Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
7 результатів
community.search.results.head
Документ Алюзія як вияв інтертекстуальності в американському фемінному політичному дискурсі.(2020) Кібальнікова, Тетяна Володимирівна; Kibalnikova, Tetiana(uk) У статті зроблено спробу визначити маніпуляційний потенціал алюзії як вияву інтертекстуальності з урахуванням гендерної маркованості політичного дискурсу на матеріалі передвиборчих промов Г. Клінтон. З’ясовано, що в мовному аспекті політичний дискурс є гендерно маркованим, що дає підстави говорити про «фемінний» і «маскулінний» політичні дискурси. Доведено, що в передвиборчих агітаційних промовах інтертекст є ефективним засобом впливу на слухача. З-поміж основних виявів інтертекстуальності виокремлено цитату, алюзію та ремінісценцію. На відміну від цитати, яка містить пряму вказівку на джерело запозичення, алюзія має імпліцитний зв’язок з текстом-донором шляхом асоціацій. У результаті аналізу передвиборчих промов Г. Клінтон виокремлено три групи алюзій в американському фемінному політичному дискурсі: власні назви, історичні реалії, відгомін цитат і ремінісценції.Документ Типологія та маркування цитат у науковому тексті(КОД, 2018) Кібальнікова, Тетяна Володимирівна; Кибальникова, Татьяна Владимировна; Kibalnikova, Tetiana(uk) Статтю присвячено актуальній проблемі текстової взаємодії в науковому дискурсі. Об’єктом наукової розвідки є цитата як найбільш експліцитний вияв категорії інтертекстуальності в науковому тексті. З-поміж жанрового різноманіття наукових текстів матеріалом дослідження обрано наукову статтю, де цитата виступає конвенційним видом інтертекстуальних включень, які є засобом мовної об’єктивації попереднього знання. Автор робить спробу провести порівняльний аналіз цитат в англомовних та українських наукових статтях з лінгвістичною тематикою з метою виявлення їхньої специфіки з позицій їхньої типології та маркування. Дослідження проводиться на матеріалі наукових статей з автентичних збірок, наявних у вільному доступі в інтернет-джерелах. Об'єкт дослідження – цитата – розуміється як функціональний елемент системи тексту-реципієнта, котрий відзначається такими конвенційними характеристиками, як експліцитна маркованість, змістова тотожність з текстом-джерелом і вказівка на автора. Порівняльний аналіз цитат здійснюється відповідно до трьох критеріїв: за джерелом запозичення, за структурним принципом і за наявністю графічних маркерів. Доведено, що цитати в англомовних та українських наукових статтях мають багато спільних рис, які пояснюються універсальністю мови науки в цілому, та етапів мисленнєвої діяльності суб'єкту пізнання зокрема.Документ Subtext generation: mechanics and perception(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Tarnavska, Maryna; Тарнавська, Марина Миколаївна(uk) Стаття, яка є продовженням циклу наукових розвідок щодо дослідження принципів творення та інтерпретації прихованих смислів художнього твору, висвітлює особливості побудови свідомо твореного підтексту. У дослідженні розглядаються не лише художні засоби, які генерують підтекст, але і їх взаємодія між собою, а також з художніми засобами, відповідальними за створення поверхневого смислу художнього тексту. Так, лише за умови правильного визначення смислових векторів, залишених письменником у тексті, а також коректної інтерпретації всіх прихованих планів художнього твору, можливе адекватне сприйняття авторського задуму, наближення до «безодні смислу», що прихована у тексті, так само як і адекватний переклад такого художнього твору.Документ Виявлення підтекстових смислів художнього твору та їх інтерпретація(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Тарнавська, Марина Миколаївна(uk) Стаття висвітлює такі важливі питання мет одології свідомо твореного підтексту, як способи генерування прихованих смислів, типи підтекстів, а також «поліфонічність» імпліцитних планів твору та підтекстові інтертекстуальні зв ’язки. Ц икл творів Дж. Д. Селінджера «Дев ’ять оповідань» є ідеальним матеріалом для подібного дослідження, адже письменник використовує цілу низку традиційних художніх засобів, відповідальних за творення прихованих смислів, котрі працюють разом, підсилюючи один одного. Аналізується вплив давньосхідної поетики на підтекстовий стиль письма Селінджера, здійснюється трактування інтертекстуальних з в ’язків підтекстів оповідань письменника, досліджуються міжтекстові емоційні, психологічні та філософські приховані мотиви, які дозволяють повніше зрозуміти задум автора.Документ Трикутник Володимира Єшкілєва: містико-езотерична стратегія роману «Усі кути трикутника»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Гольник, Оксана Олександрівна; Golnyk, Oksana(uk) У статті з’ясована жанрова природа твору В. Єшкілєва «Усі кути трикутника»: доведено, що твір належить до криптоісторії, основоположним принципом якої є розв’язування загадки через розшифровування коду. Порушено питання про метароманну природу текстів В. Єшкілєва й аналізованого твору зокрема, охарактеризовано мову-код автора як визначальну ознаку такого художнього утворення. Розкрито символіко-емблематичний ряд образів, які відіграють важливу роль у композиційній будові твору та розгортанні сюжету, вираженні авторської ідеї.Документ Вияви інтертекстуальності в заголовках сучасної американської преси(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Кібальнікова, Тетяна ВолодимирівнаУ статті розглянуто проблему інтертекстуальності як ключовий принцип породження тексту. Зроблено спробу довести, що заголовки газетних статей марковані певним ступенем прецедентності.Документ Семіотичний аналіз тексту: можливості, досягнення, перспективи(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Манойлова, Ольга МиколаївнаУ статті розглядається історія та розвиток семіотичного підходу до аналізу літературного твору, його основні терміни та інструменти.