Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
41 результатів
Фільтри
Налаштування
collection.search.results.head
Документ Смак у тексті й поза текстом: естетичний та літературознавчий аспекти(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Михида, Сергій Павлович(ua) Стаття присвячена вивченню поняття естетичного смаку, що є беззаперечним і вагомим чинником форму-вання людської культури. Зважаючи на багатогранність і складність його прояву, розглянуто взаємозв’язок між їжею, культурою та суспільством. Звернено увагу на те, що їжа є потужною ознакою соціального стано-вища і етнічної приналежності людини, може багато «розказати» про її сімейні стосунки, ґендер, міграцію, засвоєння чи опір культурним феноменам. Розглянуто історичні аспекти формування та функціонування смаку, проаналізовано найбільш знакові та еволюційні уявлення про смак в контексті філософії та мис-тецтва. Акцентовано увагу на теоріях Ф. Хатчесона, О. Джерарда, А. Елісона, І. Канта. Окремо виділено працю Д. Юма «Про норми смаку», у якій прописані рекомендації як абстрагуватися від «тиску» обставин, середовища, моральності, релігійності, раціоналізму, скептицизму, моди і заздрості та систематизувати мис-тецькі смаки. Проведено паралелі між смаком і красою, красою і користю, потворним і красивим. Проаналі-зовано основні тези «Теорії естетики» Т. Адорно та «Естетики потворного» К. Розенкранца. З’ясовано, що основним критерієм аналізу мистецького твору виступає не естетичний смак, а його особлива модифікація – художній смак. Доведено, що людські смаки суттєво змінює історія, контекст і світогляд. Так у ХVІІІ ст. смако-естетичні теорії знаходилися на піку популярності, пізніше авторитет Ніцше з його закликом до пере-оцінки всіх цінностей відкинув питання смаку на маргінальні позиції, а постмодерн зробив смак потужним важелем споживчого маніпулювання і переніс його у область нейромаркетингу. Проте, як і колись, так і тепер смак залишається важливим культуроформуючим фактором людства, дзеркалом епохи і показником індивідуального рівня осягнення дійсності. Зроблено висновок, що естетичний смак – це чуттєва та розу-мова оцінка навколишнього світу й мистецтва, продиктована потребами, інтересами і світоглядом людини. Він залежить від цілого комплексу культурних цінностей, духовних орієнтирів, рівня соціалізації та індиві-дуального вибору особистості.Документ Художній світ Тараса Шевченка: рецепція тексту і підтексту(Мачулін, 2019) Клочек, Григорій Дмитрович; Буряк, Олена Федорівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Лаврусенко, Марія Іванівна; Михида, Сергій Павлович; Перцова, Інна Василівна; Ратушняк, Олександр Михйлович; Рибальченко, Валентина Костянтинівна ,; Цепа, Олександра Володимирівна(ua) У монографії системно осмислюються актуальні проблеми рецепції творчості Тараса Шевченка у вітчизняному та діаспорному літературознавстві: розглядається специфіка художнього світу митця, особливості психопоетики його внутрішніх конфліктів; виокремлюються концептуальні складники його художнього мислення; розкривається феномен потужної енергетики його текстів, значимість підтекстових смислів; виявляються прийоми психологізму, особливості конструювання ідилічного простору. Рання творчість поета постає у зіставленні з доробком Адама Міцкевича та Фрідріха Шиллера. Книга зацікавить студентів філологічних факультетів, учителів української мови і літератури, усіх, хто захоплюється енергетикою і мудрістю поетичного слова Тараса Шевченка.Документ Актуалізація ідей В. О. Сухомлинського в контексті управління закладом освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Михида, Сергій Павлович; Mikhida, Sergiy Pavlovich(uk) Стаття присвячена актуалізації ідей В. О. Сухомлинського щодо управління закладом освіти. Акцент ставиться на функціях управління та посадових функціональних обов’язках педагогічних працівників, принципах управління закладом освіти, особистісних якостях керівника закладу освіти,організації менеджменту в сфері освіти.Документ Психопоетика: проблема кореляції психологоспрямованих літературознавчих технологій(Пороги, 2007) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, S. P.(uk) У статті досліджюється зв’язки між літературознавством та психологією у всьому спектрі її мистецькоспрямованіа проявів та їх роль у розвитку гуманітарної парадигми знань у сучасному світі.Документ У психопоетикальному світі Лесі Українки (Стаття третя)(РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, S. P.(uk) Розглядаються окремі аспекти психічного буття Лесі Українки, виявляються внутрішні поетикотворчі чинники.Документ Дискурс жіночого образотворення у драмах В. Винниченка: прояви авторського духовного світу(Акцент, 2004) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, S. P.; Ковалик, Марина ОлексівнаДокумент Іван Франко: психопоетикальна характеристика(ЛНУ ім. І. Франка, 2008) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, SergijДокумент Психопоетикальні аспекти комедіографії Марка Кропивницького(Видавець Чабаненко Ю. А., 2014) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, Serhiy(uk) У статті із залученням психопоетикальної методики осмислюються окремі аспекти формування комедійного дискурсу М. Кропивницького. Аналіз мегатексту драматурга оприявнює психологічні основи гострослів’я й дотепів у драмах митця. Трагікомічність на рівні жанру постає як безпосередня кореляція із його психологічним станом, психоемоційною реакцією на світ.Документ У «поетовій клініці»: Леся Українка під скальпелем психології творчості(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, Serhiy(uk) У статті на матеріалі епістолярію і мемуарів 1899 року та поезії «Як я люблю оці години праці» розглядаються мотиви до творчості та спосіб праці Лесі Українки. Осмислюється стан і місце психології творчості в контексті психоаналізу та аналітичної психології.Документ Драматична поема Лесі Українки «Оргія»: психопоетнкальна рецепція(ТНУ им. В. И. Вернадского, 2012) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, Serhiy(uk) У статті на матеріалі епістолярію, спогадів та п’єси Лесі Українки «Оргія» розглядаються особливості психосвіту письменниці та їх вплив на формування поетики драми.