Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
20 результатів
collection.search.results.head
Документ Сучасна українська літературна мова. Словотвір. Морфеміка.(2022) Кричун, Людмила Петрівна; Огарєнко, Тетяна АнатоліївнаДокумент Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. Практичні заняття. Ч. ІІ.(2022) Огарєнко, Тетяна АнатоліївнаДокумент Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. Практичні заняття. Ч. І.(2022) Огарєнко, Тетяна АнатоліївнаДокумент Стилістичні функції звертань у творах Лесі Українки(2020) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна; Ліштаба, Тетяна Василівна(ua) У статті вивчено стилістичні функції звертань як синтаксично ізольованих компонентів у текстах Лесі Українки. Визначено, що семантика звертань є визначальним фактором для реалізації конкретної стилістичної мети. Проаналізовано зв'язок функції звертання (апелятивної та експресивної) зі структурними особливостями цих компонентів. Досліджено функції звертань у складі стилістичних фігур.Документ Художня тропіка в контексті творів Г. Д. Гусейнова(2020) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна(ua) У статті охарактеризовано епітети, метафори, порівняння та проаналізовано специфіку їх реалізації в мові творів Григорія Гусейнова. З’ясовано роль тропів у художньо-документальному тексті. Доведено, що ці мовні засоби є характерною ознакою мовотворчості письменника.Документ Структурно-семантичні особливості однорідних членів речення у творах григора тютюнника(2020) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна(ua) У статті проаналізовано твори видатного українського письменника Григора Тютюнника. Виокремлено конструкції з однорідними головними компонентами, проаналізовано їхні структурні, семантичні особливості, визначено стилістичну роль цих мовних одиниць. Зазначено, що вивчення мови творів письменників становить інтерес для дослідників, оскільки уможливлює визначення своєрідних рис творчості, визначення ролі того чи того автора в розвитку літературної мови українського народу. Характеристика ідіостилю письменника значною мірою здійснюється на основі аналізу мовних особливостей текстів. Синтаксичний рівень, як відомо, виступає найвищою ланкою функціону-вання мовних одиниць, тому вивчення саме синтаксичних одиниць у тво-рах актуальне й важливе для комплексного аналізу мовностилістичних особливостей текстів творів українських письменників. З’ясування особливостей уживання однорідних членів речення (а саме головних компонентів) у творах Григора Тютюнника дозволить осягнути глибину його світовідчуття, що сприятиме кращому розумінню творчості митця. Це й актуалізує вибір тематичного напряму пропонованої статті. Аналіз текстів оповідань Григора Тютюнника засвідчив, що письменник непродуктивно вживає речення з однорідними підметами. Зазвичай такі компоненти функціонують у двоскладних реченнях. Досить часто однорідні підмети поширені, мають при собі інші ускладнювальні компоненти. Визначено, що переважно однорідні підмети мають традиційне морфологічне вираження – іменникове. Простежується також однотипність зв’язку однорідних компонентів-підметів у творах Григора Тютюнника: зазвичай вони поєднані сполучниковим єднальним зв’язком. Виявлено, що в текстах автора продуктивно вживаються речення з однорід-ними присудками, вираженими найчастіше дієсловами у формі минулого часу. Доведено, що синтаксичні конструкції з однорідними компонентами виконують важливу стилістичну функцію: підмети уможливлюють одночасний показ декількох активних діячів, які беруть участь у розгортанні подій, у такий спосіб надаючи щільності й насиченості розповіді. Однорідні присудки створюють враження динамічності й напруги, надають оповіді яскравої емоційності. За своєю суттю саме дієслово є одним з основних засобів відтворення динаміки. Накопичення синонімічних однорідних присудків і уособлює в собі цю стрімкість та емоційність дії.Документ Гіпотаксис творів М. Коцюбинського як показник європейської орієнтованості української прози(2022) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна(ua) У статті узагальнено погляди дослідників на особливості творчої манери М. Коцюбин-ського, на його досвід реформаторства в напрямі модерної європейської прози. У творі «Хо» виокремлено гіпотактичні конструкції з неприслівним зв’язком, розподі-лено їх за семантикою, простежено структурні особливості предикативних частин у межах складнопідрядних речень детермінантного типу. Досліджено функційне навантаження полі-предикативних одиниць із залежними частинами з обставинним значенням. Мова художніх текстів митця – один із яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Європейська орієнтованість на вишуканість, психологізм, формальну стислість поряд із внутрішньою повнотою визначили неповторність стилю письменника, що виявляється в низці рис. У галузі синтаксису М. Коцюбинський подає неперевершені зразки того, як справжній художник словесно-стильовими образами повинен відтворювати великі картини життя. Різноманітними мовними засобами, зокрема синтаксично-стилістичними прийомами, пись-менник зображував найтонші психологічні нюанси. Аналіз уживання складних синтаксичних одиниць у тексті казки «Хо» засвідчив, що полі-предикативні конструкції з підрядним зв’язком досить продуктивно залучають для реалізації певної стилістичної мети. Речення з підрядними детермінантними частинами мають обставинний характер, тому виступають як поширені характеристики дії. Критерієм класифікації поліпредикатив-них речень із підрядними обставинними є функція підрядної частини як розгорнутого члена речення – обставини. Саме за виконанням залежною частиною відповідної обставинної функ-ції і розрізняють семантичні типи цих підрядних частин. У тексті казки «Хо» виокремлено складнопідрядні речення детермінантного типу із зна-ченням мети (фінальні), причини (каузальні), часові (темпоральні) як найчастотніші різновиди. Доведено, що предикативні частини підрядних причинових і мети зазвичай ускладнені, що справляє враження багатошаровості інформації. Позиція залежних компонентів у межах складнопідрядних детермінантних речень переважно фіксована – вони перебувають у постпо-зиції. Гіпотактичні одиниці з підрядними обставинними виконують важливе стилістичне завдання – розгорнуто характеризують розвиток дії.Документ Кольоративи в поетичному лексиконі Світлани Барабаш(2022) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна(ua) Статтю присвячено дослідженню кольоративів як мовних одиниць. Визначено основні та периферійні лексеми, окреслено спектр сполучуваності кольоративів з іншими лексемами. Зʼясовано, що кольороназви в ліриці С. Г. Барабаш часом конкретні, а іноді ускладнені, переосмислені. Різноманітна гама основних кольорів, кілька змішаних допомагають поетесі передати власне знання про навколишній світ, узагальнити враження й “кольорові” образи. Доведено, що кожний колір створює навколо себе певне семантичне поле, певний склад думок письменниці, оскільки, крім смислової та описової функції, кольори, їхнє поєднання реалізують емоційну функцію, яка впливає на почуття людини і тим самим сприяє формуванню певного настрою. Проаналізовано взаємодію традиційного й індивідуально-авторського у вживанні кольоративів. Зазначено, що палітра кольорів С. Г. Барабаш характеризує її індивідуальну творчу манеру, визначає розширення сполучуваності компонентів із семантикою кольору із загальновживаними словами, що сприяє збагаченню ідейно-тематичного спектру поетичних творів авторки.Документ Метафора в структурі поетичного тексту Світлани Барабаш. Українська мова в сучасному науковому вимірі(2020) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна(ua) У статті досліджено метафори, що доречно й яскраво передають настрій та характер авторського стилю відомої української поетеси, науковця Світлани Григорівни Барабаш. З’ясовано, що структура метафори залежить від того, які лексичні відношення вона виражає. Проаналізовано значення метафор у творах автора.Документ Синтаксеми з умовним значенням у реченнях займенниково-співвідносного типу(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна; Ліштаба, Тетяна Василівна(ua) У статті проаналізовано синтаксичний рівень поетичних творів А. С. Малишка. Узагальнено підходи до класи-фікації речень за структурним і семантичним принципами. Звернено увагу на особливості вживання в поезіях мит-ця синтаксичних одиниць з різною метою висловлювання: розповідних, питальних, спонукальних. Питальні речення в поезіях зазвичай не виконують свого прямого призначення – не формулюють питання, яке потребує відповіді. Вони несуть важливу стилістичну функцію – створюють ефект роздуму, наштовхують читача на міркування. Доведено, що окличні речення яскраво передають емоційний настрій автора, героя, а це забезпечує потуж-ний вплив поезії. З погляду структури А. С. Малишко вживає різноманітні конструкції. Речення, в яких функціонує тільки гра-матичний центр і відсутні другорядні члени, не продуктивні в поетичних текстах письменника. Частіше в поезіях А. С. Малишка вживаються речення з декількома другорядними членами для змалювання повної, яскравої картини. Помітною особливістю поезій письменника є вживання однорідних обставин місця, виражених прийменни-ково-іменниковими конструкціями. Аналіз текстів підтвердив, що потужними стилістичними ресурсами характеризуються речення з відокрем-леними членами речення. Оскільки відокремлюються тільки другорядні компоненти, то автор може, змінюючи місце, поширеність другорядних членів речення, ставити їх у позицію відокремлення і таким чином зосереджу-вати увагу на визначених характеристиках. Різні типи складних одиниць у поетичних текстах виконують неоднакову функцію. Складносурядні речення традиційно вживаються для зображення картин природи. Залучення тих чи тих сполучників сурядності дозволяє передати такі відношення, які запрограмовані письменником. Найпродуктив-ніше А. С. Малишко вживає складносурядні речення з єднальними сполучниками, завдяки яким передається зна-чення одночасності. Поряд зі складносурядними одиницями найпродуктивнішими реченнями для зображення природи є безспо-лучникові конструкції. Аналіз засвідчив, що для поезій А. С. Малишка характерним є вживання складнопідрядних речень розчленова-ного типу, в яких підрядні частини виражають різноманітні обставинні значення.