Порівняльна характеристика реформ в Австрійській та Російській імперіях другої половини XVIII ст.

Abstract

(ua) Стаття розглядає процес реформ у двох імперіях – Австрійській та Російській, які проводили Марія Терезія та Йосиф ІІ в габсбурзьких територіях і Катерина ІІ в російських землях, котрі в історіографії отримали назву політики «освіченого абсолютизму». Зазначаються ключові риси цієї політики, такі як використання ідей раціоналізму та освіти як ідеологічної бази, активна законодавча та законотворча діяльність, спрощення системи управління, створення дієвого бюрократичного апарату, протегування торгівлі та підприємництву, поліпшення життєвого рівня населення, реформування правової системи, удосконалення системи освіти, широка благодійницька діяльність тощо. У дослідженні з’ясовуються спільні ознаки модернізаційних перетворень, а також зазначаються відмінності в реалізації реформ у Габсбурзькій та Російській імперіях у другій половині XVIII ст. Наприклад, різниця була в характері централізації. Російська імперія, розвиваючись як унітарна держава, ставила за мету підвищення ефективності наявного державного апарату, тоді як Габсбурзька імперія почала централізаційні заходи лише із середини XVIII ст. Відрізнялася соціальна база реформ – Катерина ІІ намагалася зберегти станові привілеї для дворянства, а Йосиф II діяв в інтересах «загального блага», не надаючи переваги жодному зі станів. Австрійська бюрократія у порівнянні з російською була ефективнішою, завдяки залученню різних верств суспільства на державну службу. Стаття розглядає спроби володарів обох імперій врегулювати важливі питання взаємин між землевласниками й селянами. Щодо Йосифа ІІ, його закон від 1781 року скасував кріпосне право, надав селянам право виходу з громади й села, вільного вибору професії, одруження без згоди панів, звертання зі скаргами до суду, навчання ремеслу, була замінена панщина грошовою платою тощо. Катерина ІІ продовжувала політику кріпосної залежності селян, включно з тілесними покараннями. Робиться спроба розкрити подібності та відмінності між імперіями в їхніх соціальних, освітніх, культурних аспектах. Наприклад, монархи прагнули створити систему освіти, що формувала грамотних підданих. Подібні цінності й погляди мали австрійські та російські імперські еліти, які виростали зі схожого соціального та культурного середовища, проводили однотипний спосіб життя. У статті зазначається, що Російська імперія та Габсбурзька монархія мала спільні риси: обидві імперії були великі за територією, континентальні, мілітарні, бюрократичні, поліетнічні, багатоконфесійні, прагнули мати статус великої європейської держави, намагалися наздогнати своїх суперників та вести війни для досягнення зовнішньополітичної переваги. (en) The article examines the process of reforms in two empires – Austrian and Russian, which were carried out by Maria Theresa and Joseph II in the Habsburg territories and Catherine II in the Russian lands, which in historiography received the name of the policy of «enlightened absolutism». The key features of this policy are noted, such as the use of ideas of rationalism and education as an ideological basis, active legislative and law-making activity, simplification of the management system, creation of an effective bureaucratic apparatus, protection of trade and entrepreneurship through the policy of mercantilism, physiocracy, improvement of the standard of living of the population, reform of the legal system towards humanization, improvement of the education system, broad charitable activities, etc. The study identifies common signs of modernization transformations, and also notes differences in the implementation of reforms in the Habsburg and Russian empires in the second half of the 18th century. For example, the difference was in the nature of centralization. The Russian Empire, developing as a unitary state, aimed to increase the efficiency of the existing state apparatus, while the Habsburg Empire began centralization measures only from the middle of the 18th century, and it had a significant variety of provinces, which complicated the process of modernization. The social basis of the reforms differed – Catherine II tried to preserve class privileges for the nobility, while Joseph II acted in the interests of the «common good», not favoring any of the classes. In general, the Austrian bureaucracy compared to the Russian one was more efficient, thanks to the involvement of various layers of society in public service. Particular attention is paid to religious policy in the empires, where attempts to fully subjugate the church to the state, secularization of church lands, and limitation of its influence on state policy are described. The article examines the attempts of the rulers of both empires to settle important issues of relations between landowners and peasants. As for Joseph II, his law of 1781 abolished serfdom, gave peasants the right to leave the community and the village, freely choose a profession, marry without the consent of the lords, file complaints in court, learn a trade, replaced the lordship with a monetary payment, etc. Catherine II continued the policy of serfdom for peasants, including corporal punishment and special trials for peasants. The article reveals the similarities and differences between the empires in their social, educational, and cultural aspects. For example, the monarchs sought to create an education system that formed literate subjects, to transform the population into useful members of society through reforming the legal system in the direction of humanization. Similar values and views were shared by the Austrian and Russian imperial elites, who grew up from a similar social and cultural environment, led a similar lifestyle, such as shared reading, clothing, communication in French, etc. The article notes that the Russian Empire and the Habsburg Monarchy had common features: both empires were large in territory, continental, military, bureaucratic, multi-ethnic, multi-confessional, aspired to the status of a great European power, tried to catch up with their rivals and wage wars to achieve foreign political superiority.