Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
491 результатів
collection.search.results.head
Документ Наукові записки ЦДУ. Серія : Філологічні науки. - Вип. 3(210)(Видав. дім "Гельветика", 2024)(ua) До Наукових записок увійшли статті, присвячені дослідженню актуальних питань історії української та світової літератури, теорії літератури, компаративістики, проблемам українського та зарубіжного мовознавства в аспекті лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики, етнолінгвістики, дискурсології й психолінгвістики, теорії та практики перекладу й прикладної лінгвістики, розвитку та функціонування мов у поліетнічному та полікультурному просторі, значущих аспектів фахової підготовки сучасного вчителя-філолога, перекладача та фахівця з прикладної лінгвістики. Збірник розрахований на наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів факультетів української філології, іноземних мов, учителів-словесників, перекладачів. Збірник зареєстровано в міжнародних науковометричних базах Index COPERNICUS, Google Scholar, Academic Journals, Research Bible, WorldCat та Index NSD (the Norwegian Register for Scientific Journals, Series and Publichers).Документ Філософські парадокси Емми Андієвської(2024) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Образ матері в романі Марії Матіос «МАМИ́»(2023) Буряк, Олена Федорівна(ua) У статті осягається художня специфіка образу матері в новому романі Маріїі Матіос «Мами́ » (2023), якому авторка дає жанровизначення «драма на шість дій», що увиразнює ідейно-тематичні домінанти, пафос твору. Образи жінок у цьому романі збагачують авторську галерею драматичних образів матерів в інших творах письменниці («Мама Маріца – дружина Христофора Колумба», «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки», новели зі збірки «Нація»). Ключова проблема жіночого буття «мати і дитина» осмислюється авторкою у тісному взаємозв’язку з іншими проблемами: ставлення суспільства до матері, суспільний статус матері загиблого на війні сина, проблема самотності, сенсу життя. Проаналізовано наскрізний психологічний сюжет «драми на шість дій» – переживання матір’ю смерті своєї дитини: зображено особисті апокаліпсиси у свідомості п’яти героїнь, кожній із яких присвячений окремий розділ роману: «Мама Марія» (Україна. Тепер уже завжди), «Мама Веронця» (Україна. 2015), «Мама Михайлина» (Україна. В часі і між 1953 і 2015 роками), «Мама Сидонія» (Україна), «Мама Мамая». Письменниця глибинно осягає вияви колективного жіночого, материнського свідомого і підсвідомого, нюансово відтворюючи спектр почуттів, емоцій, станів жінки. Завершальний емоційний акорд у творі – так звана шоста дія, розміщена після прозової частини тексту, «Пієта», в якій образ матері підноситься до біблійного рівня через алюзію продуковану заголовком. Для відтворення інтимних, сокровенних думок, почуттів жінки авторка використовує різні форми внутрішнього мовлення: монолог, діалог, уявний діалог. У романі «Мами́» втілено в драматичному ключі «вічний» мотив безмежної любові матері до дитини. Актуальність твору увиразнюється зображенням сучасного історичного контексту – АТО, сучасна російсько-українська війна, але насамперед – емоційною суголосністю з почуттями й переживаннями сучасних матерів. (en) The article comprehends the artistic specificity of the mother’s image in Mariya Matios' new novel "Mothers" (2023), to which the author gives the genre definition "drama in six acts", which emphasizes the ideological and thematic dominants, the pathos of the work. The women’s images in this novel enrich the author's gallery of dramatic images of mothers in other works of the writer ("Mother Marica, the Wife of Chrystopher Columbus", "Sweet Darusya", "Almost Never the Other Way Around", short stories from the collection "Nation"). The key problem of a woman's existence "mother and child" is understood by the author in close relationship with other problems: society's attitude towards the mother, the social status of the mother of a son killed in the war, the problem of loneliness, the meaning of life. The end-to-end psychological plot of the "drama in six acts" – the mother's experience of the death of her child – is analyzed: the personal apocalypses in the minds of five heroines are depicted, each of which is dedicated to a separate chapter of the novel: "Mother Mariya" (Ukraine. Now and Already Forever), " Mother Verontsya" (Ukraine. 2015), "Mother Mykhailyna" (Ukraine. In time and between 1953 and 2015), "Mother Sydoniya" (Ukraine), "Mother Mamaya". The writer deeply understands the manifestations of the collective femininity, maternal consciousness and subconscious, nuancedly recreating the spectrum of feelings, emotions, states of a woman. The final emotional chord in the work is the so-called sixth act, placed after the prose part of the text, "Piyeta", in which the mother's image is raised to the biblical level through the allusion produced by the title. To reproduce the intimate, secret thoughts and feelings of a woman, the author uses various forms of internal speech: monologue, dialogue, imaginary dialogue. To reproduce the intimate, secret thoughts and woman's feelings, the author uses various forms of internal speech: monologue, dialogue, imaginary dialogue. In the novel "Mothers" the "eternal" motif of a mother's boundless love for her child is embodied in a dramatic way. The relevance of the work is expressed by the depiction of the modern historical context – the ATO, the modern Russian-Ukrainian war, but above all – by its emotional resonance with the feelings and experiences of modern mothers.Документ Роман Марії Матіос «Мами́» феміністичний вимір(2023) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Марко Вовчок : життя і творчість.(ФОП Піскова М. А., 2023) Клочек, Григорій Дмитрович(ua) Навчальний посібник дає цілісне уявлення про Марко Вовчок як видатну письменницю, творчість якої зайняла чільне місце в історії української літератури ХІХ століття. Особлива увага звернена на розкриття «секретів» художності її творів. Посібник розрахований на широку читацьку аудиторію – він буде корисний як для вчителя літератури, так і для учня середньої школи, як для викладача літератури на філологічному факультеті, так і для студента, який здобуває фах учителя-словесника.Документ Ранній Павло Тичина(КОД, 2020) Клочек, Григорій Дмитрович(ua) Мета навчального посібника відомого літературознавця Григорія Клочека полягає в тому, щоб поглибити знайомство майбутніх учителів-словесників з феноменальною творчістю раннього, ще «сонячнокларнетного» Павла Тичини. Посібник побудований за принципом паралельно-послідовного читання, а саме: читач спочатку знайомиться з поетичним твором, а потім – з його інтерпретацією. Система спеціальних консультацій допоможе читачеві самостійно осмислювати низку поезій. Навчальна книжка стане в нагоді як студенту-філологу, так і вчителю-словеснику.Документ Образ матері в романі Марії Матіос «Мами́»(2023) Буряк Олена Федорівна(ua) У статті осягається художня специфіка образу матері в новому романі Маріїі Матіос «Мами́» (2023), якому авторка дає жанровизначення «драма на шість дій», що увиразнює ідейно-тематичні домінанти, пафос твору. Образи жінок у цьому романі збагачують авторську галерею драматичних образів матерів в інших творах письменниці («Мама Маріца – дружина Христофора Колумба», «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки», новели зі збірки «Нація»). Ключова проблема жіночого буття «мати і дитина» осмислюється авторкою у тісному взаємозв’язку з іншими проблемами: ставлення суспільства до матері, суспільний статус матері загиблого на війні сина, проблема самотності, сенсу життя. Проаналізовано наскрізний психологічний сюжет «драми на шість дій» – переживання матір’ю смерті своєї дитини: зображено особисті апокаліпсиси у свідомості п’яти героїнь, кожній із яких присвячений окремий розділ роману: «Мама Марія» (Україна. Тепер уже завжди), «Мама Веронця» (Україна. 2015), «Мама Михайлина» (Україна. В часі і між 1953 і 2015 роками), «Мама Сидонія» (Україна), «Мама Мамая». Письменниця глибинно осягає вияви колективного жіночого, материнського свідомого і підсвідомого, нюансово відтворюючи спектр почуттів, емоцій, станів жінки. Завершальний емоційний акорд у творі – так звана шоста дія, розміщена після прозової частини тексту, «Пієта», в якій образ матері підноситься до біблійного рівня через алюзію продуковану заголовком. Для відтворення інтимних, сокровенних думок, почуттів жінки авторка використовує різні форми внутрішнього мовлення: монолог, діалог, уявний діалог. У романі «Мами́» втілено в драматичному ключі «вічний» мотив безмежної любові матері до дитини. Актуальність твору увиразнюється зображенням сучасного історичного контексту – АТО, сучасна російсько-українська війна, але насамперед – емоційною суголосністю з почуттями й переживаннями сучасних матерів.Документ Українська мова в журналістській діяльності. Словотвір. Морфологія. Синтаксис(2024) Нестеренко, Тетяна АнатоліївнаДокумент Національна ідентичність в екзотичних новелах Проспера Меріме(Видав. дім "Гельветика", 2024) Вечірко, Оксана Леонідівна(ua) Проблема ідентичності стала предметом уваги філософів, соціологів, психологів та літературознавців. В сучасних умовах глобалізації погляди на цю дефініцію дещо змінюються, але особлива увага зосередилася на понятті «національна ідентичність» як одному із пріоритетних факторів збереження та розвитку націй. Сьогодні в умовах російської агресії особливої актуальності набуває ця проблема. Загальновідомо, що література є важливим джерелом формування національної ідентичності. У статті проаналізовано новелістику французького письменника Проспера Меріме. У рамках статті розглянуто не тільки його досвід літератора, а й історика-дослідника. Наслідком багаторічного вивчення історичних джерел П. Меріме стало створення цілого ряду спеціальних археологічних та історичних розвідок, серед яких є роботи, присвячені історії України, зокрема есе «Богдан Хмельницький» та «Українські козаки та їхні останні гетьмани». На матеріалі екзотичних новел П. Меріме розкриває національні звички, цікавиться легендами та фольклором різних народів. Так, в основу новели «Матео Фальконе» покладено драматичний сюжет, де головний герой, керуючись неписаними законами свого народу, вбиває власного сина. Предметом художнього дослідження у творі «Вовкулака» стало життя невеликої етнічної групи жемайтів (жмудь). Це класичний готичний твір з елементами надприродніх жахів, де автор розглядає містичну основу національного. Новела Меріме «Таманго» розповідає про життя напівдикого африканського племені, вона створена під впливом європейського аболіціоністського руху, одвічний двобій природи і цивілізації покладений в основу твору. Отже, літературна географія П. Меріме достатньо широка, у рамках літератури «місцевого колориту» він досліджує важливий аспект національної ідентичності – національний характер та звертається до міфології як визначальної складової етнокультурної парадигми. Цікавиться французький класик фольклорними та міфологічними джерелами, які розкривають психологічні глибини народної ментальності, персонажі його новелістики – це сильні, цілеспрямовані особистості. (en) The problem of identity has become the subject of attention of philosophers, sociologists, psychologists, and literary critics. In the modern conditions of globalization, views on this definition are mildly changing, but special attention has been focused on the concept of “national identity” as one of the priority factors for the preservation and development of nations. Today, in the context of russian aggression, this problem is becoming particularly relevant. It is common knowledge that literature is an important source of national identity formation. The novelist of the French writer Prosper Mérimée is analysed in the paper. The paper examines both his experience as a writer and a research historian. The result of P. Mérimée’s long-term study of historical sources is the creation of a number of special archaeological and historical investigations, including works on the history of Ukraine, in particular the essays “Bohdan Khmelnytskyi” and “Ukrainian Cossacks and Their Last Hetmans.” In his exotic novellas, P. Mérimée reveals national habits, takes an interest in the legends and folklore of different peoples. For instance, the novella “Mateo Falcone” is based on a dramatic plot where the main character, guided by the unwritten laws of his people, kills his own son. The subject of literary research in the literary work “Lokis” is the life of a small ethnic group of Samogitia. This is a classic Gothic literary work with elements of supernatural horror, where the author examines the mystical basis of the national. Mérimée’s novella “Tamango” tells about the life of a semi-wild African tribe, inspired by the European abolitionist movement, and the eternal battle between nature and civilization is the core of the literary work. Thus, P. Mérimée’s literary geography is quite wide; within the framework of the literature of “local colouring,” he explores an important aspect of national identity, more properly national character, and refers to mythology as a defining component of the ethno-cultural paradigm. The French classic is interested in folk and mythological sources that reveal the psychological depths of the folk mentality; the characters of his novelist are strong, purposeful individuals.Документ З низин до вершин : спільнослов’янські та самобутні риси української мови(Видав. дім "Гельветика", 2024) Крижанівська, Ольга Іванівна(ua) Складні питання походження людської мови загалом й окремих національних мов зокрема не завжди усвідомлено засвоюються студентами, а тому й учителі-словесники уникають їхнього розгляду на уроках мови, хоч цього вимагає програма. Старша профільна школа, особливо її філологічна складова, передбачає вивчення питань історії походження української мови, її періодизації, виникнення слов’янської писемності, ознайомлення з місцем рідної мови серед інших мов світу. Тому знання про це повинні стати одними із світоглядних переконань про важливість рідної мови, про відповідальність за її збереження. Формування свідомої мовної особистості – це довготривалий процес, який розпочинається в сім’ї, продовжується в освітньо-виховних закладах і триває впродовж усього життя. Попри те, що вчителі-україністи мають достатнє забезпечення традиційними й інноваційними дидактичними матеріалами, їм бракує навчально-методичних напрацювань із загальномовознавчих питань, які донедавна не були у фокусі уваги при вивченні мови в школі. Пропонована стаття може стати для них корисною при вивченні питань про класифікації мов світу, про споріднені мови, про самобутні риси рідної мови. У ній ідеться про збереження праслов’янських і появу нових, особливих рис української мови на прикладі підсистеми її вокалізму. Визначено ті голосні, які засвоєні і збережені українською мовою з її праоснови – А, О, У, Е; описано ті зміни, яких вони зазнали. Окрім того, проаналізовано засвоєні в час розпаду праслов’янської мови протоукраїнськими діалектами звуки, які пізніше були втрачені українською; описано їхні видозміни у вигляді фонем сучасної української літературної мови. За потреби наводяться порівняння фонетичних рис української мови з особливостями інших мов, які належать до слов’янської вітки праіндоєвропейської мовної сім’ї. Заплановано продовження розгляду самобутніх рис української мови на прикладі одиниць інших рівнів мовної системи. (en) Difficult questions about the origin of human language in general andindividual national languages in particular are only sometimes consciously learned by students, and therefore language teachers avoid their consideration in language classes, even though the program requires it. Senior specialized school, especially its philological component, involves the study of issues of the Ukrainian language origin history, its periodization, the emergence of Slavic writing, and familiarization with the place of the native language among other languages of the world. Therefore, knowledge about this should become one of the worldview beliefs about the native language importance, and the responsibility for its preservation. Forming a conscious language personality is a long-term process that begins in the family, continues in educational institutions, and throughout life. Although Ukrainianist teachers have a sufficient supply of traditional and innovative didactic materials, they lack educational and methodological work on general linguistic issues, which until recently were not the focus of attention when learning the language at school. The article can be useful for them when studying questions about the world's language classification, related languages, about the distinctive features of the native language. It deals with the preservation of Proto-Slavic and the emergence of new, special features of the Ukrainian language using the example of its vocalism subsystem. The vowels that have been adopted and preserved in the Ukrainian language from its proto-base are identified – А, О, У, Е; the changes they underwent are described. In addition, the sounds adopted during the disintegration of the Proto-Slavic language by proto-Ukrainian dialects, which were later lost in Ukrainian; their variations in the form of phonemes of the modern Ukrainian literary language are described. If necessary, a comparison of the phonetic features of the Ukrainian language with the features of other languages that belong to the Slavic branch of the Proto-Indo-European language family is provided.It is planned to continue the examination of the distinctive features of the Ukrainian language on the example of units of other levels of the language system.