Кафедра дошкільної та початкової освіти

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/53

Переглянути

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 10 з 24
  • Ескіз
    Документ
    Творча спадщина В. О. Сухомлинського у контексті викликів воєнного часу
    (РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Савченко, Наталія Сергіївна; Галета, Ярослав Володимирович; Рацул, Анатолій Борисович; Рацул, Олександр Борисович; Філоненко, Оксана Володимирівна; Завітренко, Долорес Жораївна; Дубінка, Микола Михайлович
  • Ескіз
    Документ
    Організаційно-методичні засади підготовки фахівців до викладацької діяльності в умовах магістратури
    (2021) Савченко, Наталія Сергіївна; Savchenko, Nataliіa Sergііvna
    (ua) У статті з’ясовуються організаційно-методичні засади професійної підготовки майбутніх викладачів вузів, подано аналіз змісту магістерських програм підготовки майбутніх викладачів вищої школи спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» («Педагогіка вищої школи»). Відзначено, що здатність до самоорганізації є основою успішної професійної діяльності майбутнього викладача та зазначено навчальні дисципліни програм підготовки вітчизняних закладів вищої освіти, вивчення яких сприяє формуванню компетентності самоорганізації.
  • Ескіз
    Документ
    Освітній зв'язок «Вчитель ‒ учень» у рефлексіях науковців минулого ( ІІ половина ХІХ – початок ХХ ст.)
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Савченко, Наталія Сергіївна; Savchenko, Natalia Sergeevna
    (ua) У статті аналізуються особливості функціонування системи «Учитель – Учень» в автобіографіях науковців, написаних у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Зокрема, визначається популярність образів «Я-Учень», «Учень», «Я-Вчитель», «Вчитель», що дозволяє зробити висновки про усвідомлення авторами автобіографій механізмів побудови університетської кар’єри та особливостей наукової творчості дослідника. Визначено, що для науковців-авторів автобіографій найважливішою складовою системи «Учитель – Учень» був образ «Я-Учня». Змальовуючи освіту як автобіографічний факт, мемуаристи основну увагу зосереджували на моменті власного учнівства, яке, на їхню думку, багато в чому було результатом самоосвіти та підтримувалося вірою у власне призначення. «Учитель» виступав у ролі каталізатора, надаючи певного напрямку процесу здобуття «майстерності». Перехід у статус «Майстра» інколи супроводжувався розривом із особою, яка претендувала на роль «Учителя», зокрема, у випадку, коли наставник не міг забезпечити входження учня до університетського середовища через невідповідні моральні або професійні якості. У такому випадку постать учителя заступав «патрон», який фактично легітимізував зміну статусу, засвідчував рівень «майстерності». На цьому етапі «майстерність» підтверджувалася науковими досягненнями та визнанням з боку авторитетних осіб. Постать «Учня» залишилась поза межами автобіографічних текстів, що, скоріш за все, можна пояснити різними причинами: з одного боку тим, що процес формування науковихшкіл тільки розпочинався, і цей феномен не був осмислений мемуаристами; з іншого – історією написання автобіографічних текстів, більшість з яких не були закінчені через різні обставини. До того ж можназробити припущення, що особливості бачення системи «Учитель – Учень» у зазначених автобіографічних текстах зумовлені специфікою наукової творчості, що подібно до творчості літературної, є, передусім, результатом індивідуальної роботи.
  • Ескіз
    Документ
    Духовно-моральне виховання у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Савченко, Наталія Сергіївна; Савченко, Наталия Сергеевна; Savchenko, Nataliia Serhiivna; Котелянець, Наталка Валеріївна; Котелянец, Наталка Валерьевна; Kotelianets, Natalka Valeriivna
    (uk) У статті аналізуються педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського щодо змісту основних категорій духовно-морального виховання та шляхів їх формування у процесі гармонійного розвитку та виховання особистості дитини в контексті гуманістичної педагогіки, ґрунтуючись на пріоритеті загальнолюдських цінностей, любові до дитини, повазі до її внутрішнього, духовного світу. (ru) В статье анализируются педагогические идеи В. А. Сухомлинского по содержанию основных категорий духовно-морального воспитания и путей их формирования в процессе гармоничного развития и воспитания личности ребенка в контексте гуманистической педагогики, основываясь на приоритете общечеловеческих ценностей, любви к ребенку, уважении к ее внутреннему, духовному миру.
  • Ескіз
    Документ
    Тенденції компетентнісно орієнтованої професійної підготовки майбутніх фахівців в університетах України
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Савченко, Наталія Сергіївна; Savchenko, Natalia Sergeevna
    (ua) У статті проаналізовано сучасні проблеми освітньої політики в цілому та окреслено стратегії підготовки майбутніх фахівців й тенденції компетентнісно орієнтованої професійної підготовки майбутніх фахівців в університетах України як її компонента. Акцентовано, що компетентнісний підхід є головним напрямом оновлення професійної освіти в сучасному світі, який забезпечує діяльнісну позицію в освітньому процесі, що сприяє становленню досвіду цілісного системного бачення професійної діяльності, системних дій у ній, вирішення нових проблем і завдань.
  • Ескіз
    Документ
    Система забезпечення якості університетської освіти в Австрії
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Савченко, Наталія Сергіївна; Савченко, Наталия Сергеевна; Savchenko, Nataliia Serhiyivna
    (uk) У статті проаналізовано проблему забезпечення якості вищої освіти, що на початку ХХІ століття актуалізувалася у розвинутих країнах світу. В її основу покладено розуміння вищої освіти як основного ресурсу підготовки висококваліфікованих спеціалістів, підвищення продуктивності праці та рівня конкуренції на міжнародному ринку праці. Ряд розвинутих європейських країн володіє відповідним досвідом у вирішенні проблеми забезпечення якості вищої освіти. Зокрема, Австрія є одним із лідерів європейського простору вищої освіти, в якій найнижчий рівень безробіття серед європейської молоді, а вища освіта займає стабільно високий рейтинг у Європі. Тут акцентуються питання високої професійної компетентності та креативності фахівця, його духовного, соціального, інтеркультурного розвитку.
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення якості та доступності позашкільної освіти як показників ефективності освітньої системи
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Савченко, Наталія Сергіївна; Савченко, Наталия Сергеевна; Savchenko, Nataliia Serhiyivna
    (ua) У статті проаналізовано проблему переходу в якісно новий стан позашкільної освіти як невід'ємної ланки всієї системи освіти у процесі реформування освіти в Україні. Актуалізовано потребу визначити роль і місце позашкілля, що має величезний виховний потенціал, в системній архітектурі освіти. Розглянуто позашкілля як навчальні заклади, які покладають на себе завдання щодо створення умов для соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності та громадянського становлення дітей та молоді, а також організації їхнього змістовного дозвілля.
  • Ескіз
    Документ
    Початок створення системи позашкільної освіти в Україні (Х ст. – початок ХХ ст.)
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Савченко, Наталія Сергіївна; Савченко, Наталия Сергеевна; Savchenko, Nataliia Serhiyivna
    (uk) У статті автор торкається проблеми періодизації історико-педагогічного процесу в Україні у період Х ст. – початок ХХ ст., а саме, створення системи позашкільної освіти в Україні. Проаналізовано напрацювання науковців щодо вивчення порушеної проблематики. На основі систематизації та узагальнення розвитку позашкільної освіти виділено послідовні етапи початку створення системи позашкільної освіти в Україні: І етап – до Х ст., який характеризується створенням передумов виникнення позашкільної освіти, а також спрямуванням її змісту на оволодіння елементарними трудовими вміннями і навичками; ІІ етап – Х–ХV ст.ст., де активізація освітньої діяльності призвела до розвитку шкільництва, позашкілля, появи перших методичних настанов, а також відкриття іноземних закладів, ознайомлення з іншими культурами; ІІІ етап – ХVI – початок ХХ ст., що полягав у подальшому розвитку позашкільної освіти, розширенні її змісту на засадах народних традицій, народної та козацької педагогіки, урізноманітненні форм організації в позашкільних та інших навчальних закладах.
  • Ескіз
    Документ
    Історичні та соціально-економічні умови розвитку технічної освіти в англії кінця ХІХ – початку ХХ століть
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Євтух, Микола Борисович; Евтух, Николай Борисович; Yevtuh, Mykola Borysovych; Савченко, Наталія Сергіївна; Савченко, Наталья Сергеевна; Savchenko, Nataliia Serhiivna
    (uk) У статті висвітлено історичні та соціально-економічні умови виникнення та розвитку технічної освіти в Англії в 1870‒1914 рр. Актуальність цього питання обумовлена тим, що в умовах інтеграційних процесів, що відбуваються сьогодні в світі, перед системою професійно-технічної освіти України постають нові завдання, шляхи розв’язання яких можливі за умови достатнього знання систем освіти різних зарубіжних країн. У процесі цих трансформацій є доцільним звертатися до історичного досвіду провідних розвинутих країн світу та вивчати витоки, підґрунтя формування та розвитку технічної освіти з метою виявлення можливостей їх урахування у виробленні оптимальних та перспективних шляхів подальшого розвитку технічної освіти в Україні. В цьому аспекті є досить корисним досвід Великої Британії, яка на сучасному етапі є однією з найбільш розвинутих країн світу, з потужною промисловістю, розвиток якої ґрунтується на новітніх досягненнях науки й техніки та на гарно організованій технічній освіті, представленій широкою мережею технічних та політехнічних навчальних закладів, і багато з них, згідно світовому рейтингу, є одними з найкращих у світі.
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток вищої освіти в україні у ХІХ–ХХ столітті
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Савченко, Наталія Сергіївна; Savchenko, Natalya Serhiivna; Савченко, Наталья Сергеевна
    (uk): У статті розглядається історія вищої школи України, її становлення й розвиток. Найбільш цікавою у зазначеній площині визначено ХІХ –ХХ століття.