Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
11 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Тенденції розвитку професійного самовизначення в діяльності закладів вищої освіти європейських країн(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, M.(ua) У статті дослідником професійне самовизначення характеризується як багатоаспектний процес, що виступає: як процес поетапного ухвалення рішень особистістю і узгодження власних надбань і потреб суспільства; як формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність. Автор наголошує на провідній меті професійного самовизначення майбутнього фахівця – становлення внутрішньої готовності до усвідомленої і самостійної побудови моделі власної поведінки і перспектив свого розвитку; готовність презентувати себе як особистість, що розвивається, самостійно бачити особистісну значущість речей, вибудовувати власну поведінку, формувати професійно значущі якості. При цьому акцентується увага на важливості використання закордонного досвіду розв’язання проблеми. У статті окреслено, що дослідження наукових доробків вітчизняних учених щодо вивчення зарубіжного досвіду професійного самовизначення у закладах вищої освіти дозволило виокремити фактори, які сприяють професійному самовизначенню особистості на етапі набуття нею професії у ЗВО. До них слід віднести свободу вибору змісту навчання, розвиток нових форм навчання, взаємодію з практичною сферою, профорієнтаційну діяльність, педагогічний супровід студентів, тьюторську і менторську підтримку, студентське самоврядування. Автор зазначає, що для забезпечення залучення молоді до участі у суспільному житті, підвищення її самостійності, конкурентоспроможності, формування громадянських компетентностей необхідним є: створення умов для свідомого вибору професійної діяльності через практику і стажування, розширення доступу до навчання та інших освітніх можливостей, орієнтованих на ринок праці; підвищення рівня конкурентоспроможності та зайнятості молоді, здійснення консультування щодо професійного і кар’єрного розвитку, враховуючи її інтереси, можливості та потреби ринку праці, із залученням батьків, роботодавців та інших зацікавлених сторін з урахуванням їх впливу на вибір професійної діяльності. Аналіз умов використання позитивного закордонного досвіду розвитку професійного самовизначення в діяльності закладів вищої освіти європейських країн дозволяє виокремити проблемні питання та окреслити тенденції його реалізації в практиці вищої освіти України. (en) In the article, the researcher characterizes professional self-determination as a multifaceted process that acts as: a process of gradual decision-making by an individual and the coordination of one’s own achievements and the needs of society; as the formation of an individual lifestyle, a part of which is professional activity. The author emphasizes the leading goal of professional self-determination of a future specialist – the formation of internal readiness for conscious and independent construction of a model of one’s own behavior and prospects for one’s development; readiness to present oneself as a developing personality, to independently see the personal significance of things, to build one’s own behavior, to form professionally significant qualities. At the same time, attention is focused on the importance of using foreign experience in solving the problem. The article outlines that the study of scientific achievements of domestic scientists on the study of foreign experience of professional self-determination in higher education institutions made it possible to identify factors that contribute to the professional self-determination of an individual at the stage of acquiring a profession in higher education. These include freedom of choice of learning content, development of new forms of learning, interaction with the practical sphere, career guidance activities, pedagogical support for students, tutoring and mentoring support, and student self-government. The author notes that to ensure the involvement of young people in public life, increase their independence, competitiveness, and the formation of civic competencies, it is necessary to: create conditions for a conscious choice of professional activity through practice and internships, expand access to training and other educational opportunities focused on the labor market; increasing the level of competitiveness and employment of young people, providing advice on professional and career development, taking into account their interests, opportunities and labor market needs, with the involvement of parents, employers and other stakeholders, taking into account their influence on the choice of professional activity. Analysis of the conditions for using positive foreign experience in the development of professional self-determination in the activities of higher education institutions in European countries allows us to identify problematic issues and outline the trends in its implementation in the practice of higher education in Ukraine.Документ Формування професійної компетенції арт-менеджера у процесі підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Шевченко, Інга Леонідівна; Shevchenko, I.(ua) Сучасна практика управління у сфері мистецтва зазнає впливу глибоких трансформацій в економічній, соціальній та культурній площині, а також у державній культурній політиці. Ці обставини зумовлюють нагальну потребу у формуванні висококваліфікованих фахівців, спроможних забезпечити ефективне управління арт-сферою. Арт-менеджери стають ключовими агентами змін, здатними поєднувати художнє бачення та стратегічне управління культурними процесами, фахівцями нового типу, що володіють як креативними навичками, так і компетентністю в організаційній та економічній сферах. Це обумовлює важливість дослідження професійної діяльності арт-менеджера. У статті розглянуто специфіку професійної діяльності арт-менеджера в умовах сучасної соціокультурної трансформації. Досліджено понятійно-термінологічний апарат, окреслено основні напрями, функції та стилі керівництва у сфері арт-менеджменту. Проаналізовано становлення і розвиток арт-менеджменту в країнах Європи, виділено ключові історичні етапи становлення арт-ринку. Окрема увага приділена особистості арт-менеджера як носія управлінської, креативної та культуротворчої функцій. Визначено професійні компетенції, аксіологічні орієнтації та управлінські стратегії, необхідні для ефективної діяльності у сфері культури і мистецтва. Надано класифікацію видів арт-менеджменту, охарактеризовано їх особливості у контексті сучасних викликів. Узагальнено роль арт-менеджера як інтегратора соціокультурного досвіду та координатора креативних процесів. Встановлено, що професійна діяльність арт-менеджера є ключовим елементом розвитку сучасного культурного середовища. Формування ефективної системи підготовки таких фахівців вимагає інтеграції міждисциплінарних знань, практико-орієнтованих підходів та активного використання цифрових інструментів. Визначено перспективи подальших розвідок, які передбачають вивчення впливу цифрової трансформації на роль арт-менеджера, а також розробку адаптивних моделей підготовки фахівців у сфері креативних індустрій. (en) The article explores the specifics of professional activity in art management within the framework of modern socio-cultural transformation. The relevance of the problem to art management is due to the growing calls that confront the cultural sphere in the minds of globalization, digitalization and changes in models of living art. Art managers are becoming key agents of change, responsible for promoting artistic development and strategically managing cultural processes. Currently, there is a need for a new type of managers, who will have both creative skills and competence in organizational and economic spheres, which underscores the importance of follow-up professional activity of an art manager. The issues of art management are explored in the works of D. Getz, J. Goldblatt, I. Allen and others. Ukrainian scientists, in particular I. Shevchenko, K. Pichyk, O. Karpyuk emphasize the practical aspects of the art manager’s activities in the context of the transformation of the cultural space. However, insufficient attention is paid to the issue of the formation of professional competencies of the art manager in the context of pedagogical education, which determines the need for further study. The purpose of the article is to theoretically substantiate the specifics of the professional activity of an art manager in the context of cultural transformation, to identify key competencies and approaches to their formation in the process of professional training. Art management is considered an interdisciplinary field that combines elements of cultural studies, sociology, economics and pedagogy. The professional activity of an art manager covers planning, organization and implementation of cultural projects, work with target audiences, art marketing and resource management. The specialist’s competencies include: communicative, project, financial and economic, analytical, creative and pedagogical components. In the European context, significant attention is paid to practice-oriented training, integration of art management with IT tools and fundraising practices. In Ukraine, there is a dynamic development of educational programs in the specialty "Musical Art. Art Communications", however, there is a need to modernize educational content and actively include innovative training methods. The terminological apparatus is analyzed, and the main directions, functions, and leadership styles in the field of art management are defined. The historical development of art management in European countries is studied with emphasis on the evolution of the art market. Particular attention is paid to the personality of the art manager as a bearer of managerial, creative, and cultural functions. The work outlines the professional competencies, axiological orientations, and strategic approaches required for effective performance in the field of culture and the arts. A classification of art management types is provided, highlighting their unique features in the context of current challenges. The role of the art manager as an integrator of socio-cultural experience and coordinator of creative processes is summarized. Prospects for further research are identified, which include studying the impact of digital transformation on the role of an art manager, as well as developing adaptive models for training specialists in the creative industries.Документ Вектори формування правосвідомості і самозмінювання студентів закладів передвищої освіти(2024) Шаумян, Олена Геворківна; Нікулічев, Олексій Юрійович; Shaumian, O.; Nikulichev, O.(ua) У статті висвітлено ключові аспекти самозмінювання та їх роль у процесі формування правосвідомості студентів закладів передвищої освіти. Емпіричне дослідження в рамках окресленої проблематики було проведено у 2023/2024 навчальному році. Основну увагу акцентовано на вивченні провідних векторів взаємозв’язку процесів формування правосвідомості та самозмінювання студентів закладів передвищої освіти, їх вплив на побудову стратегій раціональної правової поведінки. У дослідженні взяли участь 240 респондентів віком від 14 до 19 років. Серед них 138 жінок, 102 чоловіки. Ним були охоплені студенти закладів передвищої освіти, які мешкають на території міста Кропивницького та Кіровоградської області, міста Києва та Київської області, міста Одеси та Одеської області. Результати за діагностикою мотивації (автор Ґ. Ґекґаузен) зафіксували, що студенти-чоловіки зорієнтовані на конкретний результат, незалежно від того, чи-то буде він позитивним, чи-то від’ємним. Студентки-жінки, навпаки, сконцентровані на самому процесі виконання тих чи інших завдань. При цьому вони достатньо часто сумніваються (ще і ще себе перевіряючи й доводячи до досконалості ту чи іншу роботу) або намагаються зменшити ризик від прийнятого рішення. Водночас студентки-жінки, як правило, применшують вагомість власного внеску в кінцевий результат роботи, у якість виконання нагальних завдань. Результати за Шкалою самітності (автори Д. Раселл, Ф. Фергюссон, адаптація Н. Водоп’янова) засвідчили, що у більшості респондентів переважає низька соціальна самітність. Це вказує на наявний достатній рівень самосвідомості та самоконтролю респондентів, увагу до оточення, уміння оцінювати власну поведінку, позитивну ціннісну орієнтацію, саморозвиток як здатність до змін, побудову стратегій раціональної правової поведінки в групі та у закладі передвищої освіти, особисту відповідальність за виконання нагальних завдань. За даними нашої вибірки можна відстежити, що в усіх групах студентів виявлені тенденції до формування правосвідомості та до самозмінювання, зокрема: розуміння і розвиток особистісної свободи (наприклад, «хто я є», «куди я прямую», «який (яка) з іншими» тощо), самодостатності, взаємопідтримки, креативності, відповідальності кожного, зменшення конфліктності та поступове досягнення єдності з групою. За результатами аналізу здійсненого дослідження нами розроблено загальні рекомендації. Перспективою подальших досліджень є ґрунтовне вивчення формування правосвідомості і самозмінювання студентів закладів передвищої освіти задля формування соціально благополучних й успішних громадян. (en) This article highlights the key aspects of self-change and their role in the process of forming legal consciousness among students of pre-higher education institutions. An empirical study on this topic was conducted in the 2023/2024 academic year. The main focus was on examining the leading vectors of the interrelationship between the processes of forming legal consciousness and selfchange among students, as well as their impact on building strategies for rational legal behavior. The study involved 240 respondents aged 14 to 19, including 138 females and 102 males. Participants were students from pre-higher education institutions living in Kropyvnytskyi and Kirovohrad region, Kyiv and Kyiv region, Odesa and Odesa region. Results from the motivation diagnostic (author H. Heckhausen) indicated that male students are oriented towards specific outcomes, regardless of whether they are positive or negative. In contrast, female students focus on the process of completing tasks and often doubt themselves (constantly checking and refining their work) or try to minimize the risks of their decisions. Additionally, female students generally underestimate the significance of their contributions to the final result and the quality of their tasks. According to the Loneliness Scale (authors D. Russell, F. Ferguson, adapted by N. Vodopianova), most respondents exhibited low social loneliness, indicating a sufficient level of self-awareness and self-control, attention to their environment, ability to evaluate their behavior, positive value orientation, and self-development as a capacity for change, which helps in constructing strategies for rational legal behavior within groups and educational institutions, as well as personal responsibility for task completion. Data from our sample reveal tendencies towards the formation of legal consciousness and self-change across all student groups, including: understanding and developing personal freedom (e.g., “who am I”, “where am I heading”, “how do I relate to others”), self-sufficiency, mutual support, creativity, individual responsibility, reduced conflict, and gradual achievement of unity within the group. Based on the analysis of the conducted research, we developed general recommendations. Future research should focus on a thorough study of the formation of legal consciousness and self-change among students in pre-higher education institutions to cultivate socially prosperous and successful citizens.Документ Особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку вокально-виконавської майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Шевченко, Інга Леонідівна; Shevchenko, I.(ua) У статті проаналізовані особливості використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку вокально-виконавської майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Визначено проблему недостатньої скоординованості навчальних програм, які б могли забезпечити інтегративні механізми навчання, наголошено, що розвиток інформаційно-комунікаційних технологій відкриває широкий доступ до навчальних та освітніх ресурсів. Проаналізовано досвід використання позитивного впливу комп’ютерних технологій на систему освіти, коли комп’ютер забезпечує функції індивідуального навчання, зумовленого розбудовою моделі особистості на основі визначення особливостей пізнавальних процесів; проблемного навчання, у якому студент виступає в якості дослідника; формування досвіду творчої діяльності як сукупність психічних особливостей. Визначено дидактичні можливості, функції та вимоги до впровадження технологій комп’ютерного навчання в контексті неперервної професійної музичної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Розкрито зміст поняття «синестезія» як феномен механізму інтеграції мистецтв. При використанні інформаційно-комунікаційних технологій розкрито зміст мультимедійних програм та вебплатформ, що використовуються в музичній освіті, зокрема, проекту ArtSmart, метою якого є інтеграція новітніх технологій в усталені методи навчання та популяризація музичного мистецтва та музичної освіти. Наголошено, що одним з напрямків навчання в ArtSmart є вокальні заняття, які поділяються на індивідуальні і групові. Висвітлено завдання викладачів та основні переваги проекту. Наголошено, що застосування інтерактивних технологій навчання передбачає використання рольових та інтерактивних ігор, практичних завдань, моделювання проблемних ситуацій, ведення дискусій тощо. У процесі інтерактивної взаємодії центральним джерелом навчального пізнання вважається досвід студентів, який є важливою умовою їх професійного становлення, творчого розвитку. Розроблено власну систему завдань-вправ для студентів на основі створення акомпанементу до пісні, що виконується за допомогою синтезатора: розробка власної інструкції до синтезатора щодо вибору стилю акомпанементу до заданої мелодії, аналіз музичних фрагментів, узагальнення понять, коли використовується метод спроб і помилок у пошуку найбільш виразного акомпанементу з точки зору особистого підходу вчителя. (en) The article analyzes the features of using the latest information and communication technologies for the development of vocal performance skills of the future teacher of musical art. The problem of insufficient coordination of educational programs, which could provide integrative learning mechanisms, was identified, and it was emphasized that the development of information and communication technologies opens wide access to educational and educational resources. The experience of using the positive impact of computer technologies on the education system, when the computer provides the functions of individual learning, determined by the development of a personality model based on the identification of the features of cognitive processes, is analyzed; problem-based learning, in which the student acts as a researcher; forming the experience of creative activity as a set of mental characteristics. The didactic possibilities, functions and requirements for the implementation of computer learning technologies in the context of continuous professional musical training of the future music teacher are determined. The meaning of the concept of "synesthesia" as a phenomenon of the mechanism of arts integration is revealed. When using information and communication technologies, the content of multimedia programs and web platforms used in music education is revealed, in particular, the Art Smart project, the purpose of which is the integration of the latest technologies into established teaching methods and the popularization of musical art and music education. It is emphasized that one of the areas of study at Art Smart is vocal classes, which are divided into individual and group classes. The tasks of teachers and the main advantages of the project are highlighted. It is emphasized that the use of interactive learning technologies involves the use of role-playing and interactive games, practical tasks, modeling of problem situations, conducting discussions, etc. In the process of interactive interaction, the central source of educational knowledge is the experience of students, which is an important condition for their professional development and creative development. An own system of tasks-exercises was developed for students based on the creation of an accompaniment to a song performed with the help of a synthesizer: development of own instructions for the synthesizer on choosing the style of accompaniment to a given melody, analysis of musical fragments, generalization of concepts when the trial and error method is used to find the most expressive accompaniment from the point of view of the teacher's personal approach.Документ Добір навчального художнього репертуару в класі сольного співу як складова фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва(2023) Шевченко, Інга Леонідівна; Shevchenko, I.(ua) В умовах модернізації вокально-хорової освіти постає питання щодо добору навчального педагогічного репертуару як найважливішої складової роботи зі студентом у класі сольного співу. У статті проаналізовано шляхи дослідження голосу, його виховання та розвитку вокальної техніки, визначено необхідність комплексного підходу до виховання співацьких навичок та музичних здібностей (тонального, ритмічного та гармонічного відчуттів, музичної пам’яті та слуху), що пов’язується з формуванням вокальних навичок, наголошено, що вокальний репертуар є фундаментом освітнього процесу і важливим засобом виховання співака. Розкрито технологію та методи добору навчального художнього репертуару для студентів – майбутніх вчителів музичного мистецтва у класі сольного співу, висвітлено принципи добору вокальних творів педагогічного репертуару. Визначено роль методично вірно підібраного репертуару у процесі професійної підготовки студентів, що потребує від викладача перспективного бачення педагогічного прoцесу, враховуючи індивідуальні здібності студента: темперамент, вокальні дані та загальний рівень музичної культури. Розкрито зміст вокальних жанрів: вокаліз, народна пісня, джазові композиції, романс, світовий хіт, які є складовими навчальнопедагогічного репертуару майбутнього вчителя музичного мистецтва. Запропоновано приклади музичних композицій, які сприятливо впливатимуть на вокальний розвиток студентавокаліста. Встановлено, що процес добору навчального вокального репертуару є найважливішою складовою роботи зі студентами у класі сольного співу. Добір навчального репертуару, виховання своєрідної манери співу та методика постановки співацького голосу – процеси, які мають здійснюватися паралельно, доповнюючи один одного, і є важливими складовими фахової підготовки та професійної діяльності студента – майбутнього вчителя музичного мистецтва.Документ Використання ідей В. О. Сухомлинського в професійній підготовці сучасного педагога-музиканта(КОД, 2018) Шевченко, Інга Леонідівна; Sevchenko, I.; Бродський, Геннадій Леонідович; Brodskyi, H.(uk) У статті йдеться про використання ідей В. О. Сухомлинського для професійного становлення сучасного педагога-музиканта, визначення ролі різних видів мистецтва, зокрема музичного, у формуванні духовних цінностей, особистісних якостей, культури почуттів, сприйняття, художньо-образного мислення учнів, формування духовної культури особистості в процесі художнього пізнання.Документ Розвиток соціально-професійної мобільності студентів засобами проектної діяльності(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Бабенко, Тетяна Василівна; Babenko, T.(uk) Сучасним випускникам вузів щоб бути успішними і затребуваними слід бути готовими до постійно мінливих тенденцій на ринку праці. У статті запропоновано трактування понять «соціально-професійна мобільність студентів», «розвиток соціально-професійної мобільності». Визначено здатності та особистісні якості (ініціативність, креативність, соціальна та професійна активність, здатність ризикувати, самоорганізованість, самостійність, вольовий самоконтроль, рішучість, впевненість у собі, відкритість до нового), які складають соціальнопрофесійну мобільність студента.Документ Впровадження інноваційних технологій у професійну діяльність майбутнього педагога-музиканта(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Шевченко, Інга Леонідівна; Shevchenko, I.; Бродський, Г.; Brodskyi, H.(uk) Стаття присвячена розробці нових підходів до викладання фахових дисциплін на мистецькому факультеті з використанням сучасних інноваційних технологій, визначені основні завдання створення єдиного інформаційно-комунікаційного простору вишу, розкриті основні характеристики електронних ресурсів Вікі-ЦДПУ, Хмарка-ЦДПУ та MOODLE ЦДПУ, а також матеріали навчальних курсів «Методика викладання музичного інструмента», «Методика викладання диригування» та «Оркестровий клас».Документ Вокальний ансамбль як форма організації музично-творчої діяльності майбутнього педагога-музиканта(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Шевченко, Інга Леонідівна; Бродський, Геннадій Леонідович; Shevchenko, I.; Brodskyi, G.(uk) Стаття присвячена дослідженню можливостей вокально-ансамблевого музикування як активного засобу музичного і морально-естетичного виховання, визначено типи та характерні риси вокальних ансамблів, учасників яких поєднує спільна мета – сценічне втілення художнього образу твору.Документ Professional and personal student’s development in the cultural-art space from the viewpoint of system-synergetic approach(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Shevchenko, I.; Шевченко, Інга Леонідівна; Brodskyi, H.; Бродський, Геннадій Леонідович(uk) У статті йдеться про розробку нових сучасних методологічних підходів в педагогіці та мистецькій освіті, означення їхніх системних зв'язків з позицій міждисциплінарних співвідношень на історичному етапі постмодернізму, які відповідають сучасним вимогам цивілізації й культури та високому рівню розвитку наукового мислення, визначаються умови професійно-особистісного становлення студента в сучасному культурно-мистецькому просторі.