Наукові видання каф-ри дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/112
Переглянути
7 результатів
collection.search.results.head
Документ Irano – Slavica: историко-словообразовательные параллели(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) У статті наведені результати дослідження, присвяченого вивченню словотвору в іранських та слов’янських мовах у порівняльно-історичному аспекті. Завданням статті був зіставний аналіз іранських та слов’янських лексем, що мають спільні індоєвропейські корні, в синхронії та діахронії. В частності, розглядалась їх етимологія та особливості функціонування на сучасному етапі. У процесі дослідження було підтверджено гіпотезу про спільну індоєвропейську спадщину для словотвору двох груп мов (іранських і слов’янських). У той же час було знайдено докази наявності спільних іновацій доби слов’яно-іранських контактів. Було здійснено детальний аналіз прототипів і дериватів із виокремленням типологічно спільних і конкретно мовних особливостей дерівації. Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. Проаналізовані словотвірні паралелі та одержані висновки мають велике значення для порівняльно-історичного та загального мовознавства. Компаративістика оперує також типологічним орієнтиром: не завжди важлива тільки наявність морфологічно ідентичних і хронологічно близьких комплексів (послідовностей морфем) у двох близько споріднених мовах; важлива типологічна близькість процесів модифікації структури слова, коли для цього використовується той самий елемент. Це свідчить про потенційну можливість однакового розвитку групи близькоспоріднених одиниць різних мов. Перспектива у дослідженні цієї проблеми в різних групах індоєвропейських мов.Документ Забытый персонаж восточнославянской демонологии: *Кантысар (реконструкция формы мифонима и семантики образа)(Астропринт, 2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предлагается этимологический анализ имени мифологического персонажа Царь Хан из текста малорусского заклинания от змеиного укуса. Ряд признаков подсказывает, что мы имеем дело с расщепленной в результате переосмысления формой *Кантысар, след которой угадывается в архаичной украинской лексике похоронного обряда. В частности, тут упомянут хозяин могил, взимающий плату с умерших за место под землёй. Дальнейшие поиски источника слова приводят к выводу об отражении в *Кантысар аланского *Kanti sar «Хозяин могил» или «Подземный хозяин». Учет контекста слова и сопутствующей семиотики позволяет в общих чертах установить семантику его образа и поставить его в один ряд с другими фигурами славянской демонологии, также воспринятыми из иранского источника. Адаптация инородной мифологической фигуры к системе образов славянской мифологии стала возможной благодаря функциональной близости *Кантысар к местным хтоническим персонажам, с которыми он был отождествлен. Попутно с этимологией имени Кантысар устанавливается генезис имени украинского демонологического персонажа довгомýд ʻнаполовину – зверь, наполовину – человекʼ (< алан. *dewaga-mand, *dewga-mand ʻодержимый демономʼ).Документ Miscellanea etymologica: Slavica. II(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдение за структурой указанных лексем позволило автору прийти к нескольким выводам. 1. Некоторые из упомянутых славянских слов обнаруживают архаичные особенности, выдающие в них единицы праславянского возраста (відь, вíра, вíритися, масéса, чукíрни(й), чумак, чупірдáти, чутíти). 2. Семантика нескольких диалектных слов сохраняет реликты старой системы смысловых отношений периода славяноиранских языковых контактов (закарп., бойк. бог, поднепр. закон). 3. Пути, прототипы заимствований из неславянских языков могут уточняться при введении в практику этимологии новых фактов (вост.-слав. казнá). 4. Один из примеров показывает интересную особенность лексико-семантической системы славянских языков – деонимизацию крёстных антропонимов, причем семантический диапазон новообразованных имен нарицательных оказывается ограниченным характеристикой внешних признаков человека или его интеллектуальных свойств (сапетóн).Документ Буковинські етимології(Наукова думка, 2012) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.Документ Хорв. Корана и др.-рус. Корана, Карана: генезис и первоначальный ареал(КОД, 2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) Стаття має на меті етимологічний аналіз кількох структурно тотожних гідронімів, які локалізуються у двох частинах слов’янського мовного простору: маються на увазі хорв. Корана (річка у басейні Купи) і д.-рус. Корана, Карана (річка у басейні Дніпра). Погляди щодо їхньої етимології, які існують у науці, не мають опори в апелативній лексиці, що допомагає прив’язати топонім до словника певної мови та прояснює ономасіологію наведених гідронімів. Саме з цієї причини досить імовірна слов’янська етимологія проаналізованих лексем лишається гіпотезою, чия верифікація цілком залежить від уведення до наукового обігу раніш е невідомих свідчень слов’янського апелятивного вокабулярія. Ми пропонуємо нове пояснення цих річкових назв, а саме – як іранських лексем, які прийшли зі словника сармато-аланського населення Подунав’я (р-н Паннонії) і Наддніпрянщини, тобто обидва гідроніми консервують давні іранські форми, близькі до авест. karana- ‘кінець’, ‘межа, край, берег, сторона’, осет. k&ron ‘кінець, край, межа’ та ін., які сягають праіранського *karana-. Поява відповідної східноіранської форми в ареалі дніпровської (басейн Трубежу) і дунайської (басейн Купи) гідронімії цілковито пов’язана з просуванням сарматських племен з межиріччя Волги й Дону спочатку в Наддніпрянщину, а звідти – у Подунав’я. Таким чином, питання про примарність/секундарність двох ареалів вирішується на користь наддніпрянського як первісного, тоді як паннонський виявляється переселенським.Документ Праслов’янський шар в гідронімії Сербії, Хорватії, Боснії, Герцеговини та Чорногорії(Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.(uk) Стаття продовжує розпочатий автором раніше цикл публікацій, присвячений реконструкції та етимологічній інтерпретації праслов’янського гідронімного прошарку західної підгрупи південнослов’янських мов. Відновлення архаїчних слов’янських лексем і кваліфікація їх як елементів праслов’янського словника тут ґрунтується на принципах, викладених у попередній публікації.Документ До реконструкції та генетичної інтерпретації деяких слов’янських лексем(Донеччина, 2000) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.