Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
11 результатів
community.search.results.head
Документ Художні особливості оповідання Милорада Павича ”Скляний равлик” у контексті осмислення теоретико-методологічних проблем постмодернізму(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Буряк, Олена Федорівна(ua) У статті закцентовано коло проблем наукового осмислення постмодерністських творів. На прикладі аналізу оповідання М. Павича запропоновано можливі варіанти уточнення окремих літературознавчих дефініцій у визначеному методологічному контексті.Документ Алюзія як вияв інтертекстуальності в американському фемінному політичному дискурсі.(2020) Кібальнікова, Тетяна Володимирівна; Kibalnikova, Tetiana(uk) У статті зроблено спробу визначити маніпуляційний потенціал алюзії як вияву інтертекстуальності з урахуванням гендерної маркованості політичного дискурсу на матеріалі передвиборчих промов Г. Клінтон. З’ясовано, що в мовному аспекті політичний дискурс є гендерно маркованим, що дає підстави говорити про «фемінний» і «маскулінний» політичні дискурси. Доведено, що в передвиборчих агітаційних промовах інтертекст є ефективним засобом впливу на слухача. З-поміж основних виявів інтертекстуальності виокремлено цитату, алюзію та ремінісценцію. На відміну від цитати, яка містить пряму вказівку на джерело запозичення, алюзія має імпліцитний зв’язок з текстом-донором шляхом асоціацій. У результаті аналізу передвиборчих промов Г. Клінтон виокремлено три групи алюзій в американському фемінному політичному дискурсі: власні назви, історичні реалії, відгомін цитат і ремінісценції.Документ Типологія та маркування цитат у науковому тексті(КОД, 2018) Кібальнікова, Тетяна Володимирівна; Кибальникова, Татьяна Владимировна; Kibalnikova, Tetiana(uk) Статтю присвячено актуальній проблемі текстової взаємодії в науковому дискурсі. Об’єктом наукової розвідки є цитата як найбільш експліцитний вияв категорії інтертекстуальності в науковому тексті. З-поміж жанрового різноманіття наукових текстів матеріалом дослідження обрано наукову статтю, де цитата виступає конвенційним видом інтертекстуальних включень, які є засобом мовної об’єктивації попереднього знання. Автор робить спробу провести порівняльний аналіз цитат в англомовних та українських наукових статтях з лінгвістичною тематикою з метою виявлення їхньої специфіки з позицій їхньої типології та маркування. Дослідження проводиться на матеріалі наукових статей з автентичних збірок, наявних у вільному доступі в інтернет-джерелах. Об'єкт дослідження – цитата – розуміється як функціональний елемент системи тексту-реципієнта, котрий відзначається такими конвенційними характеристиками, як експліцитна маркованість, змістова тотожність з текстом-джерелом і вказівка на автора. Порівняльний аналіз цитат здійснюється відповідно до трьох критеріїв: за джерелом запозичення, за структурним принципом і за наявністю графічних маркерів. Доведено, що цитати в англомовних та українських наукових статтях мають багато спільних рис, які пояснюються універсальністю мови науки в цілому, та етапів мисленнєвої діяльності суб'єкту пізнання зокрема.Документ Methodology of literary work subtextinterpretation or “to catch a kite”(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Tarnavska, Maryna; Тарнавська, Марина Миколаївна; Тарнавская, Марина Николаевна(uk) Дана стаття висвітлює проблеми художнього осмислення та інтерпретації циклу творів Дж. Д. Селінджера “Nine Stories”. Розглядаються такі важливі питання методології свідомо твореного підтексту, як способи генерування прихованих смислів, типи підтекстів, а також «поліфонічність» імпліцитних планів твору та підтекстові інтертекстуальні зв’язки. Свідомо творений підтекст є особливо зручним для дослідження, оскільки дозволяє простежити механізми генерування, взаємодії та впливу підтекстових художніх засобів і надає читачеві своєрідні «маяки» - смислові вектори, що допомагають проникнути у глибину художнього тексту. Селінджер має цілу низку традиційних художніх засобів, відповідальних за творення прихованих смислів, котрі працюють разом, підсилюючи один одного. Різні за темою та способом творення імпліцитні плани текстів Селінджера часто утворюють потужне «поліфонічне» звучання наділене катарсисною художньою силою. Також аналізується вплив давньосхідної поетики на підтекстовий стиль письма Селінджера, здійснюється трактування інтертекстуальних зв’язків підтекстів оповідань письменника, досліджуються міжтекстові емоційні, психологічні та філософські приховані мотиви, які дозволяють повніше зрозуміти задум автора. Стаття акцентує увагу на системному, комплексному дослідженні всіх аспектів сприйняття та інтерпретації підтексту, лише за умови якого стає можливим наближення рецепції читача до задуму автора, адже тільки так можна зазирнути у «безодню смислу», що здатен генерувати високохудожній літературний твір.Документ Subtext generation: mechanics and perception(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Tarnavska, Maryna; Тарнавська, Марина Миколаївна(uk) Стаття, яка є продовженням циклу наукових розвідок щодо дослідження принципів творення та інтерпретації прихованих смислів художнього твору, висвітлює особливості побудови свідомо твореного підтексту. У дослідженні розглядаються не лише художні засоби, які генерують підтекст, але і їх взаємодія між собою, а також з художніми засобами, відповідальними за створення поверхневого смислу художнього тексту. Так, лише за умови правильного визначення смислових векторів, залишених письменником у тексті, а також коректної інтерпретації всіх прихованих планів художнього твору, можливе адекватне сприйняття авторського задуму, наближення до «безодні смислу», що прихована у тексті, так само як і адекватний переклад такого художнього твору.Документ Виявлення підтекстових смислів художнього твору та їх інтерпретація(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Тарнавська, Марина Миколаївна(uk) Стаття висвітлює такі важливі питання мет одології свідомо твореного підтексту, як способи генерування прихованих смислів, типи підтекстів, а також «поліфонічність» імпліцитних планів твору та підтекстові інтертекстуальні зв ’язки. Ц икл творів Дж. Д. Селінджера «Дев ’ять оповідань» є ідеальним матеріалом для подібного дослідження, адже письменник використовує цілу низку традиційних художніх засобів, відповідальних за творення прихованих смислів, котрі працюють разом, підсилюючи один одного. Аналізується вплив давньосхідної поетики на підтекстовий стиль письма Селінджера, здійснюється трактування інтертекстуальних з в ’язків підтекстів оповідань письменника, досліджуються міжтекстові емоційні, психологічні та філософські приховані мотиви, які дозволяють повніше зрозуміти задум автора.Документ Іронічно-саркастичне Intermezzo: В. Винниченко і М. Коцюбинський на лоні природи(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, Serhii(uk) У статті розглядаються дві художні версії антиурбаністичноїестетики: перша – проникнута пафосом захопленняпсихорелаксаційним потенціалом сільської ідилії в «Intermezzo» М. Коцюбинського, друга –наповнена енергією спротиву животворній силі природи, сповненої жагою до життя, барвами, рухом, звуками. Осмислюється проблема літературних впливів, запозичень, алюзій, ремінісценцій, інтертекстуальності. Особлива увага надається проблемі пародіювання. Психопоетикальний підхід уможливлює визначення джерел іронії і вплив особистого ставлення до візаві на художність.Досліджується сутність псевдопатріотизму, псевдонародності, псевдоелітарності. Іронічно-саркастичне ставлення В. Винниченка до своїх попередників та сучасників засвідчене у листах до Є. Чикаленка та в художніх творах, зокрема, вже у першому друкованому оповіданні «Сила і краса», де письменник відверто кепкує над творчою манерою, особливостями підходу до образотворення в цілому, до створення психологічного портрета в реалістичному дискурсі, демонструючи натомість, власне бачення нової поетики. В оповіданні «На лоні природи» його іронія переростає в сарказм на рівні мікро- й макрообразівта пафосу, який пронизує новелу «Intermezzo» М. Коцюбинського. Під пером сатирика служіння окремих «патріотів» громаді спростовується й набуває відвертих ознак несправжності. Майстерність пародіювання при уважному прочитанні обох творів створює ілюзію перевернутого дзеркала, паралельної реальності, в якій живуть ті, хто позиціонує себе елітою нації. У цьому сенсі стаття набуває актуальності не лише на рівні літературознавчому, але й суспільно-політичному.Документ Трикутник Володимира Єшкілєва: містико-езотерична стратегія роману «Усі кути трикутника»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Гольник, Оксана Олександрівна; Golnyk, Oksana(uk) У статті з’ясована жанрова природа твору В. Єшкілєва «Усі кути трикутника»: доведено, що твір належить до криптоісторії, основоположним принципом якої є розв’язування загадки через розшифровування коду. Порушено питання про метароманну природу текстів В. Єшкілєва й аналізованого твору зокрема, охарактеризовано мову-код автора як визначальну ознаку такого художнього утворення. Розкрито символіко-емблематичний ряд образів, які відіграють важливу роль у композиційній будові твору та розгортанні сюжету, вираженні авторської ідеї.Документ Вияви інтертекстуальності в заголовках сучасної американської преси(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Кібальнікова, Тетяна ВолодимирівнаУ статті розглянуто проблему інтертекстуальності як ключовий принцип породження тексту. Зроблено спробу довести, що заголовки газетних статей марковані певним ступенем прецедентності.Документ Семіотичний аналіз тексту: можливості, досягнення, перспективи(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Манойлова, Ольга МиколаївнаУ статті розглядається історія та розвиток семіотичного підходу до аналізу літературного твору, його основні терміни та інструменти.