Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
1182 результатів
Результати пошуку
Документ English Pratice. Part I(2024) Лелека, Тетяна Олександрівна(ua) Мета навчально-методичного посібника − забезпечити практичне оволодіння студентами мовленнєвими моделями, необхідними для вільного спілкування англійською мовою за фахом. Матеріали посібника сприятимуть розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності, де особливу увагу приділено розвитку перекладацьких умінь. Методичний посібник призначений для студентів факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій спеціальності «Переклад».Документ Vocabulary booster І(2025) Лелека, Тетяна Олександрівна(ua) Мета навчально-методичного посібника − забезпечити практичне оволодіння студентами лексичного матеріалу для вільного спілкування англійською мовою за фахом. Матеріали посібника сприятимуть розвитку лексичних навичок, а також перекладацьких умінь. Методичний посібник призначений для студентів першого курсу факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій спеціальності «Переклад».Документ Vocabulary booster ІI(2025) Лелека, Тетяна Олександрівна(ua) Мета навчально-методичного посібника − забезпечити практичне оволодіння студентами лексичного матеріалу для вільного спілкування англійською мовою за фахом. Матеріали посібника сприятимуть розвитку лексичних навичок, а також перекладацьких умінь. Методичний посібник призначений для студентів другого курсу факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій спеціальності «Переклад».Документ Методичні рекомендації до підготовки курсових робіт із іноземної філології та зарубіжної літератури(2024) Вечірко, Оксана Леонідівна; Долгушева, Ольга Валеріївна; Пянковська, Ірина Володимирівна(ua) Методичні рекомендації підготовлені для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Англійська мова і література) факультету української філології, іноземних мов і соціальних комунікацій, які виконують курсові роботи з іноземної філології (англійської, німецької) та зарубіжної літератури. Матеріали містять загальні вимоги до структури курсової роботи, методичні вказівки до змісту розділів та їхнього оформлення, вимоги та рекомендації щодо підготовки до захисту.Документ Позитивні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в Україні(2025) Гундерук, Олександра Олександрівна; Шульська, Наталія; Сушкова, Олена; Римар, Наталія; Бойко, ЄлизаветаВступ. В умовах російсько-української війни увага медійників привернена до соціально чутливого контенту. Редакції щодня зіштовхуються з трагедіями й людськими стражданнями, піднімають суспільно важливі теми, борються з російськими дезінформаційними вкидами. Мобілізація і діяльність ТЦК та СП – надзвичайно гостра тема в очах українського суспільства. Це пов’язано з відсутністю ефективної мобілізаційної комунікації. Актуальність і мета. У статті проаналізовано позитивні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в Україні. Подано рекомендації щодо професійного медіависвітлення через підтеми, які найбільше хвилюють суспільство. Мета – на матеріалі публікацій українських інтернет-видань проаналізувати позитивні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в Україні в умовах війни. Методологія. Матеріалом дослядження слугували журналістські публікації, зокрема заголовки з українських онлайнових медіа, що демонструють позитивну практику представлення теми мобілізації в інфопросторі, а також визначають настрій українців в умовах війни. Об’єктивність і всеохопність дослідження забезпечило використання низки методів: описового, контекстуального та комунікативно-прагматичного аналізу, моніторингу. Результати. Із урахуванням досліджень Інституту масової інформації, рекомендацій Комісії з журналістської етики, а також власних спостережень визначено основні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в умовах російсько-української війни: мотивація до виконання громадянського обов’язку й добровільний вступ до лав ЗСУ, дотримання законодавчих норм, прав мобілізованих, справедливість ухвалення рішень, ефективна взаємодія ТЦК та СП із підрозділами ЗСУ. Прикладами позитивної практики є людиноцентричність і висвітлення історій, що мають мотиваційний характер, показують приклади успішної мобілізації. Висновки. Мобілізаційна комунікація мала б давати відповіді на суспільні запити. Журналісти мають робити фокус на правовій і моральній відповідальності, наголошуючи на тому, що це не примус, а обов’язок кожного громадянина у воєнний час, це справа колективної безпеки України й потреба для оборони та майбутньої перемоги.Документ Мова ворожнечі в сучасній журналістиці : регіональний вимір(2024) Гундерук, Олександра Олександрівна; Фенько, Наталія Миколаївна; Бегер, І. В.У статті досліджується мова ворожнечі в сучасних журналістських матеріалах та зміни в її трактуванні під час війни. Акцент робиться саме на локальних медіа, які не підлягають регулярному моніторингу. Аналіз останніх досліджень проявів мови ворожнечі в журналістиці демонструє ситуа- цію, коли стало неможливим уникнути мови ворожнечі в журналістських матеріалах. Наразі мова ворожнечі постає своєрідним маркером внутрішньої мобілізації суспільства, і медіа не можуть не реагувати на цей потужний суспільний запит. Об᾿єктом вивчення стали публі- кації кропивницьких онлайн-видань «Медіапортал DOZOR», «Центральноукраїнське бюро новин (CBN)», «Златопіль» за вересень-листопад 2024 року. Пропонується моніторинг локальних медіа за такими критеріями: наявність редакційної політики з прописаними етичними стандартами та принципами; присутність мови ворож- нечі в заголовках публікацій; присутність мови ворожнечі в текстах новин. Актуалізується думка, що мова ворожнечі під час війни набуває іншого підходу в трактуванні. Мова ворож- нечі виконує роль соціального запобіжника негативним проявам високої потужності серед широких народних мас, знімає напруження, мобілізує громадян для протидії ворогу. Доводиться, що в локальних медіа спостерігається певний відсоток журналістських матеріалів з мовою ворожнечі. Це передусім субʼєктивне висвітлення подій та їх учасників. Новотвори мови ворожнечі, повʼязані з війною, провокують негативне ставлення до окремих груп людей, що призводить до небажаної поляризації суспільства. Використання подібних висловлювань та оцінок вказує на недотримання стандартів журналістики. Відсутність редакційної політики в локальних медіа сприяє появі мови ворожнечі в жур- налістських матеріалах. В цьому напрямку треба консолідовано працювати і медійникам, і медіаекспертам. Редакційна політика видання – це перший крок до усвідомленого підходу в публікації матеріалів за професійними стандартами журналістики.Документ Зарубіжна література (Античність – Просвітництво)(2025) Вечірко, Оксана ЛеонідівнаНавчально-методичний посібник адресований студентам-філологім та має за мету допомогти студентам вивчити та засвоїти основні питання з курсу: «Зарубіжна література Античність – Просвітництво». Посібник містить: стислий виклад лекцій, плани семінарських занять із допоміжними навчальними матеріалами для аналізу, методичні рекомендації до виконання самостійної роботи, список художніх творів для прочитання, тестові завдання, список навчальних та науково-критичних матеріалів до курсу.Документ Зарубіжна література 19-20 століття(2025) Вечірко, Оксана ЛеонідівнаДокумент Штучний інтелект та онлайн-платформи : доцільність та способи використання у викладанні англійської мови(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Габелко, Олена Миколаївна; Габелко, Вероніка(ua) Науково-технічна революція відкрила для суспільства двері у світ передових технологій, які, наразі, використовуються повсякденно. Юристи, лікарі, вчителі вже давно застосовують технологізовані апарати та програми, покликані полегшити робочий процес та, що більш важливо, оперувати знаннями з усього світу. З активним розвитком цифрових технологій людина зіштовхується щодня, але особливу увагу заслуговує освітній простір. Звісно ж, вчитель англійської мови не може стояти осторонь цифровізації, оскільки вона є ланцюгом, який поєднує освітян з цікавим вивченням іноземної мови. Вчителі, які активно впроваджують онлайн-платформи під час уроків з англійської мови не лише покращують володіння мовою учнів, а й створюють умови для міжкультурної комунікації та глобальної освітньої взаємодії. Наразі цифрові застосунки можуть стати корисними для покращення граматичних навичок, лексики, читання, говоріння та інших компонентів. Актуальність нашої теми обумовлена нагальною потребою у вдосконаленні методів навчання, що включають застосування комп’ютерних програм, онлайн платформ, ігрових елементів та адаптивних систем, які базуються на штучному інтелекті, та відсутністю комплексного аналізу використання таких інструментів для підвищення мотивації учнів, забезпечення індивідуалізації навчання та кращого засвоєння мовного матеріалу. Ця стаття присвячена аналізу зарубіжного досвіду у використанні інформаційних технологій під час занять з виокремленням корисного досвіду для України та шляхів впровадження в національну освіту; здійсненню класифікації онлайн-платформ, які можна інтегрувати вчителю англійської мови у навчальний процес з урахуванням комунікативного, індивідуального та інтерактивного підходів. Встановлено, що застосування онлайн-завдань (матеріалів) є обов’язковим інструментом сучасного вчителя в умовах масової цифровізації. Використання педагогом інтерактивних платформ під час уроків надає змогу повною мірою зануритися у вивчення іноземної мови. (en) The scientific and technological revolution has given the opportunity for society to open the world of advanced technologies, which are currently used daily. Lawyers, doctors, and teachers have long been using technological devices and programs designed to facilitate the work process and, more importantly, to operate with knowledge from all over the world. A person encounters the active development of digital technologies every day, but the educational space deserves special attention. Definitely, an English teacher cannot stand aside from digitalization, since it is a chain that connects educators with the interesting study of a foreign language. Teachers who actively implement online platforms during English lessons not only improve students' language skills, but also create conditions for intercultural communication and global educational interaction. Currently, digital applications can be useful for improving grammar skills, vocabulary, reading, speaking, and other components. The relevance of our topic is due to the urgent need to improve teaching methods, which include the use of computer programs, online platforms, game elements and adaptive systems based on artificial intelligence, and the lack of a comprehensive analysis of the use of such tools to increase student motivation, ensure individualization of learning and better assimilation of language material. This article is devoted to the feasibility of using electronic applications when teaching English, as well as ways of using them. The article is devoted to the analysis of international experience in the use of information technologies during lessons, with a focus on identifying best practices applicable to Ukraine and ways of implementing them in the national education system. The article also provides a classification of online platforms that English language teachers can integrate into the educational process, taking into account communicative, individualized, and interactive approaches. It has been established that the use of online assignments (materials) is an essential tool for a modern teacher in the context of mass digitalization. The use of interactive platforms by educators during lessons allows for a more immersive experience in foreign language learning.Документ Compilation of a core vocabulary for specialised professional texts using the Sketch Engine software functionalities(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Tarnavska, Maria Mykolayivna; Тарнавська, Марія Миколаївна(en) One of the most powerful tools of applied linguistics is corpora, which are created and used in various fields of human activity. Automation of the process of selecting, compiling and analysing text corpora of virtually unlimited size provides new opportunities not only for researchers in the realm of philology, but also for experts who use the data as the basis for successful completion of practical tasks. Thus, corpus-based research has great potential for improving the effectiveness of language teaching, and translation in particular, as it allows for a more accurate and efficient selection of linguistic material in a particular highly specialised field, which is necessary for the future translators to successfully master the lexical minimum of professional texts, learn the peculiarities of functioning and translation of such commonly used units, and analyse existing and new linguistic trends in a particular field. Sketch Engine, which is one of the most famous and renowned software products for compiling and managing corpora, is the best suited to the tasks that arise when working with professional texts for translation training, as it allows not only analysing the corpora available on the platform, but also creating your own, including multilingual ones, for the purpose of quick and qualitative analysis of industry-specific texts, selection of active vocabulary and significant terminology and typical collocations, analysis of translation peculiarities and difficulties in rendering certain units, creation of glossaries and exercises to develop and improve the translation skills of future translators. A thorough analysis of all the functions of the Sketch Engine corpus manager can significantly increase the efficiency of methodological work with professional texts, and the possibility to create search queries in CQL can improve the accuracy of the linguistic results obtained. The proposed study describes the main capacities and methods of searching, analysing and selecting typical lexical material from professional texts based on the example of a corpus of English-language texts of legal support for IT products, namely the texts of licence agreements and contracts. (ua) Одним з найпотужніших інструментів прикладної лінгвістики є корпуси, що створюються та використовуються у різних галузях людської діяльності. Автоматизація процесу підбору, укладання та аналізу текстових масивів практично необмеженого обсягу надає нові можливості не лише дослідникам-філологам, а й фахівцям, для яких такі данні є основою успішного виконання практичних завдань. Так, корпусні дослідження мають великий потенціал для підвищення ефективності навчання мовам, і зокрема перекладу, оскільки дозволяють більш точно та ефективно добирати лінгвістичний матеріал певної вузькоспеціалізованої галузі, необхідний для успішного опанування майбутніми перекладачами лексичного мінімуму фахових текстів, засвоєння особливостей функціонування та перекладу таких найуживаніших одиниць, а також аналізу існуючих та нових лінгвістичних тенденцій певної сфери. Sketch Engine, що є одним з найвідоміших та найкращих програмних продуктів для укладання та роботи з корпусами, якнайкраще відповідає завданням, які постають під час роботи з фаховими текстами для навчання перекладу, оскільки дозволяє не лише аналізувати наявні на платформі корпуси, а і створювати власні, у тому числі і багатомовні, з метою швидкого та якісного аналізу галузевих текстів, відбору активної лексики та значущої термінології та типових колокацій, аналізу перекладацьких особливостей та труднощів передачі певних одиниць, створенню глосаріїв та вправ для відпрацювання та удосконалення навичок перекладу фахових текстів студентів-майбутніх перекладачів. Ретельний аналіз усіх функцій корпусного менеджера Sketch Engine дозволяє суттєво підвищити ефективність методологічної роботи з фаховими текстами, а можливості створення пошукових запитів мовою CQL – підвищити точність отриманих лінгвістичних результатів. Пропоноване дослідження описує основні можливості та методи відшукання, аналізу та відбору типового лексичного матеріалу з фахових текстів на прикладі корпусу англомовних текстів юридичного супроводу IT продуктів, а саме текстів ліцензійних угод та договорів.