Кафедра перекладу, прикладної та загальної лінгвістики

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/8

Переглянути

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 10 з 26
  • Ескіз
    Документ
    Перекладацький аспект маркетингової стратегії туристичної літератури
    (КОД, 2019) Верезубенко, Микола Миколайович; Verezubenko, Mykola
    (uk) У статті розглянуто особливості розвитку та сучасного стану туристичної галузі, у запропонованому дослідженні окреслено основні аспекти успішного ведення туристичних справ, а також визначено пріоритетні трансформації для оптимального перекладу з німецької мови українською, наведено найоптимальніші варіанти подачі інформативних матеріалів, а також передача з мови оригіналу мовою перекладу, проаналізовано найбільші складнощі оформлення інформативних матеріалів з урахуванням історико-культурних традицій народів.
  • Ескіз
    Документ
    Метафоричні терміни сфери інформаційних технологій: до питання перекладу українською мовою
    (КОД, 2019) Бондаренко, Олександр Сергійович; Bondarenko, Oleksandr
    (uk) Статтю присвячено визначенню способів походження термінів сфери інформаційних технологій в англійській та українській мовах. Установлено шляхи утворення відносних термінів української та англійської терміносистем. Виявлено стратегії перекладу термінів сфери інформаційних технологій з англійської мови українською.
  • Ескіз
    Документ
    Фахова мова теленовин: шляхи аналізу та перекладу
    (КОД, 2019) Білоус, Олександр Миколайович; Bilous, Oleksandr
    (uk) Текст теленовин повинен бути максимально зрозумілим. У більшості випадків перекладачі зіштовхуються з перекладацькими труднощами, які є наслідком різниці між культурами та світоглядом. Перекладач теленовин має справу з різноманітною інформацією, різної тематики та сфер людської діяльності, він повинен вміло та максимально наближено до оригіналу передати зміст новини, дотримуючись при цьому часових рамок конкретної новини, так як кожна теленовина має суворі часові обмеження. В процесі перекладу тексту теленовин важливим є збереження відповідності конкретних сегментів тексту конкретним візуальним зображенням, які їх супроводжують. Тобто, надзвичайно важливо передати не лише зміст новини, а і її форму.
  • Ескіз
    Документ
    Wege zur Äquivalenz bei der Übersetzung schongeistiger werke
    (КОД, 2018) Bilous, Oleksandr; Білоус, Олександр Миколайович
    (uk) На відміну від письменника, перекладач має перед собою вже готовий витвір словесного мистецтва. Завдання передбачає адекватне відтворення тексту мовою оригіналу. Критерій якості художнього перекладу – це проблема точності відтворення першотвору. Повноцінність визначається двома факторами: об'єктивним - ступенем спорідненості культур, близькості мов текстів першотвору і перекладу; суб'єктивним, коли йдеться про не лише талант перекладача, але і його досвід, теоретичну підготовку. Все це визначає можливості адекватно осмислити першотвір, збагнути, яким чином неодмінно зберегти властивості твору словесного мистецтва в перекладі. Питання про стрижневі ознаки художнього перекладу тісно пов’язані з проблемою його аналізу. Погляд на переклад як на літературну творчість вимагає його підпорядкування аналізу естетичних критеріїв, осмислення кожної його деталі у контексті виявлення ідейно-образного змісту першотвору.
  • Ескіз
    Документ
    Взаємодія літератур як система ланок: зв'язки, рецепція, переклад
    (КОД, 2018) Білоус, Олександр Миколайович; Bilous, Oleksandr; Білоус, Ольга Іванівна; Bilous, Olga
    (uk) Проблема міжлітературної рецепції, що ґрунтується на синтезі складових взаємодії літературних систем і передусім сполуки – переклад – літературні зв’язки – у теоретичному аспекті ще недостатньо вивчена. Належним чином ще не осмислене й питання про роль перекладу та його місце в міжлітературному контексті. Слід зважати на якість репрезентації тих внутрішніх і зовнішніх чинників, що виокремлюють як потенційні можливості взаємодії літератур, так і особливості німецькомовної рецепції українського письменства в екстериторіальних координатах, які впливають на духовний розвиток народу-реципієнта. Для адекватного прочитання цього процесу важливою постає парадигма, коли кожна літературна паралель розглядається не ізольовано, а в загальноісторичному й художньому контексті, що охоплює тривалу часову дистанцію. Вона дозволяє розкрити зміст взаємодії літературних явищ з одного боку, а також причини «зіткнення» неспоріднених культурних традицій німецького й українського народів – з іншого. На їхню еволюцію мали вплив кардинально несхожі – для Німеччини та України – суспільно-історичні умови, які диктували оцінювальну позицію та науково-пізнавальне ставлення критиків та перекладачів до творів української літератури в німецькомовному середовищі.
  • Ескіз
    Документ
    Translation as a constituent part of bilingual education
    (ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Smirnova, Lina Leonidivna; Смірнова, Ліна Леонідівна; Смирнова, Лина Леонидовна
    (en) Teaching translation is considered to be a necessary step for the formation of students' bilingual skills. With regard to the translation process, systematic accumulation of knowledge and skills gradually leads not only to students’ high leveled perception of professional subtleties of the content of the text, but at the same time to a deeper understanding of cross-cultural and bilingual features. It should be noted that the outdated today is the attitude of the teacher of a foreign language to the translation as a mere multi-step process of processing professional information. Thus, we consider it inappropriate to reduce the translation process to the mechanical finding of interlingual correspondences. Translation is different from other types of speech activity that is carried out in terms of bilingualism. Mastering a foreign language vocabulary creates a need for students to enhance the knowledge in specialty. According to Vinay and Darbelnet’s classification there are seven basic procedures operating on three levels of style: lexis, distribution (morphology and syntax) and message. The procedures were classified as direct (or literal) or oblique, to coincide with their distinction between direct (or literal) and oblique translation. At the same time, from the point of view of bilingual education, mastering such communication strategy as translation, the use of appropriate planning stages of the session and translation levels gains a new important evaluation. Translation is considered as a special type of speech activity and a special form of communication with the use of two languages and can be determined as such having the essential role and place in the system of bilingual education.
  • Ескіз
    Документ
    Wechselseitgkeit vonkulturen: translation und rezeption
    (Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Білоус, Ольга Іванівна; Белоус, Ольга Ивановна; Bilous, Olha; Білоус, Олександр Миколайович; Белоус, Александр Николаевич
    (uk) Активне духовне відродження українського народу, зумовлене новим суспільно-правовим статусом України як незалежної, суверенної держави, припадає на останні десятиріччя ХХ– початок ХХІ століть. Воно сприяло усвідомленню національної ідентичності і водночас викликало нагальну потребу переосмислення процесу входження кращих надбань української культури у свідомість близьких і віддалених народів Східної, Центральної та Західної Європи. З цього погляду особливої уваги заслуговує проблема німецькомовної рецепції української літератури, з’ясування як її контактно-генетичних зв’язків зі світовим літературним процесом, так і виявлення й окреслення координат, що набули сталої величини – перекладацької традиції в контексті переємності літературного досвіду – в системі української діаспори. Вивчення процесу взаємодії літератур споріднених(слов’янських) і неспоріднених(німецькомовних) народів постає одним з найбільш плідних дослідницьких напрямків у сучасній філологічній науці. З ним органічно пов’язана проблематика засвоєння літературного досвіду крізь призму втілених у ньому концепцій взаємодії різних культурних явищ, тенденцій, закономірностей, традицій. Ідеться про національне, з одного боку, і глобальне значення цієї парадигми – з іншого, що визначає рівень необхідності природної рецепції художньої спадщини найбільш активних носіїв тієї чи іншої культури. За природних умов відбувається таке результативне сприйняття фактів та подій, коли процес рецепції містить орієнтацію на системну інтерпретацію, що єодним з максимально активних шляхів збагачення гуманістичного змісту кожної національної літератури. Цей напрямок є виявом не тільки інтенсивності чину, тобто дієвості, але й плодотворної її констатації –домінанти перекладу.
  • Ескіз
    Документ
    Перекладацька компетентність та освітній стандарт
    (Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Міщенко, Алла Леонідівна
    (uk) У статті висвітлено проблему підготовки перекладачів в Україні. Аргументовано необхідність зміни освітньої парадигми та її гармонізації з європейськими стандартами. Доведено переваги концепції компетентнісного підходу, орієнтованого на вимоги глобального ринку праці індустрії лінгвістичних послуг, досягнення комунікативної мети, вирішення перекладацьких завдань і подолання перекладацьких проблем.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості функціонування та переклад художньої деталі як засобу створення підтексту (на матеріалі оповідання Дж. Д. Селінджера «І ці вуста, і очі зелені...»)
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Тарнавська, Марина Миколаївна
    (uk) У статті розглядається художня деталь як один із ключових засобів створення прихованих смислів художнього твору, аналізуються способи перекладу художньої деталі на матеріалі оповідання Дж. Д. Селінджера «І ці вуста, і очі зелені...».
  • Ескіз
    Документ
    Інтерпретація та переклад інтертекстових мотивів циклу оповідань селінджера «nine stories» на матеріалі твору Дж. Д. Селінджера “FOR Esmé – with Love аnd Squalor”)
    (Видавець Лисенко В. Ф., 2015) Тарнавська, Марина Миколаївна
    (uk) Дана стаття висвітлює проблеми інтерпретації та перекладу циклу творів Дж.Д. Селінджера “Nine Stories”, зокрема, аналізує оповідання “For Esmé – with Love and Squalor”. Здійснюється трактування інтертекстуальних зв’язків підтекстів оповідань письменника, досліджуються міжтекстові психологічні та емоційні приховані мотиви, які дозволяють повніше зрозуміти задум автора, аналізується вплив давньосхідної поетики на підтекстовий стиль письма Селінджера. У статті зосереджено увагу на труднощах, що виникають під час перекладу підтексту та представлені шляхи їх розв’язання для досягнення максимальної адекватності передачі всіх смислів оповідання, а також циклу в цілому.