Наукові видання каф-ри дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/112
Переглянути
39 результатів
collection.search.results.head
Документ Лингвистическая атрибуция топонимической лексики карпатского ареала. I(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich(ru) Статья посвящена этимологическому анализу нескольких топонимов карпатского ареала, предположительно, имеющих иранское происхождение, что согласуется с известными лингвистическими выводами об иранском наследии в топонимии Карпат. Для каждого из анализируемых названий с разной степенью вероятности восстанавливается отраженная в нем архаичная восточноиранская форма, завершающая соответствующий этимологический этюд. В частности, предлагается сармато-аланское происхождение для названий Бачкáн, Бисаранул, Донзáр, Комáр, Кондаг, Сагдар. Названные топонимы отражают такие среднеиранские прототипы (со всеми особенностями фонетики и морфологии языков среднеиранской эпохи): сарм.-алан. *bač-kan ʻразделенный источник, канал, потокʼ, *bi-saran ʻдвуглавая, расщеплённая гораʼ, *dān-i sar или *doni sar ʻречной исток, исток рекиʼ, *kam-ar или *kom-ar ʻпоток [вытекающий] из ущельяʼ, *kan dāg или *kon-dāg ʻгорная площадка в ущельеʼ, *sāg-dar ʻоленья стоянкаʼ.Документ Одрибожић: обманчивость тривиальной формы(2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ двух именных сложений, зафиксированных в сербско-хорватском антропонимиконе: серб. Одрибог и хорв. Одрибожиħ. Эти антропонимы с тривиальной для славянских композит формой представляются идеологически обособленными от прочих имен с элементом *bogъ, будучи заимствованными из иранского вокабулярия. В них вероятно видеть иран. *Tīrī-baga- или *Ātr-baga-. Специфика исследуемых имен заключается в том, что они с большой долей уверенности могут быть определены как пришедшие из западноиранского источника (версия об отражении в этих именах зап.-иран. *Ādar-bag), предположительно, из словаря западноиранского этноса, вторгшегося на Балканы в составе булгарского союза племен.Документ Irano – Slavica: историко-словообразовательные параллели(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) У статті наведені результати дослідження, присвяченого вивченню словотвору в іранських та слов’янських мовах у порівняльно-історичному аспекті. Завданням статті був зіставний аналіз іранських та слов’янських лексем, що мають спільні індоєвропейські корні, в синхронії та діахронії. В частності, розглядалась їх етимологія та особливості функціонування на сучасному етапі. У процесі дослідження було підтверджено гіпотезу про спільну індоєвропейську спадщину для словотвору двох груп мов (іранських і слов’янських). У той же час було знайдено докази наявності спільних іновацій доби слов’яно-іранських контактів. Було здійснено детальний аналіз прототипів і дериватів із виокремленням типологічно спільних і конкретно мовних особливостей дерівації. Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. Проаналізовані словотвірні паралелі та одержані висновки мають велике значення для порівняльно-історичного та загального мовознавства. Компаративістика оперує також типологічним орієнтиром: не завжди важлива тільки наявність морфологічно ідентичних і хронологічно близьких комплексів (послідовностей морфем) у двох близько споріднених мовах; важлива типологічна близькість процесів модифікації структури слова, коли для цього використовується той самий елемент. Це свідчить про потенційну можливість однакового розвитку групи близькоспоріднених одиниць різних мов. Перспектива у дослідженні цієї проблеми в різних групах індоєвропейських мов.Документ Miscellanea etymologica: Slavica(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдения за структурой указанных лексем позволило автору прийти к выводу о том, что большинство из них являются либо архаизмами праславянской эпохи (*čapeltь, *čьlpa, *glyxota, *xъlporъ, *kъrnopętъ, *molsnǫti, *žaxnǫti), либо дериватами, образованными по древним словообразовательным моделям, сохранившим актуальность в славянских диалектах (вичекóвзнути, чикúлдúха, чулúндá). Помимо исконной реликтовой лексики, автор смог выделить несколько древних заимствований из иранских и тюркских языков, интегрированных в славянский словарь в разное время (иран. *gātra-/*gāϑra-, *kandī-gunyā (*kandi-γunyā), тюрк. sagsagan). Остальная лексика, ставшая объектом исследования, отражает либо далеко зашедший процесс фонетического изменения уже известных слов в диалектах, либо процессы позднего диалектного словотворчества с глубоко индивидуальными ареальными особенностями (специально характеризуются в каждом случае).Документ Хорв. Корана и др.-рус. Корана, Карана: генезис и первоначальный ареал(КОД, 2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) Стаття має на меті етимологічний аналіз кількох структурно тотожних гідронімів, які локалізуються у двох частинах слов’янського мовного простору: маються на увазі хорв. Корана (річка у басейні Купи) і д.-рус. Корана, Карана (річка у басейні Дніпра). Погляди щодо їхньої етимології, які існують у науці, не мають опори в апелативній лексиці, що допомагає прив’язати топонім до словника певної мови та прояснює ономасіологію наведених гідронімів. Саме з цієї причини досить імовірна слов’янська етимологія проаналізованих лексем лишається гіпотезою, чия верифікація цілком залежить від уведення до наукового обігу раніш е невідомих свідчень слов’янського апелятивного вокабулярія. Ми пропонуємо нове пояснення цих річкових назв, а саме – як іранських лексем, які прийшли зі словника сармато-аланського населення Подунав’я (р-н Паннонії) і Наддніпрянщини, тобто обидва гідроніми консервують давні іранські форми, близькі до авест. karana- ‘кінець’, ‘межа, край, берег, сторона’, осет. k&ron ‘кінець, край, межа’ та ін., які сягають праіранського *karana-. Поява відповідної східноіранської форми в ареалі дніпровської (басейн Трубежу) і дунайської (басейн Купи) гідронімії цілковито пов’язана з просуванням сарматських племен з межиріччя Волги й Дону спочатку в Наддніпрянщину, а звідти – у Подунав’я. Таким чином, питання про примарність/секундарність двох ареалів вирішується на користь наддніпрянського як первісного, тоді як паннонський виявляється переселенським.Документ Areals of Iranian lexical relicts in toponymics of Dnieper and Bug basins(2018) Iliadi, A. I.; Іліаді, Олександр Іванович(en) The target of this scientific paper is the etymological analysis of some Ukrainian toponyms. Their belonging to the archaic Slavic toponymic is doubtful, and just the opposite – genesis of these lexems is persuasively explained with taking into account of the morphological and fonetic features of the Iranian word evolution. Reviewed Iranian lexical relicts form two toponymic areals along the Dnieper and the Bug. Thus suggested preliminary results of the etymology analysis can clarify well-known point of view about absent here Iranian hydronymy stratum.Документ Слов’янські етимології. ІІ*(2004) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.Документ Праслов’янський шар в гідронімії Сербії, Хорватії, Боснії, Герцеговини та Чорногорії(Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) Стаття продовжує розпочатий автором раніше цикл публікацій, присвячений реконструкції та етимологічній інтерпретації праслов’янського гідронімного прошарку західної підгрупи південнослов’янських мов. Відновлення архаїчних слов’янських лексем і кваліфікація їх як елементів праслов’янського словника тут ґрунтується на принципах, викладених у попередній публікації.Документ Етюди зі слов’янського словотворення: із додатків до деяких суфіксальних моделей(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Кіндей, Леся Григорівна; Киндей, Леся Григорьевна(ru) Статья ставит цель пополнить существующий список славянских производных с некоторыми суффиксальными формантами. Часть из описанных дериватов может восходить еще к праславянской эпохе, остальные были образованы в разные периоды истории отдельных славянских языков.Документ Этимологические заметки по славянской лексике. 65–77(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, А. І.(uk) У статті, що продовжує авторський цикл етимологічних досліджень зі слов’янської лексики, наведені результати етимологічного аналізу ряду слів, які належать до найдавнішого хронологічного шару слов’янського словника. Реконструйовані в процесі етимологічної процедури праслов’янські форми, ізольовані в системі праслов’янського словотворення, можуть бути підставою також і для відновлення відповідних індоєвропейських прототипів. Окрім питомо слов’янських слів, дослідження дозволило виявити кілька іншомовних лексем, які досить давно потрапили до слов’янського словника.