Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
3 результатів
community.search.results.head
Документ Формування пунктуаційної компетентності студентів у процесі навчання англійської мови як фаху(КОД, 2019) Кібальнікова, Тетяна Володимирівна; Kibalnikova, Tetiana(uk) У статті розглядається питання формування пунктуаційної компетентності студентів вищих навчальних закладів, які вивчають англійську мову як фах. У зв’язку з орієнтацією освітнього процесу на компетентнісний підхід, доцільно уточнити перелік інтегральних і фахових компетентностей, які визначатимуть зміст вищої освіти в межах певної спеціальності. З-поміж фахових компетентностей майбутнього вчителя англійської мови особлива увага надається формуванню фонетичної, граматичної, лексичної та мовленнєвої компетентностей, тоді як розвиток пунктуаційних навичок не є окремим завданням підготовки фахівця. Оскільки рівень комунікативної компетентності особистості великою мірою визначається її правописною і пунктуаційною грамотністю, виникає необхідність уточнити зміст пунктуаційної компетентності та визначити її місце в освітньо-професійній програмі підготовки вчителя англійської мови.Документ Алюзія як вияв інтертекстуальності в американському фемінному політичному дискурсі.(2020) Кібальнікова, Тетяна Володимирівна; Kibalnikova, Tetiana(uk) У статті зроблено спробу визначити маніпуляційний потенціал алюзії як вияву інтертекстуальності з урахуванням гендерної маркованості політичного дискурсу на матеріалі передвиборчих промов Г. Клінтон. З’ясовано, що в мовному аспекті політичний дискурс є гендерно маркованим, що дає підстави говорити про «фемінний» і «маскулінний» політичні дискурси. Доведено, що в передвиборчих агітаційних промовах інтертекст є ефективним засобом впливу на слухача. З-поміж основних виявів інтертекстуальності виокремлено цитату, алюзію та ремінісценцію. На відміну від цитати, яка містить пряму вказівку на джерело запозичення, алюзія має імпліцитний зв’язок з текстом-донором шляхом асоціацій. У результаті аналізу передвиборчих промов Г. Клінтон виокремлено три групи алюзій в американському фемінному політичному дискурсі: власні назви, історичні реалії, відгомін цитат і ремінісценції.Документ Типологія та маркування цитат у науковому тексті(КОД, 2018) Кібальнікова, Тетяна Володимирівна; Кибальникова, Татьяна Владимировна; Kibalnikova, Tetiana(uk) Статтю присвячено актуальній проблемі текстової взаємодії в науковому дискурсі. Об’єктом наукової розвідки є цитата як найбільш експліцитний вияв категорії інтертекстуальності в науковому тексті. З-поміж жанрового різноманіття наукових текстів матеріалом дослідження обрано наукову статтю, де цитата виступає конвенційним видом інтертекстуальних включень, які є засобом мовної об’єктивації попереднього знання. Автор робить спробу провести порівняльний аналіз цитат в англомовних та українських наукових статтях з лінгвістичною тематикою з метою виявлення їхньої специфіки з позицій їхньої типології та маркування. Дослідження проводиться на матеріалі наукових статей з автентичних збірок, наявних у вільному доступі в інтернет-джерелах. Об'єкт дослідження – цитата – розуміється як функціональний елемент системи тексту-реципієнта, котрий відзначається такими конвенційними характеристиками, як експліцитна маркованість, змістова тотожність з текстом-джерелом і вказівка на автора. Порівняльний аналіз цитат здійснюється відповідно до трьох критеріїв: за джерелом запозичення, за структурним принципом і за наявністю графічних маркерів. Доведено, що цитати в англомовних та українських наукових статтях мають багато спільних рис, які пояснюються універсальністю мови науки в цілому, та етапів мисленнєвої діяльності суб'єкту пізнання зокрема.