Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
1348 результатів
community.search.results.head
Документ Методика навчання художників та дизайнерів передачі перспективних масштабів у традиційному та компютерному рисунку й живописі(2023) Бабенко, Леонід Вікторович; Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Медведєв, Олег Анатолійович; Babenko, Leonid Viktorovich; Stritiyvych, Tatiana Mykolaivna; Medvediev, Oleh Anatoliiovych(ua) У статті розкрита необхідність та ефективність методики навчання майбутніх вчителів образотворчого мистецтва, художників та дизайнерів законам і правилам побудови перспективних зображень, теоретичним основам креслення перспективних проекцій, а також різним способам й прийомам перспективних композиційних зображень на картинній площині та використання набутих компетенцій у процесі виконання різних творчих композицій в традиційному та комп’ютерному рисунку й живописі. Перспектива – це прикладна наука образотворчого мистецтва, яка виділена в самостійний навчальний предмет на факультетах підготовки вчителів образотворчого мистецтва, художників та дизайнерів. Знання, отримані в процесі вивчення цього предмета, призначені допомогти художнику-педагогу, дизайнеру в роботі над рисунком, живописом, композицією малюнка картини. Без знань перспективи неможливе реалістичне зображення різних предметів. Тому перспектива є теоретичною основою образотворчого мистецтва. Головна мета перспективи – це побудова зображень навколишніх предметів на картинній площині близькими до їх зорового сприйняття. Уміння користуватися перспективою дає можливість не тільки вільно малювати предмети з натури, а й відтворювати їх по пам’яті в процесі виконання різних композицій у традиційному та комп’ютерному рисунку й живописі. Вивчення курсу перспективи передбачає набуття знань, умінь та навичок побудови в просторі перспективи плоских та об’ємних форм різних предметів, інтер’єрів та екстер’єрів, а також особистих та падаючих тіней, відображень у плоских дзеркалах. Вивчення перспективи формує навички зображення різних просторових композицій. Перспектива – один із головних навчальних предметів образотворчої грамоти в підготовці кваліфікованих вчителів образотворчого мистецтва, художників та дизайнерів. Сучасний вчитель образотворчого мистецтва, художник та дизайнер повинні оволодіти теорією зображення різних просторових форм на площині й застосовувати набуті знання в практиці виконання традиційного та комп’ютерного рисунку й живопису. (en) The article reveals the necessity and effectiveness of the methodology of teaching future teachers of fine arts, artists and designers the laws and rules of constructing perspective images, the theoretical foundations of drawing perspective projections, as well as various methods and techniques of perspective composite images on the picture plane and the use of the acquired competencies in the process of performing various creative compositions in traditional and computer drawing and painting. Perspective is an applied science of fine arts that is singled out as an independent subject at faculties that train fine arts teachers, artists, and designers. The knowledge gained in the process of studying this subject is intended to help an artist-teacher, designer in working on a drawing, painting, or composition of a picture. Without knowledge of perspective, a realistic depiction of various objects is impossible. Therefore, perspective is the theoretical basis of fine arts. The main purpose of perspective is to create images of surrounding objects on the picture plane close to their visual perception. The ability to use perspective makes it possible not only to freely draw objects from nature, but also to reproduce them from memory in the process of creating various compositions in traditional and computer drawing and painting. The study of perspective involves the acquisition of knowledge, skills and abilities to construct in space the perspective of flat and three-dimensional forms of various objects, interiors and exteriors, as well as personal and falling shadows, reflections in flat mirrors. The study of perspective develops skills in depicting various spatial compositions. Perspective is one of the main subjects of fine arts education in the training of qualified art teachers, artists and designers. A modern art teacher, artist, and designer must master the theory of depicting various spatial forms on a plane and apply the acquired knowledge in the practice of traditional and computer drawing and painting.Документ Формування математичних навичок учнів спеціальної школи(2023) Завітренко, Долорес Жораївна; Снісаренко, Ірина Євгеніївна(ua) Успішне виконання роботи з формування математичних уявлень учнів спеціальної школи, яка є складним і багатоплановим процесом, потребує значних зусиль як з боку педагогів, так і школярів. У статті з’ясовано, що успіх процесу формування математичних навичок забезпечується кропіткою роботою над удосконаленням змісту завдань та доцільністю добору вправ для зазначеної категорії учнів. На думку багатьох педагогів (Колупаєва А. А, Ховланд К., Хренова В. В., Шнайдер В. та ін.), викладанню математики належить важливе місце в загальній системі навчально-виховної роботи спеціальної школи. Від успішного засвоєння математичних уявлень дітьми з особливими освітніми проблемами багато в чому залежить їхня успішність із усіх інших шкільних предметів. У статті наголошується, що порушення вищих форм пізнавальної діяльності у школярів з інтелектуальною недостатністю призводять до значних труднощів при оволодінні навчальним матеріалом. Спеціальна школа - це навчальний заклад, який розрахований на інтелектуальний потенціал цих учнів i навчання в якому дає їм можливість після закінчення адаптуватись до життя в суспільстві. Враховуючи труднощі оволодіння ними знань, об'єм навчальною матеріалу зменшений порівняно з загальноосвітньою школою. При цьому, він відповідає логічно зaкiнченiй системі, що дозволяє використовувати отримані математичні знання, вміння та навички безпосередньо в процесі трудової діяльності i життя в соціальному оточенні. Bci математичні поняття та навички, якi вивчаються учнями спеціальної школи, носять цiлiснiй та завершений характер. Зміст навчального матеріалу з математики має чітко визначену корекцiйно-розвиваючу спрямованість. Це означає, що кожен метод, прийом, який використовує вчитель на уроці математики, має бути спрямований не лише на формування школярів з порушенням інтелекту системи математичних знань, умінь та навичок, але й на подолання вад фізичного та психічного розвитку: уваги, пам’яті, мислення, мовлення, емоційно-вольової сфери, моторики тощо. Особливістю розташування матеріалу в програмі є його «забігання» наперед, наявність підготовчих вправ, якi поволі підводять учнів до формування того або іншого поняття. Це дозволяє вчителю організувати систему підготовчих вправ для вивчення найбільш складних тем та розділів. Навчальна програма з математики передбачає дотримування принципу доступності матеріалу, його вiдповiдності змісту та методам викладання цієї дисципліни віковим, типологічним та індивідуальним пізнавальним можливостям учнів з порушенням інтелекту. Цей принцип забезпечується тим, що вчитель поступово переходить від легкого до складного, від конкретного до абстрактного матеріалу, враховуючи при цьому пізнавальні можливості школярів i фіксуючи увагу на тих змінах, якi відбуваються у них під час корекцiйно-розвивального виливу. Його дотримання дозволяє дітям зі стійкими інтелектуальними вадами краще засвоювати, усвідомлювати, запам'ятовувати та відтворювати у потрібний момент відповідний навчальний матеріал. Індивідуальний підхід – необхідна умова організації процесу навчання математики: краще встигаючі школярі потребують додаткових завдань, більш складніших, а для учнів, якi, з тих або інших причин, відстають з математики, програмою передбачено індивідуальні, полегшені завдання. В ній відведено спеціальний розділ, в якому визначено мінімальний рівень знань, засвоєння яких дозволяє переводити учнів з одного класу в наступний. З огляду на неоднорідність складу учнів класу, різні можливості під час засвоєння математичного матеріалу програма вказує на необхідність диференціації навчальних вимог. В цілому, вона визначає оптимальний обсяг знань, вмінь i навичок, якi доступні для більшості школярів. Але практика i спеціальні дослідження свідчать, що майже в кожному класі є учні, якi постійно відстають від своїх однокласників у засвоєнні математичних знань. «Диференційований підхід означає роздільне навчання учнів в залежності від тих чи інших притаманних їм відмінностей. Диференційоване навчання відбувається як паралельне навчання груп учнів, - пише І. Г. Єременко, - якi відрізняються за рівнем розвитку пізнавальних можливостей: кожна група навчається у своєму темпі за окремою програмою». Враховуючи це положення програма з математики складена для І i ІІ відділень: учні з більшими пізнавальними можливостями займаються за програмою першого, а школярі з меншими - за програмою другого відділення. Програма другого відділення містить у собі значно менше матеріалу. Він є дещо спрощеним, але при цьому без порушення логіки дисципліни. Для школярів, якi відстають у вивченні математики, програма передбачає спрощення по розділах у кожному класі i дозволяє вчителю варіювати вимоги до них залежно від їхніх індивідуальних можливостей. Отже, формування математичних навичок дітей з ООП повинно гуртуватися на їхній діяльності, а також на принципах, змісті і методичних засобах навчання, визначених у чинній системі навчання математики. Спеціальна корекційна робота, спрямована на активізацію комунікативних навичок школярів з особливими потребами, повинна сприяти успішній корекції в них вад інтелекту та інтенсифікації загального розвитку. (en) Successful completion of the work of forming the mathematical imagination of special school students, which is a complex and multifaceted process, requires significant efforts on the part of both teachers and pupils. The paper states that the success of the process of forming mathematical skills is ensured by careful work on improving the content of the tasks and the appropriateness of the selection of exercises for the specified category of pupils. According to many educators (Kolupayeva A. A., Hovland K., Schnider V., Hrenova V. V.), the teaching of mathematics has an important place in the general system of educational work of a special school. Successful learning of mathematical concepts by children with special educational needs is a major determinant of their success in all other school subjects. The paper emphasizes that violations of higher forms of cognitive activity in schoolchildren with intellectual disabilities lead to significant difficulties in mastering educational material. A special school is an educational institution designed for the intellectual potential of these students, the training in which gives them the opportunity to adapt to life in society after graduation. Taking into account the difficulty of acquiring knowledge by such pupils, the amount of educational material is reduced as compared to a comprehensive school. At the same time, it corresponds to a logically complete system, which allows to use the acquired mathematical knowledge, skills and abilities directly in the process of work and life in the social environment. All mathematical concepts and skills, which are studied by students of a special school, are integral and complete in nature. The content of the mathematics curriculum has a clearly defined corrective-developmental orientation. This means that every method, every technique that a teacher uses in a math lesson, should be aimed not only at forming mathematical knowledge, skills and abilities in pupils with intellectual disabilities, but also at overcoming physical and mental developmental disabilities: attention, memory, thinking, speech, emotional-volatile sphere, motor skills, etc. A peculiarity of the arrangement of the material in the program is its "preparation" in advance, the presence of preparatory exercises that slowly prepare students to the formation of one or another concept. This allows the teacher to organize a system of preparatory exercises in order to study the most difficult topics. The curriculum in mathematics provides the principle of availability of the material, its correspondence to the content and methods of teaching this discipline to the age, typological and individual cognitive abilities of students with intellectual disabilities. This principle is ensured by the fact that the teacher gradually moves from easy to complex, from concrete to abstract material, taking into account the cognitive abilities of schoolchildren and paying their attention on those changes that occur in them during the corrective-developmental influence. It allows children with persistent intellectual disabilities to better absorb, understand, remember and reproduce appropriate learning material at the right time. An individual approach is a necessary condition for the organization of the process of learning mathematics: students who are better at keeping up with time need additional, more difficult tasks, and for students who, for any reason, fall behind in mathematics, the program provides individual, easier tasks. There's a special section in this program that defines the minimum level of knowledge that transfers pupils from one grade to the next. Taking into account the heterogeneity of the composition of the class, as well as the different possibilities of learning mathematical material, the program indicates the need for differentiation of educational requirements. In general, it determines the optimal amount of knowledge, skills and abilities available to most schoolchildren. But practice and specific studies show there are students in almost every class who consistently lag behind their peers in math.Документ Стан єврейського шкільництва у структурі освіти Єлисаветградщини (середина ХІХ – початок ХХ століття)(2023) Дубінка, Микола Михайлович(ua) У статті здійснено аналіз стану єврейського шкільництва у структурі освіти Єлисаветградщини. Хронологічні межі дослідження сягають середини XIX – початку XX століття. Автором закцентовано увагу на діяльності початкових шкіл – хедер і талмуд-торів. Зазначені початкові школи становили важливий елемент традиційної єврейської системи освіти та релігійності, їх діяльність значною мірою пояснює наявність високого рівня грамотності серед єврейської національної меншини. Обґрунтовано, що завдяки діяльності окреслених навчальних закладів єврейській громаді Єлисаветградщини вдалося не тільки досягти достатнього освітнього рівня, а й зберегти свою етнічну самобутність. Не випадково, на підставі даних першого загального перепису населення у Херсонській губернії в 1897 році, переконливим є факт, що після поляків, євреї посідали в Україні друге місце за кількістю письменних, які становили 41,7% від усього населення. У змісті статті деталізується, що з середини ХІХ – до 20-х рр. ХХ століття спільними зусиллями єврейських громадських діячів, учених-рабиністів, згуртованості та благодійницькій діяльності єврейського народу на Єлисаветградщині утворилася й розвивалася широка мережа початкових навчальних закладів – хедерів, талмуд-тор та інших (єшибот, суботніх шкіл і бет-мідрашів (молитовних шкіл)) приватних і державних навчальних закладів. Завдяки своїй мережі єврейське шкільництво у структурі освіти Єлисаветградщини стрімко розвивалося та поширювалося на території всієї Херсонської губернії. Попри низький професійний рівень учителів, слабку матеріальну базу навчальних закладів, важкі соціально-економічні та правові умови життя єврейської спільноти, до 20-х рр. ХХ ст. саме через ці школи пройшли тисячі школярів, які стали рабинами, проповідниками, ученими-рабиністами та відомими громадськими діячами. Їх діяльність у подальшому стала значним внеском у справу розвитку єврейської освіти та збереження національної ідентичності. Перспективою подальшого вивчення проблеми є дослідження стану розвитку середньої та вищої освіти на Єлисаветградщині в ракурсі освіти національних меншин. (en) The article analyzes the state of Jewish schooling in the structure of education in Yelisavetgrad region. The chronological limits of the research reach the middle of the XIX – the beginning of the XX century. The author focused attention on the activities of elementary schools – heder and Talmud-Torah. These elementary schools were an important element of the traditional Jewish system of education and religiosity, and their activity largely explains the presence of a high level of literacy among the Jewish national minority. It is substantiated that thanks to the activities of the outlined educational institutions, the Jewish community of Yelisavetgrad region managed not only to achieve a sufficient educational level, but also to preserve its ethnic identity. It is no coincidence that, based on the data of the first general population census in the Kherson province in 1897, the convincing fact is that after the Poles, Jews took second place in Ukraine in terms of the number of literates, who made up 41.7% of the entire population. The content of the article details that from the middle of the 19th to the 20s of the 20th century, through the joint efforts of Jewish public figures, rabbinic scholars, the solidarity and charitable activities of the Jewish people in Yelisavetgrad region, a wide network of primary educational institutions was formed and developed – heders, Talmud-Tor and other (yeshibots, Sabbath schools and bet midrashes (prayer schools)) private and state educational institutions. Thanks to its network, Jewish schooling in the structure of Yelisavetgrad region's education rapidly developed and spread throughout the Kherson province. Despite the low professional level of teachers, the weak material base of educational institutions, the difficult socioeconomic and legal conditions of life of the Jewish community, by the 20s of the 20th century. it was through these schools that thousands of schoolchildren passed, who became rabbis, preachers, rabbinical scholars and famous public figures. Their activities subsequently became a significant contribution to the development of Jewish education and the preservation of national identity. The prospect of further study of the problem is the study of the state of development of secondary and higher education in the Yelisavetgrad region from the perspective of the education of national minorities.Документ Особливості реалізації музичної роботи з учнями початкових класів на уроках «мистецтва»(2023) Куркіна, Сніжана Віталіївна(ua) В статті зроблено спробу дослідити особливості налагодження музичної роботи з учнями початкових класів на уроках «Мистецтво» в сучасних ЗЗСО, розглянуто особливості творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано дослідницькі праці вітчизняних і зарубіжних учених та вчителів мистецької галузі щодо процесу формування й розвитку музичних здібностей, уявлень, навичок. Вивчаючи особливості Типової освітньої програми галузі «Мистецтво», яка пропонується для закладів загальної середньої освіти, автор статті зупиняється на обгрунтуванні можливостей практичної реалізації змістовних ліній окреслених в цьому документі. Йдеться про «художньо-творчу діяльність», «сприймання та інтерпретацію мистецтва» та «комунікацію через мистецтво». Автор статті впевнений, що здійснити на практиці, налагодити дієву художньо-творчу діяльність в умовах шкільного класу, навчити дітей здійснювати комунікацію через мистецтво можна шляхом налагодження систематичного колективного (вокально-хорового та інструментального) музикування учнів. Доведено, що найбільш прийнятною і доступною для дітей без спеціальної музичної освіти музичною діяльністю є вокально-хорова робота й інструментальне музикування на простіших музичних інструментах, якими є бубон, барабан, маракаси, трикутник, дзвіночки та сопілка. Використання вищеназваних інструментів допомогає розвитку почуття ритму, дозволяє створювати ритмічні акампанементи до виконуваних в класі пісень, створює важливу атмосферу співпраці. В свою чергу гра на простих аутентичних інструментах, яким є сопілка – це активна дихальна гімнастика, яка сприяє загальному оздоровленню дитячого організму, розвиток дрібної моторики і координації рухів пальців, масаж їхніх кінчиків, робота м’язів губ і ротоглотки. Відомо, що усе означене сприяє покращенню мовлення, більш швидкому навчанню читанню, письму й прискоренню інтелектуального розвитку дітей початкової школи. У висновках до статті автор стверджує, що вокальне та інструментальне колективне музикування має арт-терапевтичну, корекційну дію, розвиває усі мистецькі і спеціальні музичні здібності, повністю вбирає в себе всі необхідні види музичної діяльності, працює наl збереженням здоров’я дітей. (en) In the article, an attempt was made to investigate the peculiarities of establishing musical work with elementary school students in the «Art» lessons in modern secondary schools, and the peculiarities of the creative development of children of primary school age were considered. The research works of domestic and foreign scientists and teachers of the art field regarding the process of formation and development of musical abilities, ideas, and skills are analyzed. Studying the features of the Standard Educational Program of the «Art» branch, which is proposed for general secondary education institutions, the author of the article dwells on the justification of the possibilities of practical implementation of the meaningful lines outlined in this document. It is about «artistic and creative activity», «perception and interpretation of art» and «communication through art». The author of the article is sure that it is possible to carry out in practice, to establish effective artistic and creative activities in the school classroom, to teach children to communicate through art by establishing systematic collective (vocal, choral and instrumental) music making of students. It has been proven that the most acceptable and accessible musical activity for children without special musical education is vocal and choral work and instrumental music making on simpler musical instruments, such as tambourine, drum, maracas, triangle, bells and flute. The use of the above-mentioned tools helps to develop a sense of rhythm, allows you to create rhythmic accompaniments to songs performed in class, and creates an important atmosphere of cooperation. In turn, playing on simple authentic instruments, such as a pipe, is an active breathing exercise that contributes to the overall health of the child's body, the development of fine motor skills and coordination of finger movements, massage of their tips, and the work of the muscles of the lips and oropharynx. It is known that all of the above contributes to the improvement of speech, faster learning to read and write, and acceleration of the intellectual development of primary school children. In the conclusions to the article, the author claims that vocal and instrumental collective music-making has an art-therapeutic, corrective effect, develops all artistic and special musical abilities, fully absorbs all necessary types of musical activity, works to preserve children's health.Документ Фізичне виховання студентів у закладах вищої освіти України(2023) Філоненко, Оксана Володимирівна(ua) У статті розкрито сучасні підходи до фізичного виховання студентів у закладах вищої освіти України. Фізичне виховання у сфері вищої освіти має на меті забезпечити виховання в осіб, що навчаються у закладах вищої освіти, потреби самостійно опановувати знання, вміння й навички управління фізичним розвитком людини засобами фізичного виховання та навчання застосовувати набуті цінності в життєдіяльності майбутніх фахівців. Фізичне виховання стратегічно спрямоване на збереження, зміцнення і формування здоров’я комплексом дієвих засобів фізичного виховання, що впливають на якість життєдіяльності. Під час навчання у ЗВО фізичного виховання передбачається вирішення таких завдань: виховання у студентів високих моральних, вольових і фізичних якостей, готовності до високопродуктивної праці; збереження і зміцнення здоров'я студентів, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, підтримка високої працездатності протягом усього періоду навчання; всебічна фізична підготовка студентів; професійно-прикладна фізична підготовка студентів з урахуванням особливостей їх майбутньої трудової діяльності; здобуття студент ами необхідних знань з основ теорії, методики і організації фізичного виховання і спортивного тренування; підготовка до роботи в якості громадських інструкторів, тренерів і суддів; вдосконалення спортивної майстерності студентів - спортсменів; виховання у студентів переконаності в необхідності регулярно займатися фізичною культурою і спортом. Реалізація завдань професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту потребує формування особистості, яка здатна до ефективної професійної діяльності у складних умовах сучасних перетворень, яка володіє не тільки системою фахових знань, професійних умінь, навичок, загальних і спеціальних компетенцій, а й сформованістю професійно важливих характеристик. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у визначені можливості використання зарубіжного досвіду роботи щодо виховання фізичної культури студентів у закладах вищої освіти України. (en) The article reveals modern approaches to physical education of students in higher education institutions of Ukraine. Physical education in the field of higher education aims to ensure education in persons studying in institutions of higher education, the need to independently master the knowledge, skills and skills of managing the physical development of a person by means of physical education and training to apply the acquired values in the life activities of future specialists. Physical education is strategically aimed at preserving, strengthening and forming health with a complex of effective means of physical education that affect the quality of life. During studies at the ZVO of physical education, the following tasks are expected to be solved: education of students with high moral, willpower and physical qualities, readiness for highly productive work; preserving and strengthening the health of students, promoting the correct formation and comprehensive development of the body, maintaining high work capacity throughout the entire period of study; comprehensive physical training of students; professional and applied physical training of students taking into account the specifics of their future work; acquisition by students of the necessary knowledge of the basics of theory, methodology and organization of physical education and sports training; professional and applied physical training of students taking into account the specifics of their future work; acquisition by students of the necessary knowledge of the basics of theory, methodology and organization of physical education and sports training; training for work as public instructors, trainers and judges; improvement of sportsmanship of student-athletes; educating students to believe in the need to regularly engage in physical education and sports. The implementation of the tasks of professional training of future specialists in physical education and sports requires the formation of a personality capable of effective professional activity in the complex conditions of modern transformations, possessing not only a system of professional knowledge, professional abilities, skills, general and special competencies, but also the formation of professionally important characteristics . We see the prospects for further research in the identified possibilities of using foreign work experience in the education of physical culture of students in higher education institutions of Ukraine.Документ Роль комунікації в умовах оновлення інформаційної культури суспільства(2023) Галета, Ярослав Володимирович(ua) У статті розкрито роль комунікації та новітніх засобів комунікації у процесі становлення особистості в інформаційному суспільстві. У дослідженні ми врахували обставину, що саме спілкування також повинне розглядатися як один з різновидів діяльності. Саме у спілкуванні та в процесі його здійснення виявляється людська сутність, через спілкування та за його допомогою людина не тільки стверджує та реалізує себе, але й може більш-менш об’єктивно ідентифікувати себе, вирішувати свої складні життєві проблеми. Вважаємо, що спілкування ніяк не може бути прирівняне ні до передачі повідомлень, ні навіть до обміну повідомленнями (чи інформацією). Показано, що процеси спілкування, взаємодії мають специфіку прояву в умовах збільшення ролі інформаційно - комунікаційних технологій в життєдіяльності людини, а це, в свою чергу, говорить про особливість становлення особистості. Встановлено, що інформаційні технологій надзвичайно розширює можливості людського спілкування, воно внутрішньо не обмежена безпосередньою присутністю індивідуума, бо у неї є багато засобів для перенесення цього інструменту спілкування на найвіддаленіший край світу. Окрім того, цілком можливо, щоб людина спілкувалася з машиною, машина – з людиною і машина – з машиною. Таким чином, виникають нові типи спілкування. Сучасна інформаційна технологія дає можливість людям ефективніше зв'язуватися між собою на великих відстанях. Вона робить доступним для людини величезний світ художніх артефактів і водночас зберігає анонімність користувача. Телекомунікаційні ресурси дозволяють людині бути незалежною від часу і простору. В умовах підключення до розгалужених комп'ютерних мереж вони можуть спілкуватися з людьми в будь-якій точці земної кулі, брати участь в групових дискусіях, телеконференціях. Зміна мислення людей здійснює вплив на їх поведінку, потреби і способи їх задоволення, на увесь спосіб життя індивідів і суспільства в цілому. Ця обставина робить соціально значущою дослідження проблем соціалізації особистості під впливом комп'ютерної техніки. Подальші наукові розвідки потребують розроблення методики вивчення соціальної зрілості особистості та визначення можливостей віртуалізації як нового шляху розвитку особистості. ( en) The article reveals the role of communication and the newest means of communication in the process of personality formation in the information society. In research we took into account a circumstance, that a self commonunication also must be examined as one of varieties of activity. Exactly in a commonunication and human essence appears in the process of his realization, through a commonunication and for his help a man not only asserts and will realize itself but also can more or less objectively identify itself, settle the thorny vital problems. Consider that a commonunication in any way can be equated neither with passing of messages, nor even to the exchange (whether by information) messages. It is shown that the processes of commonunication, co-operation have a specific of display in the conditions of increase of role of informatively-communication technologies in the vital functions of man, and it, in turn, talks about the feature of becoming of personality. It has been established that information technology greatly expands the possibilities of human communication, it is not internally limited by the direct presence of an individual, because it has many means to transfer this tool of communication to the most remote part of the world. In addition, it is quite possible for a person to communicate with a machine, a machine with a person, and a machine with a machine. Thus, new types of communication emerge. Modern information technology makes it possible for people to communicate with each other more effectively over long distances. It makes the vast world of artistic artifacts accessible to a person and at the same time preserves the user's anonymity. Telecommunication resources allow a person to be independent of time and space. In the conditions of connection to extensive computer networks, they can communicate with people in any part of the globe, participate in group discussions, teleconferences. A change in people's thinking has an impact on their behavior, needs and ways of satisfying them, on the entire way of life of individuals and society as a whole. This circumstance makes it socially significant to study the problems of personality socialization under the influence of computer technology. Further scientific investigations require the development of a methodology for studying the social maturity of an individual and determining the possibilities of virtualization as a new way of personal development.Документ Культурно-освітня діяльність єврейської громади у процесі розвитку єврейського шкільництва в Україні наприкінці ХІХ ‒ початку ХХ ст.(2023) Савченко, Наталія Сергіївна(ua) У статті представлено на основі публікацій та архівних матеріалів загальну характеристику шкільництва та аналіз специфіки організації навчально-виховної роботи в єврейських закладах освіти України в кінці ХІХ століття. З’ясовано сукупність положень, що складають теоретичні орієнтири дослідження історії вітчизняної єврейської освіти, визначено стан розробленості проблеми. Обґрунтовано типи й мережу освітніх закладів регіону, де могли навчатися євреї, здійснено аналіз структури та змісту навчально-виховного процесу в єврейських освітніх закладах. Доведено необхідність вивчення єврейського шкільництва в кінці ХІХ – на початку ХХ століття, що зумовлено низкою суперечностей між: існуванням широкого діапазону регіональних історико-педагогічних досліджень, присвячених становленню й розвитку національного шкільництва, та відсутністю цілісної науково обґрунтованої концепції розвитку єврейського шкільництва в Україні; визнанням на теоретичному рівні важливості створення необхідних умов для попередження асиміляції національних меншин України та недосконалістю формування національного компонента в практиці виховання сучасної єврейської молоді; наявністю багатого досвіду функціонування національного єврейського шкільництва в Україні, яке, попри потужну русифікаторську та асимілятивну політику Російської імперії, забезпечувало значно вищий рівень освіченості євреїв та аутентичності їх виховання поряд з іншими національними меншинами та відсутністю науково обґрунтованих праць, які б сприяли використанню історичного досвіду функціонування єврейської освіти в поліетнічних регіонах України. Аналіз освітньої діяльності євреїв відкриває перспективи більш глибокого осмислення динаміки їхнього соціально-демографічного розвитку, місця та ролі в культурному житті українських губерній, впливу державних структур на регламентацію внутрішнього життя єврейської спільноти. Конкретно-історичний матеріал щодо культурно-освітньої діяльності єврейської громади наприкінці ХІХ ст. складає основу для з’ясування співвідношення спрямованості євреїв на збереження власних традицій, з одного боку, та здатності адаптації до іншокультурного соціуму, з іншого. (en) The article presents, on the basis of publications and archival materials, a general description of schooling and an analysis of the specifics of the organization of educational work in Jewish educational institutions in Ukraine at the end of the 19th century. The set of provisions that make up the theoretical guidelines for the study of the history of national Jewish education has been clarified, and the state of development of the problem has been determined. The types and network of educational institutions in the region where Jews could study were substantiated, the structure and content of the educational process in Jewish educational institutions were analyzed. The necessity of studying Jewish schooling in the late 19th and early 20th centuries has been proved, which is caused by a number of contradictions between: the existence of a wide range of regional historical and pedagogical studies devoted to the formation and development of national schooling, and the absence of a coherent scientifically based concept of the development of Jewish schooling in Ukraine; recognition at the theoretical level of the importance of creating the necessary conditions to prevent the assimilation of national minorities of Ukraine and the imperfection of the formation of the national component in the practice of educating modern Jewish youth; the presence of rich experience in the functioning of national Jewish schooling in Ukraine, which, despite the powerful Russification and assimilation policy of the Russian Empire, ensured a much higher level of education of Jews and the authenticity of their education along with other national minorities and the absence of scientifically based works that would contribute to the use of historical experience in the functioning of Jewish education education in multi-ethnic regions of Ukraine. The analysis of the educational activity of Jews opens up prospects for a deeper understanding of the dynamics of their socio-demographic development, their place and role in the cultural life of Ukrainian provinces, the influence of state structures on the regulation of the internal life of the Jewish community. Concrete historical material on the cultural and educational activities of the Jewish community at the end of the 19th century. forms the basis for clarifying the relationship between the Jews' focus on preserving their own traditions, on the one hand, and the ability to adapt to a foreign cultural society, on the other.Документ Освіта єврейської національної меншини Єлисаветградщини в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.(2023) Дубінка, Микола Михайлович(ua) У статті на основі архівних матеріалів та інших джерел зроблено спробу вивчити та проаналізувати стан єврейської освіти Єлисаветградщини у другій половині ХІХ – початок ХХ ст., виокремивши позитивні й негативні тенденції розвитку тогочасної освіти, що можуть бути використані в ході нинішньої інтенсивної розбудови Нової української школи. Атуальність проблеми пов’язана з тим, що в межах досліджуваного історичного періоду як єлисаветградський регіональний соціум в цілому, так і еврейська етнічна спільнота ставили реальні власним ментальним, національним особливостям вимоги щодо навчання й виховання дітей та молоді. З’ясовано, що процес становлення та розвиток освіти для національних меншин в регіоні в означений період супроводжувався значними труднощами, як орга нізаційними, так і матеріально-технічними, однак втілення її в життя дало неабиякі результати завдяки створенню різних типів народних шкіл для етнічних груп переважно за приватної ініціативи. Таке формування та функціонування різних форм недержавної освіти, усвідомлення єврейським етносом вагомості освіти, проживання їх переважно в містах, де були кращі умови для навчання, та матеріальна допомога заможних одноплемінників дали змогу їм не лише досягти достатньо високого освітнього рівня, а й слугували своєрідним засобом сповідування власних традицій та збереження етнічної ідентичності. Узагальнення цього досвіду та його теоретичний аналіз, забезпечують відповідність умовам інтегрованого здійснення освітньо-базових функцій, які випливали з обставин і потреб життя конкретного етнічного соціуму та із запитів соціокультурного життя Єлисаветградщини. Встановлено, що в окреслений період на Єлисаветградщині функціонувала розгалужена система шкіл для національних меншин. Виявлено, що єврейське населення Єлисаветградщини було одним із найактивніших в освітній сфері, що виявлялося у створенні різних типів навчальних закладів, навчальні програми яких були досить широкими та давали всебічну ґрунтовну підготовку. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розкритті ролі громадських діячів та педагогів Єлисаветградщини в розвитку освіти національних меншин. (en) In the article, on the basis of archival materials and other sources, an attempt is made to study and analyze the state of Jewish education in Yelisavetgrad region in the second half of the 19th - the beginning of the 20th century, identifying positive and negative trends in the development of education at that time, which can be used in the course of the current intensive development of the New Ukrainian School. The topicality of the problem is related to the fact that within the investigated historical period, both Yelisavetgrad regional society as a whole and the Jewish ethnic community set real requirements for the education and upbringing of children and youth, according to their own mental and national characteristics. It was found that the process of formation and development of education for national minorities in the region during the specified period was accompanied by significant difficulties, both organizational and material and technical, but its implementation gave remarkable results thanks to the creation of various types of folk schools for ethnic groups mainly private initiative. This formation and functioning of various forms of non-state education, the awareness of the importance of education by the Jewish ethnic group, their residence mainly in cities where there were better conditions for learning, and the financial assistance of wealthy tribesmen enabled them not only to achieve a sufficiently high educational level, but also served as a kind of means of confession own traditions and preservation of ethnic identity. The generalization of this experience and its theoretical analysis ensure compliance with the conditions of the integrated implementation of educational and basic functions, which arose from the circumstances and needs of the life of a specific ethnic society and from the demands of the socio-cultural life of Yelisavetgrad region. It was established that in the outlined period, an extensive system of schools for national minorities functioned in Yelisavetgrad region. It was revealed that the Jewish population of Yelisavetgrad region was one of the most active in the educational sphere, which was manifested in the creation of various types of educational institutions, the curricula of which were quite broad and provided comprehensive thorough training. We see the prospects for further research in revealing the role of public figures and teachers of Yelisavetgrad region in the development of education of national minorities.Документ Музичне мистецтво в контексті художньої культури(ФОП Піскова М. А., 2023) Стратан-Артишкова Тетяна Борисівна; Шевцова Олена Борисівна(ua) У навчальному посібнику розкриваються інтеграційні та диференціювальні тенденції мистецтва на різних етапах розвитку художньої культури за головною роллю музичного мистецтва. Для викладачів вищих навчальних закладів, учителів мистецтва, студентів мистецьких спеціальностей вищих навчальних закладів.Документ Основи композиторської майстерності(ФОП Піскова М. А., 2023) Стратан-Артишкова Тетяна Борисівна; Шевцова Олена Борисівна(ua) У навчально-методичному посібнику подається ретроспективний огляд процесу становлення і розвитку музично-творчого виконавства у вітчизняному і зарубіжному освітньо-культурному просторі; розкриваються психолого-педагогічні аспекти процесу композиторсько-виконавської творчості. Навчально-методичний посібник рекомендований майбутнім викладачам музичного мистецтва для вивчення курсу «Основи композиторської майстерності».