Типология в семантике: ирано-славянские семасиологические встречи

Abstract

(uk) Статтю присвячено актуальній проблемі загальної семасіології — до слідженню феномена регулярності семантичного розвитку в лексиці мов двох груп індоєвропейської генетичної сім’ї. Підхід до аналізу семантики з позицій охоплення кількох лексико-семантичних систем дає досліднику повнішу картину поширення мовних явищ і міцний ґрунт для узагальнень. Особливо цікаві спостереження за лексикою мов, носії яких представля ють різні культури, в тому числі культури й традиції спілкування. Ти пологічні аналогії в семантиці комунікації етносів із різною культурою вказують або на типологію мовного мислення, або на реалізацію спільних семантичних закономірностей, що почали діяти ще за часів прамови, або на мовні контакти різного часу. За об’єкт спостережень взято лексику іранських і слов’янських мов, чий вокабулярій ще порівняно мало розроблений на предмет порівняльно семасіологічного опису й виділення типологічно спільних рис у кореляції базового та похідного значень. Попередні спостереження дають підстави виділити такі семасіологічні паралелі: 1) обіґрування ситуації знахідки дитини на дорозі як спосіб обдурити смерть, що переслідує новонаро джених у сім’ї; 2) наділення символічною значимістю зав’язки, вузла, що розуміються як договір, обітниця, клятва і пов’язують суб’єктів право вої ситуації; 3) зв’язок руки з поняттям допомоги (імовірно, також і в ритуальному смислі). Решта семасіологічних зустрічей: відображене в семантиці прагнення осмислити й описати об’єкти довкілля шляхом по рівняння їх із частинами людського тіла; збереження семантикою слідів архаїчного погляду на зв’язок членів роду через кров (сім’я —> рід = ‘.люди однієї крові’); перехід verba facere —> verba dicere; переносне вживання ді єслів із питомою семантикою ‘хитати, хилитати’як ‘ходити’, ‘гуляти’; реалізацію семантичної потенції позначати непотрібне через каритивний префікс і корінь зі значенням ‘діло’; зміна ‘мести’ —► ‘викрадати’ та ‘мес т и’—* ‘проганяти’ тощо.(en) The article deals with a topical problem of general semasiology, namely the investigation of phenomenon of semantical development regularity in the vocabu lary of two groups into Indo-European genetic family of languages. The approach with regard to analysis of semantics with taking into account of coverage of sever allexical-and-semantic systems enables a researcher to imagine a fuller picture about extension of lingual phenomena and gives the solid ground for synthesis. Especially interesting is observing the vocabulary of languages, whose speakers are bearers of different cultures, including cultures and traditions of communi cation. Typological analogies in semantics of communication of ethnic groups, which have different cultures, indicate either typology of language thinking or implementation of common patterns, which have been formed in the epoch of the Proto-Indo-European language, either language contacts in different times. Lexicon of Iranian and Slavic languages is used as the object of observing because ithasn’t been widely devised in the aspect of its comparative semasiologi Cal description and highlighting of typologically common peculiarities in correla tion of basic and derivative meanings. Preliminary observing entitles the author to highlight the semasiological parallels: 1) role-play situation when a child should be found on the road as a way to trick death, which hunting down all newborns in the family; 2) conferring of symbolic importance to a knot, tying, which can be taken as an agreement, an oath, a vow for consolidating all subjects of legal relationship; 3) very close link of hand with the idea of help (perhaps, also in ritual sense). Other semasiological parallels: human desire to reflect in lexical semantics the objects of environment by the way of comparison these with body parts; traces of an archaic view on relations between family members through blood, saved in semantics; change verba facer e —» verba dicer e;figurative usage of the verbs with etymological meaning ‘sway, rock’ as ‘go’, ‘wolk, stroll’; imple mentation of semantical potential to denote something useless through caritive prefix and root with meaning *case, thing’; change *sweep, broom’ —» ‘steal’ and *sweep, broom ’ —> ‘chase away’ and other.