Linguistic and sense-creation aspects of AI-facilitated political interview translation

Abstract

(en) In late 2024, L. Fridman, a podcaster with 4.7 mln-strong following, interviewed the President of Ukraine V. Zelenskyy in what became a talk with massive discussion in social media. The interviewer insisted on conductingthe dialog in Russian, a mutual mother tongue. The interviewee avoided the imposed strategy by deliberate and hectic code-switching in English, Russian, and Ukrainian. The episode, released on numerous platforms, shifted attention to the AI-dubbed videos. The present study raises the possibility of the AI dubbing, either consensual or not, being a threat for documenting a person in a political interview which entails the political portrait of a statesperson distorting its psycholinguistic features. Among the issues emerged are the AI’s capability to synthesize realistic voices, manipulate with original wording and translation. Further research could help us understand how technology is used in a news-making and journalism discourse. This paper aims to demonstrate how AI is implemented in the most conservative genres disarming any orthodox ways to run psycholinguistic, linguistic, and translatological deconstruction of political discourse in AI-capable media. By analyzing the podcast incentives, L. Fridman’s field of expertise in AI, the authors of the paper reveal the interviewer’s bias in his language behavior, speech as well as confusing workflow that belittles human participation and enhances machine involvement to achieve greater options for the audiovisual product manipulation. Instead of recording and diligently translating a public person’s political interview, L. Fridman’s team created a hybrid multimedia product with a human-machine involvement into creating AI overdubs which promoted discrepancies in the original and its translations. The linguistic and translation analyses revealed the interviewer’s biased communicative strategies. The established AI intrusion in the political interview creation is fraught with the enhanced capabilities to promote false senses and narratives, which is especially sensitive in cases where wars and hostile conflicts are taking place. (ua) Наприкінці 2024 року Л. Фрідман, подкастер із 4,7 мільйонами підписників, взяв інтерв’ю у Президента України В. Зеленського, яке викликало бурхливу дискусію в соціальних мережах. Інтерв’юер наполягав на проведенні розмови російською мовою, рідною для обох. Натомість В. Зеленський уникнув нав’язаної стратегії, навмисно й хаотично переходячи з англійської на російську та українську мови. В оприлюдненій численними платформами версії інтерв’ю акцент змістився на відео з дубляжем, виконаним за допомогою штучного інтелекту. У цьому дослідженні піднімається питання того, що навіть узгоджений дубляж, здійснений з використанням інструментів штучного інтелекту становить загрозу для документування людини в жанрі політичного інтерв’ю, в результаті якого постає цілком конкретний політичний портрет діяча зі спотвореними психо- лінгвістичними рисами. Серед новоявлених проблем, зокрема, є здатність штучного інтелекту синтезувати реалістичні голоси, маніпулювати оригінальними формулюваннями та, власне, перекладом. Подальші дослідження можуть допомогти нам зрозуміти, як сучасні технології використовуються в на даному етапі розвитку журналістики й новинарства інформаційної доби. Ця стаття має на меті продемонструвати застосування штучного інтелекту в одному з найконсервативніших жанрів, підриваючи методи традиційних психолінгвістичного, лінгвістичного і транслатологічного досліджень політичного дискурсу в засобах масової інформації, що використовують штучний інтелект. Аналізуючи мотивацію створених подкастів у межах компетенції Л. Фрідмана в галузі ШІ, автори статті виявляють упередженість інтерв’юера в його мовленнєвій поведінці та неочевидному технологічному процесі створення інтерв’ю, що применшує участь людини та посилює залучення машини для досягнення більших можливостей що стосується маніпуляцій аудіовізуальним продуктом. Замість акуратного запису й ретельного перекладу політичного інтерв’ю публічної особи, команда Л. Фрідмана створила гібридний мультимедійний продукт із залученням як людини, так і машини до створення ШІ-дубляжу, що тільки поглибило розбіжності між оригіналом задокументованої розмови та її різномовними перекладами. Зокрема, лінгвістичний та перекладознавчий аналіз дискурсу виявив упереджені комунікативні стратегії інтерв’юера. Укорінена практика застосування ШІ при створенні політичного інтерв’ю і його перекладів загрожує посиленням можливостей для розповсюдження помилкових уявлень і наративів у суспільстві, що є особливо чутливим на фоні актуальних конфліктів і воєн.