Кафедра історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/26
Переглянути
379 результатів
Результати пошуку
Документ Практикум з курсу «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.»(2024) Марченко, Олег МиколайовичПрактикум з історії Московії в XIII–XVII ст. та Російської імперії в XVIIІ ст. рекомендований студентам гуманітарних спеціальностей, які в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка вивчають вибіркову навчальну дисципліну «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.». Навчально-методичні матеріали містять основні проблемні питання з історії московитів, які постали на теренах Східної Європи в XIII–XVIIІ ст. у формі Московського князівства (ХІІІ–XVI), Московського царства (з 1547 року), Російської імперії (з 1721 року), та методичні рекомендації до них. У практикумі запропоновано питання для обговорення та дискусій, зазначено основні терміни й поняття з курсу, ключові дати, події, подано коротку характеристику персоналій, які необхідні для розуміння історичного розвитку росіян. Для поглибленого вивчення політичних, соціальних, економічних, культурних проблем з історії Московії та Російської імперії до кінця XVIII ст. студентам підібрано документальні джерела з тем, що вивчаються. Тестові завдання допоможуть виробити навички узагальнення та порівняльно-аналітичної діяльності. Видання сприятиме розширенню знань студентів, поглибленню розуміння ключових особливостей історичного розвитку державних утворень на теренах Східної Європи в XIII–XVIIІ ст., формуванню в них практик самостійної роботи з матеріалами джерел із російської історії.Документ Висадка союзних військ 6 червня 1944 р. у Нормандії у відображенні україномовної колаборантської преси(2024) Грінченко, Віктор ГригоровичДокумент Степан Левинський про характерні особливості японської культури(2025) Грінченко, Віктор ГригоровичДокумент Українська емігрантська преса про радянське Закарпаття у перші повоєнні роки(2025) Грінченко, Віктор ГригоровичДокумент Практикум з курсу «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.»(2025) Марченко, Олег Миколайович(ua) Практикум з історії Московії в XIII–XVII ст. та Російської імперії в XVIIІ ст. рекомендований студентам гуманітарних спеціальностей, які в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка вивчають вибіркову навчальну дисципліну «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.». Навчально-методичні матеріали містять основні проблемні питання з історії московитів, які постали на теренах Східної Європи в XIII–XVIIІ ст. у формі Московського князівства (ХІІІ–XVI), Московського царства (з 1547 року), Російської імперії (з 1721 року), та методичні рекомендації до них. У практикумі запропоновано питання для обговорення та дискусій, зазначено основні терміни й поняття з курсу, ключові дати, події, подано коротку характеристику персоналій, які необхідні для розуміння історичного розвитку росіян. Для поглибленого вивчення політичних, соціальних, економічних, культурних проблем з історії Московії та Російської імперії до кінця XVIII ст. студентам підібрано документальні джерела з тем, що вивчаються. Тестові завдання допоможуть виробити навички узагальнення та порівняльно-аналітичної діяльності. Видання сприятиме розширенню знань студентів, поглибленню розуміння ключових особливостей історичного розвитку державних утворень на теренах Східної Європи в XIII–XVIIІ ст., формуванню в них практик самостійної роботи з матеріалами джерел із російської історії.Документ Вплив Російської імперської та радянської реальності на життя єлисаветградської родини Войнових(2024) Марченко, Олег МиколайовичДокумент Порівняльна характеристика реформ в Австрійській та Російській імперіях другої половини XVIII ст.(2024) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, Oleh(ua) Стаття розглядає процес реформ у двох імперіях – Австрійській та Російській, які проводили Марія Терезія та Йосиф ІІ в габсбурзьких територіях і Катерина ІІ в російських землях, котрі в історіографії отримали назву політики «освіченого абсолютизму». Зазначаються ключові риси цієї політики, такі як використання ідей раціоналізму та освіти як ідеологічної бази, активна законодавча та законотворча діяльність, спрощення системи управління, створення дієвого бюрократичного апарату, протегування торгівлі та підприємництву, поліпшення життєвого рівня населення, реформування правової системи, удосконалення системи освіти, широка благодійницька діяльність тощо. У дослідженні з’ясовуються спільні ознаки модернізаційних перетворень, а також зазначаються відмінності в реалізації реформ у Габсбурзькій та Російській імперіях у другій половині XVIII ст. Наприклад, різниця була в характері централізації. Російська імперія, розвиваючись як унітарна держава, ставила за мету підвищення ефективності наявного державного апарату, тоді як Габсбурзька імперія почала централізаційні заходи лише із середини XVIII ст. Відрізнялася соціальна база реформ – Катерина ІІ намагалася зберегти станові привілеї для дворянства, а Йосиф II діяв в інтересах «загального блага», не надаючи переваги жодному зі станів. Австрійська бюрократія у порівнянні з російською була ефективнішою, завдяки залученню різних верств суспільства на державну службу. Стаття розглядає спроби володарів обох імперій врегулювати важливі питання взаємин між землевласниками й селянами. Щодо Йосифа ІІ, його закон від 1781 року скасував кріпосне право, надав селянам право виходу з громади й села, вільного вибору професії, одруження без згоди панів, звертання зі скаргами до суду, навчання ремеслу, була замінена панщина грошовою платою тощо. Катерина ІІ продовжувала політику кріпосної залежності селян, включно з тілесними покараннями. Робиться спроба розкрити подібності та відмінності між імперіями в їхніх соціальних, освітніх, культурних аспектах. Наприклад, монархи прагнули створити систему освіти, що формувала грамотних підданих. Подібні цінності й погляди мали австрійські та російські імперські еліти, які виростали зі схожого соціального та культурного середовища, проводили однотипний спосіб життя. У статті зазначається, що Російська імперія та Габсбурзька монархія мала спільні риси: обидві імперії були великі за територією, континентальні, мілітарні, бюрократичні, поліетнічні, багатоконфесійні, прагнули мати статус великої європейської держави, намагалися наздогнати своїх суперників та вести війни для досягнення зовнішньополітичної переваги. (en) The article examines the process of reforms in two empires – Austrian and Russian, which were carried out by Maria Theresa and Joseph II in the Habsburg territories and Catherine II in the Russian lands, which in historiography received the name of the policy of «enlightened absolutism». The key features of this policy are noted, such as the use of ideas of rationalism and education as an ideological basis, active legislative and law-making activity, simplification of the management system, creation of an effective bureaucratic apparatus, protection of trade and entrepreneurship through the policy of mercantilism, physiocracy, improvement of the standard of living of the population, reform of the legal system towards humanization, improvement of the education system, broad charitable activities, etc. The study identifies common signs of modernization transformations, and also notes differences in the implementation of reforms in the Habsburg and Russian empires in the second half of the 18th century. For example, the difference was in the nature of centralization. The Russian Empire, developing as a unitary state, aimed to increase the efficiency of the existing state apparatus, while the Habsburg Empire began centralization measures only from the middle of the 18th century, and it had a significant variety of provinces, which complicated the process of modernization. The social basis of the reforms differed – Catherine II tried to preserve class privileges for the nobility, while Joseph II acted in the interests of the «common good», not favoring any of the classes. In general, the Austrian bureaucracy compared to the Russian one was more efficient, thanks to the involvement of various layers of society in public service. Particular attention is paid to religious policy in the empires, where attempts to fully subjugate the church to the state, secularization of church lands, and limitation of its influence on state policy are described. The article examines the attempts of the rulers of both empires to settle important issues of relations between landowners and peasants. As for Joseph II, his law of 1781 abolished serfdom, gave peasants the right to leave the community and the village, freely choose a profession, marry without the consent of the lords, file complaints in court, learn a trade, replaced the lordship with a monetary payment, etc. Catherine II continued the policy of serfdom for peasants, including corporal punishment and special trials for peasants. The article reveals the similarities and differences between the empires in their social, educational, and cultural aspects. For example, the monarchs sought to create an education system that formed literate subjects, to transform the population into useful members of society through reforming the legal system in the direction of humanization. Similar values and views were shared by the Austrian and Russian imperial elites, who grew up from a similar social and cultural environment, led a similar lifestyle, such as shared reading, clothing, communication in French, etc. The article notes that the Russian Empire and the Habsburg Monarchy had common features: both empires were large in territory, continental, military, bureaucratic, multi-ethnic, multi-confessional, aspired to the status of a great European power, tried to catch up with their rivals and wage wars to achieve foreign political superiority.Документ Новітня історія країн Європи та Америки (1914–1939 рр.)(ФОП Піскова М. А., 2025) Позднякова, Інна СергіївнаНавчально методичний комплекс дисципліни «Новітня історія країн Європи та Америки (1914–1939 рр.)» розроблений на основі освітньо-професійної програми Середня освіта (Історія, Правознавство) й охоплює найважливіші проблеми розвитку країн Заходу, висвітлення яких покликане розкрити цілісну картину історичного процесу – від Першої світової війни та до початку Другої світової війни. Методичні рекомендації до семінарських занять, тематика питань до самостійної роботи, методичні рекомендації та широкий список рекомендованої літератури сприятимуть результативній підготовці студентів до семінарських занять та самостійного опрацювання частини програмового матеріалу. Видання призначене для студентів ЦДУ ім. В. Винниченка, спеціальності А 4 «Середня освіта (Історія)» денної форми навчання.Документ Друга світова і російсько-українська війни: паралелі, контексти, міфи(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Марченко, Олег МиколайовичДокумент Аналіз рекомендацій Євгена Маланюка українському суспільству як подолати «хворобу» малоросійства(2025) Марченко, Олег Миколайович; Демешко, Інна МиколаївнаВикористовуючи есей Євгена Маланюка «Малоросійство», автори намагаються розкрити емоційне сприйняття та роздуми українського інтелектуала про невдачі в боротьбі за державність та складність українського самовизначення в умовах імперських впливів. Твір Є. Маланюка справді має характер глибокої культурологічної розвідки, що аналізує витоки і прояви національної слабкості та відсутності державної свідомості серед українців, а також пропонує шляхи подолання цього феномену. Є. Маланюк, як відомо, добре розумів складність і багатогранність цієї «хвороби», яку він вважав хронічною і пов’язаною з багатовіковим поневоленням та колоніальними умовами існування України під чужими імперіями. Твір Євгена Маланюка не просто визначає феномен малоросійства, але й висвітлює корені цієї «хвороби» українства, її глибокі культурно-історичні причини, які нівелюють національну свідомість, політичну волю та державницькі прагнення. Автор вправно поєднує історичний аналіз із культурологічним, показуючи, як малоросійство стало результатом зовнішнього і внутрішнього впливу на українське суспільство. У статті зазначається, що Є. Маланюк напрочуд точно показує, як імперська Росія активно працювала над формуванням в українців почуття меншовартості та безсилля, використовуючи різноманітні інструменти – від культури та мистецтва до системи освіти. Через цей процес українці не лише втрачали свою національну ідентичність, а й ставали частиною великої імперії, поглиненими її культурою і цінностями. Важливою є концепція малоросійства як «національної хвороби», що проявляється в політичній слабкості, духовному каліцтві, нездатності до самостійного мислення та самовизначення. Це, за словами Є. Маланюка, не лише невміння чи небажання бути державним народом, а й внутрішнє підкорення своїм колонізаторським силам, які активно працюють над тим, щоб позбавити українців національної гідності та історичної пам’яті. Твір Є. Маланюка не тільки ставить діагноз українській нації, але й пропонує вихід – через формування міцної національної свідомості, відновлення історичної пам’яті, розвиток культури і, зрештою, через утвердження власної, незалежної держави. Ідеї Євгена Маланюка, хоча й написані в середині ХХ століття, вражають своєю актуальністю і в сучасному контексті. В умовах російської агресії, спроби імперської держави знову підкорити Україну, питання національної самоідентифікації, збереження української державності стали центральними. Твір Є. Маланюка надає важливі інструменти для розуміння того, як необхідно відновлювати національну ідентичність і як боротися з внутрішніми проявами слабкості та підкореності.