Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
7 результатів
collection.search.results.head
Документ Humor as an opposition to enemy propaganda in the conditions of the struggle for the independence of Ukraine (20th–21st centuries)(2023) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, O.; Mytrofanenko, Y.; Dmytruk, V.; Doroshchuk, N.; Kryvko, I.; Pryimachok, О.; Vakulyk, I.(ua) У статті досліджено особливості використання лінгвальних та візуальних засобів гумору в текстах листів до ворога, створених з метою протидії російській пропаганді в контексті боротьби за незалежність України в ХХ – ХХІ ст. З цією метою вивчено текст «Листа запорожців турецькому султанові» (1676) та дев’яти листів, що є його варіаціями, створеними в різні періоди визвольних змагань українців проти Росії. Зокрема, аналізу піддано тексти періоду більшовицько-української війни 1917 – 1921 рр. та російсько-української війни ХХІ ст. Також вивчено візуальні засоби втілення текстів у вигляді картин та ілюстрацій. Частина джерел, виявлених дослідниками в архівосховищах, вперше вводиться до наукового обігу. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що в аналізованих текстах наявний узагальнений образ адресата, яким є ворог. Концепт ВОРОГ репрезентований в особах очільників держав, наприклад О. Керенського, А. Гітлера, В. Путіна, чи в особі чиновників нижчого рівня: комісарів або ж окремого адміністративного органу. Найзатребуванішими мовними засобами творення комічного є традиційне для українського фольклору використання: а) лексики зі знелюднювальною семантикою, переважно із зооморфними характеристиками; б) слів із семантикою вказівки на фізичні вади опонента; в) фразеологізмів; г) лайливих слів та обсценної лексики; ґ) прокльонів; д) конотативних власних назв та відконотонімних похідних; е) концептуальних метафор. Зафіксовано також творення парадоксів та використання омонімів як основи для мовної гри. Особливістю текстів, присвячених сучасному російсько-українському протистоянню (2014–2023), є вживання засобів, що висміюють негативні реалії російської дійсності. Зокрема, зафіксовано наративи: а) відсталості російських регіонів; б) порушення демократичних прав і свобод у Росії; в) відсутності якісних доріг у російських регіонах; г) російських воєнних втрат; ґ) пограбування російськими військовими українських будинків.Документ Мовні засоби «розмивання» образу ворога в дискурсі інформаційної війни(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha(en) The paper analyses the linguistic means of “blurring” the image of the enemy in the discourse of information warfare that accompanies the Russian-Ukrainian armed conflict. The following research methods are used: discourse analysis, which made it possible to consider linguistic phenomena taking into account the influence of historical and social contexts; conceptual and semi-componential analysis. According to the results of the analysis, constructions that are repeated many times in different texts are singled out. To denote such constructions, the term “harmful linguomeme”is chosen. A total of 52 linguomems are recorded, grouped into two thematic groups: 1) constructions, the semantics of which levels the self-identification of society and introduce it into the psychoculture of the enemy; 2) constructions, the semantics of which shifts the responsibility for the war from the aggressor to the victim of aggression. It is established that the studied linguomemes are constructed in the form of rhetorical questions, slogans, noun-adjective and verb-noun compounds; two-member incomplete sentences, negative constructions, etc. The influence of such structures on the public consciousness is achieved by changing the set of lexemes to verbalize the concept of the ENEMY. Thus, the use of harmful linguomems in the information space distorts the real picture of the world, disorganizes and disorients society. Therefore, a detailed study of the linguistic content of the information field will facilitate the early detection of structures with harmful semantics and will form an effective system of countermeasures.Документ Мовне віддзеркалення збройного конфлікту в постфольклорних текстах(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) Мова є одним із важливих способів віддзеркалення ворожої агресії. За допомогою лінгвальних засобів можна не тільки інформувати суспільство про події в рамках збройного конфлікту, але й створювати тексти, що стануть дієвим засобом опору, а саме допоможуть руйнувати ворожі смисли та формувати власні ціннісні орієнтири. Особливо такі риси притаманні текстам постфольклорних жанрів (анекдотам, жартам, віршам тощо). Лінгвальні засоби відбиття воєнної тематики в таких текстах поки що маловивчені. Це визначає актуальність вибраної теми. Метою статті є дослідження особливостей мовних засобів віддзеркалення російської збройної агресії в текстах українських постфольклорних жанрів. Для цього важливо встановити типові наративи, за допомогою яких висвітлено збройне протистояння, визначити семантичні та структурні аспекти мовних одиниць, асоціативно пов’язаних із темою війни, а також з’ясувати особливості впливу таких мовних засобів на формування громадської думки. У процесі аналізу текстів виділено такі три типи наративів, що віддзеркалюють збройний конфлікт на Донбасі, як наратив боротьби; наратив знецінення ворожих смислів; наратив знущання над діями ворога. Встановлено, що важливим засобом формування наративу боротьби є лексеми та сполуки слів зі спонукальною семантикою. Знецінення ворожого інформаційного впливу вдається досягнути шляхом використання засобів, що створюють комічний ефект, а саме вживання слів зі знеособлювальною семантикою на позначення ворога; змалювання поширених фейків російської пропаганди як складової частини реальної дійсності. Також поширеним є прийом маркування окупованих територій словами з негативною семантикою, що дає можливість переконати суспільство захищати свою землю, аби уникнути таких явищ. Знущального ефекту вдається досягти шляхом вживання трансформованих гасел та антитези, які змальовують абсурдність дій ворога.Документ Мовна агресія розважальних телешоу як спосіб ведення інформаційної війни(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha(ua) У пропонованій статті здійснено лінгвістичний аналіз текстів телевізійних шоу, присвячених двом держав-ним святам – Дню Перемоги та Дню Незалежності України. Досліджувані телепрограми були показані в ефірі українського телеканалу «Інтер», який неодноразово отримував публічні звинувачення в підтримці проросійсько-го політичного курсу. Результати дослідження дають підстави стверджувати про свідоме нав’язування глядачеві хибних нара-тивів, що формують негативне ставлення до української незалежності, й утвердження російськоцентричної мовної картини світу, яка допомагає утримувати громадян у спільній з агресором психокультурі. Автори шоу здійснюють свідоме знецінення української незалежності шляхом використання лексем із негатив-ною семантикою, що вербалізують негативні факти суспільної дійсності («катастрофа», «зрада», «заробітчан-ство», «страждання»). На противагу цьому вжито велику кількість лексем, які створюють позитивний імідж України в добу СРСР («успіх», «велич», «належність до народу-переможця», «впевненість», «спокій»). Також сце-нарієм передбачене використання мовних засобів, що перекладають провину за війну на Донбасі з Росії на Україну. Автори нав’язують глядачеві російський симулякр про спільну історію та «один народ». Це досягається за рахунок таких прийомів: а) використання форм присвійного займенника «наш» стосовно символів СРСР («наша пам’ять», «наша країна», «наша Вітчизна»); б) вживання прикметника «спільний» («спільна пам’ять», «спільна пісня»); в) вживання українських і російських топонімів і антропонімів у контексті представлення поняття «країна». Потрапляння таких хибних наративів до українського інформаційного простору становить загрозу націо-нальній безпеці країни. Тому проведення подібних досліджень має стати невід’ємною складовою частиною дер-жавної політики з метою виявлення фактів інформаційної мовної агресії та вироблення системи контрзаходів.Документ Структура асоціативно-семантичного поля «ворог» в дискурсі інформаційної війни(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha(ua) У пропонованій статті з’ясовано способи лінгвальної репрезентації образу ворога в дискурсі інформаційної війни, пов’язаної з подіями на Сході України. З 2014 р. мовна картина світу пересічного українця збагатилася новими понят-тями, вираженими за допомогою або нових лексем, або розширення значень наявних раніше слів. Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, змушує суспільство зануритися у процес, активно ретранслюючи мовні засоби однієї зі сторін конфлікту (залежно від політичних поглядів). Особливу увагу в ході інформаційних війн приділено створенню образу ворога, проти якого має бути налаштоване суспільство. Такий підхід дозволяє владі мобілізувати населення на боротьбу або заручитися його підтримкою щодо відбиття збройної агресії. Лінгвістичні одиниці є одним із головних засобів формування образу ворога. Шляхом аналізу цих одиниць, а також контекстів, у яких вони вжиті, дослідже-но структуру асоціативно-семантичного поля «ворог». У межах поля виокремлено асоціативно-семантичні групи «країна-ворог», «ворожі війська», «вороже суспільство», «ворожі ЗМІ», «ворожі явища». Усі вони, у свою чергу, поді-ляються на кілька мікрогруп і рядів. Мікрогрупу «країна-ворог» формують лексеми, що стають синонімами до слова Росія. Ця мікрогрупа найбільш детально розглянута у пропонованому дослідженні. У її межах виділено два типи асо-ціативно-семантичних рядів (АСР): «офіційний» і «неофіційний». Перший репрезентований назвами без додаткових семантичних відтінків (Росія, Москва, Кремль). Другий нараховує п’ятнадцять основних рядів, що на асоціативному рівні пов’язані з Росією (Орда, Мордор, бензоколонка, брат, сусід, імперія, зло, ворог тощо). Таким чином, у дослі-дженні змодельовано структуру асоціативно-семантичного поля «ворог», визначено семантичні та синтагматичні особливості конституентів, а також досліджений вплив номенів на адресата.Документ Особливості мікрополя «ворожі війська» у структурі асоціативно-семантичного поля «ворог» (на матеріалі дискурсу російсько-української інформаційної війни)(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті здійснено аналіз лексем на позначення ворога, які суспільство вживає в дискурсі російськ о-українськ ої інформаційної війни. Резу льта ти дослідження дають підстави змоделювати структуру асоціативно-семантичного поля “ворог” у межах українського воєнного наративу . Встановлено, що ї ї формують п’ять асоціативно-семантичних мікрополів:“країна-ворог”, “ворожі війська”, “вороже суспільство”, “ворожі ЗМІ”, “ворожі поняття”. У пропонованій праці головна увага зосереджена на докладному вивченні мікрополя “ворожі війська”, у межах якого виділено вісім асоціативно-семантичних груп, репрезентованих різноманітними лексемами на позначення осіб, що здійснюють збройну агресію на Сх оді У країни. Наголошено, що мовні одиниці, якими послуг овується українське суспільство, є важливим засобом ведення інформаційної війни, точніше – відбиття, окрім збройної, також інформаційної ворожої агресії.Документ Діалектні тексти як елемент автоенографії говірконосія(Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.