Вектори формування правосвідомості і самозмінювання студентів закладів передвищої освіти

Abstract

(ua) У статті висвітлено ключові аспекти самозмінювання та їх роль у процесі формування правосвідомості студентів закладів передвищої освіти. Емпіричне дослідження в рамках окресленої проблематики було проведено у 2023/2024 навчальному році. Основну увагу акцентовано на вивченні провідних векторів взаємозв’язку процесів формування правосвідомості та самозмінювання студентів закладів передвищої освіти, їх вплив на побудову стратегій раціональної правової поведінки. У дослідженні взяли участь 240 респондентів віком від 14 до 19 років. Серед них 138 жінок, 102 чоловіки. Ним були охоплені студенти закладів передвищої освіти, які мешкають на території міста Кропивницького та Кіровоградської області, міста Києва та Київської області, міста Одеси та Одеської області. Результати за діагностикою мотивації (автор Ґ. Ґекґаузен) зафіксували, що студенти-чоловіки зорієнтовані на конкретний результат, незалежно від того, чи-то буде він позитивним, чи-то від’ємним. Студентки-жінки, навпаки, сконцентровані на самому процесі виконання тих чи інших завдань. При цьому вони достатньо часто сумніваються (ще і ще себе перевіряючи й доводячи до досконалості ту чи іншу роботу) або намагаються зменшити ризик від прийнятого рішення. Водночас студентки-жінки, як правило, применшують вагомість власного внеску в кінцевий результат роботи, у якість виконання нагальних завдань. Результати за Шкалою самітності (автори Д. Раселл, Ф. Фергюссон, адаптація Н. Водоп’янова) засвідчили, що у більшості респондентів переважає низька соціальна самітність. Це вказує на наявний достатній рівень самосвідомості та самоконтролю респондентів, увагу до оточення, уміння оцінювати власну поведінку, позитивну ціннісну орієнтацію, саморозвиток як здатність до змін, побудову стратегій раціональної правової поведінки в групі та у закладі передвищої освіти, особисту відповідальність за виконання нагальних завдань. За даними нашої вибірки можна відстежити, що в усіх групах студентів виявлені тенденції до формування правосвідомості та до самозмінювання, зокрема: розуміння і розвиток особистісної свободи (наприклад, «хто я є», «куди я прямую», «який (яка) з іншими» тощо), самодостатності, взаємопідтримки, креативності, відповідальності кожного, зменшення конфліктності та поступове досягнення єдності з групою. За результатами аналізу здійсненого дослідження нами розроблено загальні рекомендації. Перспективою подальших досліджень є ґрунтовне вивчення формування правосвідомості і самозмінювання студентів закладів передвищої освіти задля формування соціально благополучних й успішних громадян. (en) This article highlights the key aspects of self-change and their role in the process of forming legal consciousness among students of pre-higher education institutions. An empirical study on this topic was conducted in the 2023/2024 academic year. The main focus was on examining the leading vectors of the interrelationship between the processes of forming legal consciousness and selfchange among students, as well as their impact on building strategies for rational legal behavior. The study involved 240 respondents aged 14 to 19, including 138 females and 102 males. Participants were students from pre-higher education institutions living in Kropyvnytskyi and Kirovohrad region, Kyiv and Kyiv region, Odesa and Odesa region. Results from the motivation diagnostic (author H. Heckhausen) indicated that male students are oriented towards specific outcomes, regardless of whether they are positive or negative. In contrast, female students focus on the process of completing tasks and often doubt themselves (constantly checking and refining their work) or try to minimize the risks of their decisions. Additionally, female students generally underestimate the significance of their contributions to the final result and the quality of their tasks. According to the Loneliness Scale (authors D. Russell, F. Ferguson, adapted by N. Vodopianova), most respondents exhibited low social loneliness, indicating a sufficient level of self-awareness and self-control, attention to their environment, ability to evaluate their behavior, positive value orientation, and self-development as a capacity for change, which helps in constructing strategies for rational legal behavior within groups and educational institutions, as well as personal responsibility for task completion. Data from our sample reveal tendencies towards the formation of legal consciousness and self-change across all student groups, including: understanding and developing personal freedom (e.g., “who am I”, “where am I heading”, “how do I relate to others”), self-sufficiency, mutual support, creativity, individual responsibility, reduced conflict, and gradual achievement of unity within the group. Based on the analysis of the conducted research, we developed general recommendations. Future research should focus on a thorough study of the formation of legal consciousness and self-change among students in pre-higher education institutions to cultivate socially prosperous and successful citizens.