Факультет математики, природничих наук та технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/58
Переглянути
Документ Вплив гіпотермії на вміст супероксидного аніон-радикалу та тбк-активних продуктів в запасаючій паренхімі їстівних частин рослин(2021) Аркушина, Ганна Феліксівна; Гнатюк, Віталій Васильович; Скорик, Олена Денисівна; Bobrova, M.; Arkushyna, Hanna; Vorona, S.(ua) Вплив стресорів різної природи змінює показники стану прооксидантно-антиоксидантної системи. Першою та найбільш агресивною активною формою Оксигену є супероксиданіон радикал, вторинним продуктом вільнорадикального перекисного окиснення (ВРПО) ліпідів є малоновий діальдегід (МДА). Гіпотермія – обов’язкове явище для рослин помірних широт зростання, та необхідний фактор продовження терміну зберігання їстівних частин рослин. Мета дослідження: виявити зміни значення прооксидантної активності в тканинах їстівних частин сільськогосподарських рослин під впливом зміни температурного режиму. Кількісне визначення прооксидантів та продуктів ВРПО здійснювали у зразках тканин їстівних частин таких рослин: Allium cepa L. Allium sativum L., Beta vulgaris L., Capsicum annuum L., Cucumis sativus L., Cucurbita pepo L., Daucus sativus (Hoffm.) Roehl., Lycopersicon esculentum Mill.s.l., Solanum melongena L. Solanum tuberosum L. Рівень генерації супероксиду здійснювали за спектрофотометричниим НСТ-тестом, рівень МДА визначали реакцією з ТБК. У результаті проведених досліджень виявлено, що середнє значення підвищення генерації супероксиду при охолодженні складає 30,75%, при заморожуванні – 49,35%, однак різниця в середньому значенні Δ МДА при різних видах гіпотермії практично відсутня (зростання складає 22,12% при охолодженні та 23,73% при заморожуванні), що може бути наслідком дії потужної системи антиоксидантного захисту тканин. Найбільш стійкими в плані зміни прооксидантно-антиоксидантної системи до гіпотермії є Solanum tuberosum L., Allium sativum L., Beta vulgaris L.; найменш стійкими - Capsicum annuum L. та Lycopersicon esculentum Mill.s.l. Генеративні органи рослин є найменш стійкими до дії гіпотермії ніж вегетативні. Заморожування дозволяє зберігати рослинну продукцію протягом більш тривалого часу ніж охолодження, однак, охолоджені овочі зберігають менше прооксидантів та продуктів ВРПО в тканинах. (en) The influence of stressors of different nature changes the state of the prooxidant and antioxidant system. The first and most aggressive active form of Oxygen is the superoxidation radical, the secondary product of free radical lipid peroxidation is malonic dialdehyde (MDA). Hypothermia is a necessary phenomenon for plants of temperate latitudes, and a necessary factor in extending the shelf life of edible vegetative parts of plants. The purpose of the study: to identify changes in the value of prooxidant activity in the tissues of edible parts of agricultural plants under the influence of changes in temperature. Quantitative determination of prooxidants and products of free radical peroxidation was investigated on tissue samples of edible parts of the following plants: Allium cepa L. Allium sativum L., Beta vulgaris L., Capsicum annuum L., Cucumis sativus L., Cucurbita pepo L., Daucus sativus (Hoffm.) Roehl., Lycopersicon esculentum Mill.s.l., Solanum melongena L. Solanum tuberosum L. The level of superoxide generation was carried out by spectrophotometric HCT test, the level of MDA was determined by reaction with TBA. As a result of the research it was found that the average value of increasing the generation of superoxide during cooling is 30.75%, during freezing - 49.35%, but the difference in the average value of ΔMDA in different types of hypothermia is almost absent (growth is 22.12% during cooling and 23.73% during freezing), which may be due to a powerful system of antioxidant tissue protection. Solanum tuberosum L., Allium sativum L., Beta vulgaris L. are the most resistant, in terms of changes in the prooxidant and antioxidant system to hypothermia; Capsicum annuum L. and Lycopersicon esculentum Mill.s.l. are the least resistant. The generative organs of plants are the least resistant to hypothermia than the vegetative ones. Freezing allows storing plant products for a longer time than refrigeration, however, chilled vegetables retain less prooxidants and products of free radical peroxidation in the tissues.Документ Методичні аспекти використання біорізноманіття Кіровоградщини в процесі підготовки вчителів природничих дисциплін(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Найдьонова, Галина Георгіївна; Найдёнова, Галина Георгиевна; Naidonova, Halyna Heorhiivna; Аркушина, Ганна Феліксівна; Аркушина, Анна Феликсовна; Arkushyna, Hanna(uk) У статті розглядається питання суті змісту готовності до краєзнавчої роботи студентів майбутніх вчителів. Зазначено умови фахової підготовки студентів в природних та лабораторних умовах з метою вдосконалення їх краєзнавчих та екологічних знань, природоохоронних умінь, ціннісної орієнтації щодо збереження природи, та загального підвищення рівня професійної компетентності.Документ Методичні аспекти використання біорізноманіття Кіровоградщини в процесі підготовки вчителів природничих дисциплін(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Найдьонова, Галина Георгіївна; Найдёнова, Галина Георгиевна; Naidonova, Halyna Heorhiivna; Аркушина, Ганна Феліксівна; Аркушина, Анна Феликсовна; Arkushyna, Hanna(uk) У статті розглядається питання суті змісту готовності до краєзнавчої роботи студентів майбутніх вчителів. Зазначено умови фахової підготовки студентів в природних та лабораторних умовах з метою вдосконалення їх краєзнавчих та екологічних знань, природоохоронних умінь, ціннісної орієнтації щодо збереження природи, та загального підвищення рівня професійної компетентності.Документ Співпраця з науковими лабораторіями країн ЄС як засіб розвитку дослідницьких навичок у біологічній освіті України(2024) Аркушина, Ганна Феліксівна; Колодій, Валентина Анатоліївна; Мегем, Олеся Миколаївна; Arkushyna, Hanna; Kolodii, Valentyna Anatoliivna; Mehem, Olesya Mykolaivna(ua) В статті проаналізовано сучасну біологічну освіту в Україні, яка стоїть перед викликами, пов’язаними з необхідністю адаптації до швидкого розвитку біологічних наук та впровадження нових технологій. Розглянуто різновиди професійної підготовки (зокрема – в біологічній царині), з акцентом на активному розвитку дослідницької діяльності серед здобувачів вищої освіти. Одним із ключових аспектів, який виокремлено авторами, є формування дослідницької компетентності, що визначається як базова складова підготовки майбутнього вчителя біології. Висвітлено етапність формування останньої у контексті її структури як пріоритетного завдання фахової підготовки. Вищезазначений підхід передбачає проєктування дослідницької діяльності як ефективного інструменту в навчальному процесі. Проаналізовано актуальні виклики сучасного освітнього процесу в біологічній царині в умовах війни в Україні. Автори підкреслюють, що додатково до теоретичних знань, необхідних для здобуття вищої біологічної освіти, студенти ЗВО мають набути низку практичних навичок, які дозволять їм актуалізувати ці знання у процесі роботи. Вищезазначене застосування студентами набутих знань ґрунтується на актуалізації сучасних технологій (аналізу, синтезу та переробки даних, їх унаочненні та використанні інноваційних методів викладання біології). Охарактеризовано перспективи для біологічної освіти в контексті сучасних викликів та можливостей, які може принести розвиток біотехно-логічного сектору та біоекономіки в Україні. Зазначено великий потенціал для залучення молодих вчених та підтримки стартапів у цій сфері. Досліджено співпрацю з науковими лабораторіями країн Європейського Союзу як ключовий чинник покращення вищої біологічної освіти в Україні. Авторкою акцентовано увагу на важливості такої співпраці у формуванні дослідницьких навичок, розширенні знань студентів та підвищенні наукової продуктивності. (en) The article analyzes the current biological education in Ukraine, which faces challenges related to the need to adapt to the rapid development of biological sciences and the introduction of new technologies. The author considers the types of professional training (in particular, in the biological field), with an emphasis on the active development of research activities among higher education students. One of the key aspects highlighted by the author is the formation of research competence, which is defined as a basic component of the training of a future biology teacher. The stages of the latter's formation in the context of its structure as a priority task of professional training are highlighted. The above approach involves designing research activities as an effective tool in the educational process. The article analyzes the current challenges of the modern educational process in the biological field in the context of the war in Ukraine. The author emphasizes that in addition to the theoretical knowledge necessary for obtaining higher biological education, university students must acquire a number of practical skills that will allow them to update this knowledge in the course of their work. The abovementioned application of the acquired knowledge by students is based on the actualization of modern technologies (analysis, synthesis and processing of data, their visualization and the use of innovative methods of teaching biology). The prospects for biological education in the context of current challenges and opportunities that the development of the biotechnology sector and the bioeconomy in Ukraine may bring are characterized. The great potential for attracting young scientists and supporting startups in this area is noted. Cooperation with scientific laboratories of the European Union countries as a key factor in improving higher biological education in Ukraine is investigated. The author emphasizes the importance of such cooperation in developing research skills, expanding students' knowledge and increasing scientific productivity.Документ Традиційні та новітні форми організації лабораторних занять в процесі підготовки вчителів природничих дисциплін(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Найдьонова, Галина Георгіївна; Аркушина, Ганна Феліксівна; Найдёнова, Галина Георгиевна; Аркушина, Анна Феликсовна; Naidonova, Halyna; Arkushyna, Hanna(ua) У пропонованій статті розкрито важливість та необхідність належної організації лабораторних та практичних робіт із біологічних та природничих дисциплін під час професійної підготовки майбутніх учителів. Наведено характеристику лабораторних та практичних робіт, є опис методів роботи під час виконання вищезазначених робіт. Розкрито вплив практичних та лабораторних робіт на особистісні орієнтації студентів. Зазначено переваги застосування новітніх технологій та сучасного обладнання в процесі проведення занять практичного спрямування з біологічних та природничих дисциплін.