Проблема творчої особистості в драматургії іі половини ХІХ століття

Abstract

(ua) Тема місця і ролі національної інтелігенції у житті суспільства актуалізується в українській літературі другої поло-вини ХІХ століття. Доля творчої особистості в імперській державі артикульована й у драмах М. Старицького, М. Кро-пивницького, І. Карпенка-Карого. У драмі «Талан» М. Старицький зосередив увагу на позачасових проблемах творчої особистості, зокрема реалі-зації таланту, ролі родини в цьому процесі, стосунках у мистецькому середовищі. Автор окреслив і контексти життя к. ХІХ – поч. ХХ століття, які стояли на перешкоді професійного щастя жінки, яка пов’язала себе з театром. Головна героїня драми « Олеся» М. Кропивницького – це типовий, на наш погляд, приклад долі непересічної людини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Вона хоче свободи й бути корисною світу. Її філософія життя суголосна теорії Ф. Ніцше. У цьому випадку автор цілком відбиває тенденції свого часу. Художня інтерпретація векторів життя творчої особистості простежується у драмах І. Карпенка-Карого «Суєта» й «Житейське море». Автор доводить, що на межі ХІХ і ХХ століть творча людина не могла вільно займатися улюбле-ною справою. На прикладі долі Івана Барильченка автор констатує, що прагнення зреалізувати свій талант заганяє героя в тенета корисливих намірів оточення. У п’єсах М. Старицького «Талан», М. Кропивницького «Олеся», І. Тобілевича «Суєта» й «Житейське море» пору-шена проблема життя творчої особистості в другій половині ХІХ століття. Драматурги змалювали її відповідно до реалій часу. У творах зауважено, що перешкоджають реалізації таланту закони імперського суспільства. Драми зосе-реджують увагу й на психології непересічної особистості, котра перебуває у внутрішніх сумнівах, шукає себе, прагне вдосконалення та розвитку. Творча людина, змальована в п’єсах «корифеїв української сцени», розуміє важливість національного театру для суспільства, хоче служити мистецтву, навчатися, бути гідною людиною.(en) The theme of the place and role of the national intelligentsia in the life of society is actualized in the Ukrainian literature of the second half of the XIX century. The fate of the creative personality in the imperial state is also articulated in the dramas of M. Starytskyi, M. Kropyvnytskyi, and I. Karpenko-Karyi. In the drama "Talent" M. Staritsky focused on the timeless problems of creative personality, in particular the realization of talent, the role of the family in this process, relationships in the artistic environment. The author also outlined the contexts of life in the XIX – early XX centuries. Twentieth century, which stood in the way of the professional happiness of a woman who associated herself with the theater. The main heroine of M. Kropyvnytskyi's drama "Olesya" is a typical, in our opinion, example of the fate of an extraordinary man of the late XIX – early XX centuries. She wants freedom and to be useful to the world. Her philosophy of life is consistent with Nietzsche's theory. In this case, the author fully reflects the trends of his time. Artistic interpretation of the vectors of life of the creative personality can be traced in I. Karpenko-Karyi's dramas "Vanity" and "Sea of Life". The author argues that at the turn of the nineteenth and twentieth centuries, a creative person could not freely engage in a favorite pastime. On the example of Ivan Barylchenko’s fate, the author states that the desire to realize his talent drives the hero into the web of selfish intentions of others. In the plays of M. Starytskyi "Talan", M. Kropyvnytskyi "Oles", I. Tobilevych "Vanity" and "Sea of Life" the problem of life of a creative person in the second half of the XIX century is raised. The playwrights portrayed it according to the realities of the time. It is noted in the works that the laws of imperial society hinder the realization of talent. The dramas also focus on the psychology of an extraordinary person who is in inner doubt, looking for himself, striving for improvement and development. The creative person, portrayed in the plays of the "luminaries of the Ukrainian stage", understands the importance of the national theater for society, wants to serve art, study, be a worthy person.