Типологія та маркування цитат у науковому тексті

Abstract

(uk) Статтю присвячено актуальній проблемі текстової взаємодії в науковому дискурсі. Об’єктом наукової розвідки є цитата як найбільш експліцитний вияв категорії інтертекстуальності в науковому тексті. З-поміж жанрового різноманіття наукових текстів матеріалом дослідження обрано наукову статтю, де цитата виступає конвенційним видом інтертекстуальних включень, які є засобом мовної об’єктивації попереднього знання. Автор робить спробу провести порівняльний аналіз цитат в англомовних та українських наукових статтях з лінгвістичною тематикою з метою виявлення їхньої специфіки з позицій їхньої типології та маркування. Дослідження проводиться на матеріалі наукових статей з автентичних збірок, наявних у вільному доступі в інтернет-джерелах. Об'єкт дослідження – цитата – розуміється як функціональний елемент системи тексту-реципієнта, котрий відзначається такими конвенційними характеристиками, як експліцитна маркованість, змістова тотожність з текстом-джерелом і вказівка на автора. Порівняльний аналіз цитат здійснюється відповідно до трьох критеріїв: за джерелом запозичення, за структурним принципом і за наявністю графічних маркерів. Доведено, що цитати в англомовних та українських наукових статтях мають багато спільних рис, які пояснюються універсальністю мови науки в цілому, та етапів мисленнєвої діяльності суб'єкту пізнання зокрема.(ru) Статья посвящена актуальной проблеме текстового взаимодействия в научном дискурсе. Объектом исследования выступает цитата как наиболее эксплицитная форма проявления категории интертекстуальности в научном тексте. Среди жанрового разнообразия научных текстов материалом исследования выбрана научная статья, где цитата выступает как конвенциональный вид интертекстуальных включений, которые, в свою очередь, являются средством языковой объективации предыдущего знания. Автор предпринимает попытку провести сравнительный анализ цитат в англоязычных и украинских научных статьях на лингвистическую тематику с целью выяснить специфику их типологии и маркирования. Исследование проводится на материале научных статей из оригинальных сборников с открытым доступом в интернете. Объект исследования цитата – понимается как функциональный элемент системы текста-реципиента, который характеризуется такими неотъемлемыми признаками, как эксплицитная маркированность, точное контекстуальное соответсвие первоисточнику и ссылка на автора. Сравнительный анализ цитат проводится в соответствии с тремя критериями: источник заимствования, структура и наличие графических маркеров. Доказано, что цитаты в англоязычных и украинских научных статьях имеют много общих черт, что обусловлено универсальностью языка науки и этапов когнитивной деятельности субъекта познания.(en) The article considers the hot problem of text interaction in the scientific discourse. The object of the research is the quotation as the most explicit means of intertextuality in the scientific text. Among a great variety of scientific genres, the scientific article occupies a peculiar position being the one that comprises all constitutive features of the scientific discourse. The quotation functions as a conventional form of intertextual inclusions aiming to objectivize the knowledge obtained previously. The author makes an attempt to carry out a comparative analysis of quotations in English and Ukrainian scientific articles with linguistic subject matter aiming to identify their types and specific markers. The research is conducted on the basis of the material obtained from the open access articles in authentic scientific journals. The object of the research is the quotation, which is viewed as a functional element of the target text system and is characterized by such conventional features as explicit markers, contextual identity with the source text and a reference to the author. Three basic principles are applied while conducting comparative analysis: the source of borrowed quotations, the structure and graphical markers. There has been proved that quotations in English and Ukrainian scientific articles have a lot of common features, which are determined by universality of the language of science in general and the stages of activity of the subject of cognition in particular.