Наукові видання каф-ри дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/112
Переглянути
14 результатів
collection.search.results.head
Документ Slavo-Alanica(2021) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье рассматривается ряд лингвистических свидетельств контактов древних славян и алан – восточноиранского кочевого народа, который, согласно средневековым хро-нистам, а также по данным археологии, в VI в. н. э. заселял южнорусские степи, Приазовье и отчасти Крым. Фактологическую базу, на которую опирается автор в своих выводах, образует сумма этимологий, среди которых: а) славяно-аланские сепаратные семанти-ко-этимологические тождества на уровне формульных выражений поэтического, право-вого языка, образованных по общим для обоих языков клише (псл. *bьrati sьrdьce ~ алан. *zard [?]-varun; псл. *čariti kъrtІ~ ср.-иран. (алан.?) *karda kar[n]-; псл. *činiti koranІ~ алан. *kar[a]na, согд. vadu-karanāk); б) вероятные аланские заимствования в славянский сло-варь (*mā-goša ދлентяйތ, *ba-kandak или *ba-kandag ދритуальный хлебތ, *bārag или *barg[a] ދпастуший мешокތ, *barn[a] ދобязательствоތ, ދгарантия попеченияތ); в) весьма близкие типологические аналогии (псл. *ne-orbъ/*ne-orba ~ осет. magūsa | magosa и пр.). Ареал ве-роятных следов Slavo-Alanica, обозреваемых в статье, очерчивается степными говорами Украины, говорами Одесской и Херсонской областей, т.е. территориями, отчасти входившими в регион контактов асо-славянского племени антов и алан. На основании сказанного делается вывод о возможной принадлежности перечисленных лексических и фразеологических единиц к остаткам алано-антского адстрата, унаследованного местной славянской речью.Документ Иранские языковые реликты в словацкой исторической топонимии – II(«Наука», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ группы топонимов, обозначавших различные географические объекты на территории исторической Словакии. Структура этих лексем не поддается объяснению в рамках славянского или венгерского языков, но находит близкие аналоги в иранском материале, что дает основания считать их следами сармато-аланского присутствия в ареале архаичной славянской (словацкой) топонимии. Полученные предварительные результаты позволяют реконструировать ряд сармато-аланских топонимов.Документ Иранские языковые реликты в словацкой исторической топонимии – III(ИЛИ РАН, 2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ группы топонимов, обозначавших различные географические объекты на территории исторической Словакии. Структура этих лексем не поддается объяснению в рамках славянского или венгерского языков, но находит близкие аналоги в иранском материале, что дает основания считать их следами сармато-аланского присутствия в ареале архаичной славянской (словацкой) топонимии. Полученные предварительные результаты позволяют реконструировать ряд сарматоаланских слов.Документ Забытый персонаж восточнославянской демонологии: *Кантысар (реконструкция формы мифонима и семантики образа)(Астропринт, 2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ имени мифологического персонажа Царь Хан из текста малорусского заклинания от змеиного укуса. Ряд признаков подсказывает, что мы имеем дело с расщепленной в результате переосмысления формой *Кантысар, след которой угадывается в архаичной украинской лексике похоронного обряда. В частности, тут упомянут хозяин могил, взимающий плату с умерших за место под землёй. Дальнейшие поиски источника слова приводят к выводу об отражении в *Кантысар аланского *Kanti sar «Хозяин могил» или «Подземный хозяин». Учет контекста слова и сопутствующей семиотики позволяет в общих чертах установить семантику его образа и поставить его в один ряд с другими фигурами славянской демонологии, также воспринятыми из иранского источника. Адаптация инородной мифологической фигуры к системе образов славянской мифологии стала возможной благодаря функциональной близости *Кантысар к местным хтоническим персонажам, с которыми он был отождествлен. Попутно с этимологией имени Кантысар устанавливается генезис имени украинского демонологического персонажа довгомýд ʻнаполовину – зверь, наполовину – человекʼ (< алан. *dewaga-mand, *dewga-mand ʻодержимый демономʼ).Документ Заметки по лексической реконструкции. І(КОД, 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr(uk) Дослідження присвячене проблемам реконструкції реліктових лексем, які були втрачені в апелятивному словнику,проте збереглися в ономастичному середовищі через його здатність консервувати мовну архаїку (лексичну, морфологічну). Будучи практично невичерпним ресурсом для досліджень із етимології та лінгвістичної реконструкції, ономастика (топонімія й антропонімія) постачає цінний матеріал, корисний не лише для відновлення елементів власного, питомого словника (і навіть цілих фрагментів генетичних гнізд) певної мови, ай для виділення найдавнішого лексичного прошарку, залишеного в ній іншою мовною культурою.Документ Иранские языковые реликты в словацкой исторической топонимии(Наука, 2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ группы топонимов, обозначавших различные географические объекты на территории исторической Словакии. Структура этих лексем не поддается объяснению в рамках славянского или венгерского языков, но находит близкие аналоги в иранском материале, что дает основания считать их следами сармато-аланского присутствия в ареале архаичной славянской (словацкой) топонимии. Полученные предварительные результаты позволяют реконструировать ряд сармато-аланских терминов топографической номенклатуры. .Документ Праславянские архаизмы в словаре украинских говоров Нижнего Поднепровья (этимологические заметки)(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, O. I.(uk) 1. Реліктова діалектна лексика говірок нижньонаддніпрянського ареалу досі ще не достатньо висвітлена в етимологічному аспекті. Про це промовисто свідчить зміст дефініцій фундаментального «Етимологічного словника української мови», де відповідний матеріал часто або дістає кваліфікації «темне слово», «етимологія незрозуміла», або загалом відсутній. Між іншим, говірки Нижньої Наддніпрянщини багато в чому зберігають лексичну архаїку, втрачену в інших діалектних ареалах України (карпатський, поліський), які, будучи східнослов’янською діалектною периферією, традиційно мають зберігати численні старожитності словника. Зазначені говірки багато в чому переселенські, тому деякі слова, будучи «пересадженими» в нові умови (діалектне оточення), одержали тут нове життя, тоді як у первісному ареалі вони з різних причин були втрачені. 2. Звернення до багатств нижньонаддніпрянського діалектного вокабулярію допомагає заповнити деякі пробіли в реконструкції, етимологічній і ареальній характеристиці праслов’янської лексики. Йдеться про кілька можливостей, що з’являються при використанні зазначених діалектизмів: 1) виявлення реліктових лексем, які мають сепаратні зв’язки з арійським словником (коношок < псл. *konox- : ар. *kani̯asa-, корзо < псл. *kъrzъ : іран. *karźa-, бовж, бовжик < псл. *bъlžь : іран. *brǰi̯a-, друнак, друнко < псл. *drunakъ : іран. *drauna-); 2) реконструкція деяких праслов’янських лексичних інновацій та встановлення їхніх внутрішньослов’янських зв’язків (книпоть < *knipъtь, ґоркман, корчман < *kъrkmanъ); 3) уточнення географії деяких уже відомих праслов’янських лексем (ряха, ряхаться < *ręxa, *ręxati(sę), калдовник, галдовник < *kъldov-). 3. Інвентаризація питомого словника зазначених говірок – один із ключів до уточнення наших уявлень про праслов’янську діалектну карту.Документ К этимологическому анализу некоторых славянских лексем(ДонНУ, 2009) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, O. I.(ru) Статья посвящена вопросам этимологии и реконструкции первоначальной формы группы праславянских лексических реликтов в словаре современных славянских языков. Предлагаемая публикация относится по характеру проблематики к начатым автором ранее циклам «Слов’янські етимології» и «Этимологические заметки по славянской лексике», напечатанным в разных научных периодических изданиях. Статтю присвячено питанням етимології та реконструкції первісної форми групи праслов’янських лексичних реліктів у словнику сучасних слов’янських мов. Пропонована публікація за характером проблематики належить до розпочатих автором раніш е циклів «Слов’янські етимології» та «Этимологические заметки по славянской лексике», надрукованих у різних наукових періодичних виданнях.Документ Лексичні архаїзми буковинського діалекту(2012) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, O. I.(Uk) У статті пропонується етимологічний аналіз групи буковинських діалектизмів, успадкованих із праслов’янського словника.Документ Слов’янські топоніми на території Греції. VІІІ (етимологічний коментар)(2006) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, O. I.(uk) У статті запропоновано етимологічну інтерпретацію давніх слов’янських ойконімів на території середньовічної Греції. Як і в попередніх статтях цього циклу, тут ставиться мета відновлення первісної форми і структурної характеристики апелятивів, законсервованих в основах розглянутих назв населених пунктів.