Кафедра історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/26
Переглянути
350 результатів
community.search.results.head
Документ 1944 рік : Європейський та український виміри подій(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024)(ua) У збірнику представлено стислий виклад доповідей і повідомлень, поданих на Всеукраїнську наукову конференцію «1944 рік: Європейський та український виміри подій (до 80-річчя висадки союзників у Нормандії та деокупації України), яка відбулася на базі кафедри історії України та всесвітньої історії Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка 24 жовтня 2024 року.Документ Висвітлення воєнних дій СРСР у Демократичній республіці Афганістан у радянській науковій, науково-популярній літературі та публіцистиці(2020) Ковальков, Олександр Леонідович(ua) У статті досліджено наукові, науково-популярні та публіцистичні праці, видані в СРСР у 1980 – 1991 рр. і які присвячені радянській агресії в Демократичній республіці Афганістан. Проаналізовано регуляторну базу, яка визначала зміст і характер інформації, що могла бути оприлюднена на сторінках радянських видань. Простежено еволюцію офіційної версії участі Радянського Союзу в афганській кризі та її відображення в науковій літературі та публіцистиці. Встановлено роль цензури та пропагандистську спрямованість більшості публікацій, виокремлено етапи, під час яких висвітлення афганських подій зазнавало змін.Документ Кінематограф у Єлисаветграді в перші роки свого існування(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Грінченко, Віктор ГригоровичДокумент «Пролетаризація» вищої школи на Півдні України в першій половині 1920‑х рр.(2023) Грінченко, Віктор Григорович(ua) Стаття присвячена висвітленню курсу на «пролетарізацию» вищої школи, започаткованому в період ранньої радянської доби. Розглядаються прояви відповідних тенденцій у південних регіонах УСРР в першій половині 1920-х років. В якості джерел залучені різнопланові матеріали тогочасної газетної періодики. Характер та зміст цих публікацій залишають можливості продовження розгляду цієї тематики в розрізі окремих регіонів України, і одним із джерел цього може слугувати газетна періодика. Метою роботи є, використовуючи її, висвітлити деякі процеси «пролетаризації» вищої школи у південних регіонах тодішньої УСРР в першій половині 1920-х рр. за активного використання статистичних методів дослідження. Розглянуті деякі аспекти практичної реалізації політики «пролетаризації», пов’язані із змінами у структурі студентства. Зроблено висновок, що процеси формування контингенту «пролетарського» студентства на Півдні України значною мірою відображали тодішні загальнореспубліканські середні показники, або навіть і випереджали їх.Документ І. С. Романченко як дослідник болгарського періоду життя й діяльності Михайла Драгоманова(Видав. дім "Гельветика", 2024) Грінченко, Віктор Григорович(ua) У статті розглядається внесок українського літературознавця Івана Савича Романченка (1894–1977) у дослідження софійського періоду в біографії видатного українського вченого, громадського та політичного діяча Михайла Петровича Драгоманова. Дотепер відповідний аспект досліджень І. С. Романченка найбільш повно знайшов своє відображення в монографії Антоніни Якімової «Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова». Беручи до уваги наведені в цій монографії факти й висновки, автор статті мав на меті додати деякі нові матеріали для більш повного розкриття окресленої проблематики. Наголошено та доповнено факти про відповідні творчі контакти І. С. Романченка з болгарськими вченими Симеоном Русакієвим, Михаїлом Арнаудовим, Петком Атанасовим, Крумкою Шаровою, а також з українським скульптором в еміграції (у Болгарії) Михайлом Паращуком. Акцентовано на безпосередньому внеску І. С. Романченка в дослідження болгарського періоду життя і діяльності М. П. Драгоманова, який знайшов своє відображення в науковому процесі 1950–1970-х років. Висвітлено ключові ідеї його статті «Михайло Драгоманов у Болгарії» (1958), деякі характерні оцінки тогочасними науковцями третього розділу монографії Давида Заславського та Івана Романченка «Михайло Драгоманов. Життя і літературно-дослідницька діяльність» (1964), який присвячено болгарському етапу його біографії та ін. Більш ґрунтовно висвітлено й доповнено ексклюзивними фотографіями матеріали про перебування І. С. Романченка (на запрошення Софійського університету) в Болгарії наприкінці 1971 року. Програма його візиту сприяла активізації українсько-болгарських зв’язків у сфері драгоманознавства. Зроблено висновок, що І. С. Романченко став одним із перших українських радянських науковців, який почав ґрунтовно досліджувати болгарський період життя та діяльності М. П. Драгоманова. Зауважено, що на вивчення ним цього аспекту драгоманознавства, як і взагалі всієї спадщини Драгоманова, безумовно впливав ідеологічний чинник, необхідність узгодження з канонами радянського суспільствознавства. Але оприлюднення та аналіз ним для тодішніх читачів в УРСР і поза нею нових джерел, маловідомих сюжетів з життя та творчості М. П. Драгоманова мали для свого часу досить вагоме значення і нині становлять науковий інтерес.Документ Мар’ян Панасюк : деякі відомості з біографії митця(2024) Грінченко, Віктор Григорович(ua) Розглядаються окремі факти біографії і творчої діяльності українського скульптора Мар’яна Панасюка періоду 1920-х – 1930-х рр., який став жертвою сталінського тоталітарного режиму. В якості джерел використані переважно матеріали української журнальної та газетної періодики.Документ Радянська інтервенція в Афганістан у документах адміністрації Дж. Картера(2020) Ковальков, Олександр Леонідович(en) The article is devoted to one of the United States Secretaries of State, Edward Stettinius, a political figure who is well known and ambiguous in American society and less well known in Ukraine. The author first reports on E. Stettinius' emergence as a financier and a person involved in American business, and emphasizes that the victories in the business have attracted the attention of political circles in Washington and the White House. It is stated that with the outbreak of World War II, the United States introduced a land-lease program, administered at the request of Washington by Edward Stettinius. Following his successful experience in conducting a land-lease, US President Franklin Roosevelt began to think of involving E. Stettinius in leadership positions at the State Department, which could not cope with his functions due to the challenges of wartime. In addition, F. Roosevelt's «personal diplomacy» and distrust of «foggy bottom» workers contributed to the decline in the authority and importance of the State Department in shaping the country's foreign policy. It was for this purpose - to streamline the activities of the State Department and to put things in order inside of the structure - F. Roosevelt appointed E. Stettinius to the post of Deputy Secretary of State, and after the next fourth victory in the presidential election, he replaced then Secretary of State Cordell Hull. It is emphasized that E. Stettinius «correctly» understood his place in the issues of forming the foreign policy of the country. He did not interfere with F. Roosevelt's «personal diplomacy», but at the same time he was always close and put his ideas into practice (as an example, the creation of the UN). And while the president was shaping the course of the country, he, E. Stettinius, was shaping the course for reorganizing the State Department.Документ Санкції США проти СРСР у зв’язку із радянською агресією в Афганістані (1980–1988)(2021) Ковальков, Олександр Леонідович(ua) Мета статті полягає у висвітленні санкцій, накладених на СРСР Сполученими Штатами Америки у зв’язку з агресією в Афганістані. В основі методології дослідження – методи контент-аналізу історичних джерел, проблемно-хронологічний, типологічний, порівняльний. Основні результати та висновки. Радянську інтервенцію в Афганістан у грудні 1979 р. засудили більшість країн світу. Особливо різкою була реакція на ті події з боку США, що призвели до загострення «холодної війни» та погіршення радянсько-американських відносин. Продовження політики санкцій, започаткованої президентом Дж. Картером у 1980 р., стало головним засобом тиску на СРСР адміністрацією Р. Рейгана. Простежено етапи запровадження торгових, економічних і науково-технологічних обмежень щодо СРСР та дискусії щодо них в американських політичних та ділових колах. Завдяки зусиллям американської дипломатії до санкцій приєдналися союзники США в Західній Європі, Канада, Австралія, Японія та інші країни. Встановлено, що основними напрямками санкцій було обмеження продажу СРСР обладнання для паливно-енергетичного комплексу, високотехнологічних продуктів та відмова у наданні «дешевих» позик. Наслідки санкцій посилилися через падіння цін на нафту в 1985 – 1986 рр., до яких, на думку автора, могли бути причетні США. Метою американської санкційної політики було змусити радянське керівництво здійснити внутрішні зміни та переглянути принципи зовнішньої політики, зокрема, в «афганському питанні». Американські санкції згубно позначилися на радянській економіці, поглибили кризу радянської системи та сприяли подальшому технологічному відставанню СРСР від розвинених країн. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на підставі нових американських джерел розглянуто санкції проти СРСР, запроваджені Сполученими Штатами Америки у зв’язку з радянською агресією в Демократичній республіці Афганістан.Документ Підтримка афганського Руху Опору Адміністрацією Президента США Дж. Картера (1979–1980)(2020) Ковальков, Олександр Леонідович(en) The aim of the article is to investigate, on the basis of American sources, the forms and means of support provided by the United States of America (both unilateral and mediated by the Allies) to the Afghan Resistance Movement in 1978–1980, as well as the factors that influenced the nature of that support. At the core of the research methodology is the method of a content analysis of historical sources, problem-chronological, typological and comparative methods. Main results and conclusions. The US support for the Afghan opposition from 1978 to 1980 in the USSR was exaggerated and became only an excuse used to justify the Soviet intervention in the Democratic Republic of Afghanistan. From April 1978 to December 1979, Carter Administration limited itself to an information campaign and to providing non-military assistance to the Afghan insurgents. This support included medicines, food rations, communications equipment, etc. It was not until the early 1980s that the United States developed the «Hidden Action Program» with a budget of $ 30 million which provided the Mujahideen with Soviet-made small arms, anti-tank and anti-aircraft weapons. Pakistan, Saudi Arabia, China and Egypt had been involved in the implementation of the «Program». However, the volume of military assistance as well as the quality of the weapons could not significantly increase the Mujahideen’s combat capability. The military and technical superiority of the Soviet and Afghan troops remained significant. The US politicians, analysts as well as the Mujahideen field commanders noted insufficiency and lack and effectiveness of the US aid. However, the Carter Administration had managed to forge contacts with the Afghan opposition, to form a coalition of states around the «Hidden Action Program», to develop and test ways to acquire weapons and their delivery routes to Pakistan and beyond to Afghanistan. This experience would later be taken into account and used by the R. Reagan Administration. In addition, the US support had a positive effect on the moral and psychological state of the Afghan insurgents. Practical significance: the main conclusions and factual material can be used to study the «Afghan crisis» as part of the Cold War. Originality: US policy regarding the Afghan Resistance Movement is examined against the backdrop of deteriorating Soviet-American relations in connection with the Soviet intervention in Afghanistan. Scientific novelty. The ways and forms of the US support for the Afghan Resistance Movement at the initial stage of the «Afghan crisis» are specified for the first time. Type of article: descriptive.Документ Радянська військова присутність у Демократичній республіці Афганістан у квітні–грудні 1979 р.(2021) Ковальков, Олександр Леонідович