eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional RepositoryВітаємо на сторінках інституційного репозитарію (архіву) наукових публікацій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. Електронний архів містить у відкритому доступі публікації викладачів та співробітників університету, матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичні книги та інші видання ЦДУ ім. В. Винниченка. Про eCUSUIRПолітики eCUSUIR Інструкція з реєстрації ISSN 2518-1289 |
5981 результатів
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Історіографія вивчення проблеми естетичного виховання в українська сім’я ХІХ – початок ХХ століття
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Окольнича, Тетяна Володимирівна; Брояковський, Всеволод; Okolnycha, Tetiana Volodymyrivna; Broiakovskyi, Vsevolod
(ua) У статті проаналізовано праці науковців, які прямо чи опосередковано торкались вивчення проблеми естетичного виховання у сім’ї та виокремлено напрями їх розвідок: функцій батьків у вихованні дітей; національні традиції та практика сімейного виховання; естетичне виховання дітей засобами мистецтва; розвиток естетичного почуття засобами природи; естетичне виховання в дошкільних закладах та інші.
Авторами окремо виділено публікації, у яких розкриваються традиції виховання дітей в українській родині, що передаються з покоління в покоління.
Серед вивчених наукових праць виокремлюються дослідження, присвячені загальним питанням сімейного виховання, у яких опосередковано висвітлюються й питання естетичного виховання.
Важливе значення у процесі формування естетичних цінностей особистості має культурний та родинно-побутовий чинник. Особливості характеру етносу, його цілісного духовного та естетичного надбання накладає відбиток на життя кожної сім’ї та її членів. Саме тому у статті звертається увага на публікації, у яких вивчається сімейне виховання засобами етнопедагогіки.
Головним детермінуючим чинником успіху естетичного виховання у сім’ї є тісна, виважена взаємодія усіх виховних інституцій. Автори звертаються до публікацій, у яких розкривається роль взаємодії сім’ї, освітніх суспільних інститутів, громадськості в естетичному вихованні, спільними завданням яких є формування у дітей розуміння прекрасного, естетичної культури, турботливого ставлення до людей та природи.
Означена у публікації проблема стала предметом досліджень не лише педагогіки, а й етнології. Увагу авторів привернули матеріали етнографічних експедицій, що проводилися у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. в Україні, у яких розкривається побут, взаємини між членами родини, характер етнорегіональних відмінностей у вихованні дітей, побуті, зокрема готуванні їжі, будівництві житла, іграшок, виготовлення одягу. На початку XXI ст. увага українських етнографів спрямовується на вивчення світу дітей, дитинства, дитячої субкультури, що сприяло появі перших фундаментальних праць.
У контексті дослідження важливого значення набувають наукові праці, які висвітлюють проблему естетичних цінностей, визначають їх зміст, змістовно розкривають естетичні орієнтації людини, серед яких найважливішою є орієнтація на ідеали добра, котра дає можливість людині розвиватися естетично та формувати у собі найкращі людські якості.
Як показав аналіз наукових праць, питання естетичної складової виховання розглядались багатоваріантно, проте в жодному дослідженні проблема естетичного виховання дітей в умовах сім’ї ХІХ – на початку ХХ століття не ставилась.
(en) The article analyzes the works of scientists who directly or indirectly touched upon the study of the problem of aesthetic education in the family and identifies the directions of their research: the functions of parents in raising children; national traditions and practice of family education; aesthetic education of children by means of art; the development of an aesthetic sense by means of nature; aesthetic education in pre-school establishments and others.
The authors separately highlight publications that reveal the traditions of raising children in the Ukrainian family, passed down from
generation to generation.
Among the studied scientific works, special attention is given to research on general issues of family education, in which aspects of aesthetic education are indirectly considered.
Among the studied scholarly works, special attention is given to research on general issues of family education, in which aspects of aesthetic education are indirectly considered.
A significant factor in the process of forming an individual’s aesthetic values is the cultural and family-household influence. The character of the ethnic group, its integral spiritual and aesthetic heritage, leaves an imprint on the lives of every family and its members. Therefore, the article focuses on publications that explore family education through the lens of ethnopedagogy.
The key determining factor for the success of aesthetic education in the family is the close and balanced interaction of all educational institutions. The authors refer to publications that examine the role of cooperation between the family, educational institutions, and the public in aesthetic education, with their shared goal being the formation of children’s understanding of beauty, aesthetic culture, and a caring attitude towards people and nature.
The issue discussed in the publication has been the subject of research not only in pedagogy but also in ethnology. The authors have paid attention to materials from ethnographic expeditions conducted in Ukraine in the second half of the 20th and early 21st centuries. These studies reveal aspects of daily life, family relationships, and ethnoregional differences in child-rearing, household activities, including food preparation, housing construction, toy-making, and clothing production. At the beginning of the 21st century, Ukrainian ethnographers shifted their focus to studying the world of children, childhood, and children’s subcultures, leading to the emergence of the first fundamental works in this field.
In the context of this study, significant importance is given to scholarly works that highlight the problem of aesthetic values, define their content, and thoroughly examine the aesthetic orientations of individuals. The most important of these orientations is the aspiration toward the ideals of goodness, which enables a person to develop aesthetically and cultivate the best human qualities.
The analysis of scientific studies has shown that the aesthetic aspect of education has been considered from multiple perspectives. However, in no research has the problem of children’s aesthetic education in the family conditions of the 19th – early 20th century been specifically addressed.
Етнічно-родинні традиції як фаховий ресурс майбутнього вчителя-музиканта у трансформованій допомозі через мистецтво
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Растригіна, Алла Миколаївна; Клепар, Марія; Rastrygina, Аlla; Klepar, Maria
(ua) У статті розглянуто особливості використання етнічно-культурних традицій як фахового ресурсу майбутнього вчителя музичного мистецтва у подолання травм війни в унівської молоді. Проведено критичний аналіз сучасного наукового дискурсу з означеної проблематики, котрий дозволив засвідчити, що у наукових працях сучасних вітчизняних науковців хоча й піднімаються питання щодо значущості родинної обрядовості та пісенних родинних традицій у підготовці майбутніх вчителів, однак ці праці мають загальнокультурний характер і не містять конкретних педагогічних механізмів для травомінформованої допомоги через мистецтво як ресурсу для подолання травм війни у школярів. У процесі ретельного ознайомлення з публікаціями зарубіжних й вітчизняних учених, котрі стосуються безпосередньо травмоінформованої педагогіки, підтвердилося, що травмоінформована допомога через мистецтво є найбільш актуальною проблематикою сьогодення. Доведено, що проаналізовані джерела хоча й наближені до досліджуваної нами проблеми, все ж мають дещо інший ракурс її висвітлення й не передбають акцентуації на українських етнічно-родинних традиціях як фахового ресурсу сучасного педагога-музиканта. Представлено авторське бачення ролі етнічно-родинних традицій у підготовці майбутніх учителів-музикантів як фаховий ресурсу, що являє собою низку педагогічних можливостей (наявних засобів, знань, розумінь й способів дій), котрі використовуються для досягнення мети щодо набуття студентами здатності до травмоінформованої допомоги через мистецтво задля подолання травм війни в учнівської молоді. Доведено, що такий ресурс працює за наскрізним принципом й інтегрується в освітній процес на змістовому, методичному та практичному рівнях.
(en) The article examines the features of using ethnic and cultural traditions as a professional resource for a future teacher of music in overcoming war traumas in children. A critical analysis of the modern scientific discourse on the specified issue was conducted, which allowed us to verify that although the scientific works of modern domestic scientists raise questions about the significance of family rituals and song family traditions in the training of future teachers, these works are of a general cultural nature and do not contain specific pedagogical mechanisms for trauma-informed assistance through art as a resource for overcoming war traumas in schoolchildren. In the process of careful familiarization with the publications of foreign and domestic scientists that directly relate to trauma-informed pedagogy, it was confirmed that trauma-informed assistance through art is the most relevant issue of today. It is proved that the analyzed sources, although close to the problem we are studying, still have a slightly different perspective of its coverage and do not provide for an accentuation on Ukrainian ethnic-family traditions as a professional resource of a modern teacher-musician. The author’s vision of the role of ethnic-family traditions in the training of future teacher-musicians is presented as a professional resource, which represents a number of pedagogical opportunities (available means, knowledge, understandings and methods of action), which are used to achieve the goal of acquiring the ability of students to provide trauma-informed assistance through art in order to overcome war traumas in schoolchildren. It is proved that such a resource works on a cross-cutting principle and is integrated into the educational process at the content, methodological and practical levels.
Основні підходи при формуванні в учнів конструкторських умінь засобами автоматизованого проєктування
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Рябець, Сергій Іванович; Щирбул, Олександр; Алфімов, Іван; Ryabets, Sergiy; Shcherbul, Alexander; Alfimov, Ivan
(ua) У статті розглянуто процес формування в учнів конструкторських умінь за допомогою систем автоматизованого проєктування, зокрема у контексті навчання на уроках технологій. Автори наголошують на значенні систем автоматизованого проєктування у підготовці майбутніх фахівців технологічного профілю та акцентують увагу на розвитку важливих конструкторських компетентностей. Застосування таких інструментів як AutoCAD, SolidWorks, Fusion 360 дозволяє учням ефективно працювати з 2D- та 3D-моделями, виконувати інженерні розрахунки та готувати технічну документацію, що є невід’ємною частиною професійної діяльності в умовах сучасних технологій. У статті аналізуються основні підходи, які сприяють розвитку технічного мислення. Серед таких - метод поступового ускладнення завдань, колективне проєктування та інтеграція знань з інших дисциплін. Такі методи надають учням можливість працювати в команді, розвивати свої технічні та аналітичні здібності, а також глибше розуміти принципи конструктивного проєктування. Автори звертають особливу увагу на методі поетапного проєктування, який включає кілька етапів: від аналізу технічного завдання та формулювання вимог, і до створення
ескізних креслень, розробки 3D-моделей, перевірки їх на міцність через інструменти систем автоматизованого проєктування та підготовки до виготовлення. На кожному етапі учні набувають нових знань та навичок, що сприяє формуванню їхньої здатності вирішувати реальні інженерні завдання. Застосування таких методів у освітньому процесі дозволяє учням не тільки ознайомитися з основами проєктування, а й безпосередньо отримати практичний досвід роботи з сучасними технологіями.
Отже, використання САПР у освітньому процесі відіграє ключову роль у формуванні конструкторських умінь учнів, оскільки дозволяє їм не лише отримати базові знання з технічного моделювання, а й розвинути важливі навички аналітичного мислення, проєктування, самостійного прийняття рішень та роботи з цифровими технологіями. Це сприяє підготовці молодого покоління до сучасного технологічного середовища, допомагає їм адаптуватися до нових викликів ринку праці та забезпечує високий рівень професійної компетентності у сфері інженерії та виробничих технологій.
(en) The article considers the process of formation of design skills in students using automated design systems, in particular in the context of training in technology lessons. The authors emphasize the importance of automated design systems in the training of future technological specialists and focus on the development of important design competencies. The use of such tools as AutoCAD, SolidWorks, Fusion 360 allows students to work effectively with 2D- and 3D-modelyami, perform engineering calculations and prepare technical documentation, which is an integral part of professional activity in the conditions of modern technologies. The article analyzes the main approaches that contribute to the development of technical thinking. Among these are the method of gradual complication of tasks, collective design and integration of knowledge from other disciplines. Such methods provide students with the opportunity to work in a team, develop their technical and analytical abilities, as well as a deeper understanding of the principles of constructive design. The authors pay special attention to the method of phased design, which includes several stages: from the analysis of the terms of reference and the formulation of requirements, and to the creation of draft drawings, the development of 3D-modeley, checking their strength through the tools of automated design systems and preparation for manufacturing. At each stage, students acquire new knowledge and skills, which contributes to the formation of their ability to solve real engineering problems. The use of such methods in the educational process allows students not only to get acquainted with the basics of design, but also directly gain practical experience with modern technologies.
Consequently, the use of CAD in the educational process plays a key role in the formation of students’ design skills, as it allows them not only to gain basic knowledge of technical modeling, but also to develop important skills of analytical thinking, design, independent decision-making and work with digital technologies. This helps to prepare the younger generation for the modern technological environment, helps them adapt to the new challenges of the labor market and ensures a high level of professional competence in the field of engineering and production technologies.
Цифрова компетентність здобувачів освіти в умовах функціонування засобу інформатизації
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна; Sadovyy, М.; Tryfonova, О.
(ua) У статті здійснено аналіз щойно прийнятої Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання створення, адміністрування та забезпечення функціонування засобу інформатизації», виокремлено основні положення (із 21), які стосуються освітньої галузі, та визначено методологічні й методичні аспекти навчання окреслених понять в ході навчання здобувачів освіти. Це в освітньому процесі мало досліджується. Розкрито зміст важливої цифрової характеристики поняття життєвий цикл освітніх засобів інформатизації. Згідно вимог Постанови життєвий цикл має починатися: з мотивованого ініціювання ідеї створення завдання, проєкту та програмного забезпечення до нього; напрацювання вимог до ергономіки освітнього процесу, естетики; вивчення інформації з кіберзахисту; врахування вимог стандарту освіти та ін. На наш погляд ефективність такої діяльності має досягатися за дієвого сіткового графіка планування та чіткого його виконання з досягнення результатів навчання. Розкрито поняття методологія функціонування сіткового планування та управління в освітньому процесі, яка ґрунтується на теорії систем, системному аналізі, моделюванні та ін.
Виходячи з вимог Постанови уточнено вимоги до формування проєктного навчання. Під цим поняттям у більшості випадків розуміється метод проєктів як освітня технологія, в основі якої покладено динамічний підхід до організації навчання здобувачів освіти. Сформована структура освітнього проєкту згідно вимог Постанови. Окреслено визначення поняття трансферу знань та технологій у розвитку професійної майстерності здобувачів освіти. Найбільш сприйнятливим є офіційне визначення Єврокомісії як низки активностей, метою яких є залучити знання, як явні (патенти), так і неявні (ноу-хау, навички чи компетенції) від тих, хто їх створює, до тих, хто перетворить їх на результати. Трансфер технологій здійснюється в процесі трансформації здобутих знань у практичну діяльнісну в освітній, науковій і професійній діяльності.
(en) The article analyzes the recently adopted Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some Issues of Creation, Administration and Ensuring the Functioning of Information Means», identifies the main provisions (out of 21) that relate to the educational sector, and identifies methodological and methodological aspects of teaching the outlined concepts during the training of education seekers. The educational process is little studied. The content of an important digital characteristic of the concept of the life cycle of educational information means is disclosed. According to the requirements of the Resolution, the life cycle should begin: with a motivated initiation of the idea of creating a task, project and software for it; development of requirements for the ergonomics of the educational process, aesthetics; study of information on cyber security; taking into account the requirements of the education standard, etc. In our opinion, the effectiveness of such activities should be achieved with an effective grid schedule of planning and its clear implementation to achieve learning outcomes. The concept of the methodology of the functioning of grid planning and management in the educational process, which is based on systems theory, systems analysis, modeling, etc., is disclosed.
Based on the requirements of the Resolution, the requirements for the formation of project-based learning have been clarified. In most cases, this concept is understood as the project method as an educational technology based on a dynamic approach to the organization of education. The structure of the educational project has been formed in accordance with the requirements of the Resolution. outline the definition of the concept of knowledge and technology transfer in the development of professional skills of education seekers. The most acceptable may be the official definition of the European Commission as a series of activities aimed at attracting knowledge, both explicit (patents) and implicit (know-how, skills or competencies) from those who create them to those who will transform them into results. Technology transfer is carried out in the process of transforming acquired knowledge into practical activities in educational, scientific and professional activities.
Художньо-творча комунікація в системі професійної підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Бузова, Олена; Stratan-Artyshkova, Tatiana; Buzova, Olena
(ua) У статті здійснено аналіз наукової літератури, з’ясовано зміст і сутність художньо-творчої комунікації майбутнього викладача музичного мистецтва, визначено її значущість у професійній підготовці майбутнього викладача мистецтва.
Зазначено, що вища мистецько-педагогічна освіта передбачає становлення духовних та інтелектуальних рис особистості, оволодіння майбутнім фахівцем найновішими досягненнями наук і практики, ґрунтовне і фундаментальне засвоєння систематизованих знань, спроможність самостійно, відповідально, творчо виконувати професійні функції, завдання й обов’язки, розвивати досягнення науки, техніки і культури, формувати духовну особистість учня, його інтелектуальні, моральні якості, творчу індивідуальність, потребу і здатність до саморозвитку та самореалізації у професії.
Підкреслено, що у змісті професійної підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва особливе значення має фахова підготовка майбутнього викладача. Як система психолого-педагогічних, культурологічних, музично-теоретичних, музично-історичних, музично-інструментальних, вокально-хорових, практично-методичних, науково-дослідних дисциплін, фахова підготовка спрямована на оволодіння здобувачами вищої освіти ґрунтовними знаннями, художньо-інтерпретаційним досвідом, сценічно-виконавськими вміннями, їх трансформацією в освітню та соціокультурну практику.
Узагальнено, що проблема художньо-творчої комунікації складає сенс мистецької освіти, передбачає вияв творчого потенціалу кожного студента, залучення до самостійно-пошукової діяльності, власної творчості, співтворчості, сприяє якісному перетворенню майбутнім учителем свого внутрішнього світу, формуванню його ціннісного світогляду, авторської спроможності, що приводить до принципово нового внутрішнього стану майбутнього фахівця, його способу життєдіяльності та життєтворчості, здатності до самотворення, саморозвитку, самореалізації у професії.
(en) The article analyzes scientific literature, clarifies the content and essence of artistic and creative communication of a future music teacher, and determines its significance in the professional training of a future art teacher.
It is noted that higher artistic and pedagogical education involves the formation of spiritual and intellectual personality traits, mastery by the future specialist of the latest achievements of science and practice, thorough and fundamental assimilation of systematized knowledge, the ability to independently, responsibly, and creatively perform professional functions, tasks and responsibilities, develop the achievements of science, technology and culture, form the spiritual personality of the student, his intellectual, moral qualities, creative individuality, need and ability for self-development and self-realization in the profession.
It is emphasized that in the content of professional training of a future teacher of musical art, the professional training of the future teacher is of particular importance. As a system of psychological and pedagogical, cultural, music-theoretical, music-historical, musicinstrumental, vocal-choral, practical and methodological, scientific and research disciplines, professional training is aimed at acquiring by higher education applicants thorough knowledge, artistic and interpretative experience, stage and performing skills, and their transformation into educational and socio-cultural practice.
It is generalized that the problem of artistic and creative communication constitutes the meaning of art education, involves the manifestation of the creative potential of each student, involvement in self-search activities, own creativity, co-creation, contributes to the qualitative transformation of the future teacher’s inner world, the formation of his value outlook, authorial ability, which leads to a fundamentally new internal state of the future specialist, his way of life and life creativity, the ability to self-creation, self-development, selfrealization in the profession.