного джерела, що відображає суспільні настрої, міжнародні відносини та ключові події першої половини ХХ століття. У роботі проаналізовано карикатури періоду Першої світової війни: картографічні та геополітичні форми сатиричного зображення (сатиричні карти Європи, символічні образи держав, персоніфіковані персонажі), а також особливості візуальної репрезентації військово-політичних блоків і трансформацію ідейних акцентів протягом війни. Висвітлено образи політичних лідерів та прийоми художнього перебільшення, що впливали на масове сприйняття подій. Розкрито специфіку карикатури доби Другої світової війни в контексті передвоєнної кризи, аншлюсу, Мюнхенської угоди та початкового етапу війни. Проаналізовано зображення лідерів антигітлерівської коаліції, нацистської Німеччини та її союзників, а також візуальні наративи, що формували уявлення про хід бойових дій. У методичній частині обґрунтовано можливості застосування карикатури в процесі викладання історії. Розкрито її педагогічний потенціал як інструменту розвитку критичного мислення, уміння читати візуальні символи й розпізнавати пропагандистські прийоми. Подано покроковий алгоритм роботи з карикатурою – від первинного сприйняття до аналізу контексту та авторської позиції. На прикладі теми «Перша світова війна» (10 клас) запропоновано практичну методику використання карикатур у поєднанні з іншими історичними джерелами. (en) The master's thesis is devoted to the study of political caricature as a specific historical source that reflects public sentiment, international relations, and key events of the first half of the 20th century. The thesis analyses caricatures from the First World War period: cartographic and geopolitical forms of satirical representation (satirical maps of Europe, symbolic images of states, personified characters), as well as the peculiarities of the visual representation of military-political blocs and the transformation of ideological accents during the war. It highlights the images of political leaders and techniques of artistic exaggeration that influenced the mass perception of events. It reveals the specifics of caricature during the Second World War in the context of the pre-war crisis, the Anschluss, the Munich Agreement, and the initial stage of the war. It analyses images of the leaders of the anti-Hitler coalition, Nazi Germany and its allies, as well as visual narratives that shaped perceptions of the course of the war. The methodological part substantiates the possibilities of using caricatures in the process of teaching history. It reveals their pedagogical potential as a tool for developing critical thinking, the ability to read visual symbols and recognise propaganda techniques. A step-by-step algorithm for working with caricatures is presented, from initial perception to analysis of context and authorial position. Using the example of the topic ‘World War I’ (10th grade), a practical methodology for using caricatures in combination with other historical sources is proposed.Документ Радянський політичний анекдот як історичне джерело та засіб навчання(2025) Кіктєва, Каріна Володимирівна; Kiktieva, K. V.(ua) У дослідженні розглянуто радянський політичний анекдот як важливий елемент суспільно-політичної комунікації та неофіційної культури СРСР. Проаналізовано історичні етапи формування та еволюції цього жанру – від ленінського періоду та сталінізму до хрущовської «відлиги», доби «застою» і «перебудови». Особливу увагу приділено тому, як анекдот відображав суспільні настрої. Це був своєрідний спосіб говорити правду в умовах цензури та страху. У роботі простежено динаміку функцій політичного анекдоту: від прихованої критики та соціальної розрядки до форми колективної самоіронії та протестної комунікації пізнього СРСР. Окремий розділ присвячено методичним аспектам використання радянських політичних анекдотів у навчанні історії. Розкрито можливості анекдоту як засобу розвитку критичного мислення, ілюстрації повсякденності тоталітарного суспільства та осмислення механізмів пропаганди. Наведено приклади застосування цього жанру на уроках з історії України та всесвітньої історії. (en) The study examines Soviet political anecdotes as an important element of socio-political communication and unofficial culture in the USSR. It analyzes the historical stages of the formation and evolution of this genre—from the Leninist period and Stalinism to Khrushchev's “thaw,” the era of “stagnation,” and “perestroika.” Particular attention is paid to how jokes reflected public sentiment. It was a unique way of telling the truth in conditions of censorship and fear. The work traces the dynamics of the functions of political anecdotes: from hidden criticism and social relief to a form of collective self-irony and protest communication in the late USSR. A separate section is devoted to the methodological aspects of using Soviet political anecdotes in history teaching. The possibilities of anecdotes as a means of developing critical thinking, illustrating the everyday life of a totalitarian society, and understanding the mechanisms of propaganda are revealed. Examples of the use of this genre in lessons on Ukrainian and world history are given.