Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
1548 результатів
Результати пошуку
Документ Комп’ютерні технології в роботі вихователів закладів дошкільної освіти(2022) Вдовенко, Вікторія ВіталіївнаДокумент Особливості навчання дітей з аутизмом педагогічний вимір(2023) Вдовенко, Вікторія Віталіївна(ua) У статті досліджуються особливості навчання дітей з аутизмом. Встановлено, що організація діагностики дітей, що мають РАС повинна фокусуватися на повному використанні їхніх індивідуальних можливостей та здібностей для успішного інтегрування їх у освітнє середовище закладу освіти. Проаналізовано чотири категорії дітей з РАС у відповідності до складності проблем, пов'язаних з аутизмом та рівня порушення психічного розвитку. На основі проведеного дослідження сформовані рекомендації, щодо форм навчання для дітей з РАС, до яких належать повноцінне включення до освітнього процесу за очною формою навчання чи очно-заочна форма навчання (навчання вдома). Встановлено, що психолого-медико-педагогічна консультація рекомендує застосовувати комплексну програму ТЕАССН ключовою метою, якої є сприяння формуванню здатності дітей із РАС до максимальної самостійності у їхньому житті. Розроблено нову модель системи функціонування закладу освіти та організації корекційної роботи з дітьми з РАС, де основною метою цієї моделі є забезпечення глибокої та інтегрованої підтримки для дітей з розладами аутистичного спектру. Визначено, що вчителям, терапевтам і батькам необхідно застосовувати такі методики як «випадкове навчання» (incidental teaching), «корекція основного реагування» чи «тренінг зі зворотнім реагуванням» (pivotal response training, PRT), візуальні підказки (visual cuing system), які засновані на процедурі «згасання / зникнення сценарію» (script-fading procedure). Встановлено, що головною місією моделі системи функціонування закладу освіти та організації корекційної роботи з дітьми з РАС є те, що вона спрямована на надання якісної освіти, розвиток та соціалізацію дітей з РАС, забезпечення їхнього включення та інтеграцію в сучасне суспільство. Встановлено, що працівники у сфері освіти, що співпрацюють з дітьми з РАС, відіграють ключове значення для їхнього розвитку, тому для того, щоб забезпечити якісну та результативну роботу, вони повинні мати високий рівень професійної підготовки та постійно підвищувати свою кваліфікацію, а також повинні самовдосконалюватися, що сприяє створенню стимулюючого та підтримуючого освітнього середовища. (en) The paper studies the peculiarities of teaching children with autism. It was established that the organization of diagnosis of children with ASD should focus on the full use of their individual capabilities and abilities to successfully integrate them into the educational environment of the educational institution. Four categories of children with ASD were analyzed in accordance with the severity of the problems associated with autism and the level of impaired mental development. On the basis of the conducted research, recommendations were made regarding the forms of education for children with ASD, which include full inclusion in the educational process in the full-time form of education or extramural form of education (studying at home). It has been established that the Psychological-Medical-Pedagogical Consultation recommends using the TEASSN comprehensive program, the key goal of which is to promote the formation of the ability of children with ASD to achieve maximum independence in their lives. A new model of the system of functioning of the educational institution and the organization of correctional work with children with ASD has been developed, where the main goal of this model is to provide deep and integrated support for children with autism spectrum disorders. It was determined that teachers, therapists and parents should use such methods as "incidental teaching", "correction of the main response" or "pivotal response training (PRT), visual cues (visual cuing system), which are based on the script-fading procedure. It was established that the main mission of the model of the system of functioning of the educational institution and the organization of correctional work with children with ASD is that it is aimed at providing quality education, development and socialization of children with ASD, ensuring their inclusion and integration into modern society. It has been established that workers in the field of education working with children with ASD play a key role in their development, therefore, in order to ensure quality and effective work, they must have a high level of professional training and constantly improve their qualifications, as well as self-improvement , which contributes to the creation of a stimulating and supportive educational environment.Документ Тенденції розвитку професійного самовизначення в діяльності закладів вищої освіти європейських країн(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola Mykhailovych(ua) У статті дослідником професійне самовизначення характеризується як багатоаспектний процес, що виступає: як процес поетапного ухвалення рішень особистістю і узгодження власних надбань і потреб суспільства; як формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність. Автор наголошує на провідній меті професійного самовизначення майбутнього фахівця – становлення внутрішньої готовності до усвідомленої і самостійної побудови моделі власної поведінки і перспектив свого розвитку; готовність презентувати себе як особистість, що розвивається, самостійно бачити особистісну значущість речей, вибудовувати власну поведінку, формувати професійно значущі якості. При цьому акцентується увага на важливості використання закордонного досвіду розв’язання проблеми. У статті окреслено, що дослідження наукових доробків вітчизняних учених щодо вивчення зарубіжного досвіду професійного самовизначення у закладах вищої освіти дозволило виокремити фактори, які сприяють професійному самовизначенню особистості на етапі набуття нею професії у ЗВО. До них слід віднести свободу вибору змісту навчання, розвиток нових форм навчання, взаємодію з практичною сферою, профорієнтаційну діяльність, педагогічний супровід студентів, тьюторську і менторську підтримку, студентське самоврядування. Автор зазначає, що для забезпечення залучення молоді до участі у суспільному житті, підвищення її самостійності, конкурентоспроможності, формування громадянських компетентностей необхідним є: створення умов для свідомого вибору професійної діяльності через практику і стажування, розширення доступу до навчання та інших освітніх можливостей, орієнтованих на ринок праці; підвищення рівня конкурентоспроможності та зайнятості молоді, здійснення консультування щодо професійного і кар’єрного розвитку, враховуючи її інтереси, можливості та потреби ринку праці, із залученням батьків, роботодавців та інших зацікавлених сторін з урахуванням їх впливу на вибір професійної діяльності. Аналіз умов використання позитивного закордонного досвіду розвитку професійного самовизначення в діяльності закладів вищої освіти європейських країн дозволяє виокремити проблемні питання та окреслити тенденції його реалізації в практиці вищої освіти України. (en) In the article, the researcher characterizes professional self-determination as a multifaceted process that acts as: a process of gradual decision-making by an individual and the coordination of one’s own achievements and the needs of society; as the formation of an individual lifestyle, a part of which is professional activity. The author emphasizes the leading goal of professional self-determination of a future specialist – the formation of internal readiness for conscious and independent construction of a model of one’s own behavior and prospects for one’s development; readiness to present oneself as a developing personality, to independently see the personal significance of things, to build one’s own behavior, to form professionally significant qualities. At the same time, attention is focused on the importance of using foreign experience in solving the problem. The article outlines that the study of scientific achievements of domestic scientists on the study of foreign experience of professional self-determination in higher education institutions made it possible to identify factors that contribute to the professional self-determination of an individual at the stage of acquiring a profession in higher education. These include freedom of choice of learning content, development of new forms of learning, interaction with the practical sphere, career guidance activities, pedagogical support for students, tutoring and mentoring support, and student self-government. The author notes that to ensure the involvement of young people in public life, increase their independence, competitiveness, and the formation of civic competencies, it is necessary to: create conditions for a conscious choice of professional activity through practice and internships, expand access to training and other educational opportunities focused on the labor market; increasing the level of competitiveness and employment of young people, providing advice on professional and career development, taking into account their interests, opportunities and labor market needs, with the involvement of parents, employers and other stakeholders, taking into account their influence on the choice of professional activity. Analysis of the conditions for using positive foreign experience in the development of professional self-determination in the activities of higher education institutions in European countries allows us to identify problematic issues and outline the trends in its implementation in the practice of higher education in Ukraine.Документ Історіографія вивчення проблеми естетичного виховання в українській сім'ї ХІХ – початкуі ХХ століття(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Окольнича, Тетяна Володимирівна; Брояковський, Всеволд; Okolnycha, Tetiana Volodymyrivna; Broiakovskyi, Vsevolod(ua) У статті проаналізовано праці науковців, які прямо чи опосередковано торкались вивчення проблеми естетичного виховання у сім’ї та виокремлено напрями їх розвідок: функцій батьків у вихованні дітей; національні традиції та практика сімейного виховання; естетичне виховання дітей засобами мистецтва; розвиток естетичного почуття засобами природи; естетичне виховання в дошкільних закладах та інші. Авторами окремо виділено публікації, у яких розкриваються традиції виховання дітей в українській родині, що передаються з покоління в покоління. Серед вивчених наукових праць виокремлюються дослідження, присвячені загальним питанням сімейного виховання, у яких опосередковано висвітлюються й питання естетичного виховання. Важливе значення у процесі формування естетичних цінностей особистості має культурний та родинно-побутовий чинник. Особливості характеру етносу, його цілісного духовного та естетичного надбання накладає відбиток на життя кожної сім’ї та її членів. Саме тому у статті звертається увага на публікації, у яких вивчається сімейне виховання засобами етнопедагогіки. Головним детермінуючим чинником успіху естетичного виховання у сім’ї є тісна, виважена взаємодія усіх виховних інституцій. Автори звертаються до публікацій, у яких розкривається роль взаємодії сім’ї, освітніх суспільних інститутів, громадськості в естетичному вихованні, спільними завданням яких є формування у дітей розуміння прекрасного, естетичної культури, турботливого ставлення до людей та природи. Означена у публікації проблема стала предметом досліджень не лише педагогіки, а й етнології. Увагу авторів привернули матеріали етнографічних експедицій, що проводилися у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. в Україні, у яких розкривається побут, взаємини між членами родини, характер етнорегіональних відмінностей у вихованні дітей, побуті, зокрема готуванні їжі, будівництві житла, іграшок, виготовлення одягу. На початку XXI ст. увага українських етнографів спрямовується на вивчення світу дітей, дитинства, дитячої субкультури, що сприяло появі перших фундаментальних праць. У контексті дослідження важливого значення набувають наукові праці, які висвітлюють проблему естетичних цінностей, визначають їх зміст, змістовно розкривають естетичні орієнтації людини, серед яких найважливішою є орієнтація на ідеали добра, котра дає можливість людині розвиватися естетично та формувати у собі найкращі людські якості. Як показав аналіз наукових праць, питання естетичної складової виховання розглядались багатоваріантно, проте в жодному дослідженні проблема естетичного виховання дітей в умовах сім’ї ХІХ – на початку ХХ століття не ставилась. (en) The article analyzes the works of scientists who directly or indirectly touched upon the study of the problem of aesthetic education in the family and identifies the directions of their research: the functions of parents in raising children; national traditions and practice of family education; aesthetic education of children by means of art; the development of an aesthetic sense by means of nature; aesthetic education in pre-school establishments and others. The authors separately highlight publications that reveal the traditions of raising children in the Ukrainian family, passed down from generation to generation. Among the studied scientific works, special attention is given to research on general issues of family education, in which aspects of aesthetic education are indirectly considered. Among the studied scholarly works, special attention is given to research on general issues of family education, in which aspects of aesthetic education are indirectly considered. A significant factor in the process of forming an individual’s aesthetic values is the cultural and family-household influence. The character of the ethnic group, its integral spiritual and aesthetic heritage, leaves an imprint on the lives of every family and its members. Therefore, the article focuses on publications that explore family education through the lens of ethnopedagogy. The key determining factor for the success of aesthetic education in the family is the close and balanced interaction of all educational institutions. The authors refer to publications that examine the role of cooperation between the family, educational institutions, and the public in aesthetic education, with their shared goal being the formation of children’s understanding of beauty, aesthetic culture, and a caring attitude towards people and nature. The issue discussed in the publication has been the subject of research not only in pedagogy but also in ethnology. The authors have paid attention to materials from ethnographic expeditions conducted in Ukraine in the second half of the 20th and early 21st centuries. These studies reveal aspects of daily life, family relationships, and ethnoregional differences in child-rearing, household activities, including food preparation, housing construction, toy-making, and clothing production. At the beginning of the 21st century, Ukrainian ethnographers shifted their focus to studying the world of children, childhood, and children’s subcultures, leading to the emergence of the first fundamental works in this field. In the context of this study, significant importance is given to scholarly works that highlight the problem of aesthetic values, define their content, and thoroughly examine the aesthetic orientations of individuals. The most important of these orientations is the aspiration toward the ideals of goodness, which enables a person to develop aesthetically and cultivate the best human qualities. The analysis of scientific studies has shown that the aesthetic aspect of education has been considered from multiple perspectives. However, in no research has the problem of children’s aesthetic education in the family conditions of the 19th – early 20th century been specifically addressed.Документ Емоційна гнучкість педагога у суперечливих ситуаціях педагогічної взаємодії(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Савченко, Наталія Сергіївна; Savchenko, Nataliia Serhiyivna(ua) У статті доведено, що у педагогічній діяльності важливою особистісною рисою є емоційна гнучкість, яка проявляється у витримці, вмінні виявляти позитивні емоції, саморегулювання, стримувати негативні емоції. Процес саморегуляції включає управління пізнавальними процесами: сприйняттям, увагою, уявою, мисленням, пам’яттю, мовою, а також поведінкою майбутніх педагогів. Необхідність саморегуляції виникає в наступних випадках: педагог стикається з важковирішуваною, новою і незвичайною для нього проблемою; проблема не має однозначного рішення на даний момент часу; педагог перебуває в стані підвищеної емоційної і фізичної напруги, яка спонукає його до імпульсивних дій; рішення про те, як діяти, педагогу доводиться приймати, не роздумуючи, в умовах жорсткого дефіциту часу; дії педагога оцінюються з боку, він постійно знаходиться під пильною увагою колег, дітей, інших людей. До основних ланок регулятивного процесу у конфліктних педагогічних ситуаціях відносять такі складові: планування (самостійність і ініціативність у плануванні та постановці цілей діяльності, гнучкість цілей відповідно до обставин, які змінюються, їх стійкість у конфліктних педагогічних ситуаціях педагогічної взаємодії); моделювання (здатність правильно конкретизувати мету діяльності згідно з конфліктних педагогічними ситуаціями, можливість швидкої орієнтації в ситуації та вибір адекватної програми дій, тактики поведінки, стійкість цих процесів в умовах конфліктних педагогічних ситуацій); програмування (здатність визначення та побудови виконання дій та вміння виокремити серед них головне, стійкість функціонування програми дій у конфліктних педагогічних ситуаціях); оцінювання результатів (здатність визначати критерії успішності діяльності, гнучко їх змінювати в нових умовах, розвиненість процесів самоконтролю, стійкість цих процесів в умовах конфліктних ситуацій педагогічної діяльності). В системі – «учитель-учень» досягнення високої продуктивності педагогічної діяльності безпосередньо пов’язане з умінням використовувати в ході освітнього процесу адекватні прийоми і способи саморегуляції. (en) Тhe article proves that in pedagogical activity an important personality feature is emotional flexibility, which is manifested in endurance, the ability to show positive emotions, self -regulation, to restrain negative emotions. The process of self -regulation includes the management of cognitive processes: perception, attention, imagination, thinking, memory, language, as well as the behavior of future teachers. The need for self -regulation arises in the following cases: the teacher faces a difficult, new and unusual problem for him; The problem has no unambiguous solution at the moment; The teacher is in a state of increased emotional and physical tension, which prompts him to impulsive actions; the decision on how to act, the teacher has to make without thinking, in the conditions of a strict shortage of time; The actions of the teacher are evaluated from the outside, he is constantly under the close attention of colleagues, children, other people. The main links of the regulatory process in conflict pedagogical situations include the following components: planning (independence and initiative in planning and setting goals of activity, flexibility of goals in accordance with the circumstances that are changing, their stability in conflict pedagogical situations of pedagogical interaction); modeling (the ability to correctly specify the purpose of activity in accordance with conflict pedagogical situations, the possibility of rapid orientation in the situation and the choice of an adequate program of action, tactics of behavior, stability of these processes in the conditions of conflict pedagogical situations); programming (the ability to determine and build actions and ability to distinguish among them the main, stability of the functioning of the program of actions in conflict pedagogical situations); evaluation of results (the ability to determine the criteria of success of activity, to change them flexibly in new conditions, the development of processes of self -control, the stability of these processes in the conditions of conflict situations of pedagogical activity). In the system-"teacher-student" the achievement of high productivity of pedagogical activity is directly related to the ability to use in the course of the educational process adequate techniques and methods of self-regulation.Документ Особливості пізнання психіки у її глибинній сутності(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Яценко, Тамара Семенівна; Галушко, Любов Ярославівна; Yatsenko, Tamara; Halushko, Liubov(ua) Стаття презентує метод АСПП в його можливостях об’єктивування впливу архаїчного спадку людства на психіку сучасної людини. Дослідження, відповідно до теми статті, спирається на функціональну оптимальність групового методу «Активне соціально-психологічне пізнання психіки», започаткованого Т. С. Яценко ще у вісімдесятих роках і який успішно розвивається в Україні вже півстоліття. Зміст статті розкриває провідні положення психодинамічної парадигми Т. С. Яценко, ґрунтується на науково-дослідних працях, зокрема захищених дисертаціях сорока дев’яти її учнів. Психоаналітичний підхід до розуміння феномену психіки, якого ми дотримуємось, як і незмінно вивчаємо та вдосконалюємо, засвідчує результативність саме групової форми глибинного пізнання психіки, включно з архаїчним спадком. Метод АСПП відзначається спроможністю каталізації проявів архаїчного спадку людства у сферу спостереження. За вказаних умов, посилюється значущість тематичних малюнків завдяки створеній нами емпіричній платформі завдяки тематичній візуалізації. Наголошується, що опредметнення психіки таким чином сприяє її адекватному пізнанню. Вказане пробуджує увагу до нової, візуалізованої форми інформування змісту психіки за умови уникнення обмеженості словом. Доведено ефективність застосування тематичних психомалюнків у груповій практиці активного-соціально-психологічного пізнання (АСПП) для пізнання психіки суб’єкта. Аргументовано, що через психомалюнки проявляється довербальний період становлення психіки людства. Обґрунтовано спроможність методу АСПП сутнісно підвищувати кваліфікацію психологів, через власне проходження психокорекційної практики у групах АСПП. (en) The article presents the method of Active Socio-Psychological Cognition (ASPC) in its capacity to objectify the impact of humanity’s archaic heritage on the psyche of modern individuals. The study relies on the functional optimality of the group method “Active Socio-Psychological Cognition of the Psyche,” initiated by T. S. Yatsenko in the 1980s and successfully developed in Ukraine for over half a century. The content highlights the key principles of Yatsenko’s psychodynamic paradigm, grounded in numerous research works, including 49 defended dissertations of her students. The psychoanalytic approach to understanding the psyche, continuously studied and refined, confirms the effectiveness of group forms of deep cognition, including the dimension of the archaic legacy. ASPC is distinguished by its ability to catalyze manifestations of this legacy into the field of observation. Under such conditions, thematic drawings gain greater significance, supported by an empirical platform of thematic visualization. This objectification of the psyche promotes its adequate comprehension and introduces a novel, visualized mode of conveying its content beyond the limits of verbal expression. The study proves the effectiveness of thematic psychodrawings in ASPC group practice for the exploration of the subject’s psyche. It is argued that psychodrawings reveal the preverbal stage of human psychic development. Furthermore, ASPC demonstrates the potential to substantially enhance psychologists’ professional qualifications through direct involvement in group psychocorrectional practice.Документ Кризи професійного становлення психологів : етапи проходження та умови подолання(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Дметерко, Наталія Володимирівна; Dmeterko, Natalia(ua) У статті поставлено проблему умов конструктивного подолання кризи професійного становлення психологів. Криза професійного становлення фахівця розглядається як одна із нормативних криз професіоналізації особистості. Показано динаміку та психологічні особливості криз професійного становлення фахівця. Представлено чинники та ознаки професійної кризи. Ознакою будь-якої кризи є внутрішні негативні переживання. Переживання невдачі, невдоволення внаслідок неможливості реалізації потреб породжує сильну фрустрацію, тривогу, низьку самооцінку. Показано, що криза може виявляти двоїстий вплив на фахівця. З одного боку, професійна криза зумовлює виникнення негативних переживань, може призвести до особистої та професійної дезадаптації, а з іншого – надає можливість росту людської особистості, спонукає до трансформації та пошуку способів розв’язання кризової ситуації. Поставлено проблему умов конструктивних способів подолання кризи. Стверджується, що однією із таких умов є рефлексія та рефлексивне мислення фахівця, зокрема, практичного психолога. Рефлексивне мислення психолога має певні професійно-важливі характеристики, як-от: рефлексія психоемоційного стану іншої людини; опосередкованість пізнання внутрішніх закономірностей психіки; рефлексія відповідності власних дій вимогам професійної ситуації та ін. Наголошується на важливості рефлексії особистісної проблематики, що має глибинно-психологічні витоки. Особистісна проблема є результатом порушення балансу між тенденціями психіки («до життя – до психологічної смерті»), внаслідок чого в життєвій активності суб’єкта починає переважати тенденція «до психологічної смерті». Ще однією умовою попередження та подолання криз професійного становлення є особистісна психокорекція психолога, що передбачає глибинно-психологічне пізнання витоків внутрішньої суперечливості психіки та актуалізацію рефлексії. (en) The article raises the problem of the conditions for constructive overcoming of the crisis of professional development of psychologists. The crisis of professional development of a specialist is considered as one of the normative crises of the professionalization of the individual. The dynamics and psychological features of crises of professional development of a specialist are shown. The factors and signs of a professional crisis are presented. A sign of any crisis is internal negative experiences. The experience of failure, dissatisfaction due to the impossibility of realizing needs generates strong frustration, anxiety, low self-esteem. It is shown that a crisis can have a dual effect on a specialist. On the one hand, a professional crisis causes the emergence of negative experiences, can lead to personal and professional maladaptation, and on the other hand, it provides an opportunity for the growth of the human personality, encourages transformation and the search for ways to resolve the crisis situation. The problem of the conditions for constructive ways of overcoming the crisis is raised. It is argued that one of such conditions is reflection and reflective thinking of a specialist, in particular, a practical psychologist. The reflective thinking of a psychologist has certain professionally important characteristics, such as: reflection of the psycho-emotional state of another person; indirectness of knowledge of the internal laws of the psyche; reflection of the compliance of one’s own actions with the requirements of the professional situation, etc. The importance of reflection on personal issues, which has deep psychological origins, is emphasized. A personal problem is the result of a disruption of the balance between the tendencies of the psyche (“towards life - to psychological death”), as a result of which the tendency “towards psychological death” begins to prevail in the life activity of the subject. Another condition for preventing and overcoming crises of professional development is the personal psychocorrection of the psychologist, which involves deep psychological knowledge of the origins of the internal contradictions of the psyche and the actualization of reflection.Документ Інформаційно-освітнє середовище як ресурс самостійної навчальної діяльності студентів(Середняк Т. К., 2025) Галета, Ярослав ВолодимировичДокумент Культ книги та рідної мови в трактуванні василя сухомлинського у світлі вимог нової української школи(Середняк Т. К., 2025) Баранюк, Ірина ГригорівнаДокумент Інформаційна культура в умовах цифрової трансформації суспільства(Середняк Т. К., 2025) Рацул, Олександр Анатолійович