Праславянские архаизмы в словаре украинских говоров Нижнего Поднепровья (этимологические заметки)
Ескіз недоступний
Дата
2017
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ЦДПУ ім. В. Винниченка
Анотація
(uk) 1. Реліктова діалектна лексика говірок нижньонаддніпрянського ареалу досі ще не достатньо висвітлена в етимологічному аспекті. Про це промовисто свідчить зміст дефініцій фундаментального «Етимологічного словника української мови», де відповідний матеріал часто або дістає кваліфікації «темне слово», «етимологія незрозуміла», або загалом відсутній. Між іншим, говірки Нижньої Наддніпрянщини багато в чому зберігають лексичну архаїку, втрачену в інших діалектних ареалах України (карпатський, поліський), які, будучи східнослов’янською діалектною периферією, традиційно мають зберігати численні старожитності словника. Зазначені говірки багато в чому переселенські, тому деякі слова, будучи «пересадженими» в нові умови (діалектне оточення), одержали тут нове життя, тоді як у первісному ареалі вони з різних причин були втрачені.
2. Звернення до багатств нижньонаддніпрянського діалектного вокабулярію допомагає заповнити деякі пробіли в реконструкції, етимологічній і ареальній характеристиці праслов’янської лексики. Йдеться про кілька можливостей, що з’являються при використанні зазначених діалектизмів: 1) виявлення реліктових лексем, які мають сепаратні зв’язки з арійським словником (коношок < псл. *konox- : ар. *kani̯asa-, корзо < псл. *kъrzъ : іран. *karźa-, бовж, бовжик < псл. *bъlžь : іран. *brǰi̯a-, друнак, друнко < псл. *drunakъ : іран. *drauna-); 2) реконструкція деяких праслов’янських лексичних інновацій та встановлення їхніх внутрішньослов’янських зв’язків (книпоть < *knipъtь, ґоркман, корчман < *kъrkmanъ); 3) уточнення географії деяких уже відомих праслов’янських лексем (ряха, ряхаться < *ręxa, *ręxati(sę), калдовник, галдовник < *kъldov-).
3. Інвентаризація питомого словника зазначених говірок – один із ключів до уточнення наших уявлень про праслов’янську діалектну карту.
(en) 1. Relic lexemes of the Lower Dnieper dialectal areal still have been not etymologized properly and the content of «Etymological Dictionary of Ukrainian Language» clearly indicates it. The proves of above mentioned dialectal words are often explained here as «unclear word», «etymology is not clear», «unknown origin», «uncertain origin» many words are just absent in the vocabulary entries. But the Lower Dnieper dialects still keep many ancient lexemes, which are not attested in other Ukrainian areals (Carpathian region and Polesie) although these areals, being the dialectal periphery, should traditionally keep many archaic words. A reason of keeping of relic words in the Lower Dnieper dialectal lexicon is that mentioned dialects are transmigratory, therefore some words, having found itself in the new dialectal conditions, gained a «new life» here whereas in the original areal they were lost. 2. Usage of the Lower Dnieper dialectal lexicon enables us to fill some lacunas of reconstruction, etymological and areal interpretation of Proto- Slavic lexics. It means such opportunities which we gain, using mentioned words: 1) finding of the relic lexemes having separate relationships with Aryan lexicon (коношок < psl. *konox- : ar. *kani̯asa-, корзо < psl. *kъrzъ : iran. *karźa-, бовж, бовжик < psl. *bъlžь : iran. *brǰi̯a-, друнак, друнко < psl. *drunakъ : iran. *drauna-); 2) reconstruction of some of Proto-Slavic lexical innovations and their mutual relations’ explication (книпоть < *knipъtь, ґоркман, корчман < *kъrkmanъ); 3) more accurate geographical attribution of the words which were analyzed earlier (ряха, ряхаться < *ręxa, *ręxati(sę), калдовник, галдовник < *kъldov- etc.). 3. The description of the inherited Lower Dnieper dialectal lexicon is one of the keys for reconstruction of a fragment of Proto-Slavic dialectal map.
(en) 1. Relic lexemes of the Lower Dnieper dialectal areal still have been not etymologized properly and the content of «Etymological Dictionary of Ukrainian Language» clearly indicates it. The proves of above mentioned dialectal words are often explained here as «unclear word», «etymology is not clear», «unknown origin», «uncertain origin» many words are just absent in the vocabulary entries. But the Lower Dnieper dialects still keep many ancient lexemes, which are not attested in other Ukrainian areals (Carpathian region and Polesie) although these areals, being the dialectal periphery, should traditionally keep many archaic words. A reason of keeping of relic words in the Lower Dnieper dialectal lexicon is that mentioned dialects are transmigratory, therefore some words, having found itself in the new dialectal conditions, gained a «new life» here whereas in the original areal they were lost. 2. Usage of the Lower Dnieper dialectal lexicon enables us to fill some lacunas of reconstruction, etymological and areal interpretation of Proto- Slavic lexics. It means such opportunities which we gain, using mentioned words: 1) finding of the relic lexemes having separate relationships with Aryan lexicon (коношок < psl. *konox- : ar. *kani̯asa-, корзо < psl. *kъrzъ : iran. *karźa-, бовж, бовжик < psl. *bъlžь : iran. *brǰi̯a-, друнак, друнко < psl. *drunakъ : iran. *drauna-); 2) reconstruction of some of Proto-Slavic lexical innovations and their mutual relations’ explication (книпоть < *knipъtь, ґоркман, корчман < *kъrkmanъ); 3) more accurate geographical attribution of the words which were analyzed earlier (ряха, ряхаться < *ręxa, *ręxati(sę), калдовник, галдовник < *kъldov- etc.). 3. The description of the inherited Lower Dnieper dialectal lexicon is one of the keys for reconstruction of a fragment of Proto-Slavic dialectal map.
Опис
Ключові слова
етимологія, реконструкція, праслов’янський, діалект, ареал, etymology, reconstruction, Proto-Slavic, dialect, areal
Бібліографічний опис
Илиади А. И. Праславянские архаизмы в словаре украинских говоров Нижнего Поднепровья (этимологические заметки) / Александр Иванович Илиади // Наукові записки ЦДПУ. Серія: Філологічні науки / ред. кол.: О. І. Іліаді [та ін.]. – Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017. – Вип. 160: Studia semasiologica. – С. 26-45.