Структура асоціативно-семантичного поля «ворог» в дискурсі інформаційної війни

Abstract

(ua) У пропонованій статті з’ясовано способи лінгвальної репрезентації образу ворога в дискурсі інформаційної війни, пов’язаної з подіями на Сході України. З 2014 р. мовна картина світу пересічного українця збагатилася новими понят-тями, вираженими за допомогою або нових лексем, або розширення значень наявних раніше слів. Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, змушує суспільство зануритися у процес, активно ретранслюючи мовні засоби однієї зі сторін конфлікту (залежно від політичних поглядів). Особливу увагу в ході інформаційних війн приділено створенню образу ворога, проти якого має бути налаштоване суспільство. Такий підхід дозволяє владі мобілізувати населення на боротьбу або заручитися його підтримкою щодо відбиття збройної агресії. Лінгвістичні одиниці є одним із головних засобів формування образу ворога. Шляхом аналізу цих одиниць, а також контекстів, у яких вони вжиті, дослідже-но структуру асоціативно-семантичного поля «ворог». У межах поля виокремлено асоціативно-семантичні групи «країна-ворог», «ворожі війська», «вороже суспільство», «ворожі ЗМІ», «ворожі явища». Усі вони, у свою чергу, поді-ляються на кілька мікрогруп і рядів. Мікрогрупу «країна-ворог» формують лексеми, що стають синонімами до слова Росія. Ця мікрогрупа найбільш детально розглянута у пропонованому дослідженні. У її межах виділено два типи асо-ціативно-семантичних рядів (АСР): «офіційний» і «неофіційний». Перший репрезентований назвами без додаткових семантичних відтінків (Росія, Москва, Кремль). Другий нараховує п’ятнадцять основних рядів, що на асоціативному рівні пов’язані з Росією (Орда, Мордор, бензоколонка, брат, сусід, імперія, зло, ворог тощо). Таким чином, у дослі-дженні змодельовано структуру асоціативно-семантичного поля «ворог», визначено семантичні та синтагматичні особливості конституентів, а також досліджений вплив номенів на адресата.(en) The suggested paper explains the ways of lingual representing an enemy image in the discourse of the information war related to the events in the east of Ukraine. Since 2014, the linguistic picture of the world of the average Ukrainian has been enriched with new concepts, expressed either in new lexemes or in the extension of the meanings of previously existing words. The information war waged by Russia against Ukraine is forcing society to plunge into the process by actively relaying the linguistic means of one of the parties to the conflict (depending on political views). Particular attention was paid in the course of information wars to the creation of an enemy against whom society should be directed. This approach allows the authorities to mobilize the population to fight or gain support for repelling armed aggression. Linguistic units are one of the main means of forming the image of the enemy. As a result of the analysis of these units, as well as the contexts in which they are used, the structure of the associative-semantic field “enemy” is investigated. The associative-semantic groups “countryenemy”, “hostile troops”, “hostile society”, “hostile media”, “hostile phenomena” are distinguished within the field. All of them, in turn, are divided into several microgroups and rows. The microgroup “country-enemy” is formed by lexemes that become synonymous with the word Russia. This microgroup is the most thoroughly considered in the suggested study. Within it, there are two types of associative-semantic rows (ASRs): “official” and “unofficial”. The first one is represented by names without additional semantic shades (Russia, Moscow, Kremlin). The second type consists of fifteen main rows that are connected with Russia at the associative level (Orda, Mordor, gas station, brother, neighbour, empire, evil, enemy, etc.). Thus, the structure of the associative-semantic field “enemy” is modelled in the study, the semantic and syntagmatic features of constituents are determined, as well as the influence of nouns on the addressee is investigated.