Хорв. Корана и др.-рус. Корана, Карана: генезис и первоначальный ареал

Abstract

(uk) Стаття має на меті етимологічний аналіз кількох структурно тотожних гідронімів, які локалізуються у двох частинах слов’янського мовного простору: маються на увазі хорв. Корана (річка у басейні Купи) і д.-рус. Корана, Карана (річка у басейні Дніпра). Погляди щодо їхньої етимології, які існують у науці, не мають опори в апелативній лексиці, що допомагає прив’язати топонім до словника певної мови та прояснює ономасіологію наведених гідронімів. Саме з цієї причини досить імовірна слов’янська етимологія проаналізованих лексем лишається гіпотезою, чия верифікація цілком залежить від уведення до наукового обігу раніш е невідомих свідчень слов’янського апелятивного вокабулярія. Ми пропонуємо нове пояснення цих річкових назв, а саме – як іранських лексем, які прийшли зі словника сармато-аланського населення Подунав’я (р-н Паннонії) і Наддніпрянщини, тобто обидва гідроніми консервують давні іранські форми, близькі до авест. karana- ‘кінець’, ‘межа, край, берег, сторона’, осет. k&ron ‘кінець, край, межа’ та ін., які сягають праіранського *karana-. Поява відповідної східноіранської форми в ареалі дніпровської (басейн Трубежу) і дунайської (басейн Купи) гідронімії цілковито пов’язана з просуванням сарматських племен з межиріччя Волги й Дону спочатку в Наддніпрянщину, а звідти – у Подунав’я. Таким чином, питання про примарність/секундарність двох ареалів вирішується на користь наддніпрянського як первісного, тоді як паннонський виявляється переселенським.(ru) Статья ставит целью этимологический анализ нескольких структурно тождественных гидронимов, которые локализуются в двух частях славянского языкового пространства: имеются в виду хорв. Корана (река в бассейне Купы) и др.-рус. Корана, Карана (река в бассейне Днепра). Существующие в науке точки зрения об их этимологии не имеют опоры в апеллативной лексике, которая помогает привязать топоним к словарю определенного языка и проясняет ономасиологию названных гидронимов. Именно по этой причине достаточно вероятная славянская этимология анализируемых лексем остается гипотезой, чья верификация напрямую зависит от введения в научный оборот ранее неизвестных данных славянского апеллативного вокабулярия. Мы предлагаем новое объяснение этих речных названий, а именно – как иранских лексем, пришедших из словаря сармато-аланского населения Подунавья (р-н Паннонии) и Поднепровья, т. е. оба гидронима консервируют древние иранские формы, близкие к авест. karana- ‘конец’, ‘граница, край, берег, сторона’, осет. k&ron ‘конец, край, предел’ и др., восходящим к праиранскому *karana-. Появление соответствующей восточноиранской формы в ареале днепровской (бассейн Трубежа) и дунайской (бассейн Купы) гидронимии напрямую связано с продвижением сарматских племен из междуречья Волги и Дона сначала в Поднепровье, а оттуда – в Подунавье. Таким образом, вопрос о примарности/секундарности двух ареалов решается в пользу приднепровского как изначального, тогда как паннонский оказывается переселенческим.(en) The paper deals with the etymological analysis of some structurally identical hydronyms which are attested in two parts of Slavonic lingual areal: Croatian Корана (a confluent of the Kupa river; Koranna, 1224, Corana, Corona 1292, derivative Coranicza, 1224) and Old-Russian Корана, Карана (a confluent of the Dnieper river) are implied. Suggested earlier etymological versions are not supported with appellative lexicon, which would help us relate mentioned toponyms to the vocabulaty of the certain language and clarify the meaning of onomasiology of these hydronyms. It is the reason of what the possible Slavonic etymology of analyzed words is still just a hypothesis. Its verification directly depends on the enter in the scientific circulation of earlier unknown facts of Slavonic appellative vocabulary. We suggest a new explanation of these river names — namely as Iranian lexemes, belonging to the vocabulary of Sarmatian-Alan population of Dunay (Pannonia) and Dnieper rivers coast. It means that both hydronyms save the ancient Iranian forms etymologically identical to Avestian karana- end’, frontier’, edge’, border’, ‘side’, ‘coast, bank’, Ossetian kceron end’, edge’, border’and so on, going back to the Proto-Iranian *karana-. Appearance of the appropriate East-Iranian form in the areal of the Dnieper (a confluent of the Trubezh river) and Dunaj (a confluent of the Kupa river) river flow is directly connected to the migration of Sarmatian tribes from the interfluve of the Volga and the Don first to the Dnieper river banks and then to Pannonia. Thus the issue of two areals primary/secondary can be solved in favour of the Dnieper river territory as the point of Sarmatian migration departure and consequently Pannonia is the resettlement areal.