Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
15 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Вербалізація символів російсько-українського збройного конфлікту (моделювання асоціативно-семантичного поля)(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті представлено фрагмент змодельованої структури асоціативно-семантичного поля «ВІЙНА». Аналізу піддано 176 конституентів, об’єднаних в асоціативно-семантичні групи «волонтери» і «символи» в межах асоціативно-семантичного мікрополя «ЗАХИСНИК». Матеріал дослідження (слова й сполуки, за допомогою яких вербалізовано символи російсько-українського збройного конфлікту в період з 2014 до першої половини 2021 року) дібрано із текстів інформаційних ресурсів, висловлювань українських посадовців/ політиків, а також дописів і коментарів у соціальній мережі Facebook. Застосовано метод моделювання асоціативно-семантичного поля як основний. У межах АСГ «волонтери» (114 конституентів) виділено дві асоціативно-семантичні мікрогрупи – «волонтери» і «дії». АСмГ “волонтери” представлена словами та сполуками, використовуваними в інформаційному полі на позначення тих, хто допомагає армії. АСмГ «дії» маніфестована сполуками з позитивною семантикою на позначення волонтерської діяльності. У межах АСГ «символи» виокремлено шість АСмГ (62 конституенти), на позначення подій, явищ, що мали суспільний резонанс і закріпилися в мовному лексиконі на рівні концептів-символів: «героїзм/стійкість», «міжнародні відносини», «метафори», «перемир’я», «іронічні крилаті фрази».Документ Народна тельмографічна термінологія в українському мовознавстві(2020) Громко, Тетяна Василівна; Данилюк, Оксана Климівна; Громко, Татьяна Васильевна; Данилюк, Оксана Климовна; Hromko, Tetyana; Danyliuk, Oksana(uk) Народна тельмографічна термінологія – назви об’єктів, пов’язаних з болотом, болотистою місцевістю – як частина народної географічної термінології приваблює українських мовознавців, адже у ній відображено всі природні об’єкти: рельєф, водні об’єкти, рослинництво в їх народному баченні. З одного боку, цей географічний бік мовної картини світу відзначається значною розгалуженістю, самобутністю лексичного фонду, а також певною структурною організацією; йому властиві будь-якого роду ономасіологічні і семасіологічні процеси, що протікають у сфері конкретної, денотативної лексики. Народні географічні терміни у порівнянні з іншими мовними пластами не відзначаються образністю або емоційно-експресивними засобами. Одна з найдавніших за походженням, народна географічна термінологія почасти залишає слід і в топоніміці. До того ж, крім мовознавчих студій, дослідження народних географічних термінів може бути принагідним і для природничих, історичних, етнологічних наук тощо. З іншого боку, народні географічні терміни можуть поповнити склад наукової географічної термінології, адже вони детально представляють географічний об’єкт, у даному випадку «болото», природне явище тощо. Становлення, розвиток і функціонування народної тельмографічної термінології визначається рядом позамовних і власне мовних факторів, які перебувають у тісному взаємозв’язку. Системну організованість досліджуваної географічної лексики засвідчують різні внутрішньолінгвальні (динамічність семантики лексем, явища синонімії, антонімії, звуження чи розширення семантики номінації реалій) та позалінгвальні чинники (геоморфологічні, гідрографічні особливості території, історичні, соціально-економічні). Сфера функціонування, семантичні зрушення й особливості значення тельмографічних термінів впливають на ареальне закріплення народних географічних термінів. Ядром аналізованого лексичного класу є загальновідомі терміни, здебільшого праслов’янського походження, які відзначаються ширшими семантичними можливостями. В аналізованих ареалах народні географічні терміни на позначення болота представлені семантичними, фонетичними та граматичними варіантами та дериватами. Подальші дослідження лексем на позначення географічних об’єктів матимуть важливе значення не лише для мовознавчих студій, а й для природничих, історичних, етнологічних тощо.Документ Функціонування підрядних причинових сполучників у середньоверхньонімецькій мові(КОД, 2019) Оксанич, Маргарита Петрівна; Oksanych, Marharyta(uk) У статті розглядаються питання, пов’язані з функціонуванням та розвитком підрядних причинових сполучників у середньоверхньонімецькій мові. У статті простежено зміни у сполучниковій системі німецької мови у різні періоди її розвитку. Установлено, що синтаксис середньоверхньонімецької мови тривалий час характеризувався структурною варіативністю.Документ Лінгвокультурологічний аспект вивчення фразеологізмів української та англійської мов(КОД, 2019) Лисенко, Людмила Олександрівна; Lysenko, Liudmyla(uk) Проведений контрастивний аналіз фразеологізмів з компонентом «серце» в українській та англійській мовах показує, що вони відіграють першочергову роль у формуванні фразеологічного значення, оскільки виступають у ролі мотивуючого компонента семантики аналізованих фразеологізмів. Визначається ступінь співвідношення семантики одиниць. Наголошується на чинниках, що беруть участь у розвитку аналізованих фразеологізмів.Документ Народні географічні терміни на позначення річки та її частин у центральноукраїнських говірках(КОД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana(uk) У статті аналізуються народні географічні терміни на позначення річки та її частин. У результаті проведеного дослідження зафіксовані в центральноукраїнських говірках Кіровоградщини ці назви мають широку репрезентацію. Аналізовані слова об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: місце, розмір і походження. Діалектні особливості зумовлюють значну варіативність народних географічних термінів на позначення річки та її частин за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення тощо. До складу аналізованої групи ввійшли найменування, що виникли внаслідок впливу інтралінгвальних і екстралінгвальних чинників. В межах проаналізованої групи слів, як однозначні, позбавлені переносно- образних значень і емоційно-експресивної функції, так і ті, що мають свою специфіку, зумовлену тісним зв'язком, по-перше, з топонімічними утвореннями і, по-друге, з реаліями географічного середовища, що динамічно змінюються. Дослідження їхнього походження та семантичних відтінків показало як спільне, так і відмінне на матеріалі інших українських діалектів. Українська народна географічна термінологія, як і в слов’янських мовах, допоки вивчена в аспектах співвідношення української і запозиченої лексики, в етимологічному та системному. Перспективу всебічного аналізу цієї групи лексики вбачаємо у збиранні матеріалу з усього українського простору та всебічному дослідженні процесів у народній географічній термінології в просторі й часі.Документ Семантика народних географічних термінів говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району. І(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, T. V.(ru) Статья содержит результаты анализа семантических процессов внутри системы диалектных терминов географической номенклатуры. Предложенные автором выводы поддерживаются материалом специального словаря диалектных терминов географической номенклатуры.Документ Народні географічні терміни на позначення каменя в центральноукраїнських говірках(Аксіома, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна(uk) Народні географічні терміни на позначення каменю об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: розмір, походження. Діалектні й говіркові особливості зумовлюють варіативність аналізованих слів за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення.Документ Структурно-семантичні особливості вживання болгаризмів у Вільшанських говірках Центральної України (на матеріалі народної географічної термінології)(Вид-во ЧНУ імені Петра Могили, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Hromkо, Т. V.; Громко, Т. В.(uk) Особливості болгаризмів на прикладі народних географічних термінів Центральної України зумовлені близькоспорідненими мовними зв’язками. Будучи ізольованими від основного болгарського мовного масиву, ці говірки певний час функціонують в іншомовному оточенні, набувають його впливу – і це відображається навіть у ландшафтній лексиці. Cтруктура і семантика їх пов’язані з історичними та соціально-культурними умовами функціонування цих говірок. На семантичному рівні спостерігається явище синкретизму (як різновиди семантичної деривації), що є типовими для системи народ-них географічних термінів. Словотвірні моделі аналізованих слів доповнюють загальну картину словотвору слов’янської географічної термінології. Вивчення болгаризмів, зафіксованих у мовленні компактно проживаючих болгар у Вільшанському районі Кіровоградської області, подає цікаві матеріали не тільки для діалектології, етнолінгвістики, культурології, а й історії, географії та інших дотичних наук. Водночас такі студії є ключем до розробки загальномовної проблеми взаємодії контактуючих мовних систем.Документ Семантичні аспекти перекладу поезії Й. Бродського(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Перцова, Інна Василівна(uk) У статті розглядаються актуальні проблеми художнього перекладу: особливості відтворення мовленнєвого стилю автора, співвідношення контексту автора та контексту перекладача, збереження емоційного забарвлення, неспівпадіння стилістичної виразності слів в оригіналі та перекладі тощо. Відтворити у перекладі всі конструктивні елементи оригіналу неможливо – це б призвело до спотворення першотексту. Тож основна мета перекладу – досягти семантичної еквівалентності оригіналу, зберегти його експресивно-стилістичні ознаки та відбити неповторну індивідуальність художнього стилю автора. З одного боку, специфіка перекладу близькоспоріднених мов –спокуса, що вабить своєю легкістю, адже лінгвістична та ментальна близькість слов’ян повинна полегшувати процес перекладу. З іншого, навіть переклад на рівні близькоспоріднених мов, якими є російська та українська, також має свої особливості в функціонально-естетичному та формально-лінгвістичному аспектах. Ігнорування національно-мовних традицій, що визначають сутність хоч і генетично близької, але все ж таки іншої мови, при перекладі може призвести до значних ідейно-художіх втрат. Справжній перекладач, вносячи свої інтерпретації, використовуючи певні семантичні трансформації, через призму мови перекладу повинен відтворити національний дух оригіналу. У статті на конкретних прикладах аналізуються семантичні перетворення у процесі перекладу поезії російського поета Й. Бродського українською мовою. Бродському властиве недискриміноване ставлення до різних пластів російської мови. Його мова –сплав незвичайно різнорідних елементів: поет вводить у свої вірші архаїзми та вульгаризми, технічну термінологію та іншомовні слова. Тож, перекладати Бродського –справа складна, адже необхідно максимально передати російський текст, відтворити завуальовані цитати, гру слів та алюзії. Серед семантичних трансформацій найбільш поширені: семантичні заміни (у тому числі контекстуально-семантичні); антонімічні трансформації; опущення.Документ Ад’єктиви на позначення білого кольору в малій прозі Володимира Винниченка(Видавець Лисенко В. Ф., 2015) Гуцул, Лариса Іванівна(uk) У статті досліджується символіка білого кольору в малій прозі Володимира Винниченка. Встановлюється функціональне навантаження, семантика та місце у творчому словнику ад’єктивів на позначення білого кольору.