Наукові видання каф-ри української філології та журналістики

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 491

Cловотвірна морфонологія нульсуфіксальних девербативів у сучасній українській мові
(2007) Демешко, Інна Миколаївна
(ua) У статті встановлено механізми впливу на структуру нульсуфіксальних девербативів, виявлено морфонологічні позиції, релевантні для питомих віддієслівних іменників, утворених способом нульової суфіксації, встановлено морфологічні типи нульсуфіксальних дериватів із морфонологічними різновидами, з’ясовано особливості морфонологічних моделей безафіксних девербативів в українській мові.
Dictionary of variant vocabulary in the light of monographic description: theoretical justification
(2020) Hromko, T. V.; Громко, Тетяна Василівна
(en) The article theoretically substantiates the Dictionary of variant vocabulary of a separate idiom as a particular aspect dictionary in a monodialect lexicographic complex. Nowadays, in the field of dialectology, word variability is explained by incompleteness or lack of empirical basis, failure to master the available factual material, insufficient attention to ways of studying formal modifications of the word, poor coverage of source and methodological issues. The urgency of the problem is determined by a number of theoretical provisions: 1) variability, being an immanent property of any kind of language, is widely represented in dialectal speech; 2) formal variation of the word ensures the continuity of speech as a system of language; 3) the lexicon of the dialect, the dialectolingual, is an information-research lexicographic system of the idiom – the thesaurus. A generalized review of the theoretical foundations of the dialectological lexicography of the variant vocabulary of the dialect allowed us to conclude about the specifics of the presentation of the dialect linguistics in it. The results of the research represent the Dictionary of variant vocabulary of speech as an aspect one, which is a part of a monodialect lexicographic complex, having unified rules of demonstration of language units and at the same time differing in its structural and nomenclatural parameters of lexical-semantic variations of language units. The dictionary of variant vocabulary of speech is seen by us as a representative of complexity, diversity of the phenomenon of formal variation of a dialect word, as a demonstration of a number of formal-semantic connections in vocabulary for further monodialect description focused on monographic description of speech. Lexicography of materially oscillating vocabulary within one idiom in the future is focused on the consideration of the peculiarities of word variation in the system of speech as a separate stratum of language.
Fabricated frames as a way of erasing historical memory (based on the discourse of Russia’s aggression against Ukraine
(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olga
(en) This paper views the peculiarities of the use of language units as a means of waging the information aggression of Russia against Ukraine. It has been established that the use of some and, conversely, the displacement of other nouns from the social discourse can destroy established frame structures, impose false concepts that radically change the language picture of the recipient's world. The study is based on the concept of a "fabricated frame" as a way of misinterpreting events. Thus, for many years, Russian propaganda, using a well -established set of language units, has been trying to establish a false verbalization of traditional Ukrainian concepts. T his causes the erasure of Ukrainian national and historical memory. The destructive influence is carried out through all possible channels of communication (mass media, social networks, books, movies, etc.). The following main ways of destroying the frame structure are identified: 1) replacement of key lexemes in the message (the term "борець за незалежність (fighter for independence)” is replaced by “бандит (bandit)” or “фашист (fascist)”); 2) removing lexemes from public space (for example, a ban on the use of the term “український народ (Ukrainian people)”); 3) introduction into a negative context (in particular, images of Ukrainian national heroes (including writers and scientists) with the help of words with negative, often derogatory semantics), etc. Therefore, countries that are in the potential zone of the Kremlin’s interest should timely recognize the cases of language aggression in public discourse to develop an effective system of countermeasures.
Film subtext as the subject matter of media education
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Foka, Mariya Volodymyrivna; Фока, Марія Володимирівна; Фока, Мария Владимировна
(uk) У статті систематизовано та узагальнено кіномистецький досвід осмислення підтексту та його втілення в кіно на матеріалі праць консультантів з написання кіносценаріїв К. Іґлесіаса, Р. Маккі, Л. Сеґер і Дж. Уестон. Вивчення специфіки розуміння підтексту в кіно сприятиме адекватним аналізу, інтерпретації та оцінки кіно як медіа тексту в медіаосвіті.
Formation of Media Educational Skills of a Future Teacher in the Professional Training
(2020) Пикалюк, Роман Володимирович; Pykaliuk, R.; Semenog, O.; Semenikhina, O.; Oleshko, P.; Prima, R.; Varava, O.
(en) The article deals with the solution of the problem of media education skills formation of the future teacher in the process of vocational training. The concept of “media education skills of the future teacher” is interpreted as a set of intellectual and practical actions that provide the ability of the individual to perform actions in search consciously, selection, processing, analysis, creation of media texts of different styles and genres, projecting and preparation of the results of media education activities. The groups of media-educational skills of the future teacher-dictionary are distinguished: language- communicative, analytical-interpretative, text-genre skills, information-technological, projecting. The model of media and educational skills formation of future language-teachers in the process of vocational training is developed and implemented. The model covers theoretical and methodological, substantive-procedural and diagnostic- resultant blocks, and is based on personal, competence, praxeological, cultural, text-centric approaches, involves taking into account didactic principles of interdisciplinary integration and aesthetics value of media texts. The effectiveness of the selected forms, methods and means, the result of which are formed by the ability to perceive, critically read, analyze, interpret, create media texts of different styles and genres through the creative application of professional theoretical knowledge, practical skills and techniques of media analysis, has been empirically confirmed. The sample size comprised the experimental group (EG) – 132 students and the control group (CG) – 124 students. Exclusive author’s tests were developed to confirm the validity of the results, which were processed according to Pearson’s criterion.
HISTORY OF STUDY OF FOLK GEOGRAPHICAL TERMS IN UKRAINE
(2017) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, T.; Danylyuk, O.
(en) An analysis of lexicographic publications of the Slavic geographical terminology is presented with the statement of inadequate research from this point of view of the Ukrainian dialectal area. The author's dictionaries are analyzed. It is stated the regional lexicographic principles to fill the lacunae of the national geographic terminology on the all-Ukrainian continuum, which will contribute to the creation of the Dictionary of Folk Geographical Terminology of Ukraine.
Homo sum, humani nihil a me alienum puto
(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Kovtiukh, Svitlana
(ua) У статті висвітлено основні факти життя та професійної діяльності ветеранів кафедри української мови державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка – старшого викладача Світлани Петрівни Пономаренко та кандидата філологічних наук, доцента Тамари Іванівни Поляруш. Для обох альма матер – Київський державний університет імені Тараса Шевченка, обох учили легендарні викладачі. Ті особистості, яких ми нині шануємо як національну інтелектуальну еліту, жили з ними в гуртожитках, училися й працювали поруч, на їхніх очах творився величезний шмат нашої історії.
Humor as an opposition to enemy propaganda in the conditions of the struggle for the independence of Ukraine (20th–21st centuries)
(2023) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, O.; Mytrofanenko, Y.; Dmytruk, V.; Doroshchuk, N.; Kryvko, I.; Pryimachok, О.; Vakulyk, I.
(ua) У статті досліджено особливості використання лінгвальних та візуальних засобів гумору в текстах листів до ворога, створених з метою протидії російській пропаганді в контексті боротьби за незалежність України в ХХ – ХХІ ст. З цією метою вивчено текст «Листа запорожців турецькому султанові» (1676) та дев’яти листів, що є його варіаціями, створеними в різні періоди визвольних змагань українців проти Росії. Зокрема, аналізу піддано тексти періоду більшовицько-української війни 1917 – 1921 рр. та російсько-української війни ХХІ ст. Також вивчено візуальні засоби втілення текстів у вигляді картин та ілюстрацій. Частина джерел, виявлених дослідниками в архівосховищах, вперше вводиться до наукового обігу. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що в аналізованих текстах наявний узагальнений образ адресата, яким є ворог. Концепт ВОРОГ репрезентований в особах очільників держав, наприклад О. Керенського, А. Гітлера, В. Путіна, чи в особі чиновників нижчого рівня: комісарів або ж окремого адміністративного органу. Найзатребуванішими мовними засобами творення комічного є традиційне для українського фольклору використання: а) лексики зі знелюднювальною семантикою, переважно із зооморфними характеристиками; б) слів із семантикою вказівки на фізичні вади опонента; в) фразеологізмів; г) лайливих слів та обсценної лексики; ґ) прокльонів; д) конотативних власних назв та відконотонімних похідних; е) концептуальних метафор. Зафіксовано також творення парадоксів та використання омонімів як основи для мовної гри. Особливістю текстів, присвячених сучасному російсько-українському протистоянню (2014–2023), є вживання засобів, що висміюють негативні реалії російської дійсності. Зокрема, зафіксовано наративи: а) відсталості російських регіонів; б) порушення демократичних прав і свобод у Росії; в) відсутності якісних доріг у російських регіонах; г) російських воєнних втрат; ґ) пограбування російськими військовими українських будинків.
Influential Modifications of the Genre System of Modern Mass Media
(2022) Гуманенко, Олександра Олекандрівна; Гундерук, Олександра Олександрівна; Humanenko, Oleksandra; Stiekolshchykova, Valentynа; Savchuk, Ruslana; Makarchuk, Olena; Filatenko, Iryna; Shoturma, Nataliia
(ua) The article is devoted to the consideration of the issue of influential modifications of the genre system of today’s mass media. It has been established that the mass media are one of the main means of communication for the wide audience. The meaning of the words "modification", "genre", "mass media", "mobile journalism", "new media" has been studied. The article notes that "new media" appeared in the 60s of the XX century. The main characteristics of the media are presented. The textbooks and publications of domestic and foreign scientists, which raise the issue of influential modifications of the genre system of today’s mass media are highlighted. It was found that the first media were newspaper, telegraph, radio, television. The study of the main types of media is emphasized. It is noted that new media is a reconceptualization of traditional media. The aspect of the media as a social institution is explored. It was noted about the significant impact of digitalization on the global media system. The significant influence of the use of the Internet in the political life of the United States is given as an illustrative example. The use of the "video story" technology as one of the strategies for holding the attention of the reader or listener is considered. The focus is on the interactive storytelling made possible by digital media and provides advantages for interactive television and cinema, as well as helping to create virtual and mixed reality in games, contributing to the emergence of new forms of voice games.
Linguistic accompaniment of information warfare (based on the Russian-Ukrainian armed conflict)
(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olga
(en) Language is an important means of waging an information war. The study of linguistic units, through which each of the parties to the armed conflict affects the recipients, makes it possible to model a fragment of the language picture of the world of society forced to live in war. Often this picture is formed under the influence of the mass media and social networks. In this paper, the associative-semantic field “enemy” in the context of the Russian-Ukrainian armed confrontation is structured on the basis of the language units used by Ukrainian information resources. Particular attention is paid to the peculiarities of the associative-semantic group (ASG) “enemy media”, which include three microgroups (ASmG) with core lexemes “mass media”, “journalists”, “phenomena”. The constituents of ASmG “mass media” are divided into semantic rows: associations that reveal the Russian affiliation of information resources (Russia- media, Putin-TV); lexemes that indicate the propagandistic nature of the media (information Spetsnaz); lexemes to denote the harmfulness of actions (to sow confusion, to lie through one’s teeth). The components of ASmG “journalists” are lexemes that indicate the privilege of individual employees of the media industry (generals of information troops) and their financial interest (millionaires from TV). ASmG “phenomena” combines terms formed from the names of famous journalists (Kyselov – kyselovshchyna, Skabeieva – skabeievshchyna), as well as phraseological units that appeared as a result of the Russian media spreading false or manipulative information (crucified boy, into radioactive ash).
Linguistic Dimension of Political Advertising: Analysis of Linguistic Means of Manipulative Influence
(2023) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha; Kuzmenko, Olena; Bublyk, Tetiana; Boyko, Yuliya; Ruban, Vira
(en) The manipulative influence of speech is a constant subject of debate. Advertising as a reflection of social reality has manipulative potential. Studies of the linguistic means that form and enable the manipulative slogans of political advertising are studied in terms of sociolinguistics, language dynamics of political discourse, and in most scientific sources are revealed as a new conscious manifestation of the desire to influence the masses. Manipulative discourse is considered in the strategic field of didactics of language and culture. Political advertising is capable of generating a huge stream of individual and collective reflections that touch upon the most basic human features of linguodidactics. Not only is the contrast between “language” (bearing, reassuring, essential) and “manipulative” (obscure, th reatening, dangerous) stark, but their juxtaposition is neither more nor less unnatural. The main purpose of political discourse is to promote understanding, communication, and dialogue between cultures and to have a manipulative effect. So, the main question is whether argumentation should be considered in the analysis of the manipulative influence of political advertising discourse. Subsequent directions of consideration of the concept are determined by the possibility of using the proposed model in the study of political speeches on the material of other languages. In further scientific searches, we will focus on other theoretical studios of discourse, focusing on those of that are aimed, among other things, at the analysis of political discourse, in particular, the most significant factors determining its essence, peculiarities of construction, and development in those or other socio-cultural conditions.
Linguistic means of dehumanisation of the enemy in the discourse of the armed conflict in Ukraine
(2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha
(en) This paper considers linguistic means of inciting hostility during the Russian–Ukrainian armed conflict (in particular, the annexation of Crimea and military operations in the Donbas). Coverage of military operations in the media and social networks is an important component of infowar; well-chosen words in news reports help to mobilise society to fight against the enemy. In the process of analysing Russian and Ukrainian military discourses, 301 language tools (words and expressions) with a dehumanising effect were identified. The studied set of words is grouped into three categories: 1) vocabulary with semantics of full and partial dehumanisation; 2) language means of demonisation; 3) euphemisms of dehumanising content with an entertaining connotation. Such words are used to achieve the effect of depopulation, to encourage society to stop seeing the enemy as human; thus, they are means of inciting hostility. These language units are used mainly in the plural or as collective nouns. The names are often based on metonymic and metaphorical hyphenations that equate with animals, plants, or objects, and their death with ordinary everyday events.
Methods of collecting material for speech description
(2020) Hromko, T.; Громко, Тетяна Василівна
Pedagogical views of V. Sukhomlyns’kyi and the development of creative personality of students in the educational process of xxi century
(КОД, 2018) Кричун, Людмила Петрівна; Krychun, Liudmyla Petrivna; Габелко, Олена Миколаївна; Habelko, Olena Mykolayivna
(uk) У науковій публікації розглядаються педагогічні погляди Василя Сухомлинського на розвиток творчої особистості школяра крізь призму формування мовленнєвої компетентності учня ХХІ століття. Авторами запропоновано три моделі-підходи до розвитку лінгвістичної творчості учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Ці підходи було виокремлено з роздумів В. О. Сухомлинського, опублікованих у різних виданнях, та трансформовано на сучасні освітні реалії. Досліджено й підтверджено думку про те, що лінгвістичні бачення вчителя та директора Павлиської середньої школи залишаються актуальними і в наш час, незважаючи на розвиток інформаційних технологій.
Toolkit for the Formation of Narrative Strategies of the Russian-Ukrainian War (Using the 2022-2023 Media Language as an Example)
(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Демешко, Інна Миколаївна; Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Волчанська, Ганна Василівна; Kyryliuk, O.; Shulska, N.; Zinchuk, R.; Demeshko, I.; Nesterenko, T.; Volchanska, H.; Fenko, N.
(en) The article clarifies the scope of the concepts of narratives and subnarratives, comprehensively characterizes the narratives of Russian propaganda updated as of February 24, 2022. On the basis of processed materials of social networks and texts of traditional mass media, the peculiarities of the formation of narrative strategies of the Russian-Ukrainian war are determined. The analytical-synthetic method, methods of comparison and fact-checking served as the basis for the thematic classification of false messages, which are combined into eight blocks: 1) disbelief; 2) demonization of Ukraine and Ukrainians; 3) justification of aggression; 4) split; 5) intimidation; 6) ennoblement of the enemy; 7) shifting blame; 8) scaling of the conflict. Focusing on the priorities of multi-vector research made it possible to identify seven ways of suggestive influence on the recipient with the help of language tools: 1) introduction into a common synonymous series, which contributes to the formation of additional negative connotations of the word; 2) specifying seme, the functional range of which usually correlates with the purpose of language units of the first variety; 3) statements in the form of truisms, thanks to which the information appears as obvious and does not require proof; 4) conceptual metaphors aimed at justifying the war, contempt for Ukrainian national symbols; 5) euphemisms, with the help of which it is possible to either reduce the scale of the committed negative action, or to hide the negative consequences of the actions of opponents; 6) presuppositions leading to shifting the blame for the war onto Western countries and international alliances; 7) dehumanizing and demonizing vocabulary, which takes part in modeling situations that cause hatred and justify aggression.
Автоетнографічне маркування у текстах говіркового мовлення Центральної України
(2019) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, Tetiana
(uk) Автоетнографічне маркування в контексті діалектної текстографії має ряд особливостей. Наведені приклади автоетнографічно маркованих текстів (або їх фрагментів) однієї говірки Центральної України – джерело унікальних даних, які почасти складно отримати, використовуючи краєзнавчі методи, наприклад, при дослідженні усних історій, родоводів, біографічних, а також автобіографічних студій тощо. У контексті загальнонаукового пізнання вони носять маргінальний характер вивчення краєзнавства й родинної пам’яті, історії й соціології, текстографії й діалектології, автобіографії й етнографії.
Авторська інтерпретація фактів денаціоналізації українців (на матеріалі поетичної творчості Тараса Шевченка 1837-1847 років)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Цепа, Олександра Володимирівна
У статті обґрунтовано специфіку авторського бачення, осмислення та ставлення до національного несвідомих українців. Висвітлено змістові, просторово-часові аспекти картини трагічного сучасного. Окреслено інтереси, цінності, уподобання, риси образу автора. Акцентовано на еволюційних змінах та на відповідності/невідповідності окремих художньо презентованих авторських якостей реальній особистості митця.
Авторські підзаголовки у творах Олександра Жовни як маркер жанротворення
(2022) Буряк, Олена Федорівна
Ад’єктиви на позначення білого кольору в малій прозі Володимира Винниченка
(Видавець Лисенко В. Ф., 2015) Гуцул, Лариса Іванівна
(uk) У статті досліджується символіка білого кольору в малій прозі Володимира Винниченка. Встановлюється функціональне навантаження, семантика та місце у творчому словнику ад’єктивів на позначення білого кольору.
Актуальні аспекти вивчення зоонімної лексики в говірках центральної України
(2017) Громко, Тетяна Василівна