Факультет історії, бізнес-освіти та права
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/9
Переглянути
820 результатів
Результати пошуку
Документ Практикум з курсу «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.»(2024) Марченко, Олег МиколайовичПрактикум з історії Московії в XIII–XVII ст. та Російської імперії в XVIIІ ст. рекомендований студентам гуманітарних спеціальностей, які в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка вивчають вибіркову навчальну дисципліну «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.». Навчально-методичні матеріали містять основні проблемні питання з історії московитів, які постали на теренах Східної Європи в XIII–XVIIІ ст. у формі Московського князівства (ХІІІ–XVI), Московського царства (з 1547 року), Російської імперії (з 1721 року), та методичні рекомендації до них. У практикумі запропоновано питання для обговорення та дискусій, зазначено основні терміни й поняття з курсу, ключові дати, події, подано коротку характеристику персоналій, які необхідні для розуміння історичного розвитку росіян. Для поглибленого вивчення політичних, соціальних, економічних, культурних проблем з історії Московії та Російської імперії до кінця XVIII ст. студентам підібрано документальні джерела з тем, що вивчаються. Тестові завдання допоможуть виробити навички узагальнення та порівняльно-аналітичної діяльності. Видання сприятиме розширенню знань студентів, поглибленню розуміння ключових особливостей історичного розвитку державних утворень на теренах Східної Європи в XIII–XVIIІ ст., формуванню в них практик самостійної роботи з матеріалами джерел із російської історії.Документ Висадка союзних військ 6 червня 1944 р. у Нормандії у відображенні україномовної колаборантської преси(2024) Грінченко, Віктор ГригоровичДокумент Степан Левинський про характерні особливості японської культури(2025) Грінченко, Віктор ГригоровичДокумент Українська емігрантська преса про радянське Закарпаття у перші повоєнні роки(2025) Грінченко, Віктор ГригоровичДокумент Psicología política de los líderes transformadores en las escuelas del siglo XXI(2023) Харченко, Юлія Володимирівна; Kikinezhdi, O.; Vasylkevych, Y.; Ryk, M.; Hovorun, T.; Bilan, L.; Kharchenko, Julia(en) The schools of the 21st century are no longer only social spaces dedicated to the reproduction of the teaching-learning processes, of the basic instructional knowledge for the consolidation of human capabilities, but also, engines for the teaching of the necessary mentalities that make the key actors of the educational system (teachers and students), potential transforming leaders of the communities in which they are immersed, as responsible citizens and political subjects of proven value. Therefore, the objective of this article was to identify the contents of political psychology required for the formation of transforming leaderships in the XXI century, as a condition of possibility to develop schools with a vocation for the political formation of the leaderships that today’s society needs. Methodologically, the documentary research technique and philosophical reflection were used. The results obtained allow us to conclude that by embodying the characteristics of transformational leaders and understanding the difficulties of political psychology, these leaders not only foster an environment of growth and innovation, but also ensure that ethical considerations are at the forefront of decision making, for the benefit of their learning communities and democracy in general.Документ Identity in the "post-globalization" of the new society as "homo spiritus in universum concentus"(2023) Харченко, Юлія Володимирівна(en) "Post-globalization" is presented as a new phenomenon, considered in the perspective of history, what actualized the definition of the place and role of the individual in the new state of society. The goal of the study was the conceptualization of the phenomenon of personality in the "post-globalization" of the new society based on epistemological and ontological approaches. The key task of the research made it possible to verify whether "post-globalization" is one of the ways to preserve the life of the globalized world. As a result, the "end of globalization", the world's entry into a new state under a different name, and the impact of these processes on the individual were confirmed. Meta-ontology has shown, that personality appears as universality in the system of "universe – society – man" relations. It was shown that the new model of society can serve as a basis for the coming world formation. Personality is presented as the basis of a complex system. The proposed model of "Homo Spiritus in Universum Concentus", considering the acceleration of time, is the most optimal in the future.Документ The problem of art culture and art school in the concern of the events in Ukraine in early 2022(2022) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, J.; Zhytnik, T.; Khvist, V.; Bilan, S.Документ Практикум з курсу «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.»(2025) Марченко, Олег Миколайович(ua) Практикум з історії Московії в XIII–XVII ст. та Російської імперії в XVIIІ ст. рекомендований студентам гуманітарних спеціальностей, які в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка вивчають вибіркову навчальну дисципліну «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.». Навчально-методичні матеріали містять основні проблемні питання з історії московитів, які постали на теренах Східної Європи в XIII–XVIIІ ст. у формі Московського князівства (ХІІІ–XVI), Московського царства (з 1547 року), Російської імперії (з 1721 року), та методичні рекомендації до них. У практикумі запропоновано питання для обговорення та дискусій, зазначено основні терміни й поняття з курсу, ключові дати, події, подано коротку характеристику персоналій, які необхідні для розуміння історичного розвитку росіян. Для поглибленого вивчення політичних, соціальних, економічних, культурних проблем з історії Московії та Російської імперії до кінця XVIII ст. студентам підібрано документальні джерела з тем, що вивчаються. Тестові завдання допоможуть виробити навички узагальнення та порівняльно-аналітичної діяльності. Видання сприятиме розширенню знань студентів, поглибленню розуміння ключових особливостей історичного розвитку державних утворень на теренах Східної Європи в XIII–XVIIІ ст., формуванню в них практик самостійної роботи з матеріалами джерел із російської історії.Документ Вплив Російської імперської та радянської реальності на життя єлисаветградської родини Войнових(2024) Марченко, Олег МиколайовичДокумент Порівняльна характеристика реформ в Австрійській та Російській імперіях другої половини XVIII ст.(2024) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, Oleh(ua) Стаття розглядає процес реформ у двох імперіях – Австрійській та Російській, які проводили Марія Терезія та Йосиф ІІ в габсбурзьких територіях і Катерина ІІ в російських землях, котрі в історіографії отримали назву політики «освіченого абсолютизму». Зазначаються ключові риси цієї політики, такі як використання ідей раціоналізму та освіти як ідеологічної бази, активна законодавча та законотворча діяльність, спрощення системи управління, створення дієвого бюрократичного апарату, протегування торгівлі та підприємництву, поліпшення життєвого рівня населення, реформування правової системи, удосконалення системи освіти, широка благодійницька діяльність тощо. У дослідженні з’ясовуються спільні ознаки модернізаційних перетворень, а також зазначаються відмінності в реалізації реформ у Габсбурзькій та Російській імперіях у другій половині XVIII ст. Наприклад, різниця була в характері централізації. Російська імперія, розвиваючись як унітарна держава, ставила за мету підвищення ефективності наявного державного апарату, тоді як Габсбурзька імперія почала централізаційні заходи лише із середини XVIII ст. Відрізнялася соціальна база реформ – Катерина ІІ намагалася зберегти станові привілеї для дворянства, а Йосиф II діяв в інтересах «загального блага», не надаючи переваги жодному зі станів. Австрійська бюрократія у порівнянні з російською була ефективнішою, завдяки залученню різних верств суспільства на державну службу. Стаття розглядає спроби володарів обох імперій врегулювати важливі питання взаємин між землевласниками й селянами. Щодо Йосифа ІІ, його закон від 1781 року скасував кріпосне право, надав селянам право виходу з громади й села, вільного вибору професії, одруження без згоди панів, звертання зі скаргами до суду, навчання ремеслу, була замінена панщина грошовою платою тощо. Катерина ІІ продовжувала політику кріпосної залежності селян, включно з тілесними покараннями. Робиться спроба розкрити подібності та відмінності між імперіями в їхніх соціальних, освітніх, культурних аспектах. Наприклад, монархи прагнули створити систему освіти, що формувала грамотних підданих. Подібні цінності й погляди мали австрійські та російські імперські еліти, які виростали зі схожого соціального та культурного середовища, проводили однотипний спосіб життя. У статті зазначається, що Російська імперія та Габсбурзька монархія мала спільні риси: обидві імперії були великі за територією, континентальні, мілітарні, бюрократичні, поліетнічні, багатоконфесійні, прагнули мати статус великої європейської держави, намагалися наздогнати своїх суперників та вести війни для досягнення зовнішньополітичної переваги. (en) The article examines the process of reforms in two empires – Austrian and Russian, which were carried out by Maria Theresa and Joseph II in the Habsburg territories and Catherine II in the Russian lands, which in historiography received the name of the policy of «enlightened absolutism». The key features of this policy are noted, such as the use of ideas of rationalism and education as an ideological basis, active legislative and law-making activity, simplification of the management system, creation of an effective bureaucratic apparatus, protection of trade and entrepreneurship through the policy of mercantilism, physiocracy, improvement of the standard of living of the population, reform of the legal system towards humanization, improvement of the education system, broad charitable activities, etc. The study identifies common signs of modernization transformations, and also notes differences in the implementation of reforms in the Habsburg and Russian empires in the second half of the 18th century. For example, the difference was in the nature of centralization. The Russian Empire, developing as a unitary state, aimed to increase the efficiency of the existing state apparatus, while the Habsburg Empire began centralization measures only from the middle of the 18th century, and it had a significant variety of provinces, which complicated the process of modernization. The social basis of the reforms differed – Catherine II tried to preserve class privileges for the nobility, while Joseph II acted in the interests of the «common good», not favoring any of the classes. In general, the Austrian bureaucracy compared to the Russian one was more efficient, thanks to the involvement of various layers of society in public service. Particular attention is paid to religious policy in the empires, where attempts to fully subjugate the church to the state, secularization of church lands, and limitation of its influence on state policy are described. The article examines the attempts of the rulers of both empires to settle important issues of relations between landowners and peasants. As for Joseph II, his law of 1781 abolished serfdom, gave peasants the right to leave the community and the village, freely choose a profession, marry without the consent of the lords, file complaints in court, learn a trade, replaced the lordship with a monetary payment, etc. Catherine II continued the policy of serfdom for peasants, including corporal punishment and special trials for peasants. The article reveals the similarities and differences between the empires in their social, educational, and cultural aspects. For example, the monarchs sought to create an education system that formed literate subjects, to transform the population into useful members of society through reforming the legal system in the direction of humanization. Similar values and views were shared by the Austrian and Russian imperial elites, who grew up from a similar social and cultural environment, led a similar lifestyle, such as shared reading, clothing, communication in French, etc. The article notes that the Russian Empire and the Habsburg Monarchy had common features: both empires were large in territory, continental, military, bureaucratic, multi-ethnic, multi-confessional, aspired to the status of a great European power, tried to catch up with their rivals and wage wars to achieve foreign political superiority.