Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
2 результатів
collection.search.results.head
Документ Функція хронотопу у формуванні синергетики внутрішнього світу художнього твору(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Клочек, Григорій Дмитрович; Клочек, Григорий Дмитриевич; Klochek, Hryhoriy(uk) У статті розглядається функція хронотопу у формуванні синергетики внутрішнього світу твору. Опираючись на ідеї, висловлені у статті Д. Ліхачова «Внутрішній світ художнього твору», показано, що така особливість внутрішнього світу твору, як слабкий «опір середовища», фактично визначає такі важливі складники внутрішнього світу, як час і простір. Повільний плин художнього часу у творі, як правило, відображає підвищений аналітизм авторського світобачення: він уважно придивляється до реалій предметного світу, детально простежує психологію персонажів. Це, у свою чергу, зумовлює характер сюжету, мови, ритміки, композиції. Художній світ є системно організованим утворенням, і тому всі його складники перебувають у системних зв’язках.Документ Правда як джерело синергетичного ефекту в процесі формування літературного твору (на матеріалі драми Володимира Винниченка «Закон»)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Клочек, Григорій Дмитрович; Клочек, Григорий Дмитриевич; Klochek, Hryhoriy(uk) На матеріалі аналізу драми Володимира Винниченка «Закон» здійснена спроба з допомогою синергетичного підходу пояснити залежність художності твору від правдивості у відображенні життя. Із багатьох можливих складових твору вибрано дві: характери персонажів та сюжет. Досліджена взаємодія між ними в процесі розвитку твору. Спостережено, що логіка стосунків персонажів диктувалася їх характерами і визначала розвиток сюжету. Художня система твору, що перебуває в процесі формування, вимагає, щоб митець прислуховувався до її потреби, тонко відчував її прагнення до внутрішньої гармонізації усіх складових, бо без цього вона не набуде потрібного довершення як «організм» і через те не зможе виконувати функцію генерування тонкої художньої енергії. Існує диктат системи, що перебуває в процесі формування. Саме цей диктат вимагає від письменника правдивості у відображенні життя. Чим талановитіший митець, тим він наполегливіше прагне довершити твір як бездоганно функціонуючу систему, усі складові якої перебувають у режимі взаємосприяння.