Соматичні маркери психологічного портрету Ольги Кобилянської (на основі малої прози)

Abstract

(ua) У статті досліджено соматичні маркери психологічного портрету Ольги Кобилянської на основі малої прози, зокрема, новел «Некультурна», «Природа», «Impromptu phantasie», «Valse melancolique» та мемуарів. Наукова новизна виявилася в розкритті зв’язку між тілесним і духовним у мегатексті письменниці, що відкриває нові аспекти її художньої саморефлексії. Застосування психопоетикального підходу дозволяє проаналізувати автобіографічний та психоавтобіографічний матеріал через призму класичних та сучасних психологічних теорій, що корелюють із літературознавчими прийомами. Стаття обґрунтовує, що тілесні маркери, представлені у творах письменниці, виступають символами глибоких психічних станів, розширюючи традиційне уявлення про її літературну спадщину. Авторка систематично актуалізує фізичні вияви переживань героїв, що сумірні з її психоемоційною сферою. На матеріалі описів зовнішності та соматичних станів авторка новел підкреслює інтроспективну природу характерів персонажів, які часто відтворюють особистісні риси самої письменниці. Особливу увагу приділено використанню фізіогномічних методів аналізу, зокрема теорії Ернста Кречмера, яка дозволяє увиразнити залежність між статурою та характером. На основі мемуарних описів, світлин та образів героїнь творів підкреслено астенічний тип тілесності Ольги Кобилянської, що зумовлює шизотимічні риси характеру: інтроспективність, емоційну стриманість, чутливість до рефлексії та дистанційованість від соціуму. Результати дослідження дозволяють краще визначити психологічні аспекти творчості Ольги Кобилянської, зокрема роль тілесного досвіду у формуванні авторського художнього світу. Це відкриває нові можливості для подальшого інтердисциплінарного аналізу її доробку. (en) The article examines the somatic markers of Olga Kobylianska's psychological portrait based on her short fiction, in particular, the novels «Uncultured», «Nature», «Impromptu phantasie», «Valse melancolique», and her memoirs. The scientific novelty was revealed in the disclosure of the connection between the corporeal and the spiritual in the writer's megatext, which opens up new aspects of her artistic self-reflection. The application of the psycho-poetic approach allows us to analyze autobiographical and psycho-autobiographical material through the prism of classical and modern psychological theories that correlate with literary techniques. The article substantiates that the bodily markers presented in the writer's works are symbols of deep mental states, expanding the traditional understanding of her literary heritage. The author systematically actualizes the physical manifestations of the characters' experiences, which are commensurate with her psycho-emotional sphere. The author of the short stories emphasizes the introspective nature of the characters' characters, who often reproduce the personal traits of the writer herself, using descriptions of their appearance and somatic states. Particular attention is paid to the use of physiognomic methods of analysis, in particular the theory of Ernst Kretschmer, which allows to emphasize the relationship between physique and character. On the basis of memoir descriptions, photographs, and images of the heroines of the works, the author emphasizes the asthenic type of Olha Kobylianska's physicality, which determines schizotypal character traits: introspection, emotional restraint, sensitivity to reflection, and distance from society. The results of the study allow us to better define the psychological aspects of Olha Kobylianska's work, in particular the role of bodily experience in shaping the author's artistic world. This opens up new opportunities for further interdisciplinary analysis of her work.