Штрихи до реалізації технології критичного мислення : мовно-літературний напрям

Abstract

(ua) У статті розглянуто проблему розвитку критичного мислення як однієї з ключових компетентностей сучасного учня в умовах глобалізаційних викликів, соціально-економічних трансформацій та нестабільного освітнього процесу в Україні. Визначено, що критичне мислення, започатковане в педагогічній традиції Дж. Дьюї та розвинене в працях М. Ліпмана, у другій половині ХХ століття стало провідним освітнім концептом, спрямованим на трансформацію освітнього процесу з пасивного засвоєння знань на формування автономної, самостійно мислячої та соціально відповідальної особистості. У публікації здійснено аналіз вітчизняних наукових досліджень, простежено адаптацію світових здобутків до специфіки української школи. Узагальнено теоретичне підґрунтя поняття «критичне мислення» у трактуванні зарубіжних та українських дослідників, підкреслено його значення в системі компетенцій ХХІ століття. Визначено, що розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури є одним із стратегічних напрямів модернізації національної школи, оскільки забезпечує інтеграцію освітнього процесу з реальними життєвими потребами учнів, формує їхню готовність до прийняття рішень в умовах невизначеності та сприяє становленню особистостей, здатних ефективно функціонувати в інформаційному суспільстві. У науковій розвідці зазначено, що впровадження прийомів технології критичного мислення на уроках української літератури сприятиме глибшому осмисленню художніх текстів, формуванню особистісної читацької мотивації та розвитку умінь аналізувати й інтерпретувати твори крізь призму світоглядного контексту. А на уроках української мови критичне мислення забезпечуватиме не тільки засвоєння знань, а й розвиток комунікативної компетентності, гнучкості мислення та інтелектуальної самостійності, що відповідає вимогам сучасної освіти та суспільним запитам. (en) The article discusses the problem of developing critical thinking as one of the key competencies of modern students in the context of globalisation challenges, socio-economic transformations and an unstable educational process in Ukraine. It is determined that critical thinking, initiated in the pedagogical tradition of J. Dewey and developed in the works of M. Lipman, became a leading educational concept in the second half of the 20th century, aimed at transforming the educational process from passive acquisition of knowledge to the formation of an autonomous, independently thinking and socially responsible personality. The publication analyses domestic scientific research and traces the adaptation of global achievements to the specifics of Ukrainian schools. It summarises the theoretical basis of the concept of ‘critical thinking’ as interpreted by foreign and Ukrainian researchers and emphasises its importance in the system of 21st-century competencies. It has been determined that the development of critical thinking in Ukrainian language and literature classes is one of the strategic directions for the modernisation of national schools, as it ensures the integration of the educational process with the real-life needs of students, shapes their readiness to make decisions in conditions of uncertainty, and contributes to the formation of individuals capable of functioning effectively in an information society. The research indicates that the introduction of critical thinking techniques in Ukrainian literature classes will contribute to a deeper understanding of literary texts, the formation of personal reading motivation, and the development of skills to analyse and interpret works through the prism of worldview context. In Ukrainian language classes, critical thinking will ensure not only the acquisition of knowledge, but also the development of communicative competence, flexibility of thinking and intellectual independence, which meets the requirements of modern education and social demands.