Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
6 результатів
collection.search.results.head
Документ Сучасна текстографія діалектоносіїв степової говірки(КОД, 2019) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tatiana(uk) У статті описується сучасний стан текстографії говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області степового говору південно-східного наріччя. Наводяться приклади уже висвітлених і досі не опублікованих зразків діалектних текстів цієї говірки. З’ясовано значення діалектних текстів для вивчення української мови та її говорів, а також окреслено перспективи збирання матеріалів для текстотеки говірки і створення належної емпіричної бази для досліджень діалектного мовлення, поповнення корпусу текстів української діалектної мови. Автор підкреслює перспективність цього напрямку мовознавчого дослідження в плані опублікування текстів місцевого мовлення.Документ Актуальні аспекти вивчення лексики північно-західного ареалу степового говору(РОДОВІД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, T. V.(uk) Проаналізовано історичні та лінгвістичні фактори, що вплинули на формування лексики північно-західного ареалу степового говору, поширеного на території Кіровоградської області. Указані усі відомі лінгвогеографічні, лексикографічні студії та розвідки, в яких фіксуються окремі говірки Кіровоградщини, зокрема її степовий говір. Подано дані часткового картографування та лексикографічного опису народної географічної термінології на матеріалі Кіровоградщини.Документ Народні географічні терміни на позначення річки та її частин у центральноукраїнських говірках(КОД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana(uk) У статті аналізуються народні географічні терміни на позначення річки та її частин. У результаті проведеного дослідження зафіксовані в центральноукраїнських говірках Кіровоградщини ці назви мають широку репрезентацію. Аналізовані слова об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: місце, розмір і походження. Діалектні особливості зумовлюють значну варіативність народних географічних термінів на позначення річки та її частин за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення тощо. До складу аналізованої групи ввійшли найменування, що виникли внаслідок впливу інтралінгвальних і екстралінгвальних чинників. В межах проаналізованої групи слів, як однозначні, позбавлені переносно- образних значень і емоційно-експресивної функції, так і ті, що мають свою специфіку, зумовлену тісним зв'язком, по-перше, з топонімічними утвореннями і, по-друге, з реаліями географічного середовища, що динамічно змінюються. Дослідження їхнього походження та семантичних відтінків показало як спільне, так і відмінне на матеріалі інших українських діалектів. Українська народна географічна термінологія, як і в слов’янських мовах, допоки вивчена в аспектах співвідношення української і запозиченої лексики, в етимологічному та системному. Перспективу всебічного аналізу цієї групи лексики вбачаємо у збиранні матеріалу з усього українського простору та всебічному дослідженні процесів у народній географічній термінології в просторі й часі.Документ Народні географічні терміни на позначення каменя в центральноукраїнських говірках(Аксіома, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна(uk) Народні географічні терміни на позначення каменю об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: розмір, походження. Діалектні й говіркові особливості зумовлюють варіативність аналізованих слів за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення.Документ Інноваційні підходи до дослідження місцевої діалектної лексики в школі(Авангард, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetyana(ua) На сучасному етапі діяльність учителя-філолога пов’язана з упровадженням нової методики вивчення української мови, що сприятиме формуванню у школярів високої загальномовної ерудиції, умінню осмислювати проблеми діалектології як цілісної системи наукових знань, а також знайомитиме учнів з особливостями розвитку матеріальної і духовної культури краю. У статті подано інноваційні підходи до дослідження місцевої діалектної лексики, запропоновані завдання можуть стати у нагоді для вивчення окремих тем української мови в шкільному курсі. У зв’язку з недостатнім вивченням окремої із цих ланок постає необхідність поповнення наукового обігу діалектними даними говірок Кіровоградської області.Документ Досвід збирання і дослідження онімної лексики села Піщаний Брід Добровеличківського району(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromkо, Тetiana; Волійчак, Галина Петрівна; Voliychak, Halyna(ua) Стаття подає говірковий матеріал однієї з груп онімної лексики села Піщаний Брід. Ваконіми класифікуються за мотиваційними особливостями номінації: зовнішніми особливостями тварини, періодом народження, ставленням власника тощо. Сучасні методи збирання діалектного матеріалу забезпечують повноту обстеження говірки. З’ясовано, що клички бикам і коровам можуть надаватися господарями та іншими людьми, пов’язаними з доглядом за ними, а також при народженні й упродовж життя тварин. Серед проаналізованих ваконімів виділяються надані за людськими іменами, за прізвищами, іменами, прізвиськами, національністю господарів, за норовом, характером тварин тощо.