Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
543 результатів
Результати пошуку
Документ Сучасний урбанонімний простір міста Кропивницького(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Демешко, Інна Миколаївна(ua) Урбанонімний простір міста – вираження культурно-історичного фрейму міста. Через зміну історичних та політичних подій помітне активне перейменування назв вулиць, площ, проспектів, бульварів. Наукова розвідка має на меті проаналізувати сучасну урбанонімну систему міста Кропивницького, виявити тенденції перейменування, мотиви номінацій та установити мотиваційну, лексико-семантичну, функціонально-прагматичну специфіку сучасного урбанонімного простору міста Кропивницького. Актуальним залишається питання опису сучасного урбанонімного простору міста Кропивницького, вияву тенденцій перейменування, мотивів номінацій, проаналізувати мотиваційну, лексико-семантичну, функціонально-прагматичну специфіку сучасного урбанонімного простору м. Кропивницького. Характерно, що урбаноніми відображають політику держави, етнічну, культурну специфіку міста. Переважна більшість – це комеморативні назви, що передають інформацію про історію, культуру міста. Онімні та апелятивні назви міста відображають сучасні українські реалії, відповідають історичним, етнографічним, естетичним, культурним критеріям. Урбаноніми міста Кропивницького відповідають принципам української топоніміки, відображають сучасну ідеологічну політику держави, представляють етнічну, культурну специфіку міста. Годоніми Кропивницького мають демократичний, проукраїнський характер, відповідають ідеям, тенденціям української топонімної системи. В урбаноніміконі Кропивницького переважають меморіальні назви (несуть інформацію про історію краю та держави). За семантикою твірних основ годоніми міста Кропивницького поділяються на відонімні та відапелятивні. Найдинамічніша підгрупа годонімів міста на честь героїв та полеглих героїв російсько-української війни, а також на честь місцевих видатних діячів, науковців, митців, історичні назви, назви, що характеризують місцевість. Вивчення нових годонімів міста Кропивницького для створення сучасної лінгвальної картини урбанімного простору міста. Годоніми міста Кропивницького утворено лексико-семантичним (різновиди цього способу – трансонімізація, онімізація), морфологічним та морфолого-синтаксичним способами. (en) The urban space of a city is the expression of its cultural and historical frame. Due to the change in historic and political events, there is an active retitling of the names of streets, squares, avenues, and boulevards. The research aims to analyze the modern urban system of the city of Kropyvnytskyi, to identify trends in renaming, motives for nominations, and to establish the motivational, lexical-semantic, functional-pragmatic specificity of the modern urban space of Kropyvnytskyi. The issue of describing the modern urban space of Kropyvnytskyi, identifying renaming trends, motives for nominations, analysing the motivational, lexical and semantic, functional and pragmatic specificity of the modern urban space of Kropyvnytskyi is relevant. The urbanonyms reflect the stateʼs policy, ethnic and cultural specificity of the city. The vast majority are commemorative names that convey information about the history and culture of the city. The cityʼs onymous and appealing names reflect the modern Ukrainian realities and meet historical, ethnographic, aesthetic and cultural criteria. The urban names of Kropyvnytskyi comply with the principles of the Ukrainian toponymy, reflect the current ideological policy of the state, and represent the ethnic and cultural specifics of the city. The memorial names (carrying information about the history of the region and the state) are dominated in urbanonomicon of Kropyvnytskyi. According to the semantics of the constituent bases, the godonyms of Kropyvnytskyi are divided into the names which are derived from onyms and appellatives. The hodonyms of Kropyvnytskyi are democratic, pro-Ukrainian in nature, and correspond to the ideas and trends of the Ukrainian place name system. The most dynamic subgroup includes the names in honor of heroes and died heroes of the Russian-Ukrainian war, as well as in honor of local prominent figures, scientists, artists, historical names, and names that characterize the area. The study of the new godonyms of Kropyvnytskyi creates the modern language picture of the cityʼs urban space. The newly formed hodonyms of Kropyvnytskyi are formed by lexical and semantic (varieties of this method – transonymization, ononymization), morphological and morphologicalsyntactic methods.Документ Системна роль палаталізацій у становленні фонетико-фонологічної будови української і польської мов(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна(ua) Стаття присвячена дослідженню системної ролі палаталізаційних процесів у формуванні фонетико-фонологічної будови української і польської мов. Палаталізації, зародившись у середньому праслов’янському періоді, охопили всі діалекти праслов’янської мови та справили вирішальний вплив на становлення їхнього консонантизму. Простежено еволюцію м’яких приголосних від їх позиційних варіантів до фонем із самостійним смислорозрізнювальним статусом. Аналіз подає порівняльну картину чергувань приголосних, що виникли внаслідок взаємодії приголосних з голосними переднього ряду, а також рефлексів «приголосний+j», а також охоплює процеси фонологізації палатальних в умовах розпаду праслов’янської мови. Окрему увагу приділено специфіці палаталізацій на протопольському й протоукраїнському ґрунті, які попри спільну базу демонструють суттєві розбіжності в тривалості, глибині й типі модифікацій. Обґрунтовано виникнення мікросистем палатальних фонем, трансформацію їх артикуляційної й функціональної ролі та розширення фонемної опозиції за ознакою твердість–м’якість. Акцентовано на тому, що тенденція до складового сингармонізму, яка зародилася ще в спільний праслов’янський період і визначила палатальність як одну з найголовніших фонетичних рис, що нею слов’янські мови відрізняються від неслов’янських, досягши свого максимуму в період постання окремих слов’янських мов, перестала діяти, а з нею разом занепав закон палаталізації. Підкреслено, що результати палаталізацій стали підґрунтям для подальших змін, зокрема депалаталізації, що вплинула на остаточне оформлення вокалізму. До найважливіших фонологічних результатів палаталізацій віднесено постання приголосних фонем нової якості, які були м’якими (пом’якшеними) за своєю природою і спричинили появу кореляції палатальність–непалатальність – категорії, що виділяє українську та польську мови на тлі інших європейських. (en) The article is dedicated to the study of systemic role of palatalization processes in the formation of the phoneticphonological structure of Ukrainian and Polish languages. Palatalizations, originating in the Middle Proto-Slavic period, covered all dialects of the Proto-Slavic language and had a decisive influence on the formation of the consonantism of both languages. The article traces the evolution of soft consonants from their positional variants to phonemes with an independent semantic-distinguishing status. The analysis presents a comparative picture of consonant alternations that arose as a result of the interaction of consonants with front vowels, as well as “consonant+j” reflexes, and also covers the processes of phonologization of palatals in the conditions of the fragmentation of the Proto-Slavic language. Special attention is paid to the specificity of palatalizations on the Proto-Polish and Proto-Ukrainian background, which, despite the common base, demonstrate significant differences in the duration, depth and type of modifications. The emergence of microsystems of palatal phonemes, the transformation of their articulatory and functional role and the expansion of the phonemic opposition on the basis of hardness-softness are substantiated. The article emphasizes that the tendency towards syllabic synharmonism, which originated in the common Proto-Slavic period and defined palatality as one of the most important phonetic features that distinguish Slavic languages from non-Slavic ones, having reached its maximum during the period of the emergence of individual Slavic languages, ceased to operate, and with it the law of palatalization declined. It is emphasized that the results of palatalization became the basis for further changes, in particular depalatalization, which influenced the final formation of vocalism. The most important phonological results of palatalization include the emergence of consonant phonemes of a new quality, which had a softened character and caused the emergence of the palatal-nonpalatal opposition – a category that distinguishes Ukrainian and Polish from other European languages.Документ Linguistic and sense-creation aspects of AI-facilitated political interview translation(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Mykhyda, S. P.; Stasiuk, B. V.,; Михида, Сергій Павлович; Стасюк, Богдан Вікторович(en) In late 2024, L. Fridman, a podcaster with 4.7 mln-strong following, interviewed the President of Ukraine V. Zelenskyy in what became a talk with massive discussion in social media. The interviewer insisted on conductingthe dialog in Russian, a mutual mother tongue. The interviewee avoided the imposed strategy by deliberate and hectic code-switching in English, Russian, and Ukrainian. The episode, released on numerous platforms, shifted attention to the AI-dubbed videos. The present study raises the possibility of the AI dubbing, either consensual or not, being a threat for documenting a person in a political interview which entails the political portrait of a statesperson distorting its psycholinguistic features. Among the issues emerged are the AI’s capability to synthesize realistic voices, manipulate with original wording and translation. Further research could help us understand how technology is used in a news-making and journalism discourse. This paper aims to demonstrate how AI is implemented in the most conservative genres disarming any orthodox ways to run psycholinguistic, linguistic, and translatological deconstruction of political discourse in AI-capable media. By analyzing the podcast incentives, L. Fridman’s field of expertise in AI, the authors of the paper reveal the interviewer’s bias in his language behavior, speech as well as confusing workflow that belittles human participation and enhances machine involvement to achieve greater options for the audiovisual product manipulation. Instead of recording and diligently translating a public person’s political interview, L. Fridman’s team created a hybrid multimedia product with a human-machine involvement into creating AI overdubs which promoted discrepancies in the original and its translations. The linguistic and translation analyses revealed the interviewer’s biased communicative strategies. The established AI intrusion in the political interview creation is fraught with the enhanced capabilities to promote false senses and narratives, which is especially sensitive in cases where wars and hostile conflicts are taking place. (ua) Наприкінці 2024 року Л. Фрідман, подкастер із 4,7 мільйонами підписників, взяв інтерв’ю у Президента України В. Зеленського, яке викликало бурхливу дискусію в соціальних мережах. Інтерв’юер наполягав на проведенні розмови російською мовою, рідною для обох. Натомість В. Зеленський уникнув нав’язаної стратегії, навмисно й хаотично переходячи з англійської на російську та українську мови. В оприлюдненій численними платформами версії інтерв’ю акцент змістився на відео з дубляжем, виконаним за допомогою штучного інтелекту. У цьому дослідженні піднімається питання того, що навіть узгоджений дубляж, здійснений з використанням інструментів штучного інтелекту становить загрозу для документування людини в жанрі політичного інтерв’ю, в результаті якого постає цілком конкретний політичний портрет діяча зі спотвореними психо- лінгвістичними рисами. Серед новоявлених проблем, зокрема, є здатність штучного інтелекту синтезувати реалістичні голоси, маніпулювати оригінальними формулюваннями та, власне, перекладом. Подальші дослідження можуть допомогти нам зрозуміти, як сучасні технології використовуються в на даному етапі розвитку журналістики й новинарства інформаційної доби. Ця стаття має на меті продемонструвати застосування штучного інтелекту в одному з найконсервативніших жанрів, підриваючи методи традиційних психолінгвістичного, лінгвістичного і транслатологічного досліджень політичного дискурсу в засобах масової інформації, що використовують штучний інтелект. Аналізуючи мотивацію створених подкастів у межах компетенції Л. Фрідмана в галузі ШІ, автори статті виявляють упередженість інтерв’юера в його мовленнєвій поведінці та неочевидному технологічному процесі створення інтерв’ю, що применшує участь людини та посилює залучення машини для досягнення більших можливостей що стосується маніпуляцій аудіовізуальним продуктом. Замість акуратного запису й ретельного перекладу політичного інтерв’ю публічної особи, команда Л. Фрідмана створила гібридний мультимедійний продукт із залученням як людини, так і машини до створення ШІ-дубляжу, що тільки поглибило розбіжності між оригіналом задокументованої розмови та її різномовними перекладами. Зокрема, лінгвістичний та перекладознавчий аналіз дискурсу виявив упереджені комунікативні стратегії інтерв’юера. Укорінена практика застосування ШІ при створенні політичного інтерв’ю і його перекладів загрожує посиленням можливостей для розповсюдження помилкових уявлень і наративів у суспільстві, що є особливо чутливим на фоні актуальних конфліктів і воєн.Документ Структура онімного простору сучасного українського села : проблеми стійкості(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Крижанівська, Ольга Іванівна; Кричун, Людмила Петрівна(ua) Власні назви будь-якої мови є особливим культурним шаром, де віддзеркалюється світобачення народу, особливості його господарювання, побуту, стосунків, відчуття себе серед близького, навколишнього й Усесвіту загалом. Слова-оніми окремого населеного пункту – це своєрідні словесні координати, у яких живе його мешканець. Передусім – це люди з їхніми офіційними й просторічними найменуваннями окремого індивіда й сімей/родів. Назви географічних об’єктів, великих і малих, відомих далеко за межами регіону і тільки в ньому; назви лінійних (вулиці, площі, кутки, хутори) денотатів, які в сучасних реаліях можуть мати по кілька найменувань. Господарська діяльність відбита в словах на позначення тих чи тих підприємств, організацій, установ, локацій, де вона здійснюється, а в селі – це й назви приручених тварин, птахів. Духовні шукання мешканців реалізовані в назвах церков, молитовних будинків, закладів культури. Є більш-менш окреслене коло найменувань місць відпочинку. Ці окремі онімні поля складають онімний простір населеного пункту, який завжди оригінальний, ніде й ніким дослівно не повторений. Але він не є й статичним, бо плинне життя, яке змінює архітектоніку будь-якого простору, зокрема й онімного. Виникає закономірне питання: що і як впливає на стійкість онімного простору загалом й окремих його полів? Пропонована стаття є спробою описати спостереження над особливостями функціонування окремих полів власних назв с. Цибулевого Кропивницького району (кол. Знам’янський р-н) Кіровоградської області. Науковий інтерес спроєктовано на стабільне/змінне в онімних найменуваннях сільських об’єктів, причини й напрямки оновлення груп тих чи тих назв, зникнення чи появу нових полів. Увесь онімний простір не став об’єктом дослідження, оскільки цікавість викликають самобутні групи, які відрізняють один населений пункт від іншого на рівні власних назв. (en) The proper names of any language are a special cultural layer that reflects the people's worldview, the peculiarities of their economy, lifestyle, relationships, and their sense of self among close, surroundings, and the universe as a whole. The onymic words of a particular settlement are a kind of verbal coordinates in which its inhabitant lives. First of all, these are people with their official and colloquial names of individuals and families/clans. The names of geographical objects, large and small, known far beyond the region and only within it; names of linear (streets, squares, corners, hamlets) denotations, which in modern realities can have several names. Economic activity is reflected in words denoting certain enterprises, organizations, institutions, locations where it is carried out, and in the village, these are also the names of domesticated animals and birds. The spiritual quests of the inhabitants are realized in the names of churches, prayer houses, and cultural institutions. These individual onymic fields make up the onymic space of the settlement, which is always original, never literally repeated anywhere o r by anyone. But itis not immutable, because the fluid life that changes the architecture of any space, including the onymic one, raises the natural question: what and how affects the stability of the onymic space as a whole and its individual fields? The proposed article attempts to describe observations on the unique functioning of proper name fields in Tsybuleve village, Kropyvnytskyi district (formerly Znamianka district) of the Kirovohrad region. The scientific interest is projected onto the stable/variable in the onymic names of rural objects, the reasons and directions of updating groups of certain names, the disappearance or appearance of new fields. The entire onymic space did not become the object of research, since the interest is aroused by unique groups that distinguish one settlement from another at the level of proper names.Документ Євген Маланюк. Шевченкіана(2024) Клочек, Григорій Дмитрович(ua) Євген Маланюк – видатний український поет та мислитель, автор глибоких за змістом та витончених за формою есеїв на літературознавчу, культурологічну та історіософську тематику. В центрі його уваги завжди була постать і творчість Тараса Шевченка. Вибрані з багатьох діаспорних видань та зібрані в одному збірнику есеї, що присвячені нашому національному генію, суттєво збагачують сучасне шевченкознавство. Євген Маланюк, позбавляючи образ поета штучно нав’язаних стереотипів, наближає в цих есеях нас до справжнього, живого Шевченка, переконливо пояснює найбільш сутнісні моменти його творчості. Враховуючи привабливу яскравість стилю Маланюка, його есеї здатні зацікавити широкого читача, відкрити йому нові грані в розумінні життя і творчості автора «Кобзаря» – головної книги нашого народу.Документ Проєкт Telegram-каналу на тему особистісного розвитку(2024) Ткачук, Діана Олександрівна; Tkachuk, D. O.(ua) Тема бакалаврської роботи є актуальною в контексті зростання попиту на справжні, емоційно підтримуючі медіа у часи психологічного та соціального неспокою. Новизна проекту полягає у створенні повільного медіа-каналу на основі Telegram, який поєднує рефлексивний сторітеллінг, візуальний мінімалізм і емпатичний тон. Проект також представляє повний цикл розвитку Telegram-каналу — від концепції та структури контенту до стратегій просування та взаємодії з аудиторією. Отже, автор створив робочий цифровий медіа-продукт, який є прикладом неінституціоналізованих медіа, заснованих на довірі, присутності та самоаналізі. Цільова аудиторія – емоційно свідома українська молодь, яка прагне розумової ясності та змістовного спілкування. (en) The topic of the bachelor’s thesis is pertinent within the context of rising demand for genuine, emotionally supportive media in times of psychological and social unease. The novelty of the project lies in the establishment of a Telegram-based slow-media channel that blends reflective storytelling, visual minimalism and an empathetic tone. The project also presents a complete development cycle of the Telegram channel — from concept and content structure to promotion strategies and audience interaction. Consequently, the author created a working digital media product that exemplifies non-institutionalized media based on trust, presence, and introspection. The target audience is emotionally conscious Ukrainian youth seeking mental clarity and meaningful communication.Документ Створення журналістського блогу(2024) Кучугура, Ілля Олександрович; Kuchugura, I. O.(ua) Мета кваліфікаційної роботи — створення літературного журналістського блогу на платформі Telegram. У роботі розглядаються теоретичні та практичні аспекти розробки журналістського блогу, як засобу популяризації літератури серед широкої спільноти. Результати дослідження можуть бути використані під час вивчення дисциплін «Кросмедійна журналістика», «Медіакритика», «Медіаменеджмент», «Інтернет-журналістика», а також під час розробки спецкурсів та спецсемінарів із роботи з сучасними медіа. (en) The aim of this qualification thesis is to create a literary journalistic blog on the Telegram platform The work examines the theoretical and practical aspects of developing a journalistic blog as a means of promoting literature among a wide audience. The results of the study can be applied in the teaching of courses such as “Cross-media Journalism”, “Media Criticism”, “Media Management”, “Online Journalism”, as well as in the development of special courses and seminars focused on working with modern media platforms.Документ Створення журналістських матеріалів для газети «Сільське життя»(2024) Горбенко, Роксолана Валеріївна; Horbenko, R. V.(ua) Мета кваліфікаційної роботи — дослідити специфіку функціонування регіональної преси в Україні на прикладі газети «Сільське життя». У роботі розглядаються теоретичні засади розвитку регіональних ЗМІ, історичний контекст сільськогосподарської преси, сучасний стан журналістики Кіровоградщини, а також подано авторські журналістські матеріали для газети. Практичне значення дослідження полягає у створенні журналістських публікацій, що відповідають тематичним та жанровим особливостям видання «Сільське життя», а також у пропозиціях щодо цифрової трансформації газети з метою підвищення її конкурентоспроможності та розширення читацької аудиторії. Основні положення роботи можуть бути використані в межах фахових навчальних дисциплін а також у практичній діяльності редакцій локальних ЗМІ. (en) The purpose of the qualification work is to explore the specifics of regional press functioning in Ukraine using the Silske Zhyttia newspaper as a case study. The paper considers the theoretical foundations of regional media development, the historical context of agricultural press, the current state of journalism in the Kirovohrad region, and includes original journalistic materials written for the newspaper. The practical significance of the study lies in the development of journalistic publications aligned with the thematic and genre focus of Silske Zhyttia, as well as in the suggestions for digital transformation of the publication to enhance its competitiveness and audience reach. The main ideas of the work can be applied in academic disciplines and in the practical work of local media editorial offices.Документ Розробка концепції освітнього подкасту з журналістики(2024) Велика, Юлія Олександрівна; Velyka, Y. O.(ua) Метою кваліфікаційної роботи є розробка концепції освітнього мультимедійного подкасту, орієнтованого на студентів-журналістів, що поєднує сучасні формати аудіовізуального контенту з актуальними темами журналістської освіти. У дослідженні проаналізовано еволюцію подкастингу, його типологію, жанрові та технічні особливості, освітній потенціал і роль у цифровій комунікації. У практичній частині розроблено концепцію подкасту: визначено формат, структуру, тематику випусків, цільову аудиторію, запропоновано сценарії, аудіовізуальні компоненти та рекомендації з технічного оформлення й публікації. Особливу увагу приділено мультимедійному формату як засобу підвищення ефективності навчального процесу. Практичне значення роботи полягає у можливості використання подкасту як інноваційного інструменту у вищій освіті, для викладання фахових дисциплін, а також для розвитку кросмедійних навичок студентів. (en) The aim of this qualification work is to develop a concept for an educational multimedia podcast focused on journalism students, combining modern audiovisual formats with relevant topics in journalism education. The research analyzes the evolution of podcasting, its classification, genre and technical features, educational potential, and role in digital communication. The practical part of the work presents a detailed concept for the podcast: format, structure, themes, target audience, sample scripts, audiovisual elements, and recommendations for publication. Special attention is paid to the multimedia format as a tool for improving learning efficiency. The practical significance of the work lies in the possibility of using the podcast as an innovative tool in higher education, both for teaching professional disciplines and for developing students’ cross-media skills.Документ Позитивні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в Україні(2025) Гундерук, Олександра Олександрівна; Шульська, Наталія; Сушкова, Олена; Римар, Наталія; Бойко, ЄлизаветаВступ. В умовах російсько-української війни увага медійників привернена до соціально чутливого контенту. Редакції щодня зіштовхуються з трагедіями й людськими стражданнями, піднімають суспільно важливі теми, борються з російськими дезінформаційними вкидами. Мобілізація і діяльність ТЦК та СП – надзвичайно гостра тема в очах українського суспільства. Це пов’язано з відсутністю ефективної мобілізаційної комунікації. Актуальність і мета. У статті проаналізовано позитивні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в Україні. Подано рекомендації щодо професійного медіависвітлення через підтеми, які найбільше хвилюють суспільство. Мета – на матеріалі публікацій українських інтернет-видань проаналізувати позитивні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в Україні в умовах війни. Методологія. Матеріалом дослядження слугували журналістські публікації, зокрема заголовки з українських онлайнових медіа, що демонструють позитивну практику представлення теми мобілізації в інфопросторі, а також визначають настрій українців в умовах війни. Об’єктивність і всеохопність дослідження забезпечило використання низки методів: описового, контекстуального та комунікативно-прагматичного аналізу, моніторингу. Результати. Із урахуванням досліджень Інституту масової інформації, рекомендацій Комісії з журналістської етики, а також власних спостережень визначено основні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в умовах російсько-української війни: мотивація до виконання громадянського обов’язку й добровільний вступ до лав ЗСУ, дотримання законодавчих норм, прав мобілізованих, справедливість ухвалення рішень, ефективна взаємодія ТЦК та СП із підрозділами ЗСУ. Прикладами позитивної практики є людиноцентричність і висвітлення історій, що мають мотиваційний характер, показують приклади успішної мобілізації. Висновки. Мобілізаційна комунікація мала б давати відповіді на суспільні запити. Журналісти мають робити фокус на правовій і моральній відповідальності, наголошуючи на тому, що це не примус, а обов’язок кожного громадянина у воєнний час, це справа колективної безпеки України й потреба для оборони та майбутньої перемоги.