Природа у вихованні дітей за поглядами педагогів

Abstract

(ua) Природа, природне середовище посідає важливе місце у різнобічному вихованні людини – фізичному, розумовому, моральному, естетичному, трудовому тощо. Про використання природи у цих різних аспектах у розвитку й вихованні зростаючої людини наголошували педагоги різних часів. У статті висвітлено погляди деяких зарубіжних і вітчизняних педагогів минулого про різні аспекти використання природи у вихованні дітей. Про використання природи для фізичного розвитку дитини активно почали говорити гуманісти епохи Відродження Вітторіно да Фельтре, Ф. Рабле, М. Монтень. Ф. Рабле і М. Монтень акцентують увагу й на значенні природи у розумовому вихованні. Більше про використання природи у загартуванні дитини зазначають просвітителі Д. Локк та Ж. Ж. Руссо, акцентуючи увагу дорослих на загартуванні дитини з ранніх років. Згідно поглядів Руссо, першою «книгою» для дитини повинна бути природа, природні явища. Спостереження за ними приносить й естетичну насолоду. Ф. Фребель пропонує використовувати сади для дітей у соціальному, розумовому, моральному, трудовому вихованні, у розвитку дитячої творчості. У ХІХ столітті освічені інтелігентні жінки, зокрема А. Симонович, Є. Водовозова, публікують педагогічні праці, в яких на основі власної практичної діяльності висловлюють певні погляди про використання природи у розумовому, фізичному, трудовому, естетичному вихованні. Прибічники вільного виховання наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ століття пропонуючи нові умови навчання у сільській місцевості. Вони вважали, що природні, сільські умови є найкращим засобом, насамперед, для фізичного, морального і трудового виховання. Марія Монтессорі поглядах на використання природи акцентує увагу на її значенні у фізичному і моральному вихованні дітей. Вона пропонує землеробські роботи, розведення рослин і тварин, свідоме спостереження за природою. Широко розглядала виховні можливості природи у вихованні дітей Софія Русова. Природу, пори року вона кладе в основу програми роботи дитячого садка, показуючи як можна організовувати різнобічне виховання дітей. (en) Nature and the natural environment play an important role in the multifaceted education of a person – physical, mental, moral, aesthetic, labor, etc. Educators in different periods have emphasized the use of nature in these various aspects of the development and education of a growing person. This article highlights the views of some foreign and Ukrainian educators of the past on various aspects of the use of nature in children upbringing. The Renaissance humanists, such as Vittorino da Feltre, F. Rabelais, and M. Montaigne, began to actively discuss the use of nature for physical development of children. F. Rabelais and M. Montaigne also stressed the importance of nature in intellectual education. Enlighteners J. Locke and J. J. Rousseau wrote more about the use of nature in hardening children, drawing adults’ attention to hardening children since their early age. According to Rousseau, nature and natural phenomena should be the first “book” for a child. Observing the nature among others brings aesthetic pleasure. F. Froebel suggested using kindergartens for children’s social, intellectual, moral, and labor education, as well as for the development of their creativity. In the 19th century, educated intelligent women, in particular A. Simonovich and E. Vodovozova, issued pedagogical works in which, based on their own practical experience, they expressed certain views on the use of nature in intellectual, physical, labor, and aesthetic education. At the end of the 19th century and in the first third of the 20th century, the advocates of free education proposed new conditions for learning in rural areas. They believed that natural, rural conditions were the best means, first and foremost, for physical, moral, and labor education. Maria Montessori assigned nature the main role in children physical and moral development. She suggested farming, gardening and animal breeding, as well as deliberate nature observation, as the most efficient ways to achieve this aim. Sofia Rusova extensively explored the educational potential of nature in raising children. She made nature and seasons the basis of kindergarten curriculum, demonstrating how to organize a comprehensive children upbringing.