Кафедра перекладу, прикладної та загальної лінгвістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/8
Переглянути
372 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Гумор в англомовному анімаційному кінотексті та його переклад українською мовою(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Головенко, Крістіна Вікторівна; Шевченко, М. В.(ua) Стаття присвячена дослідженню гумору в англомовному комедійному анімаційному кінотексті та аналізу стратегій його перекладу українською мовою. Сучасна анімація є відображенням світових культурних універсалій. Анімаційний кінотекст нерідко насичений гумором, який слугує не лише засобом створення комічних ситуацій, а й інструментом глибшого розкриття характерів персонажів, підсилення драматургії та встановлення емоційного зв’язку з глядачем. Об’єктом даної розвідки є гумор в англомовному комедійному кінотексті. Предметом є статегії перекладу англомовного гумору українською мовою. Матеріал дослідження охоплює жарти американського анімаційного телевізійного серіалу «Таємниці Ґравіті Фолз» (англ. Gravity Falls) [1] та їх переклад, здійснений на замовлення українського телеканала «ПЛЮСПЛЮС» [2]. Аналіз одиниць гумору на матеріалі анімації «Таємниці Ґравіті Фолз» свідчить про те, що основним механізмом реалізації комічного ефекту є використання вербальних елементів. На фонетичному рівні цьому послуговують особливості мовлення героїв, недотримання орфоепічних норм, використання нелітературних варіантів мови; на морфологічному – широке використання засобів словотворення; на лексичному – вживання незвичних або несподіваних лексичних елементів, що створюють контраст або іронію в контексті, повтори, тропи; на рівні словосполучення – неправильне узгодження слів, перифраза, фразеологічні вирази; на рівні речення – алогізми, іронічні контрасти, занадто складна або проста структура речення; на рівні тексту – контекст, повтори, цитування, алюзії, змішання регістрів і стилів мовлення. Переклад гумору в аудіовізуальному контенті є складним завданням, оскільки комічний ефект часто втрачається через мовні та культурні розбіжності. Відсутність універсальних рішень змушує перекладачів підходити до кожного випадку індивідуально і застосовувати різні стратегії. Опущення використовується, коли жарт неможливо адекватно передати мовними засобами цільової мови або він не є критично важливим для відтворення. Збереження жарту передбачає дослівний або наближений переклад. Адаптація передбачає творче переосмислення гумористичної одиниці з урахуванням культурних особливостей цільової аудиторії. Вибір стратегії залежить від контексту, важливості гумористичного елемента та його функції в тексті. Попри неминучі втрати, переклад може збагатити цільовий текст, або повністю переосмислити зміст оригіналу. (en) The article is devoted to the study of humor in English-language comedy animated film text and the analysis of its translation strategies into Ukrainian. Modern animation is a reflection of world cultural universals. Animated film text is often saturated with humor which serves not only as a means of creating comic situations but also as a tool for disclosing characters, strengthening dramaturgy and establishing an emotional connection with the viewer. The object of this investigation is humor in English-language comedy film text. The subject is the translation strategies of English-language humor into Ukrainian. The research material covers humor from the American animated television series «Gravity Falls» [1] and their translation, made by the Ukrainian TV channel PLUSPLUS [2]. The analysis of humor in the animation «Gravity Falls» shows that the main mechanism for implementing the comic effect is the use of verbal elements. At the phonetic level, this is achieved by the peculiarities of the characters’ speech, non-compliance with orthoepic norms, and the use of non-literary language variants; at the morphological level – by the wide use of word-formation devices; at the lexical level – by the use of unusual or unexpected lexical elements that create contrast or irony in the context, repetitions, tropes; at the word combination level – by incorrect word agreement, periphrase, phraseological expressions; at the sentence level – by alogisms, ironic contrasts, too complex or simple sentence structure; at the text level – by context, repetitions, citations, allusions, and a mixture of registers and speech styles. Translating humor in audiovisual content is a challenging task, as the comic effect is often lost due to linguistic and cultural differences. The lack of universal solutions forces translators to approach each case individually and apply different strategies. Omission is used when humor cannot be adequately conveyed by means of the target language or it is not critically important for rendering. Humor preservation involves literary or approximate translation. Adaptation involves a creative rethinking of humor, taking into account the cultural characteristics of the target audience. The choice of the strategy depends on the context, the importance of the humorous element and its function in the text. Despite the inevitable losses, translation can enrich the target text, or completely rethink the content of the original.Документ Corpora-based analysis of specialised text for translation training : term and neologisms(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Tarnavska, Maryna; Тарнавська, Марина Миколаївна(en) Language corpora are one of the most effective tools of applied linguistics, which are actively used in various fields of human life. The automated selection, compilation and analysis of text corpora of virtually unlimited size open up new perspectives not only for linguistic research, but also for professionals who use such data to solve practical problems. Corpus-based methods have great potential for improving language teaching, including translation, as they allow for the accurate and targeted selection of specialised linguistic materials necessary for mastering the lexical minimum, peculiarities of usage and translation of key language units, as well as for identifying current language trends in a particular field. Among the tools for working with corpora, Sketch Engine stands out as one of the most powerful, as it does not only analyse existing corpora but also creates your own, including multilingual ones. This makes it possible to quickly and efficiently research professional texts, identify key terminology and common phrases, analyse translation strategies, and create training materials for future translators. The use of the CQL query language allows improving search accuracy and obtaining more relevant linguistic data. The given article, which is a part of a larger study, discusses such an important function of Sketch Engine for searching, analysing and selecting lexical material as term recognition and extraction using the built-in Sketch Engine Keywords tool. This tool not only allows to identify terms and term combinations in professional texts with high accuracy, but also to compare the frequency of use of such words and combinations in both the studied and the reference corpora, which significantly increases the efficiency of search in general and linguistic analysis of selected units in particular. Another aspect of this study is the methodology of corpus search for neologisms and rarely used words. The latter is a challenge for corpus-based text analysis, as there are no universal search formulas or even principles for finding such vocabulary, which, however, is an important component of professional texts. The study is based on a corpus of English-language legal texts related to the IT sector, including licence agreements and contracts. (ua) Мовні корпуси – один із найефективніших інструментів прикладної лінгвістики, що активно застосовуються в різних сферах діяльності. Автоматизований підбір, компіляція та аналіз текстових масивів практично необмеженого обсягу відкривають нові перспективи не лише для філологічних досліджень, а й для фахівців, які використовують такі данні для вирішення практичних завдань. Корпусні методи мають значний потенціал для вдосконалення викладання мов, зокрема перекладу, оскільки дозволяють точно та цілеспрямовано відбирати спеціалізовані лінгвістичні матеріали, необхідні для засвоєння лексичного мінімуму, особливостей вживання та перекладу ключових мовних одиниць, а також для виявлення актуальних лінгвістичних тенденцій у конкретній галузі. Серед інструментів для роботи з корпусами Sketch Engine виділяється як один із найпотужніших, оскільки забезпечує не лише аналіз існуючих корпусів, а й створення власних, у тому числі багатомовних. Це дає змогу швидко та ефективно досліджувати галузеві тексти, виявляти ключову термінологію, типові словосполучення, аналізувати перекладацькі стратегії та складати навчальні матеріали для майбутніх перекладачів. Використання мови запитів CQL дозволяє підвищити точність пошуку та отримувати більш релевантні лінгвістичні дані. У пропонованій статті, що є продовженням більш масштабного дослідження, розглядаються така важлива функція Sketch Engine для пошуку, аналізу та відбору лексичного матеріалу, як розпізнавання та екстракція термінів за допомогою вбудованого інструмента Sketch Engine Keywords. Цей інструмент не лише дозволяє з високою точністю ідентифікувати терміни та термінологічні сполучення у фахових текстах, а й порівнювати частотність вживання таких слів та сполучень у досліджуваному та референтному корпусах, що значно підвищує ефективність пошуку загалом та лінгвістичного аналізу відібраних одиниць зокрема. Іще одним аспектом даного дослідження є методика корпусного пошуку неологізмів та рідковживаних слів. Останній являє собою певний виклик для корпусного текстового аналізу, адже не існує універсальних пошукових формул або навіть принципів пошуку такої лексики, яка, однак, є важливою складовою фахових текстів. Дослідження виконано на основі створеного корпусу англомовних юридичних текстів, пов’язаних із IT-сферою, зокрема ліцензійних угод і договорів.Документ Управління якістю постредагування машинного перекладу у виробничому процесі локалізації(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бондаренко, О. С.; Негрієнко, М. С.(ua) Статтю присвячено аналізу перекладацьких помилок у професійному середовищі та трансформації методів їхнього оцінювання під впливом новітніх лінгвістичних сервісів, зокрема постредагування машинного перекладу (ПРМП). Предметом дослідження є метрики якості перекладу, що застосовуються в індустрії лінгвістичних послуг, зокрема LISA QA Model, яку розглянуто як одну з найуживаніших моделей на ринку лінгвістичних послуг. Автори детально аналізують структуру метрики LISA, що включає категорії, підкатегорії та рівні критичності помилок. На прикладі реального проєкту – локалізованого продукту Google Search Ads 360 – продемонстровано практичне застосування метрики та наведено приклади типових помилок у таких категоріях, як Точність, Мовна відповідність, Термінологія, Cтиль, Технічна помилка, Відповідність стандартам локалі, Відповідність вимогам до проєкту. У статті обґрунтовано необхідність системного впровадження метрик помилок для управління якістю на всіх етапах перекладацького процесу. Традиційні моделі, створені для оцінювання антропогенного перекладу, для ПРМП мають бути адаптовані. На основі проведеного аналізу встановлено, що більшість категорій метрики LISA залишаються релевантними для оцінювання якості ПРМП, однак ступінь їх застосовності істотно варіюється. Найвищу вірогідність виявлення помилок мають підкатегорії відповідності термінології, стилю, вимогам до проєкту та стандартам локалі. Це пов’язано з непередбачуваністю результатів роботи рушіїв машинного перекладу навіть за умов використання однакових промптів чи довідкових ресурсів. Також варто зауважити, що помилки типу Додавання / Випущення чи Неправильне значення залишаються актуальними через тенденцію рушіїв МП до генералізації або неповного передавання змісту. Водночас, деякі під-категорії (наприклад, Орфографія, Форматування, Відтворення посилок / тегів) мають низьку вірогідність застосування, оскільки сучасні МП-системи досить добре справляються з такими технічними аспектами. (en) The article is dedicated to the analysis of translation errors in a professional environment and the transformation of evaluation methods under the influence of modern linguistic services, particularly post-editing machine translation (PEMT). The focus of the study is on translation quality metrics used in the language services industry, particularly LISA QA Model, which is examined as one of the most widely used models on the market. The authors provide a detailed of the structure of the LISA metric, which includes categories, subcategories, and levels of error severity. Using the real-world project of the localized product Google Search Ads 360 as an example, the article demonstrates the practical application of the metric and presents examples of typical errors in categories such as Accuracy, Language, Terminology, Style, Functional, Regional Standards Compliance, and Project Requirements Compliance. The article substantiates the need for a systematic implementation of error metrics to manage quality at all stages of the translation process. Traditional models developed for the evaluation of human translation must be adapted for PEMT. Based on the analysis, it is established that most LISA metric categories remain relevant for evaluating PEMT quality, although their applicability varies significantly. The highest likelihood of error detection occurs in subcategories related to terminology, style, compliance with project requirements, and locale standards. This is due to the unpredictability of machine translation engine outputs, even when identical prompts or reference materials are used. It is also noted that error types such as Addition/Omission and Incorrect Meaning remain relevant due to the tendency of MT engines to generalize or incompletely render content. Meanwhile, some subcategories (e.g., Spelling, Formatting, Tags/Links) have a low likelihood of errors, as modern MT systems handle such technical aspects fairly well.Документ Інструменти з елементами штучного інтелекту в сучасному усному перекладі(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Стасюк, Богдан Вікторович(ua) Статтю присвячено новітньому, гібридному виду усного перекладу з використанням технічних засобів, а саме – машинного дублювання, яскравий випадок застосування якого був реалізований в резонансному інтерв’ю Президента України В. Зеленського, яке він дав відомому американському подкастеру Л. Фрідману в грудні 2024 р. У процесі створення інтерв’ю було залучено складний алгоритм забезпечення усного перекладу з низкою проміжних стадій, що стали неочевидними для глядачів і слухачів, зокрема – синтезом генерованих голосів на основі реальних із допомогою штучного інтелекту. Подальше поширення матеріалів цього інтерв’ю (різномовних, дубльованих штучним інтелектом відеозаписів із відповідним субтитруванням) справило неоднозначне враження навіть на професійну аудиторію, яка не змогла визначити механізму появи публічних матеріалів, навіть маючи професійну підготовку. Це відкриває небезпечні можливості для інформаційної, суспільно-політичної маніпуляції аудіовізуальною продукцією, що в повній мірі санкціоновано учасниками відповідних проєктів з обох сторін і, цілком очевидно, є наслідком недостатнього розуміння потенційних наслідків, що такі документальні інтерв’ю можуть нести для їх реципієнтів. Помилки машинного перекладу, обтяжені процесом створення різномовних стенограм та їх подальшого озвучення (дублювання) штучно згенерованими голосами, які не можливо відрізнити від реальних без спеціальної підготовки та устаткування, можуть бути зведеними в повсякденну практику створення інформаційних матеріалів новинного чи публіцистичного характеру. На відміну від протизаконного використання аналогічних за своєю ІТ-природою дипфейків, переклад і дублювання документальних інтерв’ю дозволено до публікації самими їх учасниками, що відкриває значні можливості для прихованого маніпулювання громадською думкою та публічною оцінкою таких матеріалів задля поширення шкідливих наративів в рамках дифамаційних та пропагандистських кампаній. (en) The paper has been devoted to the study of the newest, hybrid type of interpretation with the use of technical means, namely, machine dubbing, a striking case of which public could see in the resonant interview of the President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy given to the well-known American podcaster Lex Fridman in December 2024. A complex algorithm for providing interpretation was used in the process of the interviewing. It involved a number of intermediate stages that were not totally clear to its viewers and listeners, in particular, the production of generated voices which were trained and made on the basis of real ones. The subsequent dissemination of the interview materials (multilingual AI-dubbed videos with proper subtitling) made a mixed impression even on the professionally trained audience who was unable to establish the mechanism of how public materials were created. Such cases could potentially open some dangerous opportunities for the informational, social and political manipulation by means of audiovisual products. Moreover, such practice is fully authorised by the respective projects participants on both sides. It seems to be obviously a consequence of their lack of understanding how dangerous these documentary AI-enhanced interviews could be for the society. Machine translation errors, compounded by the process of creating multilingual transcripts and their subsequent dubbing (voiceover) with the help of artificially generated voices, cannot be distinguished from real ones without special training and equipment. It can be possibly reduced to the everyday practice of creating news or journalistic materials. Unlike illegal deepfakes, whose IT nature is the same, machine translations and AI dubbing of documentary interviews are allowed to be published by their participants, which opens significant opportunities for covert manipulation of public opinion and public assessment of such materials capable of spreading harmful narratives as part of defamation and propaganda campaigns.Документ English Pratice. Part I(2024) Лелека, Тетяна Олександрівна(ua) Мета навчально-методичного посібника − забезпечити практичне оволодіння студентами мовленнєвими моделями, необхідними для вільного спілкування англійською мовою за фахом. Матеріали посібника сприятимуть розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності, де особливу увагу приділено розвитку перекладацьких умінь. Методичний посібник призначений для студентів факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій спеціальності «Переклад».Документ Vocabulary booster І(2025) Лелека, Тетяна Олександрівна(ua) Мета навчально-методичного посібника − забезпечити практичне оволодіння студентами лексичного матеріалу для вільного спілкування англійською мовою за фахом. Матеріали посібника сприятимуть розвитку лексичних навичок, а також перекладацьких умінь. Методичний посібник призначений для студентів першого курсу факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій спеціальності «Переклад».Документ Vocabulary booster ІI(2025) Лелека, Тетяна Олександрівна(ua) Мета навчально-методичного посібника − забезпечити практичне оволодіння студентами лексичного матеріалу для вільного спілкування англійською мовою за фахом. Матеріали посібника сприятимуть розвитку лексичних навичок, а також перекладацьких умінь. Методичний посібник призначений для студентів другого курсу факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій спеціальності «Переклад».Документ Штучний інтелект та онлайн-платформи : доцільність та способи використання у викладанні англійської мови(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Габелко, Олена Миколаївна; Габелко, Вероніка(ua) Науково-технічна революція відкрила для суспільства двері у світ передових технологій, які, наразі, використовуються повсякденно. Юристи, лікарі, вчителі вже давно застосовують технологізовані апарати та програми, покликані полегшити робочий процес та, що більш важливо, оперувати знаннями з усього світу. З активним розвитком цифрових технологій людина зіштовхується щодня, але особливу увагу заслуговує освітній простір. Звісно ж, вчитель англійської мови не може стояти осторонь цифровізації, оскільки вона є ланцюгом, який поєднує освітян з цікавим вивченням іноземної мови. Вчителі, які активно впроваджують онлайн-платформи під час уроків з англійської мови не лише покращують володіння мовою учнів, а й створюють умови для міжкультурної комунікації та глобальної освітньої взаємодії. Наразі цифрові застосунки можуть стати корисними для покращення граматичних навичок, лексики, читання, говоріння та інших компонентів. Актуальність нашої теми обумовлена нагальною потребою у вдосконаленні методів навчання, що включають застосування комп’ютерних програм, онлайн платформ, ігрових елементів та адаптивних систем, які базуються на штучному інтелекті, та відсутністю комплексного аналізу використання таких інструментів для підвищення мотивації учнів, забезпечення індивідуалізації навчання та кращого засвоєння мовного матеріалу. Ця стаття присвячена аналізу зарубіжного досвіду у використанні інформаційних технологій під час занять з виокремленням корисного досвіду для України та шляхів впровадження в національну освіту; здійсненню класифікації онлайн-платформ, які можна інтегрувати вчителю англійської мови у навчальний процес з урахуванням комунікативного, індивідуального та інтерактивного підходів. Встановлено, що застосування онлайн-завдань (матеріалів) є обов’язковим інструментом сучасного вчителя в умовах масової цифровізації. Використання педагогом інтерактивних платформ під час уроків надає змогу повною мірою зануритися у вивчення іноземної мови. (en) The scientific and technological revolution has given the opportunity for society to open the world of advanced technologies, which are currently used daily. Lawyers, doctors, and teachers have long been using technological devices and programs designed to facilitate the work process and, more importantly, to operate with knowledge from all over the world. A person encounters the active development of digital technologies every day, but the educational space deserves special attention. Definitely, an English teacher cannot stand aside from digitalization, since it is a chain that connects educators with the interesting study of a foreign language. Teachers who actively implement online platforms during English lessons not only improve students' language skills, but also create conditions for intercultural communication and global educational interaction. Currently, digital applications can be useful for improving grammar skills, vocabulary, reading, speaking, and other components. The relevance of our topic is due to the urgent need to improve teaching methods, which include the use of computer programs, online platforms, game elements and adaptive systems based on artificial intelligence, and the lack of a comprehensive analysis of the use of such tools to increase student motivation, ensure individualization of learning and better assimilation of language material. This article is devoted to the feasibility of using electronic applications when teaching English, as well as ways of using them. The article is devoted to the analysis of international experience in the use of information technologies during lessons, with a focus on identifying best practices applicable to Ukraine and ways of implementing them in the national education system. The article also provides a classification of online platforms that English language teachers can integrate into the educational process, taking into account communicative, individualized, and interactive approaches. It has been established that the use of online assignments (materials) is an essential tool for a modern teacher in the context of mass digitalization. The use of interactive platforms by educators during lessons allows for a more immersive experience in foreign language learning.Документ Compilation of a core vocabulary for specialised professional texts using the Sketch Engine software functionalities(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Tarnavska, Maria Mykolayivna; Тарнавська, Марія Миколаївна(en) One of the most powerful tools of applied linguistics is corpora, which are created and used in various fields of human activity. Automation of the process of selecting, compiling and analysing text corpora of virtually unlimited size provides new opportunities not only for researchers in the realm of philology, but also for experts who use the data as the basis for successful completion of practical tasks. Thus, corpus-based research has great potential for improving the effectiveness of language teaching, and translation in particular, as it allows for a more accurate and efficient selection of linguistic material in a particular highly specialised field, which is necessary for the future translators to successfully master the lexical minimum of professional texts, learn the peculiarities of functioning and translation of such commonly used units, and analyse existing and new linguistic trends in a particular field. Sketch Engine, which is one of the most famous and renowned software products for compiling and managing corpora, is the best suited to the tasks that arise when working with professional texts for translation training, as it allows not only analysing the corpora available on the platform, but also creating your own, including multilingual ones, for the purpose of quick and qualitative analysis of industry-specific texts, selection of active vocabulary and significant terminology and typical collocations, analysis of translation peculiarities and difficulties in rendering certain units, creation of glossaries and exercises to develop and improve the translation skills of future translators. A thorough analysis of all the functions of the Sketch Engine corpus manager can significantly increase the efficiency of methodological work with professional texts, and the possibility to create search queries in CQL can improve the accuracy of the linguistic results obtained. The proposed study describes the main capacities and methods of searching, analysing and selecting typical lexical material from professional texts based on the example of a corpus of English-language texts of legal support for IT products, namely the texts of licence agreements and contracts. (ua) Одним з найпотужніших інструментів прикладної лінгвістики є корпуси, що створюються та використовуються у різних галузях людської діяльності. Автоматизація процесу підбору, укладання та аналізу текстових масивів практично необмеженого обсягу надає нові можливості не лише дослідникам-філологам, а й фахівцям, для яких такі данні є основою успішного виконання практичних завдань. Так, корпусні дослідження мають великий потенціал для підвищення ефективності навчання мовам, і зокрема перекладу, оскільки дозволяють більш точно та ефективно добирати лінгвістичний матеріал певної вузькоспеціалізованої галузі, необхідний для успішного опанування майбутніми перекладачами лексичного мінімуму фахових текстів, засвоєння особливостей функціонування та перекладу таких найуживаніших одиниць, а також аналізу існуючих та нових лінгвістичних тенденцій певної сфери. Sketch Engine, що є одним з найвідоміших та найкращих програмних продуктів для укладання та роботи з корпусами, якнайкраще відповідає завданням, які постають під час роботи з фаховими текстами для навчання перекладу, оскільки дозволяє не лише аналізувати наявні на платформі корпуси, а і створювати власні, у тому числі і багатомовні, з метою швидкого та якісного аналізу галузевих текстів, відбору активної лексики та значущої термінології та типових колокацій, аналізу перекладацьких особливостей та труднощів передачі певних одиниць, створенню глосаріїв та вправ для відпрацювання та удосконалення навичок перекладу фахових текстів студентів-майбутніх перекладачів. Ретельний аналіз усіх функцій корпусного менеджера Sketch Engine дозволяє суттєво підвищити ефективність методологічної роботи з фаховими текстами, а можливості створення пошукових запитів мовою CQL – підвищити точність отриманих лінгвістичних результатів. Пропоноване дослідження описує основні можливості та методи відшукання, аналізу та відбору типового лексичного матеріалу з фахових текстів на прикладі корпусу англомовних текстів юридичного супроводу IT продуктів, а саме текстів ліцензійних угод та договорів.Документ Корпусні та ШІ-технології управління термінологією в локалізаційних проєктах(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бондаренко, Олександр Сергійович; Бондаренко, Катерина Леонідівна(ua) Статтю присвячено особливостям управління термінологією в локалізаційних проєктах, зокрема, процесу видобування термінів із фахових текстів за допомогою корпусних технологій та технологій, що передбачають використання ШІ. Враховуючи складність і багатошаровість процесу локалізації, ефективність управління термінологією, починаючи з етапу її видобування, безпосередньо впливає на якість надання локалізаційної послуги. Розглянуто стратегії і тактики видобування термінів, які застосовуються на ринку лінгвістичних послуг. Уточнено термін «видобування термінів», з’ясовано принципи, які використовуються в сучасних інструментах. Проведено експериментальне дослідження видобування термінів інструментами SketchEngine, OpenAir (Plus) та Fodina TermCatch. Визначення ефективності видобування передбачало створення корпусу фахових текстів галузі автоматизованого програмного забезпечення загальним обсягом 29374 слів (36912 токенів). Результат видобування оцінювався за критеріями відповідності вимогам до термінів та терміносполук (стійкість, точність, нероздільність, дефінітивність). За допомогою інструмента SketchEngine було видобуто 400 пропозицій, з яких лише 25% можуть уважатися терміносполуками. Використання продукту OpenAir (Plus) на основі ШІ надало 81 пропозицію, з яких відповідними вимогам виявились 38%. Инструментом Fodina TermCatch tool було видобуто 1460 пропозицій, з яких лише 15.93% виявились відповідними. Виявлена варіативність видобутої термінології може бути корисною задля покращення якості вихідного фахового тексту. Результати статистичного видобування демонструють більшу точність, однак залишають поза увагою нечастотні терміни. Технології ШІ надають більшу кількість кандидатів у терміни, однак потребують фільтрування нерелевантних результатів. Дослідження доводить ефективність гібридного використання корпусних інструментів на основі статистичних принципів та тих, що використовують ШІ. Автоматизація процесу управління термніологією – важливий крок із оптимізації менеджменту локалізаційних проєктів. (en) The article explores terminology management for localization projects, with a special focus on extraction technologies, emphasizing corpus-based and AI-driven approaches. Given the complexity of localization, the automation of terminology management plays a crucial role in ensuring high-quality linguistic services. The study examines various terminology extraction strategies applied in Ukraine's language services market. The research objectives include defining the concept of «terminology extraction» systematizing principles of automated extraction tools, and conducting an experimental extraction process using SketchEngine, OpenAir (Plus), Fodina TermCatch. To assess the effectiveness of these tools, the authors built a specialized corpus, comprising 29,374 words and 36,912 tokens. The extracted terminology was analyzed based on key criteria: stability, precision, indivisibility, and definitional clarity. SketchEngine tool employs statistical keyword analysis, extracting 400 term candidates. However, only 25% (123) were deemed valid terminological units due to issues with phrase segmentation. Utilizing AI-driven models, OpenAir (Plus) tool extracted 81 term candidates, with 38% (31 terms) meeting the established criteria. However, it tended to overgenerate paraphrased variants. Fodina TermCatch tool extracted 1,460 candidates, but only 15.93% (233 terms) were valid. It identified redundant terms variations, which could be useful for refining source content. The study underscores the hybrid nature of terminology extraction today, combining statistical, AI-based, and hybrid approaches. While statistical methods provide greater precision, they may miss rare terms, whereas AI-driven tools offer high recall but require filtering. In conclusion, automated terminology extraction enhances efficiency in localization. However, manual validation remains essential for ensuring accuracy. The research confirms that combining multiple extraction tools yields the best results, making terminology extraction – an essential part of terminology management – a crucial step in localization project management.