Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
1206 результатів
Результати пошуку
Документ Навчальні відео як засіб розвитку граматичної компетентності учнів старшої школи(2025) Єрмаков, Дмитро Анатолійович; Yermakov, D. A.(ua) Магістерську роботу присвячено з’ясуванню лінгводидактичних засад використання навчальних відео як засобу розвитку граматичної компетентності учнів старшої школи. У першому розділі роботи систематизовано теоретичні підходи до поняття «граматична компетентність», охарактеризовано етапи та способи представлення граматичних явищ .У другому розділі досліджено лінгвістичні та дидактичні характеристики навчальних відео: відповідність мовного матеріалу рівню Intermediate, адаптований темп і чіткість мовлення, використання автентичних діалогів та чітка структурована побудова. Визначено дидактичні переваги мультимодальності, сегментованості, можливості повтору й високого мотиваційного впливу. Третій розділ містить розроблену методику інтеграції відеоуроків BBC Learning English у навчальний процес: подано алгоритми використання відео на етапах презентації, первинного закріплення й практичного застосування граматичного матеріалу,атакожрозробленосистемузавданьдля10-го класу. (en) The master’s thesis is devoted to identifying the linguodidactic foundationsof using educational videos as a means of developing grammatical competence in upper secondary school students. The first chapter systematises theoretical approaches to the concept of grammatical competence,” outlines the stages and methods of presenting rammatical phenomena . The second chapter examines the linguistic and didactic characteristics of educational videos: the appropriateness of the language material for the Intermediate level, the adapted pace and clarity of speech, the use of authentic dialogues, and the structured design of video lessons (introduction, explanation, demonstration, summary). The chapter also identifies didactic advantages such as multimodality, segmentation, opportunities for repeated viewing, and strong motivational potential. Hhe third chapter presents a method for integrating BBC Learning English video lessons into the learning process. It includes algorithms for using videos at the stages of presentation, controlled practice, and communicative application of grammar, as well as a system of tasks designed for the 10th grade.Документ Англійські модальні дієслова should, ought to, will, would лінгво дидактичний аспект(2025) Бутовський, Олександр Сергійович; Butovskyi, O. S.(ua) Магістерську роботу присвячено дослідженню англійських модальних дієслів should, ought to, will, would у лінгводидактичному аспекті. Мета магістерської роботи полягає у з’ясуванні й описі лінгвістичних та лінгводидактичних особливостей модальних дієслів should, ought to, will, would, а також у створенні дидактичного матеріалу для оптимізації розвитку граматичних навичок та мовленнєвих умінь учнів старшої школи. Модальні дієслова should, ought to, will, would розглядаються як прояв функціонально-семантичної категорії суб’єктивної модальності. В роботі узагальнено лінгвістичні особливості модальних дієслів: обмеженість парадигматичних форм, особливості утворення скорочених форм, вживання з інфінітивом в різних аспектних формах. Функціонально семантичні властивості цих дієслів полягають у здатності передавати такі значення, як: порада, моральна необхідність, бажання та намір, ввічливе прохання або пропозиція, відмова, наполегливість, персоніфікація, передбачення, типова поведінка тощо. Морфологічні, синтаксичні та семантичні особливості модальних дієслів зумовлюють складність їх засвоєння при вивченні англійської мови. Встановлено, що модальні дієслова should, ought to, will, would характеризуються поліфункціональністю та реалізують широкий спектр епістемічних і деонтичних значень, що потребує спеціальної методичної організації для їх успішного засвоєння. Аналіз підручників англійської мови для 11 класу засвідчив фрагментарність подання граматичного матеріалу й обмеженість комунікативних вправ, спрямованих на формування граматичної компетентності учнів. У роботі запропоновані вправи, спрямовані на оптимізацію формування та розвитку навичок уживання модальних дієслів should, ought to, will, would у різних видах мовленнєвої діяльності. (en) The thesis addresses the issue of linguistic and linguodidactic characteristics of the English modal verbs should, ought to, will, and would. The main purpose of this paper is to identify and describe the linguistic and linguodidactic features of the modal verbs should, ought to, will, and would, as well as to compose didactic material to optimize the development of grammatical skills and speaking competences in high school students. The modal verbs should, ought to, will, and would are considered manifestations of the functional-semantic category of subjective modality. This work summarises the linguistic features of modal verbs: the limited number of paradigmatic forms, the peculiarities of forming contracted forms, and their use with the infinitive in various aspectual forms. The functional-semantic properties of these verbs lie in their ability to convey meanings such as advice, moral obligation, desire and intention, polite request or offer, refusal, persistence, personification, prediction, typical behaviour, etc. The morphological, syntactic, and semantic features of modal verbs complicate their acquisition when learning English. It has been established that the modal verbs should, ought to, will, and would demonstrate significant semantic variability, conveying a wide range of epistemic and deontic meanings, which makes their acquisition challenging for learners. The analysis of English coursebooks for grade 11 has revealed a lack of systematic presentation of the material and an insufficiency of communicative tasks aimed at developing grammatical competence. The thesis presents some exercises designed to optimise the process of forming and developing students’ skills in using the modal verbs should, ought to, will, and would in various types of speech activities.Документ Англомовний інформаційний текст як засіб формування комунікативного вміння читання для отримання інформації та аргументування учнів 10 класу(2025) Зеленько, Ірина Валеріївна; Zelenko, I. M.(ua) Магістерська робота присвячена дослідженню англомовного інформаційного тексту як засобу формування комунікативного вміння читання для отримання інформації та аргументування в учнів 10 класу закладів загальної середньої освіти України. Інформаційні тексти, як жанрово різноманітні одиниці писемного дискурсу, забезпечують розвиток цих умінь через сприйняття автентичного мовного матеріалу, що відображає тематику реального ситуативного спілкування. Дослідження спирається на теоретичні положення лінгводидактики й методики навчання іноземних мов, зокрема на концепції читацької грамотності, де акцент робиться на функціональному читанні для отримання знань, виконання завдань, прийняття рішень та критичної оцінки. У першому розділі роботи розглянуто сутність інформаційних текстів як основного засобу формування читацької грамотності. Цілі читання таких текстів варіюються залежно від потреб читача, типу тексту та комунікативної ситуації та охоплюють: отримання знань шляхом засвоєння нової інформації; виконання завдань через використання інструкцій або рекомендацій для практичних дій; прийняття рішень на основі аналізу даних для вибору оптимального варіанту; критичну оцінку достовірності, релевантності та упередженості джерел; розвиток компетентностей, зокрема вмінь аналізу, синтезу та аргументації через системну роботу з текстом. Другий розділ присвячено методичному опису англомовної мовленнєвої компетентності в зоровому сприйманні та програмним вимогам до рівня їхнього володіння здобувачами старшої школи. Розгляд організації навчального матеріалу для формування вмінь читання для отримання інформації й аргументування в підручниках англійської мови для 10 класу вітчизняного й закордонного видавництв здійснено з акцентом на типологію текстів та вправ до них. У третьому розділі для підвищення ефективності формування комунікативного вміння читання розроблено зразки вправ до інформаційних текстів, уміщених у підручниках. Представлені вправи переважно умовно-комунікативного та комунікативного типів, продуктивного характеру: дебати на основі тексту, написання аргументативних есе, порівняльний аналіз джерел, рольові симуляції. У результаті виконання кваліфікаційної роботи автором робиться висновок, що англомовний інформаційний текст є ефективним засобом формування комунікативних вмінь читання завдяки поєднанню автентичних матеріалів підручників з розробленими зразками вправ для всіх етапів роботи з текстами. (en) The master's thesis is devoted to the study of English-language informational text as an effective means of forming communicative skills of reading for information and argument with 10-grade students of secondary schools in Ukraine. Informational texts, as genre-diverse units of discourse, ensure the development of these skills through authentic language material presented in a textual format that reflects real communicative situations. The study is based on the theoretical provisions of linguodidactics and EFL teaching methodology focusing on the concept of reading literacy, where the emphasis is laid on functional reading for obtaining knowledge, completing tasks, making decisions and critical evaluation. The first chapter of the paper examines the essence of informational texts as the main tool for forming reading literacy. The goals of reading such texts vary depending on the needs of the reader, the type of text and the communicative situation and include: obtaining knowledge by assimilating new information; completing tasks through the use of instructions or recommendations for practical actions; decision-making based on data analysis to choose the best option; critical assessment of the reliability, relevance and bias of sources; development of competencies, in particular the skills of analysis, synthesis and argumentation through systematic work with the text. The second chapter is devoted to description of communicative skills in written reception and curriculum requirements of reading skill acquisition with 10-grade secondary school students. The chapter also explores the ways the teaching materials for teaching reading for information and argument are arranged in EFL textbooks focusing on text and exercise types. In the third chapter, a set of sample exercises for informational texts retrieved textbooks has been designed to increase the effectiveness of the formation of communicative reading skills. All exercises are mainly of the conditional-communicative and communicative types, productive in nature: debates based on the text, creation of argumentative essays, comparative analysis of sources, role-playing simulations. On completing the paper tasks, the author arrives at the conclusion that English-language informational text is an effective means of developing communicative reading skills when supplemented by pre-reading, while-reading and post-reading target exercises.Документ Комунікативний підхід до навчання граматики англійської мови(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Лелека, Тетяна Олександрівна; Leleka, Tetiana(ua) На початку XXI століття підходи до викладання іноземних мов зазнали змін. Головною метою є формування комунікативних компетентностей у здобувачів вищої освіти з урахуванням комунікативних умінь. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розкриття механізмів навчання граматичного матеріалу з позиції його комунікативної спрямованості. Усе базується на мовних знаннях, необхідних для опанування мовної структури. Студенти повинні навчитися спілкуватися іноземною мовою в реальних життєвих ситуаціях і швидко реагувати на репліки іноземною мовою. Метою дослідження є аналіз існуючих підходів до викладання граматичного матеріалу, а також опис основних аспектів комунікативної граматики. Розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності неможливий без засвоєння граматичного матеріалу, оскільки мовлення має бути правильним. У контексті сучасних підходів актуальним є питання пошуку нових методів вивчення граматики. Ефективним вважається вивчення граматичного матеріалу з комунікативною спрямованістю, коли студенти розуміють структуру мови й починають використовувати іншомовні конструкції у власних висловлюваннях. Дедуктивний та індуктивний підходи до вивчення граматики є поширеними, коли студенти або вивчають правило, а потім застосовують його в реченні; або аналізують приклади з подальшим усвідомленням правила. Таким чином, вибір методу залежить від багатьох факторів, таких як вік студентів, кількість часу, відведеного на вивчення матеріалу, та мети навчання. Ефективним способом вивчення граматичної структури є комунікативна ситуація, створена викладачем, щоб студенти відчули необхідність використовувати конкретну граматичну конструкцію і зрозуміли її значення. Комунікативний метод починається зі сприймання інформації, тренування та самостійного використання вивченого в різноманітних комунікативних ситуаціях. На різних етапах граматичні вправи з комунікативною спрямованістю супроводжуються мовленнєвими завданнями в реальних ситуаціях. Крім того, мовлення студентів має імітувати справжню комунікацію. Уведення граматичних структур повинно бути природним, щоб студенти усвідомлювали їх важливість у формуванні моделей спілкування. Оцінювання рівня сформованості граматичних навичок здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання комунікативної компетентності. (en) At the beginning of the 21st century, the approaches to teaching foreign languages have changed. Nowadays, the main goal is to develop the communicative competencies in students of higher education institutions, taking into account their communicative skills. The relevance of this study is determined by the need to reveal the mechanisms of teaching grammatical material from the perspective of its communicative orientation. Everything is built on the basis of language knowledge necessary for mastering the language structure. Students must learn to communicate in a foreign language in real-life situations and quickly respond to foreign-language addresses. The aim of the study is to analyze the existing approaches to teaching grammatical material, as well as to describe the main aspects of communicative grammar. The development of all the types of speech activity is impossible without learning grammatical material, since speech must be correct. In the context of the modern approaches, the issue of finding the new methods of studying grammar is relevant. Teaching the grammatical material with a communicative focus, where students understand the structure of the language and begin to use foreign language constructions in their own utterances, is considered effective. Deductive and inductive approaches to grammar learning are common, where students either learn a rule and then apply it in a sentence, or analyze the examples and then understand the rule. Thus, the choice of method depends on many factors, such as the age of the students, the amount of time allocated to studying the material, and the learning objectives. An effective way to study grammar structure is through a communicative situation created by the teacher so that the students feel the need to use a specific grammatical construction and understand its meaning. The communicative method begins with the perception of information, training, and independent use of what has been learned in various communicative situations. At different stages, the communicatively oriented grammatical exercises are accompanied by speech tasks in real situations. Additionally, the speech of the students is assumed to imitate real communication. The introduction of the grammatical structures should be natural so that the students understand their importance in forming communication patterns. The assessment of the level of the formed grammatical skills is carried out according to the criteria for evaluating the communicative competence.Документ Штрихи до реалізації технології критичного мислення : мовно-літературний напрям(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Кричун, Людмила Петрівна; Бойко, Вікторія Валентинівна; Krychun, Liudmyla; Boiko, Viktoria(ua) У статті розглянуто проблему розвитку критичного мислення як однієї з ключових компетентностей сучасного учня в умовах глобалізаційних викликів, соціально-економічних трансформацій та нестабільного освітнього процесу в Україні. Визначено, що критичне мислення, започатковане в педагогічній традиції Дж. Дьюї та розвинене в працях М. Ліпмана, у другій половині ХХ століття стало провідним освітнім концептом, спрямованим на трансформацію освітнього процесу з пасивного засвоєння знань на формування автономної, самостійно мислячої та соціально відповідальної особистості. У публікації здійснено аналіз вітчизняних наукових досліджень, простежено адаптацію світових здобутків до специфіки української школи. Узагальнено теоретичне підґрунтя поняття «критичне мислення» у трактуванні зарубіжних та українських дослідників, підкреслено його значення в системі компетенцій ХХІ століття. Визначено, що розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури є одним із стратегічних напрямів модернізації національної школи, оскільки забезпечує інтеграцію освітнього процесу з реальними життєвими потребами учнів, формує їхню готовність до прийняття рішень в умовах невизначеності та сприяє становленню особистостей, здатних ефективно функціонувати в інформаційному суспільстві. У науковій розвідці зазначено, що впровадження прийомів технології критичного мислення на уроках української літератури сприятиме глибшому осмисленню художніх текстів, формуванню особистісної читацької мотивації та розвитку умінь аналізувати й інтерпретувати твори крізь призму світоглядного контексту. А на уроках української мови критичне мислення забезпечуватиме не тільки засвоєння знань, а й розвиток комунікативної компетентності, гнучкості мислення та інтелектуальної самостійності, що відповідає вимогам сучасної освіти та суспільним запитам. (en) The article discusses the problem of developing critical thinking as one of the key competencies of modern students in the context of globalisation challenges, socio-economic transformations and an unstable educational process in Ukraine. It is determined that critical thinking, initiated in the pedagogical tradition of J. Dewey and developed in the works of M. Lipman, became a leading educational concept in the second half of the 20th century, aimed at transforming the educational process from passive acquisition of knowledge to the formation of an autonomous, independently thinking and socially responsible personality. The publication analyses domestic scientific research and traces the adaptation of global achievements to the specifics of Ukrainian schools. It summarises the theoretical basis of the concept of ‘critical thinking’ as interpreted by foreign and Ukrainian researchers and emphasises its importance in the system of 21st-century competencies. It has been determined that the development of critical thinking in Ukrainian language and literature classes is one of the strategic directions for the modernisation of national schools, as it ensures the integration of the educational process with the real-life needs of students, shapes their readiness to make decisions in conditions of uncertainty, and contributes to the formation of individuals capable of functioning effectively in an information society. The research indicates that the introduction of critical thinking techniques in Ukrainian literature classes will contribute to a deeper understanding of literary texts, the formation of personal reading motivation, and the development of skills to analyse and interpret works through the prism of worldview context. In Ukrainian language classes, critical thinking will ensure not only the acquisition of knowledge, but also the development of communicative competence, flexibility of thinking and intellectual independence, which meets the requirements of modern education and social demands.Документ Засоби формування етнопедагогічної культури у майбутніх вчителів-філологів : традиції і новації(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Габелко, Олена Миколаївна; Habelko, Olena Mykolaivna(ua) Сучасний етап розвитку українського суспільства, позначений глобалізаційними процесами, євроінтеграційними прагненнями та викликами воєнного часу, зумовлює нагальну потребу у збереженні, відновленні та примноженні національної культурної спадщини як важливого чинника консолідації суспільства та утвердження національної ідентичності. У цьому контексті особливої ваги набуває якісна підготовка майбутніх учителів-філологів, спроможних поєднувати високий рівень професійної компетентності з глибоким розумінням етнокультурних традицій та вмінням творчо їх інтегрувати у навчально-виховний процес. Етнопедагогічна культура вчителя розглядається як інтегративна професійно-особистісна якість, що визначає здатність педагога формувати у здобувачів освіти світоглядні орієнтири, розвивати національну самосвідомість, виховувати ціннісне ставлення до рідної мови, історії та культури. У дослідженні, спираючись на педагогічну спадщину класиків та сучасні концепції національного виховання, обґрунтовано доцільність комплексного поєднання традиційних підходів (народна педагогіка, культурно-мистецькі практики, краєзнавча діяльність) з інноваційними методами (цифрові архіви фольклору, VR/AR-технології, інтерактивні онлайн-проєкти, інтегровані курси з міжкультурної комунікації). Систематизація зазначених засобів у межах професійної підготовки філологів забезпечує не лише збереження й трансляцію культурної спадщини, але й її актуалізацію в умовах багатокультурного освітнього простору, стимулюючи міжкультурний діалог та взаєморозуміння. Підкреслено, що ефективність цього процесу залежить від гармонійної інтеграції перевірених часом педагогічних традицій і сучасних технологічних рішень, що сприяє розвитку міжетнічної толерантності, культурної компетентності, критичного та креативного мислення майбутніх педагогів. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо впровадження цифрових інструментів в етнопедагогічну підготовку, створенні міждисциплінарних інтегрованих курсів та проведенні педагогічних експериментів для перевірки ефективності поєднання традицій і новацій у підготовці конкурентоспроможних фахівців нового покоління. (en) The current stage of development of Ukrainian society, marked by globalization processes, European integration aspirations and challenges of wartime, determines the urgent need to preserve, restore and multiply the national cultural heritage as an important factor in the consolidation of society and the affirmation of national identity. In this context, the high-quality training of future teachers-philologists, capable of combining a high level of professional competence with a deep understanding of ethnocultural traditions and the ability to creatively integrate them into the educational process, acquires special importance. The ethnopedagogical culture of a teacher is considered as an integrative professional and personal quality that determines the teacher’s ability to form worldview guidelines in students, develop national self-awareness, and cultivate a value attitude towards their native language, history and culture. The study, based on the pedagogical heritage of the classics and modern concepts of national education, substantiates the feasibility of a comprehensive combination of traditional approaches (folk pedagogy, cultural and artistic practices, local history activities) with innovative methods (digital archives of folklore, VR/AR technologies, interactive online projects, integrated courses on intercultural communication). The systematization of these tools within the professional training of philologists ensures not only the preservation and transmission of cultural heritage, but also its actualization in the conditions of a multicultural educational space, stimulating intercultural dialogue and mutual understanding. It is emphasized that the effectiveness of this process depends on the harmonious integration of time-tested pedagogical traditions and modern technological solutions, which contributes to the development of interethnic tolerance, cultural competence, critical and creative thinking of future teachers. Prospects for further research include the development of scientifically based methodological recommendations for the implementation of digital tools in ethnopedagogical training, the creation of interdisciplinary integrated courses, and the conduct of pedagogical experiments to test the effectiveness of combining traditions and innovations in the training of competitive specialists of the new generation.Документ Оцінювання навчальних досягнень студентів з англійської мови засобами інформаційних технологій(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Лисенко, Людмила Олександрівна; Lysenko, Liudmyla Oleksandrivna(ua) У статті розглянуто особливості використання сучасних інформаційних технологій для підвищення об’єктивності та ефективності оцінювання знань студентів з англійської мови. Розглянуто методи й засоби оцінювання, такі як онлайн-тести, інтерактивні платформи, які покращують зворотний зв’язок і знижують суб’єктивність оцінювання. Визначено переваги та перспективи впровадження цих технологій в освітній процес. Результати дослідження підтверджують значний потенціал інформаційних технологій у підвищенні якості освіти. У статті досліджується важливість інформаційних технологій у навчанні та оцінюванні навчальних досягнень з англійської мови студентів вищих навчальних закладів. Питання впровадження інформаційних технологій для формування у студентів потреби у вивченні англійської мови та оволодіння нею як засобом спілкування, пізнання, самореалізації та соціальної адаптації у полікультурному світі є актуальним. Вона ґрунтується на усвідомленні важливості вивчення англійської мови як засобу спілкування та пізнання в сучасному світі, підвищення конкурентоспроможності студентів у процесі економічної та соціальної євроінтеграції. Автор наголошує, що оцінювання відіграє ключову роль у процесі вивчення англійської мови, забезпеченні зворотного зв’язку та оновленні змісту дисциплін. Відповідно до поставленої мети було проаналізовано теоретичні та методичні аспекти впровадження сучасних інформаційних технологій для підвищення об’єктивності та ефективності оцінювання знань студентів з англійської мови. Виокремлено найцінніші вітчизняні та зарубіжні методи та практики для об’єктивного оцінювання знань студентів з англійської мови у цифровому середовищі закладу вищої освіти. Методологія дослідження ґрунтувалася на аналізі та синтезі, узагальненні науково-методичної літератури, концепцій; періодичних педагогічних видань, інтернет-ресурсів з метою систематизації сучасного педагогічного досвіду вітчизняних і зарубіжних закладів вищої освіти щодо інноваційних практик у навчанні англійської мови студентів Сучасні інформаційні технології, які використовуються для оцінювання знань студентів з англійської мови є найбільш продуктивними для створення освітнього середовища, що забезпечує особистісно-орієнтовану взаємодію здобувачів вищої освіти. (en) The article discusses the peculiarities of using modern information technologies to improve the objectivity and efficiency of assessing students’ knowledge of English. The methods and means of assessment, such as online tests, interactive platforms that improve feedback and reduce the subjectivity of assessment, are considered. The advantages and prospects of introducing these technologies into the educational process are identified. The results of the study confirm the significant potential of information technologies in improving the quality of education. The article examines the importance of information technologies in teaching and assessing English language learning of university students. The issue of introducing information technologies to form students’ need to learn English and master it as a means of communication, cognition, self-realisation and social adaptation in a multicultural world is relevant. It is based on the awareness of the importance of learning English as a means of communication and cognition in the modern world, increasing students’ competitiveness in the process of economic and social European integration. The author emphasizes that assessment plays a key role in the process of learning English, providing feedback and updating the content of disciplines. In accordance with the goal, the article analyses the theoretical and methodological aspects of the introduction of modern information technologies to improve the objectivity and efficiency of assessing students’ knowledge of English. The most valuable domestic and foreign methods and practices for objective assessment of students’ English language knowledge in the digital environment of a higher education institution are highlighted. The research methodology was based on the analysis and synthesis, generalization of scientific and methodological literature, concepts; periodicals, pedagogical publications, Internet resources in order to systematize the modern pedagogical experience of domestic and foreign higher education institutions on innovative practices in teaching English to students. Modern information technologies used to assess students’ knowledge of English are the most productive for creating an educational environment that provides a personality-oriented approach to teaching English.Документ Світова література (Античність – Просвітництво)(2025) Вечірко, Оксана Леонідівна(ua) Навчально-методичний посібник адресований студентам-філологам та має за мету допомогти студентам вивчити та засвоїти основні питання з курсу: «Світова література» (Античність – Просвітництво). Посібник містить: стислий виклад лекцій, плани семінарських занять із допоміжними навчальними матеріалами для аналізу, методичні рекомендації до виконання самостійної роботи, список художніх творів для прочитання, тестові завдання, список навчальних та науково-критичних матеріалів до курсу.Документ «Світова література» (19-20 століття)(2025) Вечірко, Оксана Леонідівна(ua) Навчально-методичний посібник адресований студентам-філологам та має за мету допомогти студентам вивчити та засвоїти основні питання з курсу : «Світова література» (19 – 20 століття). Посібник містить: стислий виклад лекцій, плани семінарських занять із допоміжними навчальними матеріалами для аналізу, методичні рекомендації до виконання самостійної роботи, список художніх творів для прочитання, тестові завдання, список навчальних та науково-критичних матеріалів до курсу.Документ Управління якістю постредагування машинного перекладу у виробничому процесі локалізації(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бондаренко, Олексадндр Сергійович; Негрієнко, М. С.(ua) Статтю присвячено аналізу перекладацьких помилок у професійному середовищі та трансформації методів їхнього оцінювання під впливом новітніх лінгвістичних сервісів, зокрема постредагування машинного перекладу (ПРМП). Предметом дослідження є метрики якості перекладу, що застосовуються в індустрії лінгвістичних послуг, зокрема LISA QA Model, яку розглянуто як одну з найуживаніших моделей на ринку лінгвістичних послуг. Автори детально аналізують структуру метрики LISA, що включає категорії, підкатегорії та рівні критичності помилок. На прикладі реального проєкту – локалізованого продукту Google Search Ads 360 – продемонстровано практичне застосування метрики та наведено приклади типових помилок у таких категоріях, як Точність, Мовна відповідність, Термінологія, Cтиль, Технічна помилка, Відповідність стандартам локалі, Відповідність вимогам до проєкту. У статті обґрунтовано необхідність системного впровадження метрик помилок для управління якістю на всіх етапах перекладацького процесу. Традиційні моделі, створені для оцінювання антропогенного перекладу, для ПРМП мають бути адаптовані. На основі проведеного аналізу встановлено, що більшість категорій метрики LISA залишаються релевантними для оцінювання якості ПРМП, однак ступінь їх застосовності істотно варіюється. Найвищу вірогідність виявлення помилок мають підкатегорії відповідності термінології, стилю, вимогам до проєкту та стандартам локалі. Це пов’язано з непередбачуваністю результатів роботи рушіїв машинного перекладу навіть за умов використання однакових промптів чи довідкових ресурсів. Також варто зауважити, що помилки типу Додавання/Випущення чи Неправильне значення залишаються актуальними через тенденцію рушіїв МП до генералізації або неповного передавання змісту. Водночас, деякі підкатегорії (наприклад, Орфографія, Форматування, Відтворення посилок/тегів) мають низьку вірогідність застосування, сучасні МП-системи досить добре справляються з такими технічними аспектами. (en) The article is dedicated to the analysis of translation errors in a professional environment and the transformation of evaluation methods under the influence of modern linguistic services, particularly post-editing machine translation (PEMT). The focus of the study is on translation quality metrics used in the language services industry, particularly LISA QA Model, which is examined as one of the most widely used models on the market. The authors provide a detailed analysis of the structure of the LISA metric, which includes categories, subcategories, and levels of error severity. Using the real-world project of the localized product Google Search Ads 360 as an example, the article demonstrates the practical application of the metric and presents examples of typical errors in categories such as Accuracy, Language, Terminology, Style, Functional, Regional Standards Compliance, and Project Requirements Compliance. The article substantiates the need for a systematic implementation of error metrics to manage quality at all stages of the translation process. Traditional models developed for the evaluation of human translation must be adapted for PEMT. Based on the analysis, it is established that most LISA metric categories remain relevant for evaluating PEMT quality, although their applicability varies significantly. The highest likelihood of error detection occurs in subcategories related to terminology, style, compliance with project requirements, and locale standards. This is due to the unpredictability of machine translation engine outputs, even when identical prompts or reference materials are used. It is also noted that error types such as Addition/Omission and Incorrect Meaning remain relevant due to the tendency of MT engines to generalize or incompletely render content. Meanwhile, some subcategories (e.g., Spelling, Formatting, Tags/Links) have a low likelihood of errors, as modern MT systems handle such technical aspects fairly well.