Нові надходження
Психолінгвістика
(2023) Лелека Тетяна Олександрівна
(ua) Психолінгвістика — наука про взаємозв’язки мови і мислення, вплив мови на психічний розвиток людини, психологічну зумовленість мовних явищ. Досліджує вона і формування мовної свідомості, діяльність людини як мовної особистості, закорінену у психічну національну специфіку мовленнєвої поведінки і соціального символізму. Розкриття цих питань в контексті найновіших досягнень психологічної і лінгвістичної науки та відповідно до сучасних методологічних вимог становить концептуальну основу, проблемну структуру і зміст навчально-методичного посібника. Він може бути допоміжним матеріалом до вибіркової дисципліни.
У посібнику представлені методичні рекомендації, що включають плани лекцій, семінарських занять, матеріали для самостійної роботи студентів. Адресований студентам вищих навчальних закладів. Прислужиться всім, хто цікавиться психологічними основами мислення, мовного розвитку і мовленнєвої діяльності людини.
Методи обчислень
(2024) Луньова, Марія Валентинівна
(ua) Викладено методичні рекомендації до проведення лабораторних робіт з дисципліни «Методи обчислень». Навчальне видання призначене для студентів денної форми навчання факультету математики, природничих наук та технологій спеціальностей 112 Статистика, 014 Середня освіта (Інформатика) та 122 Комп’ютерні науки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти і містить теоретичні відомості та практичні прийоми, направлені на розв’язання математичних задач за допомогою комп’ютерних засобів, а також вимоги до виконання та оформлення лабораторних робіт.
Проведення та виконання наявних індивідуальних завдань лабораторних робіт передбачає використання студентами програмних пакетів Maxima або Maple і алгоритмічної мови програмування (С++, Pyton та ін.).
Формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки
(2023) Короткевич, Ксенія Єгорівна; Korotkevych, K. Y.
(ua) Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки. – Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький, 2023.
У дисертації представлено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення проблеми формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому,
що: уперше визначено сутність поняття «уміння навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін» (як комплекс мотивовано-вольових дій активно-пізнавального характеру, спрямованих на реалізацію функцій самостійного, раціонального планування, самоуправління та
самоконтролю щодо власної освіти з метою досягнення найбільш продуктивних результатів та ефективного особистісного, професійного і творчого саморозвитку та самореалізації в галузі хореографічного мистецтва); виокремлено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови (підвищення самомотивації студентів до професійного самовдосконалення; активізація самостійної освітньої діяльності студентів-хореографів у різних формах організації навчання (аудиторна, дистанційна, самопідготовка); стимулювання майбутніх
викладачів хореографічних до саморефлексії та аналізу власних начальних дій) формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки; розроблено й апробовано авторську методику формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки; уточнено сутність понять «синергетика», «самоорганізація», «педагогічна самоорганізація» в контексті проблеми дослідження; конкретизовано шляхи реалізації потенціалу самоорганізації в
системі професійної підготовки викладачів мистецьких дисциплін; подальшого розвитку набули зміст, форми, засоби та методи формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки. Визначено, що структуру умінь навчальної самоорганізації студентів-хореографів складають планувально-стратегічний (здатність чітко визначати
цілі професійного навчання, активно мотивувати себе на освіту і самоосвіту, планувати та обирати найбільш оптимальні засоби реалізації навчання, проектувати та прогнозувати можливі результати навчальної діяльності); управлінсько-регулятивний (уміння ефективно працювати з інформаційними
джерелами, творчо розробляти та застосовувати різні види, форми і методи власної навчальної діяльності, управляти та здійснювати самоконтроль власної освіти) та інтроспективно-оцінний (уміння здійснювати самоспостереження та самоаналіз, адекватно і критично оцінювати та
інтерпретувати результати навчання, робити висновки щодо виправлення недоліків навчання та перспектив розвитку). Обґрунтовано доцільність використання синергетичного, акмеологічного та компетентнісного наукових підходів як методологічних засад дослідження, обґрунтовано логічність опори на спеціальні принципи формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів
хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки, а саме: ціннісно-смислової регуляції діяльності, професійного самоменеджменту та індивідуалізації навчання. Розроблено педагогічні умови, впровадження яких у процес фахової підготовки майбутніх викладачів хореографії забезпечує ефективний вплив на формування умінь навчальної самоорганізації, а саме: підвищення самомотивації до професійного самовдосконалення, активізація самостійної освітньої діяльності у різних формах організації (аудиторна, дистанційна, самопідготовка), стимулювання студентів до саморефлексії та аналізу власних навчальних дій. Представлено організаційно-методичну модель формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін,
що містить проєктивно-цільову (мета, наукові підходи та принципи, структурні компоненти) та процесуально-змістову (система критеріїв та показників, педагогічні умови, етапи і методи навчання) складові, реалізація якої забезпечила логічне і планомірне досягнення запланованого результату.
За розробленими критеріями (прогностичним, операційним та рефлексійним) здійснено перевірку стану сформованості та визначено три рівня (високий, середній, низький) сформованості умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін. Зафіксовано, що до застосування експериментальної методики більшість з них перебуває на низькому та середньому рівнях сформованості. У ході формувального експерименту перевірено дієвість педагогічних
умов та апробовано авторську методику формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін, що впроваджувались в освітній процес протягом трьох етапів: цілепокладального, функціонального та аналітичного, зміст кожного з яких був спрямований на послідовне формування компонентів структури означеного феномену. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи засвідчив наявність позитивної динаміки у рівнях сформованості в учасників експериментальної групи у порівнянні зі студентами контрольної групи, що було підтверджено засобами математичної обробки числових даних (критерій Пірсона χ2).
Практичне значення дослідження визначається: експериментально підтвердженою ефективністю запропонованої методики та її спрямованістю на підвищення якості підготовки здобувачів вищої освіти мистецького профілю; перспективністю використання матеріалів, висновків і експериментальних даних дослідження для доповнення і оновлення змісту фахових (теоретичних і виконавських) дисциплін, передбачених програмою професійної підготовки бакалавра за спеціальністю 024 Хореографія, а саме: «Історія хореографічного мистецтва», «Практикум з хореографічної підготовки», «Методика роботи з дитячим хореографічним колективом», різних видів педагогічної практики, для написання науково-методичних праць.
Розвиток освіти євреїв на Єлисаветградщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
(2023) Васютинська, Єлена Артурівна
Вивчення основ штучного інтелекту при створенні голосового асистенту
(2023) Болілий, Василь Олександрович; Суховірська, Людмила Павлівна; Абуватфа, Самі; Bolilyi, Vasyl Oleksandrovych; Sukhovirska, Liudmyla Pavlivna; Abuvatfa, Sami
(ua) В статті розглядаються персональні цифрові помічники. Вирішувати повсякденні завдання допомагає галузь штучного інтелекту. Масове впровадження штучного інтелекту у повсякденне життя користувачів сприяє переходу на голосові програми.Голосові асистенти можуть виконувати різноманітні дії після того, як почули слово або команду пробудження. Вони можуть вмикати світло, відповідати на запитання, відтворювати музику, робити онлайн-замовлення тощо.Авторами статті, розроблений голосовий асистент, розпізнає й синтезує мову. Голосовий помічник може в режимі реального часу аналізувати запит клієнта і відтворювати попередньо записані репліки, надає можливість мінімізувати дію руками для перегляду контенту в інтернеті.Студенти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка спільно зі студентами-іноземцями Донецького національного медичного університету розв’язували задачі зі штучного інтелекту з використанням мови програмування. В результаті роботи створений голосовий україномовний бот, який
запускається на персональному комп’ютері і його можна використовувати, як приклад програмування в навчальному процесі.Для створення голосового помічника використовували малу модель на 50 Мб, для того, щоб він більш швидше розпізнавав мову та реагував на команди оперативніше. Текст мовлення TTS працює з персональними цифровими пристроями. Голос TTS генерується комп’ютером. Якість розмовного голосу залежить від мовного механізму, але деякі голоси звучать як людські. В нашому випадку це голос модулю Torch з єдиним українським спікером 'mykyta_v2'.Для розуміння та розпізнавання української мови користувача, використали модуль vosk, для обробки, та sounddevice для ретрансляції.Розробили функцію виклику голосового асистента із фонового режиму на своє ім’я, фільтрацію голосового трафіку, орієнтацію по функціоналу помічника.Дана програма пройшла апробацію студентами-іноземцями Донецького національного медичного університету під час практичних занять з медичної інформатики для виведення на екран статей медичного словника.