Наукові видання каф-ри української філології та журналістики

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25

Переглянути

collection.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Смак у тексті й поза текстом: естетичний та літературознавчий аспекти
    (Видавничий дім «Гельветика», 2023) Михида, Сергій Павлович
    (ua) Стаття присвячена вивченню поняття естетичного смаку, що є беззаперечним і вагомим чинником форму-вання людської культури. Зважаючи на багатогранність і складність його прояву, розглянуто взаємозв’язок між їжею, культурою та суспільством. Звернено увагу на те, що їжа є потужною ознакою соціального стано-вища і етнічної приналежності людини, може багато «розказати» про її сімейні стосунки, ґендер, міграцію, засвоєння чи опір культурним феноменам. Розглянуто історичні аспекти формування та функціонування смаку, проаналізовано найбільш знакові та еволюційні уявлення про смак в контексті філософії та мис-тецтва. Акцентовано увагу на теоріях Ф. Хатчесона, О. Джерарда, А. Елісона, І. Канта. Окремо виділено працю Д. Юма «Про норми смаку», у якій прописані рекомендації як абстрагуватися від «тиску» обставин, середовища, моральності, релігійності, раціоналізму, скептицизму, моди і заздрості та систематизувати мис-тецькі смаки. Проведено паралелі між смаком і красою, красою і користю, потворним і красивим. Проаналі-зовано основні тези «Теорії естетики» Т. Адорно та «Естетики потворного» К. Розенкранца. З’ясовано, що основним критерієм аналізу мистецького твору виступає не естетичний смак, а його особлива модифікація – художній смак. Доведено, що людські смаки суттєво змінює історія, контекст і світогляд. Так у ХVІІІ ст. смако-естетичні теорії знаходилися на піку популярності, пізніше авторитет Ніцше з його закликом до пере-оцінки всіх цінностей відкинув питання смаку на маргінальні позиції, а постмодерн зробив смак потужним важелем споживчого маніпулювання і переніс його у область нейромаркетингу. Проте, як і колись, так і тепер смак залишається важливим культуроформуючим фактором людства, дзеркалом епохи і показником індивідуального рівня осягнення дійсності. Зроблено висновок, що естетичний смак – це чуттєва та розу-мова оцінка навколишнього світу й мистецтва, продиктована потребами, інтересами і світоглядом людини. Він залежить від цілого комплексу культурних цінностей, духовних орієнтирів, рівня соціалізації та індиві-дуального вибору особистості.
  • Ескіз
    Документ
    Концепція „цілості” мистецтва або „секрети поетичної творчості” в новелі Івана Франка „Сойчине крило”
    (РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Зубак, Любов Олексіївна
    (ua) У статті на матеріалі новели „Сойчине крило” розкривається Франкове бачення мистецтва як єдності творчого і життєвого начал, „чоловічого” і „жіночого”, духу і душі, свідомого й підсвідомого; простежується його ставлення до нових тенденцій в літературі. Порушені у творі проблеми розглядаються в контексті європейської класичної філософії початку ХХ ст.