Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
15 результатів
community.search.results.head
Документ Підтекст роману Олеся Гончара «Собор» як ідейнотвірний чинник(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Буряк, Олена Федорівна(ua) У статті висвітлюється функціональна роль підтексту в продукуванні антирадянського пафосу роману «Собор» Олеся Гончара і в такий спосіб заперечується його соцреалістична сутність. Авторська стратегія – розвінчати міф про гуманізм як іманентну рису радянської ідеології через мозаїчні вкраплення, важливі для розуміння ідеї, в лакований лубок соціалістичного раю і в такий спосіб зруйнувати ідеа льну візію. Визначено способи і форми втілення імпліцитних смислів. Для творення підтексту письменник використовує традиційні художні засоби (іронія, алюзії), пейзажні та портретні деталі, а також застосовує оригінальний художній прийом – вибудовує на підтекстовому рівні антитези у вставних оповіданнях «Чорне вогнище» і «Бхілайське вогнище», що увиразнює антирадянський пафос твору. Завдяки органічній взаємодії експліцитного й імпліцитного рівнів актуалізується комплекс проблем, що працює на ідею роману: антигуманність, аморальність влади, бюрократизм чиновників, бездуховність суспільства.Документ Підтекстова природа хайку(2020) Фока, Марія Володимирівна; Foka, Mariia(uk) У статті досліджуються особливості підтекстової природи хайку. Авторка детально розкриває механізм вираження та сугестування прихованих смислів та встановлює значення кодів дзен-буддизму для їхнього осягнення на прикладі творів МацуоБасьо.Документ Colour paradigm interpretation in «A perfect day for bananafish» by J. D. Salinger(КОД, 2018) Tarnavska, Maryna Nikolaevna; Тарнавська, Марина Миколаївна(uk) Стаття присвячена аналізу механізмів створення прихованих смислів художнього твору на матеріалі оповідання Дж. Д. Селінджера «А Perfect Day for Bananaflsh». Вона є продовженням низки статей, у яких досліджуються свідомо творені підтексти, особливості їх генерування, інтерпретації та перекладу. Акцент зроблено на підтекстовій функції парадигми кольорів, яка, функціонуючи на різних рівнях тексту, і в залежності від типу його прочитання, створює додаткові смисли твору або підсилює відкритий план. Парадигма кольорів апелює насамперед до почуттів реципієнта, а отже здатна «навіювати», сугерувати відповідні емоції, при цьому підштовхуючи читача до активного прочитання тексту. Адекватність перекладу текстів зі свідомо твореним прихованим смислом значною мірою залежить від адекватності передачі їх підтекстів, а значить, парадигма кольорів є потужним засобом, який здатен як доносити, так і спотворювати додатковий смисл художнього тексту. Символізм кольорів визначається лінгвістичними, культурними, історичними факторами і часто виконує неоднакові функції у різних мовах та суспільствах. Неможливість заміни поверхневого плану змісту парадигми кольорів часто призводить до неможливості відтворення прихованих відтінків смислу. У такому випадку лише фонова культурологічна та лінгвістична інформація здатна компенсувати смислові втрати, проте ввести її у канву самого твору, на жаль, не уявляється можливим. Таким чином, інтерпретація прихованих смислів художнього твору та аналіз їх передачі у перекладах здатен підвищити адекватність сприйняття текстів, де підтекст є свідомо створеним.Документ Methodology of literary work subtextinterpretation or “to catch a kite”(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Tarnavska, Maryna; Тарнавська, Марина Миколаївна; Тарнавская, Марина Николаевна(uk) Дана стаття висвітлює проблеми художнього осмислення та інтерпретації циклу творів Дж. Д. Селінджера “Nine Stories”. Розглядаються такі важливі питання методології свідомо твореного підтексту, як способи генерування прихованих смислів, типи підтекстів, а також «поліфонічність» імпліцитних планів твору та підтекстові інтертекстуальні зв’язки. Свідомо творений підтекст є особливо зручним для дослідження, оскільки дозволяє простежити механізми генерування, взаємодії та впливу підтекстових художніх засобів і надає читачеві своєрідні «маяки» - смислові вектори, що допомагають проникнути у глибину художнього тексту. Селінджер має цілу низку традиційних художніх засобів, відповідальних за творення прихованих смислів, котрі працюють разом, підсилюючи один одного. Різні за темою та способом творення імпліцитні плани текстів Селінджера часто утворюють потужне «поліфонічне» звучання наділене катарсисною художньою силою. Також аналізується вплив давньосхідної поетики на підтекстовий стиль письма Селінджера, здійснюється трактування інтертекстуальних зв’язків підтекстів оповідань письменника, досліджуються міжтекстові емоційні, психологічні та філософські приховані мотиви, які дозволяють повніше зрозуміти задум автора. Стаття акцентує увагу на системному, комплексному дослідженні всіх аспектів сприйняття та інтерпретації підтексту, лише за умови якого стає можливим наближення рецепції читача до задуму автора, адже тільки так можна зазирнути у «безодню смислу», що здатен генерувати високохудожній літературний твір.Документ Subtext in the rhetoric discourse: aristotle’s model(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Foka, Mariya Volodymyrivna; Фока, Марія Володимирівна; Фока, Мария Владимировна(uk) З огляду історіографії теоретико-літературної думки стосовно проблематики підтексту у творах словесного мистецтва, важливо розглянути античну епоху, яка відзначається бурхливим процесом осмислення таємниць впливовості усного слова (риторика). Тож у статті досліджено специфіку прихованого вираження думок та ідей на матеріалі трактату “Риторика” Арістотеля. Зокрема, автор розглядає приклад та ентимему, що пов’язані з підтекстовим вираженням; охарактеризовує особливості портрету слухачів, знання якого дозволяє оратору сугерувати певний настрій і думку аудиторії; аналізує природу метафори, що несе в собі приховане значення; висвітлює створення експресивності, що насамперед полягає в емоційному підтексті. Погляди Арістотеля, що представлені в трактаті, значно уточнюють і доповнюють теорію підтексту, яка розвивається в сучасному літературознавстві, розкривають феномен підтексту у всій його багатогранності, що дає змогу відчути його поліфункціональність та особливу значущість у сфері слова та його впливу.Документ Film subtext as the subject matter of media education(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Foka, Mariya Volodymyrivna; Фока, Марія Володимирівна; Фока, Мария Владимировна(uk) У статті систематизовано та узагальнено кіномистецький досвід осмислення підтексту та його втілення в кіно на матеріалі праць консультантів з написання кіносценаріїв К. Іґлесіаса, Р. Маккі, Л. Сеґер і Дж. Уестон. Вивчення специфіки розуміння підтексту в кіно сприятиме адекватним аналізу, інтерпретації та оцінки кіно як медіа тексту в медіаосвіті.Документ Subtext as a method of suggestive influence (on the basis of aristotle’s «Rhetoric»)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Foka, Mariya Volodymyrivna; Фока, Марія Володимирівна; Фока, Мария Владимировна(uk) У статті досліджено особливості побудови підтексту як засобу сугестивного впливу на матеріалі трактату Арістотеля «Риторика». Осмислення та узагальнення поглядів Арістотеля уточнюють та доповнюють теорію педагогічної риторики.Документ Особливості функціонування та переклад художньої деталі як засобу створення підтексту (на матеріалі оповідання Дж. Д. Селінджера «І ці вуста, і очі зелені...»)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Тарнавська, Марина Миколаївна(uk) У статті розглядається художня деталь як один із ключових засобів створення прихованих смислів художнього твору, аналізуються способи перекладу художньої деталі на матеріалі оповідання Дж. Д. Селінджера «І ці вуста, і очі зелені...».Документ Інтерпретація та переклад інтертекстових мотивів циклу оповідань селінджера «nine stories» на матеріалі твору Дж. Д. Селінджера “FOR Esmé – with Love аnd Squalor”)(Видавець Лисенко В. Ф., 2015) Тарнавська, Марина Миколаївна(uk) Дана стаття висвітлює проблеми інтерпретації та перекладу циклу творів Дж.Д. Селінджера “Nine Stories”, зокрема, аналізує оповідання “For Esmé – with Love and Squalor”. Здійснюється трактування інтертекстуальних зв’язків підтекстів оповідань письменника, досліджуються міжтекстові психологічні та емоційні приховані мотиви, які дозволяють повніше зрозуміти задум автора, аналізується вплив давньосхідної поетики на підтекстовий стиль письма Селінджера. У статті зосереджено увагу на труднощах, що виникають під час перекладу підтексту та представлені шляхи їх розв’язання для досягнення максимальної адекватності передачі всіх смислів оповідання, а також циклу в цілому.Документ Інтертекстуальність прихованих смислів оповідань селінджера та їх переклад (на матеріалі оповідання Дж. Д. Селінджера «Just before the war with the eskimos»)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Тарнавська, Марина Миколаївна(uk) У статті розглядаються механізми творення свідомо твореного підтексту оповідання Дж.Д. Селінджера «Just Before the War with the Eskimos». Здійснюється інтерпретація прихованих смислів художнього твору, встановлюються інтертекстуальні зв’язки підтекстів оповідань письменника, аналізуються проблеми, що виникають під час перекладу такого підтексту та пропонуються шляхи їх розв’язання для досягнення максимальної адекватності передачі всіх смислів оповідання.