Навчальні видання каф-ри української філології та журналістики
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Антиколоніальний контекст роману Докії Гуменної «Золотий плуг»(2022) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) Д. Гуменна – українська письменниця-емігрантка. У вигнанні авторка написала багато художніх і науково-по-пулярних творів про найдавніші сторінки минулого нашої батьківщини (повісті «Велике Цабе», «Небесний змій», «Епізод з життя Європи Критської», есеї «Благослови, мати!», «Родинний альбом», «Минуле пливе у прийдешнє», збірка мікроновел «Прогулянка алеями мільйоноліть» та ін.). У доробку мисткині є й твори, що змальовують життя України у 20–40-і роки ХХ століття – романи «Діти Чумацького шляху», «Золотий плуг», повість «Мана» та ін. Ці прозові здобутки письменниці правдиво відтворюють атмосферу радянської доби, тоталітарну систему, яка брала під контроль кожен вільний крок людини. Показовим прикладом художнього осмислення буття творчої людини у підрадянській Україні є роман Д. Гумен-ної «Золотий плуг». Цей твір автобіографічний. Він має антиколоніальний пафос. Окремі сторінки долі мисткині прочитується в образі Гаїни Сай. Героїня захоплюється давніми цивілізаціями, багато читає. Її не приймає радян-ське письменницьке середовище, бо твори Гаїни не відповідають канонам соцреалізму. Дівчина не йде на компро-міс з владою, тому самотня і позбавлена засобів для існування. Суголосно змальовано й образ Миколи Мадія – студента-історика, який був звинувачений у буржуазному наці-оналізмі за дипломну роботу, присвячену скіфській добі України. Події в романі «Золотий плуг» Д. Гуменна відбуваються в підколоніальній Україні 20–30-х років ХХ століття. Національно орієнтовані українці і прихильники радянської системи змальовані контрастно. Твір Д. Гуменної нати-вістський за своєю суттю. Головні герої опираються радянській колоніальній системі, вивчаючи свою культуру, істо-рію. Через образи Гаїни Сай і Миколи Мадія авторка змальовує типове для радянської держави ставлення до іна-комислячих людей. Змістом твору письменниця довела, що людині творчій з правдомовним характером ніколи не вдасться реалізувати себе в тоталітарному суспільстві. Цей висновок звучить як застереження. Отже, аналізований роман мисткині має антиколоніальне звучання.Документ Identity Drama: Anti-And Postcolonial Discourse(2021) Лаврусенко, Марія Іванівна; Буряк, Олена Федорівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Цепа, Олександра Володимирівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Lavrusenko, Mariia; Buriak, Olena; Holnyk, Oksana; Tsepa, Oleksandra; Vechirko, Oksana(en) The article highlights the artistic specifics of the anti- and postcolonial discourse of the stories "Lullaby" by the American writer of Indian origin Leslie Marmon Silko and "Thunderstorms over Turovets" by the Ukrainian novelist VolodymyrDanylenko. Through the prism of the conflict "globalized world - ecumenical world" the peculiarities of the embodiment of the drama of national self-awareness are considered.Документ Праісторія в українській літературі(ПП «Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2014) Лаврусенко, Марія ІванівнаДокумент Українська діаспорна література: основні постаті(ПП «М. Піскова», 2023) Лаврусенко, Марія Іванівна; Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Українська драматургія і театр ІІ половини ХІХ ст.(ФОП Піскова М. А., 2023) Лаврусенко, Марія ІванівнаДокумент Специфіка змалювання архетипу роду в новелах юрія яновського «подвійне коло» й «шаланда в морі»(2023) Лаврусенко, Марія Іванівна; Гольник, Оксана Олександрівна(ua) Статтю присвячено розмові про специфіку змалювання архетипу Роду в романі в новелах «Вершни-ки» Ю. Яновського. Об’єктом дослідження стали новели «Подвійне коло» й «Шаланда в морі». Осмислення архетипу Роду в новелах Ю. Яновського «Подвійне коло», «Шаланда в морі» базується на народ-но-поетичних уявленнях українців про сім’ю. Рід постає як архетип певної духовної субстанції й найбільшою мірою об’єктивується в образах родини Половців, у часі й місці подій твору. Змальовуючи Мусія Половця, Ю. Яновський говорить і про його соціальний статус (архетип Персони), і про вну-трішню тривогу очільника родини (архетип Тіні). Він – герой, в образі якого відсутній конфлікт архетипів Персони й Тіні. Старий Половець змальований як врівноважена осо-бистість, здатна розвивати свої можливості вповні (архетип Самості). Очільник роду постає у романі як втілення мудро-сті, порядку, гармонії (архетип Мудрого Старця). Образ Половчихи у романі виражає культурний архе-тип (за К.-Г. Юнгом) Великої Матері – берегині, охорон-ниці родини. Вона змальована самодостатньою, ціліс-ною й послідовною у своїх учинках. Архетип Матері оприявлюється у творі й через змалювання батьківського дому Половців у селі Дофінівка. Він символізує родинну єдність. Місце бою братів Половців умовне. Це – степ під Компаніївкою. Узагальнений простір дії вказує на типо-вість подій в Україні 20-х років ХХ століття. На соціальному статусі (архетип Персони) й інстинк-тивній природі (архетип Тіні) акцентує увагу Ю. Янов-ський, змальовуючи братів Половців. У романі вони постають як антитеза до образу батька, його мудрості. Усвідомлення цінностей родинного виховання приходить до синів тільки перед смертю. Причиною порушення сімейних цінностей братами Половцями стає відсутність національного виховання. У романі родинні моральні стандарти, які плекали-ся упродовж століть, руйнуються під впливом ідеології. Авторський висновок у романі «Вершники» відповідає канонам колоніального мислення.Документ Образ жінки-борця в поезії Олени Теліги(ВД «Гельветика», 2023) Лаврусенко, Марія Іванівна; Шевченко, А.(ua) Оригінальне бачення ролі жінки у боротьбі за національну свободу презентує творчість Олени Теліги – української діаспорної письменниці. Доробок авторки тісно пов'язаний із празькою школою – спільнотою митців, котрі емігрували до Європи в першій половині ХХ ст. Письменники цього літературного кола у своїх художніх та публіцистичних текстах плекали ідеї націоналізму, наголошували на потребі формування дієвого українця, людини чину, здатного захищати й будувати незалежну державу. Ліричні й публіцистичні твори Олени Теліги також актуалізують ці проблеми. Авторка вважала, що місія жінки в боротьбі за державний суверенітет – стати для чоловіків-воїнів другом, моральною підтримкою, а за потреби також взяти зброю до рук. Художня творчість письменниці має феміністичне звучання, однак погляди авторки на роль і місце жінки у суспільстві не до кінця суголосні з ідеями філософії фемінізму. Статтю зосереджено на аналізі поезій Олени Теліги «Мужчинам», «Відповідь», «Вечірня пісня», «Вечір», «Я руцi, що била, –не пробачу…», «Чекає все: і розпач, і образа». Дослідження цих творів із позицій фемі-ністичної критики засвідчило, що їхня лірична героїня – це ніжна і ласкава жінка, що є життєдайною силою для чоловіка-воїна, захисника держави. Водночас вона морально сильна та вольова особистість, здатна у критичний час узяти до рук зброю й мужньо боронити на рівні з чоловіком свій край. Жінка в поезії авторки готова пробачати своєму обранцю і світу все, окрім приниження її людської гідності. Гармонія світу в ліриці мисткині будується на ідеї паритетності у стосунках чоловіків і жінок. Ліричні твори Олени Теліги засвідчують, що авторка була націєцентричною феміністкою. Жінка в розу-мінні авторки має залишатися ніжною зі своїм чоловіком, відданою йому, а коли останньому випадає місія захищати свою державу, вона мусить стати другом і соратником у боротьбі.Документ Постколоніальна риторика оповідання Володимира Даниленка «Футбол по-туровецьки»(2021) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) Стаття аналізує постколоніальні концепти роману Володимира Даниленка «Клітка для вивільги». У ній досліджено особливості змалювання трагічної долі співачки Аліни Іванюк у радянському суспільстві. Розвідка коментує також специфіку зображення життя мистецької еліти Житомира 60-х років ХХ століття. Наголошено, що автор розвінчує колоніальну політику радянської влади, утверджує думку про свободу як головну цінність людського існування. Розвідка вказує на перспективність вивчення творів В. Даниленка в контексті постколоніального аналізу.Документ Проблема творчої особистості в драматургії іі половини ХІХ століття(ВД «Гельветика», 2022) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) Тема місця і ролі національної інтелігенції у житті суспільства актуалізується в українській літературі другої поло-вини ХІХ століття. Доля творчої особистості в імперській державі артикульована й у драмах М. Старицького, М. Кро-пивницького, І. Карпенка-Карого. У драмі «Талан» М. Старицький зосередив увагу на позачасових проблемах творчої особистості, зокрема реалі-зації таланту, ролі родини в цьому процесі, стосунках у мистецькому середовищі. Автор окреслив і контексти життя к. ХІХ – поч. ХХ століття, які стояли на перешкоді професійного щастя жінки, яка пов’язала себе з театром. Головна героїня драми « Олеся» М. Кропивницького – це типовий, на наш погляд, приклад долі непересічної людини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Вона хоче свободи й бути корисною світу. Її філософія життя суголосна теорії Ф. Ніцше. У цьому випадку автор цілком відбиває тенденції свого часу. Художня інтерпретація векторів життя творчої особистості простежується у драмах І. Карпенка-Карого «Суєта» й «Житейське море». Автор доводить, що на межі ХІХ і ХХ століть творча людина не могла вільно займатися улюбле-ною справою. На прикладі долі Івана Барильченка автор констатує, що прагнення зреалізувати свій талант заганяє героя в тенета корисливих намірів оточення. У п’єсах М. Старицького «Талан», М. Кропивницького «Олеся», І. Тобілевича «Суєта» й «Житейське море» пору-шена проблема життя творчої особистості в другій половині ХІХ століття. Драматурги змалювали її відповідно до реалій часу. У творах зауважено, що перешкоджають реалізації таланту закони імперського суспільства. Драми зосе-реджують увагу й на психології непересічної особистості, котра перебуває у внутрішніх сумнівах, шукає себе, прагне вдосконалення та розвитку. Творча людина, змальована в п’єсах «корифеїв української сцени», розуміє важливість національного театру для суспільства, хоче служити мистецтву, навчатися, бути гідною людиною.Документ Ранній Павло Тичина(ФОП Середняк Т. К., 2021) Клочек, Григорій Дмитрович; Клочек, Григорий Дмитриевич; Klochek, HryhoriyМета навчального посібника відомого літературознавця Григорія Клочека полягає в тому, щоб поглибити знайомство майбутніх учителів-словесників із феноменальною творчістю раннього, ще «сонячнокларнетного» Павла Тичини. Посібник побудований за принципом паралельно-послідовного читання, а саме: читач спочатку знайомиться з поетичним твором, а потім – з його інтерпретацією. Система спеціальних консультацій допоможе читачеві самостійно осмислювати низку поезій. Пропонований навчальний посібник спрямований на те, щоб допомогти студенту-філологу, вчителю-словеснику, а, можливо, і допитливому учню старшокласнику відкрити для себе поезію раннього Тичини як феноменальне явище в історії української поезії.Документ Газетно-журнальні видання(ЦДПУ імені Володимира Винниченка, 2017) Фенько, Наталія Миколаївна(ukr) Навчальний посібник з дисципліни «Газетно-журнальні видання» укладено для ознайомлення студентів ІІ курсу факультету філології та журналістики (галузь знань 61 Журналістика, спеціальність 061 Журналістика) з основами теорії і практики створення газетно-журнальних видань у форматі сучасних вимог медійного ринку. Зміст посібника розроблено з акцентом на системному підході до формування уявлень про концепцію, дизайн і контент друкованої преси, на створення умов ефективного засвоєння студентами тенденцій розвитку журналістики в сучасному соціокультурному просторі. Навчальний посібник містить тематичний опис дисципліни, блоки самостійної роботи, необхідні інформаційні ресурси, контрольні питання і загальний список літератури.Документ Зі студій про літературну освіту(Навчальна книга - Богдан, 2013) Клочек, Григорій ДмитровичКнига присвячена проблемам як вищої, так і шкільної літературної освіти. Автор аналізує минуле й сучасне літературної освіти, визначає основні концепти її реформування.