Народна тельмографічна термінологія в українському мовознавстві

Abstract

(uk) Народна тельмографічна термінологія – назви об’єктів, пов’язаних з болотом, болотистою місцевістю – як частина народної географічної термінології приваблює українських мовознавців, адже у ній відображено всі природні об’єкти: рельєф, водні об’єкти, рослинництво в їх народному баченні. З одного боку, цей географічний бік мовної картини світу відзначається значною розгалуженістю, самобутністю лексичного фонду, а також певною структурною організацією; йому властиві будь-якого роду ономасіологічні і семасіологічні процеси, що протікають у сфері конкретної, денотативної лексики. Народні географічні терміни у порівнянні з іншими мовними пластами не відзначаються образністю або емоційно-експресивними засобами. Одна з найдавніших за походженням, народна географічна термінологія почасти залишає слід і в топоніміці. До того ж, крім мовознавчих студій, дослідження народних географічних термінів може бути принагідним і для природничих, історичних, етнологічних наук тощо. З іншого боку, народні географічні терміни можуть поповнити склад наукової географічної термінології, адже вони детально представляють географічний об’єкт, у даному випадку «болото», природне явище тощо. Становлення, розвиток і функціонування народної тельмографічної термінології визначається рядом позамовних і власне мовних факторів, які перебувають у тісному взаємозв’язку. Системну організованість досліджуваної географічної лексики засвідчують різні внутрішньолінгвальні (динамічність семантики лексем, явища синонімії, антонімії, звуження чи розширення семантики номінації реалій) та позалінгвальні чинники (геоморфологічні, гідрографічні особливості території, історичні, соціально-економічні). Сфера функціонування, семантичні зрушення й особливості значення тельмографічних термінів впливають на ареальне закріплення народних географічних термінів. Ядром аналізованого лексичного класу є загальновідомі терміни, здебільшого праслов’янського походження, які відзначаються ширшими семантичними можливостями. В аналізованих ареалах народні географічні терміни на позначення болота представлені семантичними, фонетичними та граматичними варіантами та дериватами. Подальші дослідження лексем на позначення географічних об’єктів матимуть важливе значення не лише для мовознавчих студій, а й для природничих, історичних, етнологічних тощо.(ru) Народная тельмографическая терминология - названия объектов, связанных с болотом, болотистой местностью - как часть народной географической терминологии привлекает украинских языковедов, ведь в ней отражены все природные объекты: рельеф, водные объекты, растительность в их народном видении. С одной стороны, эта географическая сторона языковой картины мира отмечается значительной разветвленностью, самобытностью лексического фонда, а также определенной структурной организацией; ей свойственны всякого рода ономасиологические и семасиологические процессы, протекающие в сфере конкретной, денотативной лексики. Народные географические термины по сравнению с другими языковыми пластами не отличаются образностью или эмоционально-экспрессивными средствами. Одна из древнейших по происхождению, народная географическая терминология отчасти оставляет след и в топонимике. К тому же, кроме языковедческих исследований, исследования народных географических терминов может быть нужна и для естественных, исторических, этнологических наук и тому подобное. С другой стороны, народные географические термины – это неисчерпаемый источник пополнения научной терминологии: ученые могут ввести их в специальной литературы, а сами термины точно и предметно информируют о содержании и нюансах географического объекта «болото», природного явления, процесса. Становление, развитие и функционирование народной тельмографической терминологии определяется рядом внеязыковых и собственно языковых факторов, которые находятся в тесной взаимосвязи. Системную организованность исследуемой географической лексики свидетельствуют различные внутрилингвальные (динамичность семантики лексем, явления синонимы, антонимы, сужение или расширение семантики номинации реалий) и внешнелингвальные факторы (геоморфологические, гидрографические особенности территории, исторические, социально-экономические). Сфера функционирования, семантические сдвиги и особенности значение тельмографических терминов влияют на ареальное закрепления народных географических терминов. Ядром анализируемого лексического класса является общеизвестные сроки, в основном праславянского происхождения, которые отличаются более широкими семантическими возможностями. В анализируемых ареалах народные географические термины для обозначения болота представлены семантическими, фонетическими и грамматическими вариантами и деривативами. Дальнейшие исследования лексем для обозначения географических объектов иметь важное значение не только для языковедческих исследований, но и для естественных, исторических, этнологических и тому подобное.(en) Folk thermographic terminology - the names of objects associated with the marsh, swampy terrain - as part of the national geographical terminology attracts Ukrainian linguists, because it reflects all the natural objects: relief, water bodies, vegetation in their folk. On the one hand, this geographical aspect of the linguistic picture of the world is marked by a considerable branching, the identity of the lexical fund, as well as by a certain structural organization; it is characterized by all kinds of onomasiological and semasiological processes occurring in the sphere of specific, denotative vocabulary. People's geographical terms are not marked with imagery or emotionally-expressive means in comparison with other language strata. One of the most ancient in origin, popular geographical terminology partly leaves a mark in toponymy. In addition, in addition to linguistic studies, the study of folk geographical terms may be useful for the natural, historical, ethnological sciences, etc. On the other hand, people's geographical terms are an inexhaustible source of replenishment of scientific terminology: scientists can introduce them into special literature, and the terms themselves accurately and substantively inform about the content and nuances of the geographical object "swamp", natural phenomenon, process. The formation, development and functioning of popular telmography terminology is determined by a number of non-linguistic and linguistic factors that are closely interrelated. The systematic organization of the studied geographical vocabulary is evidenced by various intra-lingual (dynamic semantics of lexemes, phenomena of synonymy, antonymy, narrowing or extension of the semantics of the nomination of realities) and extra-linguistic factors (geomorphological, hydrographic features of the territory, historical and historical features. The sphere of functioning, semantic shifts and peculiarities of the meaning of telmographic terms influence the areal fixation of the people's geographical terms. The core of the lexical class being analyzed is well-known terms, mostly of Slavic origin, which are marked by greater semantic capacity. In the analyzed areas, people's geographical terms for swamp designation are represented by semantic, phonetic and grammatical variants and derivatives. Further studies of tokens of geographic features will be important not only for linguistic studies, but also for natural, historical, ethnological and so on.