Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
1199 результатів
Результати пошуку
Документ Управління якістю постредагування машинного перекладу у виробничому процесі локалізації(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бондаренко, Олексадндр Сергійович; Негрієнко, М. С.(ua) Статтю присвячено аналізу перекладацьких помилок у професійному середовищі та трансформації методів їхнього оцінювання під впливом новітніх лінгвістичних сервісів, зокрема постредагування машинного перекладу (ПРМП). Предметом дослідження є метрики якості перекладу, що застосовуються в індустрії лінгвістичних послуг, зокрема LISA QA Model, яку розглянуто як одну з найуживаніших моделей на ринку лінгвістичних послуг. Автори детально аналізують структуру метрики LISA, що включає категорії, підкатегорії та рівні критичності помилок. На прикладі реального проєкту – локалізованого продукту Google Search Ads 360 – продемонстровано практичне застосування метрики та наведено приклади типових помилок у таких категоріях, як Точність, Мовна відповідність, Термінологія, Cтиль, Технічна помилка, Відповідність стандартам локалі, Відповідність вимогам до проєкту. У статті обґрунтовано необхідність системного впровадження метрик помилок для управління якістю на всіх етапах перекладацького процесу. Традиційні моделі, створені для оцінювання антропогенного перекладу, для ПРМП мають бути адаптовані. На основі проведеного аналізу встановлено, що більшість категорій метрики LISA залишаються релевантними для оцінювання якості ПРМП, однак ступінь їх застосовності істотно варіюється. Найвищу вірогідність виявлення помилок мають підкатегорії відповідності термінології, стилю, вимогам до проєкту та стандартам локалі. Це пов’язано з непередбачуваністю результатів роботи рушіїв машинного перекладу навіть за умов використання однакових промптів чи довідкових ресурсів. Також варто зауважити, що помилки типу Додавання/Випущення чи Неправильне значення залишаються актуальними через тенденцію рушіїв МП до генералізації або неповного передавання змісту. Водночас, деякі підкатегорії (наприклад, Орфографія, Форматування, Відтворення посилок/тегів) мають низьку вірогідність застосування, сучасні МП-системи досить добре справляються з такими технічними аспектами. (en) The article is dedicated to the analysis of translation errors in a professional environment and the transformation of evaluation methods under the influence of modern linguistic services, particularly post-editing machine translation (PEMT). The focus of the study is on translation quality metrics used in the language services industry, particularly LISA QA Model, which is examined as one of the most widely used models on the market. The authors provide a detailed analysis of the structure of the LISA metric, which includes categories, subcategories, and levels of error severity. Using the real-world project of the localized product Google Search Ads 360 as an example, the article demonstrates the practical application of the metric and presents examples of typical errors in categories such as Accuracy, Language, Terminology, Style, Functional, Regional Standards Compliance, and Project Requirements Compliance. The article substantiates the need for a systematic implementation of error metrics to manage quality at all stages of the translation process. Traditional models developed for the evaluation of human translation must be adapted for PEMT. Based on the analysis, it is established that most LISA metric categories remain relevant for evaluating PEMT quality, although their applicability varies significantly. The highest likelihood of error detection occurs in subcategories related to terminology, style, compliance with project requirements, and locale standards. This is due to the unpredictability of machine translation engine outputs, even when identical prompts or reference materials are used. It is also noted that error types such as Addition/Omission and Incorrect Meaning remain relevant due to the tendency of MT engines to generalize or incompletely render content. Meanwhile, some subcategories (e.g., Spelling, Formatting, Tags/Links) have a low likelihood of errors, as modern MT systems handle such technical aspects fairly well.Документ Гумор в англомовному комедійному анімаційному кінотексті та його переклад українською мовою(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Головенко, Крістіна Вікторівна; Шевченко, М. В.(ua) Стаття присвячена дослідженню гумору в англомовному комедійному анімаційному кінотексті та аналізу стратегій його перекладу українською мовою. Сучасна анімація є відображенням світових культурних універсалій. Анімаційний кінотекст нерідко насичений гумором, який слугує не лише засобом створення комічних ситуацій, а й інструментом глибшого розкриття характерів персонажів, підсилення драматургії та встановлення емоційного зв’язку з глядачем. Об’єктом даної розвідки є гумор в англомовному комедійному кінотексті. Предметом є статегії перекладу англомовного гумору українською мовою. Матеріал дослідження охоплює жарти американського анімаційного телевізійного серіалу «Таємниці Ґравіті Фолз» (англ. Gravity Falls) [1] та їх переклад, здійснений на замовлення українського телеканала «ПЛЮСПЛЮС» [2]. Аналіз одиниць гумору на матеріалі анімації «Таємниці Ґравіті Фолз» свідчить про те, що основним механізмом реалізації комічного ефекту є використання вербальних елементів. На фонетичному рівні цьому послуговують особливості мовлення героїв, недотримання орфоепічних норм, використання нелітературних варіантів мови; на морфологічному – широке використання засобів словотворення; на лексичному – вживання незвичних або несподіваних лексичних елементів, що створюють контраст або іронію в контексті, повтори, тропи; на рівні словосполучення – неправильне узгодження слів, перифраза, фразеологічні вирази; на рівні речення – алогізми, іронічні контрасти, занадто складна або проста структура речення; на рівні тексту – контекст, повтори, цитування, алюзії, змішання регістрів і стилів мовлення. Переклад гумору в аудіовізуальному контенті є складним завданням, оскільки комічний ефект часто втрачається через мовні та культурні розбіжності. Відсутність універсальних рішень змушує перекладачів підходити до кожного випадку індивідуально і застосовувати різні стратегії. Опущення використовується, коли жарт неможливо адекватно передати мовними засобами цільової мови або він не є критично важливим для відтворення. Збереження жарту передбачає дослівний або наближений переклад. Адаптація передбачає творче переосмислення гумористичної одиниці з урахуванням культурних особливостей цільової аудиторії. Вибір стратегії залежить від контексту, важливості гумористичного елемента та його функції в тексті. Попри неминучі втрати, переклад може збагатити цільовий текст, або повністю переосмислити зміст оригіналу (en) The article is devoted to the study of humor in English-language comedy animated film text and the analysis of its translation strategies into Ukrainian. Modern animation is a reflection of world cultural universals. Animated film text is often saturated with humor which serves not only as a means of creating comic situations but also as a tool for disclosing characters, strengthening dramaturgy and establishing an emotional connection with the viewer. The object of this investigation is humor in English-language comedy film text. The subject is the translation strategies of English-language humor into Ukrainian. The research material covers humor from the American animated television series «Gravity Falls» [1] and their translation, made by the Ukrainian TV channel PLUSPLUS [2]. The analysis of humor in the animation «Gravity Falls» shows that the main mechanism for implementing the comic effect is the use of verbal elements. At the phonetic level, this is achieved by the peculiarities of the characters’ speech, non-compliance with orthoepic norms, and the use of non-literary language variants; at the morphological level – by the wide use of word-formation devices; at the lexical level – by the use of unusual or unexpected lexical elements that create contrast or irony in the context, repetitions, tropes; at the word combination level – by incorrect word agreement, periphrase, phraseological expressions; at the sentence level – by alogisms, ironic contrasts, too complex or simple sentence structure; at the text level – by context, repetitions, citations, allusions, and a mixture of registers and speech styles. Translating humor in audiovisual content is a challenging task, as the comic effect is often lost due to linguistic and cultural differences. The lack of universal solutions forces translators to approach each case individually and apply different strategies. Omission is used when humor cannot be adequately conveyed by means of the target language or it is not critically important for rendering. Humor preservation involves literary or approximate translation. Adaptation involves a creative rethinking of humor, taking into account the cultural characteristics of the target audience. The choice of the strategy depends on the context, the importance of the humorous element and its function in the text. Despite the inevitable losses, translation can enrich the target text, or completely rethink the content of the original.Документ Сучасний урбанонімний простір міста Кропивницького(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Демешко, Інна Миколаївна(ua) Урбанонімний простір міста – вираження культурно-історичного фрейму міста. Через зміну історичних та політичних подій помітне активне перейменування назв вулиць, площ, проспектів, бульварів. Наукова розвідка має на меті проаналізувати сучасну урбанонімну систему міста Кропивницького, виявити тенденції перейменування, мотиви номінацій та установити мотиваційну, лексико-семантичну, функціонально-прагматичну специфіку сучасного урбанонімного простору міста Кропивницького. Актуальним залишається питання опису сучасного урбанонімного простору міста Кропивницького, вияву тенденцій перейменування, мотивів номінацій, проаналізувати мотиваційну, лексико-семантичну, функціонально-прагматичну специфіку сучасного урбанонімного простору м. Кропивницького. Характерно, що урбаноніми відображають політику держави, етнічну, культурну специфіку міста. Переважна більшість – це комеморативні назви, що передають інформацію про історію, культуру міста. Онімні та апелятивні назви міста відображають сучасні українські реалії, відповідають історичним, етнографічним, естетичним, культурним критеріям. Урбаноніми міста Кропивницького відповідають принципам української топоніміки, відображають сучасну ідеологічну політику держави, представляють етнічну, культурну специфіку міста. Годоніми Кропивницького мають демократичний, проукраїнський характер, відповідають ідеям, тенденціям української топонімної системи. В урбаноніміконі Кропивницького переважають меморіальні назви (несуть інформацію про історію краю та держави). За семантикою твірних основ годоніми міста Кропивницького поділяються на відонімні та відапелятивні. Найдинамічніша підгрупа годонімів міста на честь героїв та полеглих героїв російсько-української війни, а також на честь місцевих видатних діячів, науковців, митців, історичні назви, назви, що характеризують місцевість. Вивчення нових годонімів міста Кропивницького для створення сучасної лінгвальної картини урбанімного простору міста. Годоніми міста Кропивницького утворено лексико-семантичним (різновиди цього способу – трансонімізація, онімізація), морфологічним та морфолого-синтаксичним способами. (en) The urban space of a city is the expression of its cultural and historical frame. Due to the change in historic and political events, there is an active retitling of the names of streets, squares, avenues, and boulevards. The research aims to analyze the modern urban system of the city of Kropyvnytskyi, to identify trends in renaming, motives for nominations, and to establish the motivational, lexical-semantic, functional-pragmatic specificity of the modern urban space of Kropyvnytskyi. The issue of describing the modern urban space of Kropyvnytskyi, identifying renaming trends, motives for nominations, analysing the motivational, lexical and semantic, functional and pragmatic specificity of the modern urban space of Kropyvnytskyi is relevant. The urbanonyms reflect the stateʼs policy, ethnic and cultural specificity of the city. The vast majority are commemorative names that convey information about the history and culture of the city. The cityʼs onymous and appealing names reflect the modern Ukrainian realities and meet historical, ethnographic, aesthetic and cultural criteria. The urban names of Kropyvnytskyi comply with the principles of the Ukrainian toponymy, reflect the current ideological policy of the state, and represent the ethnic and cultural specifics of the city. The memorial names (carrying information about the history of the region and the state) are dominated in urbanonomicon of Kropyvnytskyi. According to the semantics of the constituent bases, the godonyms of Kropyvnytskyi are divided into the names which are derived from onyms and appellatives. The hodonyms of Kropyvnytskyi are democratic, pro-Ukrainian in nature, and correspond to the ideas and trends of the Ukrainian place name system. The most dynamic subgroup includes the names in honor of heroes and died heroes of the Russian-Ukrainian war, as well as in honor of local prominent figures, scientists, artists, historical names, and names that characterize the area. The study of the new godonyms of Kropyvnytskyi creates the modern language picture of the cityʼs urban space. The newly formed hodonyms of Kropyvnytskyi are formed by lexical and semantic (varieties of this method – transonymization, ononymization), morphological and morphologicalsyntactic methods.Документ Системна роль палаталізацій у становленні фонетико-фонологічної будови української і польської мов(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна(ua) Стаття присвячена дослідженню системної ролі палаталізаційних процесів у формуванні фонетико-фонологічної будови української і польської мов. Палаталізації, зародившись у середньому праслов’янському періоді, охопили всі діалекти праслов’янської мови та справили вирішальний вплив на становлення їхнього консонантизму. Простежено еволюцію м’яких приголосних від їх позиційних варіантів до фонем із самостійним смислорозрізнювальним статусом. Аналіз подає порівняльну картину чергувань приголосних, що виникли внаслідок взаємодії приголосних з голосними переднього ряду, а також рефлексів «приголосний+j», а також охоплює процеси фонологізації палатальних в умовах розпаду праслов’янської мови. Окрему увагу приділено специфіці палаталізацій на протопольському й протоукраїнському ґрунті, які попри спільну базу демонструють суттєві розбіжності в тривалості, глибині й типі модифікацій. Обґрунтовано виникнення мікросистем палатальних фонем, трансформацію їх артикуляційної й функціональної ролі та розширення фонемної опозиції за ознакою твердість–м’якість. Акцентовано на тому, що тенденція до складового сингармонізму, яка зародилася ще в спільний праслов’янський період і визначила палатальність як одну з найголовніших фонетичних рис, що нею слов’янські мови відрізняються від неслов’янських, досягши свого максимуму в період постання окремих слов’янських мов, перестала діяти, а з нею разом занепав закон палаталізації. Підкреслено, що результати палаталізацій стали підґрунтям для подальших змін, зокрема депалаталізації, що вплинула на остаточне оформлення вокалізму. До найважливіших фонологічних результатів палаталізацій віднесено постання приголосних фонем нової якості, які були м’якими (пом’якшеними) за своєю природою і спричинили появу кореляції палатальність–непалатальність – категорії, що виділяє українську та польську мови на тлі інших європейських. (en) The article is dedicated to the study of systemic role of palatalization processes in the formation of the phoneticphonological structure of Ukrainian and Polish languages. Palatalizations, originating in the Middle Proto-Slavic period, covered all dialects of the Proto-Slavic language and had a decisive influence on the formation of the consonantism of both languages. The article traces the evolution of soft consonants from their positional variants to phonemes with an independent semantic-distinguishing status. The analysis presents a comparative picture of consonant alternations that arose as a result of the interaction of consonants with front vowels, as well as “consonant+j” reflexes, and also covers the processes of phonologization of palatals in the conditions of the fragmentation of the Proto-Slavic language. Special attention is paid to the specificity of palatalizations on the Proto-Polish and Proto-Ukrainian background, which, despite the common base, demonstrate significant differences in the duration, depth and type of modifications. The emergence of microsystems of palatal phonemes, the transformation of their articulatory and functional role and the expansion of the phonemic opposition on the basis of hardness-softness are substantiated. The article emphasizes that the tendency towards syllabic synharmonism, which originated in the common Proto-Slavic period and defined palatality as one of the most important phonetic features that distinguish Slavic languages from non-Slavic ones, having reached its maximum during the period of the emergence of individual Slavic languages, ceased to operate, and with it the law of palatalization declined. It is emphasized that the results of palatalization became the basis for further changes, in particular depalatalization, which influenced the final formation of vocalism. The most important phonological results of palatalization include the emergence of consonant phonemes of a new quality, which had a softened character and caused the emergence of the palatal-nonpalatal opposition – a category that distinguishes Ukrainian and Polish from other European languages.Документ Інструменти з елементами штучного інтелекту в сучасному усному перекладі(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Стасюк, Богдан Вікторович(ua) Статтю присвячено новітньому, гібридному виду усного перекладу з використанням технічних засобів, а саме – машинного дублювання, яскравий випадок застосування якого був реалізований в резонансному інтерв’ю Президента України В. Зеленського, яке він дав відомому американському подкастеру Л. Фрідману в грудні 2024 р. У процесі створення інтерв’ю було залучено складний алгоритм забезпечення усного перекладу з низкою проміжних стадій, що стали неочевидними для глядачів і слухачів, зокрема – синтезом генерованих голосів на основі реальних із допомогою штучного інтелекту. Подальше поширення матеріалів цього інтерв’ю (різномовних, дубльованих штучним інтелектом відеозаписів із відповідним субтитруванням) справило неоднозначне враження навіть на професійну аудиторію, яка не змогла визначити механізму появи публічних матеріалів, навіть маючи професійну підготовку. Це відкриває небезпечні можливості для інформаційної, суспільно-політичної маніпуляції аудіовізуальною продукцією, що в повній мірі санкціоновано учасниками відповідних проєктів з обох сторін і, цілком очевидно, є наслідком недостатнього розуміння потенційних наслідків, що такі документальні інтерв’ю можуть нести для їх реципієнтів. Помилки машинного перекладу, обтяжені процесом створення різномовних стенограм та їх подальшого озвучення (дублювання) штучно згенерованими голосами, які не можливо відрізнити від реальних без спеціальної підготовки та устаткування, можуть бути зведеними в повсякденну практику створення інформаційних матеріалів новинного чи публіцистичного харак- теру. На відміну від протизаконного використання аналогічних за своєю ІТ-природою дипфейків, переклад і дублювання документальних інтерв’ю дозволено до публікації самими їх учасниками, що відкриває значні можливості для прихованого маніпулювання громадською думкою та публічною оцінкою таких матеріалів задля поширення шкідливих наративів в рамках дифамаційних та пропагандистських кампаній. (en) The paper has been devoted to the study of the newest, hybrid type of interpretation with the use of technical means, namely, machine dubbing, a striking case of which public could see in the resonant interview of the President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy given to the well-known American podcaster Lex Fridman in December 2024. A complex algorithm for providing interpretation was used in the process of the interviewing. It involved a number of intermediate stages that were not totally clear to its viewers and listeners, in particular, the production of generated voices which were trained and made on the basis of real ones. The subsequent dissemination of the interview materials (multilingual AI-dubbed videos with proper subtitling) made a mixed impression even on the professionally trained audience who was unable to establish the mechanism of how public materials were created. Such cases could potentially open some dangerous opportunities for the informational, social and political manipulation by means of audiovisual products. Moreover, such practice is fully authorised by the respective projects participants on both sides. It seems to be obviously a consequence of their lack of understanding how dangerous these documentary AI-enhanced interviews could be for the society. Machine translation errors, compounded by the process of creating multilingual transcripts and their subsequent dubbing (voiceover) with the help of artificially generated voices, cannot be distinguished from real ones without special training and equipment. It can be possibly reduced to the everyday practice of creating news or journalistic materials. Unlike illegal deepfakes, whose IT nature is the same, machine translations and AI dubbing of documentary interviews are allowed to be published by their participants, which opens significant opportunities for covert manipulation of public opinion and public assessment of such materials capable of spreading harmful narratives as part of defamation and propaganda campaigns.Документ Corpora-based analysis of specialised text translation training : terms and neologisms(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Tarnavska, M. M.; Тарнавська, Марина Миколаївна(en) Language corpora are one of the most effective tools of applied linguistics, which are actively used in various fields of human life. The automated selection, compilation and analysis of text corpora of virtually unlimited size open up new perspectives not only for linguistic research, but also for professionals who use such data to solve practical problems. Corpus-based methods have great potential for improving language teaching, including translation, as they allow for the accurate and targeted selection of specialised linguistic materials necessary for mastering the lexical minimum, peculiarities of usage and translation of key language units, as well as for identifying current language trends in a particular field. Among the tools for working with corpora, Sketch Engine stands out as one of the most powerful, as it does not only analyse existing corpora but also creates your own, including multilingual ones. This makes it possible to quickly and efficiently research professional texts, identify key terminology and common phrases, analyse translation strategies, and create training materials for future translators. The use of the CQL query language allows improving search accuracy and obtaining more relevant linguistic data. The given article, which is a part of a larger study, discusses such an important function of Sketch Engine for searching, analysing and selecting lexical material as term recognition and extraction using the built-in Sketch Engine Keywords tool. This tool not only allows to identify terms and term combinations in professional texts with high accuracy, but also to compare the frequency of use of such words and combinations in both the studied and the reference corpora, which significantly increases the efficiency of search in general and linguistic analysis of selected units in particular. Another aspect of this study is the methodology of corpus search for neologisms and rarely used words. The latter is a challenge for corpus-based text analysis, as there are no universal search formulas or even principles for finding such vocabulary, which, however, is an important component of professional texts. The study is based on a corpus of English-language legal texts related to the IT sector, including licence agreements and contracts. (ua) Мовні корпуси – один із найефективніших інструментів прикладної лінгвістики, що активно застосовуються в різних сферах діяльності. Автоматизований підбір, компіляція та аналіз текстових масивів практично необмеженого обсягу відкривають нові перспективи не лише для філологічних досліджень, а й для фахівців, які використовують такі данні для вирішення практичних завдань. Корпусні методи мають значний потенціал для вдосконалення викладання мов, зокрема перекладу, оскільки дозволяють точно та цілеспрямовано відбирати спеціалізовані лінгвістичні матеріали, необхідні для засвоєння лексичного мінімуму, особливостей вживання та перекладу ключових мовних одиниць, а також для виявлення актуальних лінгвістичних тенденцій у конкретній галузі. Серед інструментів для роботи з корпусами Sketch Engine виділяється як один із найпотужніших, оскільки забезпечує не лише аналіз існуючих корпусів, а й створення власних, у тому числі багатомовних. Це дає змогу швидко та ефективно досліджувати галузеві тексти, виявляти ключову термінологію, типові словосполучення, аналізувати перекладацькі стратегії та складати навчальні матеріали для майбутніх перекладачів. Використання мови запитів CQL дозволяє підвищити точність пошуку та отримувати більш релевантні лінгвістичні дані. У пропонованій статті, що є продовженням більш масштабного дослідження, розглядаються така важлива функція Sketch Engine для пошуку, аналізу та відбору лексичного матеріалу, як розпізнавання та екстракція термінів за допомогою вбудованого інструмента Sketch Engine Keywords. Цей інструмент не лише дозволяє з високою точністю ідентифікувати терміни та термінологічні сполучення у фахових текстах, а й порівнювати частотність вживання таких слів та сполучень у досліджуваному та референтному корпусах, що значно підвищує ефективність пошуку загалом та лінгвістичного аналізу відібраних одиниць зокрема. Іще одним аспектом даного дослідження є методика корпусного пошуку неологізмів та рідковживаних слів. Останній являє собою певний виклик для корпусного текстового аналізу, адже не існує універсальних пошукових формул або навіть принципів пошуку такої лексики, яка, однак, є важливою складовою фахових текстів. Дослідження виконано на основі створеного корпусу англомовних юридичних текстів, пов’язаних із IT-сферою, зокрема ліцензійних угод і договорів.Документ Технологічне забезпечення доперекладацького етапу виробничого процесу перекладу та локалізації(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бондаренко, Олексадндр Сергійович; Бондаренко, Катерина Леонідівна(ua) Стаття присвячена дослідженню ролі технологій на доперекладацькому етапі виробничого процесу перекладу в сучасній індустрії лінгвістичних послуг. Згідно зі стандартом ISO 17100:2015, доперекладацький етап охоплює комплекс адміністративних, технічних і лінгвістичних операцій, що передують основній фазі перекладу. У фокусі дослідження – процедура попереднього аналізу тексту засобами CAT-інструментів, зокрема розрахунок обсягу роботи за допомогою поняття «ефективне слово». Це поняття розглядається як одиниця виміру, що дозволяє визначити реальне навантаження перекладача з урахуванням повторів і збігів із пам’яттю перекладів. У статті подано приклад розрахунку обсягу роботи, продемонстровано застосування коефіцієнтів для формування обґрунтованого кошторису. Розглядається роль термінологічних інструментів на доперекладацькому етапі перекладу. Наголошується на необхідності поєднання роботи зі створення термінологічних баз із критичним аналізом джерел клієнта та вмінням самостійно видобувати лінгвістичну інформацію за допомогою корпусних інструментів. На підставі зіставлення положень українських освітніх стандартів і Рамки компетентностей Європейської мережі магістерських програм з письмового перекладу (EMT) обґрунтовано доцільність гібридного підходу до впровадження технологій у навчальні програми. Запропоновано розглядати перекладацькі тех- нології як дидактичне середовище, в якому мають викладатися курси фахового перекладу, термінографії та управління термінологією, управління перекладацькими проєктами, постредагування машинного перекладу, корпусної лінгвістики для перекладачів. Наголошено на потребі формування сервіс-орієнтованих, управлінських і цифрових компетентностей, що забезпечують ринкову адаптивність випускників і відповідність їхніх навичок потребам сучасного виробництва в перекладацькій і локалізаційній галузях. (en) The article explores the role of technology at the pre-translation stage of the production process within the modern language services industry. According to ISO 17100:2015, the pre-translation stage comprises a set of administrative, technical, and linguistic operations that precede the core translation phase. The study focuses on the procedure of preliminary text analysis using CAT tools, particularly the calculation of workload through the concept of the "effective word". This concept is viewed as a weighted metric that enables the assessment of the actual translator’s workload, taking into account repetitions and matches with translation memory. The article provides an example of workload calculation and demonstrates the use of weighting coefficients for preparing a justified project estimate. It also examines the role of terminology tools at the pre-translation stage and emphasizes the importance of combining terminology database development with critical analysis of client-provided resources, as well as the ability to independently extract linguistic information from texts using corpus tools. By comparing Ukrainian educational standards with the European Master’s in Translation (EMT) competence framework, the study substantiates the relevance of a hybrid approach to integrating technology into translation curricula. It proposes treating translation technologies as an instructional environment through which courses in specialized translation, terminology management, project management, and machine translation post-editing, corpus linguistics for translators should be delivered. The article underlines the need to develop service-oriented, managerial, and digital competences that enhance graduates’ market adaptability and ensure their skills align with the needs of today’s translation and localization production processes.Документ Спільні та відмінні риси умовного способу у німецькій та українській мовах у перекладацькому аспекті(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Верезубенко, Микола Миколайович(ua) Стаття «Спільні та відмінні риси умовного способу у німецькій та українській мовах у перекладацькому аспекті (на матеріалі газетних статей про Європейський Союз)» присвячена зіставному аналізу функціонування умовного способу в німецькій та українській мовах у публіцистичному дискурсі. Особливу увагу приділено аналізу граматичних, семантичних і прагматичних особливостей умовних конструкцій, що використовуються у газетних текстах, присвячених діяльності Європейського Союзу, з метою виявлення труднощів і закономірностей перекладу з німецької мови українською. У запропонованій розвідці розглянуто структурно-граматичні та лексичні особливості умовного способу у німецькій та українській мовах. Матеріал дослідження становлять автентичні німецькомовні статті з провідних друкованих і онлайн-видань (наприклад, Die Zeit, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Süddeutsche Zeitung) та їхні українські переклади або паралельні тексти українських медіа. У дослідженні проаналізовано вживання форм Konjunktiv I та Konjunktiv II у німецьких текстах для вираження гіпотетичних ситуацій, непрямої мови, припущення, сумніву чи оцінки, а також засоби відтворення цих значень в українській мові – аналітичні конструкції з часткою би, умовні сполучники, інтонаційні засоби тощо. Окрему увагу приділено особливостям перекладу, з поміж яких варто виокремити переклад за допомогою дійсного способу дієслів, переклад за допомогою українського умовного способу, використання модальної конструкції, випущення кон’юнктиву і зміна синтаксичної конструкції та синтаксична конструкція зі сполучником «ніби». Дослідження демонструє, що умовний спосіб у публіцистиці часто виконує не лише граматичну, а й стилістичну функцію – знижує категоричність висловлювань, позначає гіпотетичність чи політичну ввічливість. Це потребує від перекладача не лише мовної, а й культурно-дискурсивної чутливості. Стаття підкреслює важливість адекватного відтворення умовного способу для збереження модального змісту оригіналу та його прагматичної сили. Результати дослідження можуть бути корисними для фахівців у сфері перекладу, медіалінгвістики та міжкультурної комунікації. (en) The article "Common and Distinctive Features of the Conditional Mood in German and Ukrainian in the Translation Aspect (Based on Newspaper Articles about the European Union)" is devoted to a comparative analysis of the functioning of the conditional mood in German and Ukrainian within the framework of journalistic discourse. Particular attention is paid to the analysis of grammatical, semantic, and pragmatic features of conditional constructions used in newspaper texts devoted to the activities of the European Union, with the aim of identifying the challenges and regularities in translating from German into Ukrainian. The study examines the structural, grammatical, and lexical features of the conditional mood in both languages. The research material includesauthentic German-language articles from leading print and online media outlets (such as Die Zeit, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Süddeutsche Zeitung) and their Ukrainian translations or parallel texts in Ukrainian media. The article analyzes the use of Konjunktiv I and Konjunktiv II in German texts to convey hypothetical situations, indirect speech, assumptions, doubt, or evaluation, as well as the means of reproducing these meanings in Ukrainian – analytical constructions with the particle би, conditional conjunctions, intonation patterns, and others. Special attention is paid to translation techniques, among which are the use of the indicative mood, the Ukrainian conditional mood, modal constructions, omission of the conjunctive form, syntactic restructuring, and constructions with the conjunction ніби ("as if"). The study shows that the conditional mood in journalistic texts often serves not only a grammatical but also a stylistic function – softening statements, indicating hypothetical content, or expressing political politeness. This requires the translator to demonstrate not only linguistic but also cultural and discursivesensitivity. The article emphasizes the importance of adequate rendering of the conditional mood to preserve the modal meaning and pragmatic force of the original text. The findings may be useful for professionals in the fields of translation, media linguistics, and intercultural communication.Документ Language globalization : peculiarities and perspectives(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Leleka, T. O.; Лелека, Тетяна Олександрівна(en) The article is devoted to the problem of the language globalization, which has covered the public space at the beginning of the 21st century. The relevance of the topic is due to the fact that the globalization processes manifest themselves in different ways in the languages and require the research at different language levels. This problem as a linguistic and social phenomenon is associated with the transformations that have affected the various fields of social life, as well as the intensity of intercultural communication processes. It is known that language responds to all the social changes and reflects the human relations. The globalization processes and the status of English in the world have led to the innovations in different languages. Firstly, the language globalization is primarily represented through the processes of borrowing from English in many languages. The system of the recipient language is replenished not only with lexical items. This process covers all the language levels. For example, the analytical nature of English can be observed in synthetic languages. The analytical constructions and phrases have entered the Ukrainian language system. Secondly, the phenomenon of global bilingualism is also related to the globalization of language because of the number of the loanwords in the language and the growing need to learn English. This type of bilingualism is inherent in speakers of many languages due to the growing role of English in the world and the need to introduce the latest technologies. The constant use of the English loanwords has led to the fact that specific words of the Ukrainian language are replaced by the English loanwords ones even when there is no necessity for this. Thus, we can observe a trend where English is becoming more popular in the world and strengthening its status as a global language. Also we identify another reason for the internationalization of the English language, which is related to the fact of economy of language means as a law of development of any language. The consequences of such language globalization can be different. The development of the intercultural communication creates the conditions for the creation of a single language space, which will improve the social interaction. On the other hand, it can lead to a loss of language identification. This issue remains open and requires further research. (ua) Стаття присвячена проблемі мовної глобалізації, що охопила суспільний простір на початку ХХІ століття. Актуальність теми пов’язана з тим, що глобалізаційні процеси по-різному проявляються у мовах та потребують дослідження на різних мовних рівнях. Глобалізація як лінгвістичне та суспільне явище пов’язана з трансформаціями, що охопили різні сфери життя, а також з інтенсивністю процесів міжкультурної комунікації. Мова реагує на суспільні зміни та відображає усі соціальні відносини. Глобалізаційні процеси та статус англійської мови у світовому просторі призвели до інновацій у різних мовах. По-перше, мовна глобалізація, передусім, спостерігається через процеси запозичення з англійської мови у багатьох мовах світу. Система мови реципієнта поповнюється не лише лексичними одиницями. Процес запозичення охоплює усі мовні рівні. Наприклад, прояви аналітизму англійської мови спостерігаються в синтетичних мовах. Аналітичні конструкції словосполучення увійшли в систему української мови. По-друге, з глобалізацією мови пов'язано явище глобального білінгвізму через насиченість мови іншомовними словами та необхідність вивчення англійської мови. Цей тип білінгвізму притаманний носіям багатьох мов через зростання ролі англійської мови у світі та необхідністю впровадження новітніх технологій. Постійне використання англійських запозичень призводить до того, що питомі слова української мови замінюються запозиченими навіть тоді, коли в цьому немає потреби. Отже, ми спостерігаємо тенденцію популярності англійської мови у світі та впровадження її статусу як світової. Також можна виявити ще одну причину інтернаціоналізації англійської мови, що пов’язана з фактом економії мовних засобів як закону розвитку будь-якої мови. Наслідки такої мовної глобалізації можуть бути різними. Розвиток міжкультурної комунікації створює умови для створення єдиного мовного простору, що покращить суспільну взаємодію. З іншого боку, це може призвести до втрати мовної ідентифікації. Це питання залишається відкритим та потребує подальшого дослідження.Документ Corpus-based approach to specialised translation training : sketch engine tools and CQL queries(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Tarnavska, M. M.; Тарнавська, Марина Миколаївна(en) Modern applied linguistics cannot be imagined without language corpora. They are both its powerful and efficient research tool and a virtually unlimited database of linguistic data for various fields and needs of sciences that use the language arsenal in one way or another. Automation of text corpus generation and research creates new opportunities not only for philology, but also for specialists who use such data for practical purposes. Corpusbased methods play an important role in improving language teaching, particularly translation, as they allow for the accurate and systematic selection of specialised language materials necessary for mastering vocabulary, peculiarities of use and translation of key linguistic units, as well as for identifying current language trends in a particular field. Despite the huge selection of platforms and software for managing corpora and text analysis, Sketch Engine stands out due to its power, as well as the size and versatility of its text collections: it allows you to not only analyse existing corpora, but also create your own, including multilingual ones, research vocabulary, phrases, terminology, translation equivalents, and generate learning materials using CQL queries and built-in linguistic functions. Sketch Engine is particularly effective in teaching professional texts and their translation, as it allows you to effectively research specialised texts, identify key terminology and typical phrases, analyse translation approaches and prepare teaching materials for translation students, while using the CQL query language to make the process of working with specialised texts more focused and flexible. The article explores a comprehensive approach to using Sketch Engine in teaching professional texts translation, focusing on the practical aspects of working with corpora. The author offers systematic methods that cover both basic skills of working with corpus data (creation of specialised corpora, frequency analysis, terminology research) and advanced techniques of analysing professional vocabulary and specific grammatical structures. Particular emphasis is placed on the practical application of these tools in the educational process, which allows translation students to effectively master the key aspects of specialised translation. (ua) Сучасну прикладну лінгвістику неможливо уявити без мовних корпусів. Вони одночасно є як її потужним та ефективним дослідницьким інструментом, так і практично необмеженою базою лінгвістичних даних для різних галузей та потреб наук, що так чи інакше використовують мовний арсенал. Автоматизація створення та дослідження текстових масивів створює нові можливості не тільки для філології, а й для фахівців, які застосовують такі дані у практичних цілях. Не останню роль корпусні методи відіграють у вдосконаленні навчання мов, а саме перекладу, оскільки дають змогу точно та системно підбирати спеціалізовані мовні матеріали, необхідні для опанування лексики, особливостей вживання та перекладу ключових лінгвістичних одиниць, а також для визначення сучасних мовних тенденцій у конкретній сфері. Незважаючи на величезний вибір платформ та програмного забезпечення для керування корпусами текстів та для текстового аналізу, Sketch Engine займає особливе місце завдяки своїй потужності, а також обсягів та універсальності колекцій текстів: він дозволяє не тільки аналізувати наявні корпуси, а й створювати власні, у тому числі багатомовні, досліджувати лексику, словосполучення, термінологію, перекладацькі відповідники та генерувати навчальні матеріали за допомогою CQL-запитів і вбудованих лінгвістичних функцій. Особливо високу ефективність Sketch Engine демонструє у навчанні роботі з фаховими текстами та їх перекладу, оскільки дає можливість ефективно досліджувати спеціалізовані тексти, виявляти ключову термінологію, характерні словосполучення, аналізувати перекладацькі підходи та готувати навчальні матеріали для студентів-перекладачів; при цьому використання мови запитів CQL дозволяє зробити процес роботи зі спеціалізованими текстами більш спрямованим та гнучким. У статті досліджується комплексний підхід до використання Sketch Engine у навчанні фахового перекладу, зосереджуючись на практичних аспектах роботи з корпусами. Пропонуються систематизовані методики, що охоплюють як базові навички роботи з корпусними даними (створення спеціалізованих корпусів, частотний аналіз, термінологічні дослідження), так і більш складні прийоми аналізу фахової лексики та специфічних граматичних структур. Особливий акцент робиться на практичному застосуванні цих інструментів у навчальному процесі, що дозволяє студентам-перекладачам ефективно опанувати ключові аспекти фахового перекладу.