Наукові видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/25
Переглянути
9 результатів
collection.search.results.head
Документ Концепти «бароко» і «готика» в літературознавчій практиці Євгена Маланюка(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Гольник, Оксана Олександрівна(ua) У статті розглянуто смислові коди та функціонування концептів «бароко» й «готика» в літературознав-чих і культурологічних працях Євгена Маланюка. З’ясовано, як ці поняття корелюють із такими концеп-тами його літературознавчої системи, як трагічне, героїчне, високе і низьке в стилі. Установлено смисловий зв’язок понять «бароко» і «готика» з діонісійським та аполлонівським началом творчості. Попри антитетичність цих понять у культурологічному дискурсі, у Євгена Маланюка вони описують взаємопов’язані духовні й культурні феномени та явища. Бароко дослідник інтерпретував як стильовий напрям мистецтва й літератури козацької доби. Феноменами цього часу автор уважає Києво-Могилянську академію, братства й козацьку архітектуру. Ці явища об’єднувала спільна риса: вони були паростками наці-ональної культури, були проявом пориву до самоідентичності українців, творення власного національного культурного портрета. Бароко есеїст визначає як процес становлення національної ідентичності, незавершене поривання до культурного самовизначення, пошук балансу між елітарним і демократичним. У творчості бароко виявля-ється в прагненні митців з’єднати героїчне і прекрасне. У стильовій манері цей феномен виявляється в діонісійському началі творчості. Готика в культурологічній концепції Євгена Маланюка – це результат національного самовизначення особистості й нації. На світоглядному й духовному рівнях готика виявляється в державницькому мисленні й інстинкті. Готика в Євгена Маланюка асоціюється з лицарством, мілітарністю, а в художній творчості – із культом героїчного і трагічного, пріоритеті розуму й волі над емоцією. Такою була творчість Юрія Клена, Олега Ольжича. У системі естетичних маркерів готичність у творчості відповідає аполлонівському типу творчості. Теорія бароко й готики Євгена Маланюка стосується понять «державництво», «державницьке мислення», «політична свідомість». Вони демонструють різні етапи прояву цією якості мислення і внутрішньої культури митця. Бароковість – це інтуїтивне, неусвідомлене, пробуджене на рівні інстинктів державництво. Готика як якість індивідуального стилю письменника тісно пов’язана з концептом «державність», «духовна суверенність», «віра», «месіанізм» і «чин».Документ Художній світ Тараса Шевченка: рецепція тексту і підтексту(Мачулін, 2019) Клочек, Григорій Дмитрович; Буряк, Олена Федорівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Лаврусенко, Марія Іванівна; Михида, Сергій Павлович; Перцова, Інна Василівна; Ратушняк, Олександр Михйлович; Рибальченко, Валентина Костянтинівна ,; Цепа, Олександра Володимирівна(ua) У монографії системно осмислюються актуальні проблеми рецепції творчості Тараса Шевченка у вітчизняному та діаспорному літературознавстві: розглядається специфіка художнього світу митця, особливості психопоетики його внутрішніх конфліктів; виокремлюються концептуальні складники його художнього мислення; розкривається феномен потужної енергетики його текстів, значимість підтекстових смислів; виявляються прийоми психологізму, особливості конструювання ідилічного простору. Рання творчість поета постає у зіставленні з доробком Адама Міцкевича та Фрідріха Шиллера. Книга зацікавить студентів філологічних факультетів, учителів української мови і літератури, усіх, хто захоплюється енергетикою і мудрістю поетичного слова Тараса Шевченка.Документ Практика монографічного портретування Є. Маланюка: парадигма(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Гольник, Оксана Олександрівна; Гольник, Оксана Александровна; Holnyk, Oksana Oleksandrivna(ua) У статті розглянуто базові принципи літературознавчої практики Є. Маланюка, які простежуються у його монографічних літературних портретах письменників. З’ясовано, що в прицілі авторської уваги був стиль митця. Він став індикатором ментальності і внутрішньої культури письменника. Зміни, які відбувалися зі стилем, мали глибинні витоки. Щоб з’ясувати їх характер і причини, Є. Маланюк звертався до життєпису митця. У праці доведено, що біографічний метод був допоміжним методом, котрий допомагав літературознавцеві зрозуміти витоки зрушень у письменницькій манері. У цьому контексті розглянуто концептуальні складові літературознавчого підходу Є. Маланюка – конфлікт «митець і доба», трагічність, літературний і життєвий чин.Документ Енігматичний наратив і код у містичному романі В. Даниленка «Кохання в стилі бароко»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Гольник, Оксана Олександрівна; Holnyk, Oksana(uk) У статті здійснено аналіз містичного дискурсу роману В.Даниленка «Кохання в стилі бароко» крізь призму енігматичного наративу та енігматичного коду. З’ясовано значення загадки, таємниці для створення сюжету фантастичного (містичного) твору. Запропоновано розгляд творів містичного дискурсу як комунікативної події, яка будується на енігматичному тексті. Визначено дві складові цього феномену – вербальна та когнітивна. Вивчення їхньої взаємодії дозволяє встановити ідейні смисли містичного твору. З’ясовані особливості розгортання енігматичного наративу: загадка метафізичної суті Юлії є центром сюжетобудування, а розгадування кросворду відтворює процес оприявнення її танатичності. Головоломку розглянуто як композиційний прийом необарокової поетики, встановлено особливості її побудови та розгортання: новелістична природа розповідей, принцип розташування та характер взаємодії (аналогія, антитеза, фрактальність), культурно-історичний код.Документ Методологічні засади психопоетики в літературознавчих студіях Євгена Маланюка(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Михида, Сергій Павлович; Гольник, Оксана Олександрівна(uk) У статті осмислюється проблема виявлення методологічних засад психопоетики як одного з літературознавчих напрямів у науковому доробку Є. Маланюка. Вивчення неоцінених і неоціненних для історії вітчизняної літератури літературних портретів пера Є. Маланюка, зокрема, Т. Шевченка і М. Гоголя під кутом зору методології є актуальним літературознавчим завданням. Його розв’язання базується на виявленні концептуальних принципів підходу до особистості митця як носія естетичних, ментальних, моральних, націєтворчих потенцій. Використання Є. Маланюком мегатекстів письменників: епістолярію, щоденникових записів, нотаток, спогадів і власне художніх творів уможливлює створення повноформатних літературних портретів. При цьому увага дослідника великою мірою зосереджується на психологічних основах буттяособистості. Як наслідок, визначальні висновки Є. Маланюка сформульовані через опозицію: національна цілісність (Т. Шевченко) і національна недокрівність, роздвоєність (М. Гоголь).Документ Трикутник Володимира Єшкілєва: містико-езотерична стратегія роману «Усі кути трикутника»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Гольник, Оксана Олександрівна; Golnyk, Oksana(uk) У статті з’ясована жанрова природа твору В. Єшкілєва «Усі кути трикутника»: доведено, що твір належить до криптоісторії, основоположним принципом якої є розв’язування загадки через розшифровування коду. Порушено питання про метароманну природу текстів В. Єшкілєва й аналізованого твору зокрема, охарактеризовано мову-код автора як визначальну ознаку такого художнього утворення. Розкрито символіко-емблематичний ряд образів, які відіграють важливу роль у композиційній будові твору та розгортанні сюжету, вираженні авторської ідеї.Документ Жанрова природа роману Ю. Щербака "Час смертохристів"(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Гольник, Оксана ОлександрівнаУ статті здійснюється спроба визначення жанру твору Ю. Щербака "Час смертохристів". Спростовується думка про фантастичне як визначальний фактор жанрової природи твору. Ознаки антиутопійності автор статті пропонує трактувати як містифікацію письменником читачів і засобом інакомовлення, завдяки якому більш виразними постають проблеми сьогодення. Натомість наводяться роздуми щодо належності романк до жанру дистопії, де домінантною є сатирична стратегія репрезентації буття сучасного суспільства в його політичних і культурно-духовних вимірах. Автор статті розглядає публіцистичний пафос "Часу смертохристів", реалізований через гротеск, сатиру, іронію та сарказм.Документ "Загадка" Гоголя у творчій рецепції Є. Маланюка(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Гольник, Оксана ОлександрівнаУ статті з’ясовується рецептивне поле особистості М. Гоголя, репрезентоване в культурологічно-літературознавчих есеях Є. Маланюка та його епістолярії. Досліджена інтертекстуальність гоголівських творів (на рівні мотивів та образів) у ліриці поета-емігранта, окреслені авторські смисли.Документ Практика монографічного портретування Євгена Маланюка (на матеріалі розвідок про Т. Шевченка та М. Гоголя)(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Гольник, Оксана ОлександрівнаУ статті проаналізовано оригінальну методологію монографічного портретування Є. Маланюка, проаналізовано її концептуальні складові, окреслені підходи і прийоми осягнення критиком творчих постатей Т. Шевченка і М. Гоголя.