Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
7 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Соціально-психологічні аспекти адаптації студентів до дистанційного навчання у закладах вищої освіти(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Стрілець-Бабенко, Олена; Кушнір, Наталія; Strilets-Babenko, O.; Kushnir, N.(ua) У статті розглядаються соціально-психологічні аспекти адаптації студентів до дистанційного навчання у закладах вищої освіти (ЗВО). Актуальність проблеми зумовлена глобальними змінами в освітньому процесі, які стали наслідком епідеміологічної ситуації та воєнного стану в Україні. Перехід на дистанційне навчання створює нові виклики для студентів, особливо першокурсників, які одночасно стикаються із труднощами академічної, соціальної та особистісної адаптації. У ході дослідження з’ясовано, що адаптація студентів до дистанційного формату навчання визначається сукупністю психологічних, соціальних та організаційних чинників. До ключових проблем, які ускладнюють цей процес, належать: підвищений рівень стресу, когнітивне та емоційне навантаження, недостатня сформованість навичок самоорганізації та самостійного навчання, обмежена соціальна взаємодія та зниження рівня мотивації. Зміна формату навчального середовища також супроводжується труднощами у встановленні комунікації з викладачами та одногрупниками, що впливає на якість освітнього процесу та психологічний комфорт студентів. Проаналізовано вплив індивідуальних особливостей особистості на успішність адаптації, зокрема рівень емоційної стійкості, мотивації до навчання, розвиненість когнітивних навичок та здатність до саморегуляції. Визначено, що ключовими факторами підтримки адаптаційного процесу є ефективна комунікація з викладачами, залучення студентів до інтерактивних освітніх форматів, а також наявність соціальної підтримки як з боку однолітків, так і з боку академічного середовища. Автори дослідження також розглядають можливі стратегії оптимізації процесу адаптації студентів до дистанційного навчання. Серед ефективних підходів виокремлюються: використання комунікативних методик у навчальному процесі, створення інтерактивного навчального середовища з елементами ігрових та проєктних технологій, застосування цифрових освітніх ресурсів для підвищення залученості студентів, формування навичок самоорганізації та критичного мислення. Окрему увагу приділено ролі викладачів у сприянні адаптації студентів, що передбачає не лише методичну підтримку, а й забезпечення сприятливого психологічного клімату у навчальній групі. Перспективи подальших досліджень передбачають аналіз ефективності конкретних педагогічних стратегій, спрямованих на підтримку адаптації студентів, розробку інтегрованих методик змішаного навчання, а також вивчення впливу довготривалого дистанційного навчання на особистісний та професійний розвиток студентів. (en) The article examines the socio-psychological aspects of students’ adaptation to distance learning in higher education institutions (HEIs). The relevance of the issue driven by global changes in the educational process resulting from the epidemiological situation and martial law in Ukraine. The transition to distance learning has created new challenges for students, especially first-year students, who simultaneously face difficulties in academic, social, and personal adaptation. The study found that students’ adaptation to the distance-learning format determined by a combination of psychological, social, and organizational factors. The key problems complicating this process include increased stress levels, cognitive and emotional overload, insufficiently developed self-organization and independent learning skills, limited social interaction, and decreased motivation. The shift in the learning environment also brings communication challenges with teachers and peers, affecting the quality of the educational process and students’ psychological well-being. The impact of individual personality traits on the success of adaptation was analyzed, particularly emotional resilience, motivation for learning, cognitive skills, and self-regulation ability. It was determined that key factors supporting the adaptation process include effective communication with teachers, student engagement in interactive educational formats, and social support from both peers and the academic community. The article also explores possible strategies for optimizing students’ adaptation to distance learning. Among the effective approaches identified are the use of communicative methodologies in the educational process, the creation of an interactive learning environment with elements of game-based and project-based technologies, the implementation of digital educational resources to enhance student engagement, and the development of self-organization and critical thinking skills. Special attention given to the role of teachers in facilitating students’ adaptation, which involves not only methodological support but also ensuring a favorable psychological climate within the learning group. Future research prospects include analyzing the effectiveness of specific pedagogical strategies aimed at supporting student adaptation, developing integrated blended learning methodologies, and studying the impact of long-term distance learning on students’ personal and professional development.Документ Increasing Motivation of Primary School Pupils’ Studying(2020) Демченко, Юлія Миколаївна; Demchenko, Y.; Prokopchuk, V.; Revenko, I.; Blaga, O.; Tarasova, V.(en) The scientific investigation reveals the topic of increasing the motivation of primary school pupils’ studying, which is relevant today and requires careful study. Data from the Institute of Educational Analytics, the German Internet Portal of statistics Statista, the World Bank and the international organization World Population Review have been used in the context of solving the problem of increasing motivation of primary school pupils’ studying in Ukraine and Germany. The processing of statistics requires the use of methods of theoretical substantiation, analysis and comparison in the study. According to the World Bank’s education quality rating, Germany was ranked as one of the best countries with a high level of education quality in 2015-2017, and Ukraine ranked the 54th and the 56th places respectively. The results of the series of studies have shown the presence in the practice of the activities of educators, psychologists and scientists, specializing in the study of this issue, a significant number of available and potential ways for increasing motivation. The reasons for the learning motivation decrease and the factors influencing it have been investigated. The ARCS model is relevant nowadays, because it focuses on the motivational aspects of the educational environment and includes four components of motivation. It has been proved, that it is necessary to provide the innovative teaching methods in Ukrainian school during evaluation process. IT programs that can improve the learning process and increase motivation in primary education have been presented.Документ Формування мотиваційного компоненту майбутніх учителів математики у процесі самоосвітньої компетентності(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Демченко, Юлія Миколаївна; Demchenko, Y.(ua) У статті уточнено поняття «мотивація», «мотив», наведено структуру мотивації. Визначено сутність мотиваційного компоненту до самоосвітньої компетентності. Розглядається проблема формування мотивації майбутнього вчителя математики до самоосвітньої компетентності.Документ Комплексний підхід до розвитку художнього сприйняття у майбутніх фахівців мистецької галузі(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Кириченко, Олена Іванівна; Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Kirichenko, H.; Strityevich, Т.(ua) Комплексна методика розвитку художнього сприйняття у студентів, що навчаються у галузі образотворчого мистецтва, розглядається в контексті міждисциплінарного підходу в навчальному процесі. Визначено специфіку понять «естетичне сприйняття» та «художнє сприйняття», підкреслено продуктивність різних прийомів та методів навчання мистецьким дисциплінам, що спрямовують на формування у студентів усвідомленого розуміння специфіки художньої мови творів, художнього процесу та особливостей епохи, які вплинули на створення художнього образу. Розглянуто прийоми, засоби, педагогічні методи, що діють найбільш ефективно в процесі формування художнього сприйняття у студентів мистецьких спеціальностей.Документ Формування й розвиток інтелектуальних здібностей учнів початкової школи на уроках музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Куркіна, Сніжана Віталіївна; Kurkina, S.(ua) У статті проаналізовано різні підходи й погляди щодо можливостей ефективного розвитку інтелектуальних здібностей учнів початкових класів на уроках музичного мистецтва. У цьому контексті автор підкреслює особливе значення музики, творчої й виконавської діяльності. Зроблено висновки, що систематичні й цілеспрямовані уроки музичного мистецтва сприяють інтелектуальному й емоційному розвитку дітей, прискорюють процеси дорослішання й соціалізації.Документ Інноваційні технології навчання і виховання у ВНЗ формування творчої особистості педагога вищої школи(2014) Мельничук, Сергій Гаврилович; Мельничук, Сергей Гаврилович; Mеlnychuk, S.(uk) В статті дається загальна характеристика поглядів науковців і практиків щодо проблеми формування творчості педагога вищої школи, розкривається сутність творчості і близьких за змістом інших педагогічних понять, а також деякі рекомендації щодо розвитку творчого потенціалу викладача вищої школи.Документ Особливості побудови мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі їх професійної підготовки(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Дубінка, Микола МихайловичУ статті на основі розкриття значущості проблеми мотивації навчання характеризується сутність та виокремлюються особливості мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентської молоді у процесі їх підготовки як майбутніх фахівців.