Кафедра дошкільної та початкової освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6098
Переглянути
22 результатів
Результати пошуку
Документ Лепбук як засіб формування природознавчих компететностей дітей дошкільного віку(2025) Білоус, Тетяна Олександрівна; Bilous, T. O.(ua) Робота викладена на 93 сторінках, містить 2 розділи, 61 джерело в переліку посилань та 3 додатки. Об’єктом дослідження є процес формування природознавчих компетентностей дітей дошкільного віку. Предметом дослідження є використання лепбука як засобу розвитку природознавчих компетентностей у дошкільників. Мета дослідження дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності використання лепбука як інноваційного засобу формування природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. У першому розділі висвітлені сутність та зміст природничо-екологічної компетентності дітей дошкільного віку, проаналізовано нормативне та методичне забезпечення формування екологічної компетентності старших дошкільників та визначено засоби формування природничої компетеності дошкільників. У другому розділі була проведена діагностика рівня природознавчих компетентностей у дошкільників. В результаті чого нами була розроблена та реалізована програма формувального експерименту та перевірена ефективність використання лепбуку як засобу формування природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. У кінці роботи подано висновки, які відповідають вступу та основній частині роботи й містять основні узагальнення виконаного дослідження. (en) The work is presented on 93 pages, contains 2 chapters, 61 sources in the reference list, and 3 appendices. The object of the study is the process of developmet of pre-school children’s natural science competences. The subject of the study is the usage of a lapbook as a means of developmet of pre-school children’s natural science competences. The purpose of the study is to theoretically substantiate, design, and experimentally verify the effectiveness of usage of a lapbook as an innovative tool for formation of natural-ecological competence of older preschool children. The first chapter highlights the essence and content of preschool children’s natural-ecological competence, analyzes regulatory and methodological support for the formation of ecological competence of older preschoolers, and defines means of developmet of pre-school children’s natural science competences. The second chapter presents the diagnostics of the level of natural science competences of preschoolers. Based on the results, a formative experiment program was developed and implemented, and the effectiveness of usage the lapbook as a tool for development of pre-school children’s natural science competences.Документ Дослідницька діяльність як спосіб стимулювання пізнавальної активності молодших школярів(2025) Загрійчук, Альбіна Андріївна; Zahriichuk, A. A.(ua) Робота присвячена дослідженню ролі дослідницької діяльності в активізації пізнавальної активності молодших школярів та формуванні природничих уявлень. У першому розділі розглянуто ознайомлення дітей із природним довкіллям як педагогічну проблему, визначено значущість ігрових технологій у підвищенні пізнавальної мотивації та описано методику їх застосування в інтегрованому курсі НУШ «Я пізнаю світ». У другому розділі подано аналіз експериментального дослідження, висвітлено педагогічний досвід та визначено умови ефективного використання ігрових і дослідницьких методів. Експеримент підтвердив, що їх поєднання сприяє розвитку інтересу до природничих явищ, спостережливості та мотивації до навчання. (en) The research focuses on the role of research activity in stimulating cognitive activity of primary school pupils and shaping their scientific and natural concepts. The first section examines pupils’ familiarization with the natural environment as a pedagogical issue, outlines the significance of game-based learning technologies for increasing learning motivation, and describes the methodology of their application within the integrated NUS course “I Explore the World”. The second section provides an analysis of the experimental study, highlights pedagogical experience, and determines the conditions for effective implementation of game-based and research-oriented methods. The experiment confirmed that their combination contributes to the development of children’s interest in natural phenomena, observation skills, and motivation for learning.Документ Природа у вихованні дітей за поглядами педагогів(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Радул, Ольга Сергіївна; Прибора, Тетяна Олександрівна; Баранюк, Ірина Григорівна; Radul, Olha; Prybora, Tetiana; Baranyuk,Iryna(ua) Природа, природне середовище посідає важливе місце у різнобічному вихованні людини – фізичному, розумовому, моральному, естетичному, трудовому тощо. Про використання природи у цих різних аспектах у розвитку й вихованні зростаючої людини наголошували педагоги різних часів. У статті висвітлено погляди деяких зарубіжних і вітчизняних педагогів минулого про різні аспекти використання природи у вихованні дітей. Про використання природи для фізичного розвитку дитини активно почали говорити гуманісти епохи Відродження Вітторіно да Фельтре, Ф. Рабле, М. Монтень. Ф. Рабле і М. Монтень акцентують увагу й на значенні природи у розумовому вихованні. Більше про використання природи у загартуванні дитини зазначають просвітителі Д. Локк та Ж. Ж. Руссо, акцентуючи увагу дорослих на загартуванні дитини з ранніх років. Згідно поглядів Руссо, першою «книгою» для дитини повинна бути природа, природні явища. Спостереження за ними приносить й естетичну насолоду. Ф. Фребель пропонує використовувати сади для дітей у соціальному, розумовому, моральному, трудовому вихованні, у розвитку дитячої творчості. У ХІХ столітті освічені інтелігентні жінки, зокрема А. Симонович, Є. Водовозова, публікують педагогічні праці, в яких на основі власної практичної діяльності висловлюють певні погляди про використання природи у розумовому, фізичному, трудовому, естетичному вихованні. Прибічники вільного виховання наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ століття пропонуючи нові умови навчання у сільській місцевості. Вони вважали, що природні, сільські умови є найкращим засобом, насамперед, для фізичного, морального і трудового виховання. Марія Монтессорі поглядах на використання природи акцентує увагу на її значенні у фізичному і моральному вихованні дітей. Вона пропонує землеробські роботи, розведення рослин і тварин, свідоме спостереження за природою. Широко розглядала виховні можливості природи у вихованні дітей Софія Русова. Природу, пори року вона кладе в основу програми роботи дитячого садка, показуючи як можна організовувати різнобічне виховання дітей. (en) Nature and the natural environment play an important role in the multifaceted education of a person – physical, mental, moral, aesthetic, labor, etc. Educators in different periods have emphasized the use of nature in these various aspects of the development and education of a growing person. This article highlights the views of some foreign and Ukrainian educators of the past on various aspects of the use of nature in children upbringing. The Renaissance humanists, such as Vittorino da Feltre, F. Rabelais, and M. Montaigne, began to actively discuss the use of nature for physical development of children. F. Rabelais and M. Montaigne also stressed the importance of nature in intellectual education. Enlighteners J. Locke and J. J. Rousseau wrote more about the use of nature in hardening children, drawing adults’ attention to hardening children since their early age. According to Rousseau, nature and natural phenomena should be the first “book” for a child. Observing the nature among others brings aesthetic pleasure. F. Froebel suggested using kindergartens for children’s social, intellectual, moral, and labor education, as well as for the development of their creativity. In the 19th century, educated intelligent women, in particular A. Simonovich and E. Vodovozova, issued pedagogical works in which, based on their own practical experience, they expressed certain views on the use of nature in intellectual, physical, labor, and aesthetic education. At the end of the 19th century and in the first third of the 20th century, the advocates of free education proposed new conditions for learning in rural areas. They believed that natural, rural conditions were the best means, first and foremost, for physical, moral, and labor education. Maria Montessori assigned nature the main role in children physical and moral development. She suggested farming, gardening and animal breeding, as well as deliberate nature observation, as the most efficient ways to achieve this aim. Sofia Rusova extensively explored the educational potential of nature in raising children. She made nature and seasons the basis of kindergarten curriculum, demonstrating how to organize a comprehensive children upbringing.Документ Формування ключових компетентностей учнів початкової школи в інтегрованому курсі «Я досліджую світ»(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Котелянец, Наталка Валеріївна; Kotelianets, Natalka(ua) У статті розкрито проблему особливостей формування ключових компетентностей учнів початкової школи. На основі аналізу досліджень визначено, що компетентність визначається як загальна здатність особи використовувати знання, вміння та навички для досягнення конкретних цілей в певній сфері. З іншого боку, ключова компетентність ‒ це певний набір універсальних навичок, які є важливими для успішного функціонування в сучасному суспільстві. Виокремлено основні елементи ключової компетентності, такі як: комунікація, критичне мислення, творчість, прийняття рішень і самоврядування. Показано, що компетентнісний підхід у початковій школі полягає в тому, що орієнтир освітнього процесу переноситься з простого викладення навчального матеріалу на формування в учнів умінь і навичок застосовувати здобуті знання в різних життєвих і навчальних ситуаціях З’ясовано, що відповідно до концепції Нової української школи, компетентнісний підхід передбачає не лише набуття знань, а й розвиток ключових компетентностей, у тому числі комунікативної, соціальної та інформаційної, які забезпечують готовність молодшого школяра до ефективної взаємодії в колективі та світі інформації. У центрі цього підходу ‒ інтеграція знань, умінь, цінностей і ставлень учня, завдяки чому формується здатність самостійно аналізувати проблеми, приймати рішення й адаптуватися до нових умов. У початковій школі компетентнісний підхід реалізується через організацію інтегрованих уроків, коли теми різних предметів об’єднуються навколо спільної практичної задачі, що стимулює учнів застосувати знання у комплексі та розвинути навички співпраці й критичного мислення. Компетентнісний підхід у початковій школі України реалізується насамперед через інтегрований курс «Я досліджую світ», який став основним інструментом впровадження нової парадигми освіти, оскільки поєднує знання з різних освітніх галузей ‒ природничої, соціальної, громадянської, здоров’язбережувальної та технологічної ‒ в єдину цілісну картину світу. «Я досліджую світ» – це не просто поєднання кількох предметів у один, а цілеспрямований процес створення спільного освітнього простору, який відповідає сучасним вимогам компетентнісного підходу й готує учня до активної участі в суспільному житті та саморозвитку. (en) The article reveals the problem of the peculiarities of the formation of key competencies of primary school students. Based on the analysis of research, it is determined that competence is defined as the general ability of a person to use knowledge, skills and abilities to achieve specific goals in a certain area. On the other hand, key competence is a certain set of universal skills that are important for successful functioning in modern society. The main elements of key competence are identified, such as: communication, critical thinking, creativity, decision-making and self-government. It is shown that the competency-based approach in primary school consists in the fact that the orientation of the educational process is transferred from the simple presentation of educational material to the formation of students’ skills and abilities to apply the acquired knowledge in various life and educational situations. It was found out that, according to the concept of the New Ukrainian School, the competency-based approach involves not only the acquisition of knowledge, but also the development of key competencies, including communicative, social and informational, which ensure the readiness of the younger student for effective interaction in the team and the world of information. At the heart of this approach is the integration of the student’s knowledge, skills, values and attitudes, thanks to which the ability to independently analyze problems, make decisions and adapt to new conditions is formed. In primary school, the competency-based approach is implemented through the organization of integrated lessons, when the topics of different subjects are combined around a common practical task, which stimulates students to apply knowledge in a complex and develop skills of cooperation and critical thinking. The competency-based approach in primary school in Ukraine is implemented primarily through the integrated course “I Explore the World”, which has become the main tool for implementing a new paradigm of education, as it combines knowledge from various educational fields - natural, social, civic, health-saving and technological - into a single holistic picture of the world. “I Explore the World” is not just a combination of several subjects into one, but a purposeful process of creating a common educational space that meets the modern requirements of the competency-based approach and prepares the student for active participation in social life and self-development.Документ Формування педагогічної рефлексії у майбутніх учителів початкових класів як умова розвитку готовності до інноваційної діяльності(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Цуканова, Наталія Миколаївна; Tsukanova, Nataliia(ua) Роботу присвячено дослідженню особливостей процесу формування педагогічної рефлексії у майбутніх учителів початкових класів в період їхньої підготовки. Для цього аналізуються проблеми підвищення вимог до особистісних і професійних якостей педагога, підвищення його соціальної цінності та самоцінності, зумовлені докорінною модернізацією та кардинальними перетвореннями системи педагогічної освіти. Показано, що в освітньому процесі важливим є перехід студентів від позицій споживача інформації до позиції творця своїх знань і самого себе, до розвитку особистісних особливостей, здійснення рефлексії результатів своєї педагогічної діяльності. Обґрунтовується правильність такого підходу до забезпечення системності оновлень вищої педагогічної освіти, з позиції якого професійна діяльність кожного педагога має бути адаптована до цих змін, а педагог має володіти сформованою здатністю розуміння самого себе та оточуючого його середовища, бути готовим до постійної самоосвіти для підвищення ефективності своєї повсякденної практичної діяльності та розвитку готовності до інноваційної діяльності. У зв’язку з цим припускається, що необхідним і найважливішим компонентом у структурі педагогічної діяльності є рефлексія як пізнання й аналіз педагогом явищ власної свідомості та діяльності, як погляд на власну думку та дії збоку. Це припущення ґрунтується на переконаності в тому, що педагогічна діяльність за своєю сутністю має рефлексивний характер, тому що, організовуючи діяльність учнів, педагог зобов’язаний оцінювати себе і правильність своїх дій з позиції своїх учнів, обов’язково брати до уваги їхні погляди, бачити їхній внутрішній світ та емоційний стан. На підставі наведених доводів робиться висновок про те, що особливо значущою професійною якістю педагога є його готовність і здатність до рефлексії. Перспективи подальших розвідок в обраному напрямі вбачаємо в обґрунтуванні особливостей формування готовності до інноваційної педагогічної діяльності майбутніх учителів початкової школи. (en) This work is devoted to the study of the peculiarities of the process of forming pedagogical reflection in future primary school teachers during their training. To this end, the problems of increasing the requirements for the personal and professional qualities of teachers, increasing their social value and self-esteem, caused by the radical modernization and fundamental transformations of the pedagogical education system, are analyzed. It is shown that in the educational process, it is important for students to transition from being consumers of information to creators of their own knowledge and themselves, to develop personal characteristics, and to reflect on the results of their pedagogical activities. The correctness of this approach to ensuring the systematic updating of higher pedagogical education is justified, from the standpoint of which the professional activity of each teacher must be adapted to these changes, and the teacher must have a developed ability to understand themselves and their environment, be ready for continuous self-education to improve the effectiveness of their daily practical activities and develop readiness for innovative activities. In this regard, it is assumed that the necessary and most important component in the structure of pedagogical activity is reflection as the teacher’s cognition and analysis of the phenomena of their own consciousness and activity, as a view of their own thoughts and actions from the outside. This assumption is based on the belief that teaching is inherently reflective in nature, because when organizing students’ activities, teachers must evaluate themselves and the correctness of their actions from the perspective of their students, taking into account their views, seeing their inner world and emotional state. Based on the above arguments, it is concluded that a teacher’s willingness and ability to reflect is a particularly important professional quality.Документ Особливості сучасної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти(2024) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Ковтун, Анна Володимирівна; Бєлікова, Олена Аркадіївна; Бровата, Олена Борисівна; Злинько, Олеся Олександрівна(ua) У статті розглядаються особливості сучасної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Визначено, що сучасна підготовка майбутніх вихователів орієнтується на основний результат освітнього процесу: формування професійних компетентностей, тобто динамічної комбінації знань, способів мислення, поглядів, цінностей,навичок, умінь і особистісних якостей, що визначають здатність педагога успішно здійснювати професійну діяльність. Обґрунтовано, що професійна підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти –це процес формування професійної компетентності у студентів у закладах вищої педагогічної освіти, ключовим результатом якого є здійснення професійної діяльності на високому рівні з використанням сучасних інновацій, сформованою готовністю до взаємодії з батьками вихованців та реалізації індивідуального освітнього підходу. До основних функцій професійної діяльності майбутніх вихователів віднесено:гностично-дослідницьку, виховну, конструкторсько-організаційну, діагностичну, координуючу. Зазначено, що професійна компетентність майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти – це сукупність професійних знань, умінь і навичок, які необхідні вихователю дошкільного закладу для успішного виховання підростаючого покоління. Розроблено структуру професійної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. До її компонентів віднесено: інноваційний компонент, який передбачає готовність майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до впровадження інновацій, проведення дослідницької діяльності з дошкільнятами. Мотиваційний компонент, що передбачає сукупність пізнавальних потреб та інтересів, прагнення особистої самореалізації у педагогічній діяльності. Когнітивний компонент, який містить в собі знання основ розвитку тавиховання дітей різних вікових груп. Емоційно-вольовий компонент, який відображає особистісне ставлення майбутнього фахівця до проблеми, його почуття, емоції, пріоритети. Особистісний компонент включає особистісні професійні якості майбутнього вихователя. (en) The article deals with the peculiarities of modern training of future preschool teachers. It is determined that the modern training of future educators is focused on the main result of the educational process: the formation of professional competencies, that is, a dynamic combination of knowledge, ways of thinking, views, values, skills, abilities and personal qualities that determine the ability of a teacher to successfully carry out professional activities. It is substantiated that the professional training of future preschool teachers is a process of forming professional competence in students in higher pedagogical education institutions, the key result of which is the implementation of professional activities at a high level using modern innovations, formed readiness to interact with parents of pupils and implement an individual educational approach. The main functions of the professional activity of future educators include: gnostic research, educational, design and organizational, diagnostic, and coordinating. It is noted that the professional competence of future preschool teachers is a set of professional knowledge, skills and abilities that a preschool teacher needs to successfully educate the younger generation. The structure of professional competence of future preschool teachers is developed. Its components include: an innovative component, which provides for the readiness of future preschool teachers to introduce innovations, conduct research activities with preschoolers. The motivational component, which involves a set of cognitive needs and interests, the desire for personal self-realization in pedagogical activity. Cognitive component, which includes knowledge of the basics of development and education of children of different age groups. Emotional and volitional component, which reflects the personal attitude of the future specialist to the problem, his feelings, emotions, priorities. The personal component includes the personal professional qualities of the future educatorДокумент Технологічна культура вчителя як чинник модернізації природничої освіти(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Мартін, Аліна Миколаївна; Martin, Alina(ua) У статті розглянуто сутність і значення технологічної культури вчителя як ключового чинника модернізації природничої освіти в умовах цифрової трансформації освітнього середовища. Визначено, що технологічна культура є інтегративною характеристикою професійної компетентності педагога, яка поєднує технологічні знання, уміння, ціннісні орієнтації, інноваційне мислення та здатність ефективно застосовувати сучасні технології в освітньому процесі. Проаналізовано місце «технологічна культура» у структурі професійної підготовки вчителя природничих дисциплін. Наголошено, що формування технологічної культури педагога зумовлює якісні зміни у змісті, методах і формах навчання, сприяє розвитку компетентностей учнів у сфері науки й технологій, а також забезпечує інтеграцію STEM- та STEAM-освіти. Здійснено характеристику педагогічних умов, що сприяють підвищенню рівня технологічної культури вчителів: упровадження цифрових освітніх ресурсів, використання інтерактивних платформ, розвиток дослідницької та проєктної діяльності, застосування технологій моделювання природних процесів. Підкреслено важливість підготовки майбутніх педагогів до технологічно орієнтованого освітнього середовища через оновлення змісту педагогічної освіти, розвиток критичного мислення, рефлексії та цифрової грамотності. Зроблено висновок, що технологічна культура вчителя є необхідною умовою інноваційного розвитку системи природничої освіти, підвищення її якості та відповідності сучасним вимогам інформаційного суспільства. (en) The article examines the essence and significance of teachers’ technological culture as a key factor in the modernization of science education under the conditions of digital transformation. Technological culture is defined as an integrative component of professional competence that combines technological knowledge, practical skills, value orientations, innovative thinking, and the ability to effectively apply modern technologies in the educational process. The main scientific approaches to interpreting the concept of “technological culture” and its role in the professional training of science teachers are analyzed. It is emphasized that the development of teachers’ technological culture leads to qualitative changes in the content, methods, and forms of science education, contributes to the formation of students’ competencies in the fields of science and technology, and ensures the integration of STEM and STEAM education. The article outlines the pedagogical conditions that promote the enhancement of teachers’ technological culture: implementation of digital learning resources, use of interactive educational platforms, development of research and project-based learning, and the application of technologies for modeling natural phenomena. The importance of preparing future teachers for a technology-oriented educational environment is highlighted through the modernization of teacher education content, the development of critical thinking, reflection, and digital literacy. It is concluded that teachers’ technological culture is a crucial factor in the innovative development of science education, improving its quality and ensuring compliance with the demands of the modern information society.Документ Психічний розвиток та його особливості у дітей з інтелектуальними порушеннями(2025) Вдовенко, Вікторія Віталіївна(ua) . Інтелектуальні відхилення - це розлади, що характеризуються обмеженнями в когнітивних функціях і адаптивних навичках, які виникають на ранніх етапах розвитку і мають тривалий характер. Це одне з найбільш актуальних і складних питань сучасної психології та педагогіки. З кожним роком зростає потреба в удосконаленні методів діагностики, корекції та реабілітації таких дітей, що зумовлено як розширенням наукових досліджень у цій сфері, так і зростанням вимог до інклюзивної освіти та соціальної інтеграції осіб з інтелектуальними порушеннями. Інтелектуальні відхилення у дітей можуть значно обмежити їхню здатність до навчання, соціалізації та самореалізації. Однак із розвитком сучасних методик психології та педагогіки, з'явилися інноваційні підходи, які дозволяють дітям з інтелектуальними порушеннями розвиватися в різних аспектах їхнього життя. Світовий досвід у цій галузі включає широкий спектр підходів, методик та технологій, які допомагають оптимізувати процес навчання і соціальної інтеграції таких дітей. Воєнний конфлікт на Україні зумовив такі основні виклики в освіті дітей з особливими освітніми потребами: погіршення стану дітей, які вже мали особливі освітні потреби, через психологічну травму, що потребує розроб-лення та забезпечення нових підходів до освіти зазначеної групи дітей; неготовність педагогічних працівників надавати підтримку дітям з ООП, чий стан ускладнився внаслідок психологічних чи фізичних травм, спричинених військовими діями; забезпечення роботи інклюзивно-ресурсних центрів у нових умовах відповідно до потреб; забезпечення надання корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних послуг відповідно до потреб, незалежно від місця проживання дитини. (en) Intellectual disabilities are disorders characterized by limitations in cognitive functions and adaptive skills that arise in the early stages of development and are long-lasting. This is one of the most urgent and complex issues of modern psychology and pedagogy. Every year, the need to improve methods of diagnosis, correction and rehabilitation of such children increases, which is due both to the expansion of scientific research in this area and to the growing requirements for inclusive education and social integration of people with intellectual disabilities. Intellectual disabilities in children can significantly limit their ability to learn, socialize and self-realize. However, with the development of modern methods of psychology and pedagogy, innovative approaches have appeared that allow children with intellectual disabilities to develop in various aspects of their lives. World experience in this area includes a wide range of approaches, methods and technologies that help optimize the learning process and social integration of such children. The military conflict in Ukraine has led to the following main challenges in the education of children with special educational needs: deterioration of the condition of children who already had special educational needs due to psychological trauma, which requires the development and provision of new approaches to the education of this group of children; unwillingness of pedagogical workers to provide support to children with special educational needs, whose condition has become complicated as a result of psychological or physical trauma caused by military actions; ensuring the operation of inclusive resource centers in new conditions in accordance with needs; ensuring the provision of correctional and developmental and psychological and pedagogical services in accordance with needs, regardless of the child's place of residence/Документ Аналіз стану формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх учителів у вітчизняній та зарубіжній літературі(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Цуканова, Наталія Миколаївна; Tsukanova, Nataliia(ua) В умовах стрімких змін у системі освіти, формування готовності майбутніх учителів початкових класів до інноваційної педагогічної діяльності набуває особливої актуальності. Сучасний педагог повинен не тільки володіти традиційними методами викладання, а й уміти адаптуватися до нових викликів, використовуючи інноваційні підходи та технології. Це вимагає переосмислення змісту та структури професійної підготовки педагогів. У статті аналізується сутність поняття «готовність до інноваційної педагогічної діяльності», виявляються її основні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивно-оцінний. Кожен із них розкривається як найважливіший елемент формування професійної компетентності майбутнього вчителя, що забезпечує його здатність до перетворення освітнього процесу. Окрему увагу приділено аналізу чинників, що впливають на процес формування цієї готовності, включно з як особистісними особливостями студентів, так і особливостями освітнього середовища. Підкреслюється важливість комплексного підходу, що включає не тільки навчання, а й практико-орієнтовану діяльність, а також елементи самоаналізу та рефлексії. Розглядаються зарубіжні та українські підходи до підготовки педагогів, здатних до інновацій. Аналізуються успішні практики, що включають використання адаптивних технологій, інтеграцію доповненої реальності в навчальний процес, а також розвиток ІК-компетентності через неформальні форми освіти. Ці підходи порівнюються з метою виявлення загальних тенденцій та специфічних особливостей. Запропоновано структурно-функціональну модель формування готовності, що включає послідовні етапи - від мотиваційно-орієнтувального до рефлексивно узагальнюючого. Модель акцентує увагу на необхідності активного залучення студентів до освітнього процесу, реалізації проєктів і впровадження інноваційних педагогічних рішень. Таким чином, стаття розкриває комплексне розуміння процесу формування готовності до інноваційної педагогічної діяльності, а також пропонує практичні інструменти та підходи, застосовні в системі професійної підготовки вчителів. Матеріали дослідження можуть бути корисними як педагогічним вишам, так і освітнім установам, зацікавленим у підвищенні якості підготовки майбутніх фахівців. (en) In the context of rapid changes in the education system, the formation of future primary school teachers’ readiness for innovative pedagogical activities is of particular relevance. A modern teacher must not only master traditional teaching methods, but also be able to adapt to new challenges using innovative approaches and technologies. This requires a rethinking of the content and structure of teacher training. The article analyzes the essence of the concept of “readiness for innovative pedagogical activity”, identifies its main components: motivational and value, cognitive, operational and activity, and reflective and evaluative. Each of them is revealed as the most important element of the formation of the future teacher’s professional competence, which ensures his/her ability to transform the educational process. Particular attention is paid to the analysis of factors influencing the process of forming this readiness, including both the personal characteristics of students and the characteristics of the educational environment. The importance of an integrated approach is emphasized, which includes not only learning, but also practice-oriented activities, as well as elements of self analysis and reflection. Foreign and Ukrainian approaches to training teachers capable of innovation are considered. Successful practices are analyzed, including the use of adaptive technologies, integration of augmented reality into the educational process, and development of IR competence through non-formal education. These approaches are compared to identify common trends and specific features. A structural and functional model of readiness formation is proposed, which includes successive stages - from motivational and orientation to reflective and generalizing. The model emphasizes the need to actively involve students in the educational process, implement projects and introduce innovative pedagogical solutions. Thus, the article reveals a comprehensive understanding of the process of forming readiness for innovative pedagogical activity, and offers practical tools and approaches applicable to the system of teacher training. The materials of the study can be useful for both pedagogical universities and educational institutions interested in improving the quality of training of future specialists.Документ Сучасна дошкільна освіта за кордоном(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Галета, Ярослав Володимирович; Почка, Каріна; Haleta, Yaroslav; Pochka, Karina(ua) У багатьох країнах світу дошкільна освіта є первинною ланкою єдиної системи виховання і навчання. Як правило, у більшості країн функціонують стаціонарні та сезонні ясла, садочки з різною тривалістю роботи, дошкільні відділення при початкових класах, материнські школи, майданчики. Виховна робота, метою якої є гармонійний розвиток дітей, формування навичок життя в суспільстві, здійснюється відповідно до програм виховання та навчання. У всіх країнах існують системи підготовки педагогічних працівників (курси, середні спеціальні, вищі навчальні заклади). Кожна національна система дошкільної освіти має свої особливості та власний передовий досвід. У статті розглянуто та проаналізовано системи дошкільної освіти зарубіжних країн. Виокремлено особливості та напрями дошкільної освіти. Визначено основні проблеми систем дошкільної освіти у вивчених країнах. Дано характеристику основних типів і програм дошкільних закладів. У статті обґрунтовано доцільність вивчення європейського досвіду для вирішення сучасних проблем дошкільної освіти в Україні. Проаналізовано досвід організації дошкільної освіти у Великобританії, Данії, США та інших країнах. Показано, що системи дошкільної освіти цих країн мають свої особливості та власний перспективний досвід. Встановлено, що спільним для дошкільних закладів європейських країн є особлива увага до створення розвивального середовища та організація різних видів діяльності, що сприяють загальному розвитку дитини і підготовці її до навчання в школі. Підготовка педагогічних кадрів для роботи в дошкільних закладах здійснюється в кожній країні за власною системою професійної підготовки (курси, середні спеціальні заклади, інститути, університети, вищі школи). Виокремлено ідеї, які можна застосувати у розвитку дошкільної освіти в Україні. Встановлено, що якими б своєрідними, оригінальними були національні системи освіти та виховання дітей дошкільного віку, всі вони мають у своїй основі універсальні принципи, становлять єдину й цілісну систему дошкільного виховання та навчання як загальноцивілізаційний феномен. Перспективи подальших розвідок убачаємо в порівняльній характеристиці дошкільної освіти за кордоном та в Україні. (en) In many countries of the world, preschool education is the primary link in a unified system of upbringing and education. As a rule, most countries operate stationary and seasonal nurseries, kindergartens with different working hours, preschool departments at primary grades, kindergartens, and playgrounds. Educational work, the purpose of which is the harmonious development of children, the formation of life skills in society, is carried out in accordance with the programs of upbringing and education. In all countries there are systems for training pedagogical workers (courses, secondary specialized, higher educational institutions). Each national system of preschool education has its own characteristics and its own best practices. The article reviews and analyzes the systems of preschool education in foreign countries. The features and directions of preschool education are highlighted. The main problems of preschool education systems in the studied countries are identified. The main types and programs of preschool institutions are characterized. The article substantiates the expediency of studying the European experience for solving modern problems of preschool education in Ukraine. The experience of organizing preschool education in the UK, Denmark, the USA and other countries is analyzed. It is shown that the systems of preschool education in these countries have their own characteristics and their own promising experience. It is established that what is common to preschools in European countries is a special focus on creating a developmental environment and organizing various activities that contribute to the overall development of the child and prepare him or her for school. The training of pedagogical staff to work in preschool institutions is carried out in each country according to its own system of professional training (courses, secondary specialized institutions, institutes, universities, higher schools). The ideas that can be applied in the development of preschool education in Ukraine are highlighted. It has been established that no matter how peculiar and original the national systems of education and upbringing of preschool children may be, they all have universal principles at their core, constitute a single and holistic system of preschool upbringing and education as a general civilizational phenomenon. We see prospects for further exploration in the comparative characteristics of preschool education abroad and in Ukraine.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »