Дисертації
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки(2023) Короткевич, Ксенія Єгорівна; Korotkevych, K. Y.(ua) Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки. – Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький, 2023. У дисертації представлено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення проблеми формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: уперше визначено сутність поняття «уміння навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін» (як комплекс мотивовано-вольових дій активно-пізнавального характеру, спрямованих на реалізацію функцій самостійного, раціонального планування, самоуправління та самоконтролю щодо власної освіти з метою досягнення найбільш продуктивних результатів та ефективного особистісного, професійного і творчого саморозвитку та самореалізації в галузі хореографічного мистецтва); виокремлено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови (підвищення самомотивації студентів до професійного самовдосконалення; активізація самостійної освітньої діяльності студентів-хореографів у різних формах організації навчання (аудиторна, дистанційна, самопідготовка); стимулювання майбутніх викладачів хореографічних до саморефлексії та аналізу власних начальних дій) формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки; розроблено й апробовано авторську методику формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки; уточнено сутність понять «синергетика», «самоорганізація», «педагогічна самоорганізація» в контексті проблеми дослідження; конкретизовано шляхи реалізації потенціалу самоорганізації в системі професійної підготовки викладачів мистецьких дисциплін; подальшого розвитку набули зміст, форми, засоби та методи формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки. Визначено, що структуру умінь навчальної самоорганізації студентів-хореографів складають планувально-стратегічний (здатність чітко визначати цілі професійного навчання, активно мотивувати себе на освіту і самоосвіту, планувати та обирати найбільш оптимальні засоби реалізації навчання, проектувати та прогнозувати можливі результати навчальної діяльності); управлінсько-регулятивний (уміння ефективно працювати з інформаційними джерелами, творчо розробляти та застосовувати різні види, форми і методи власної навчальної діяльності, управляти та здійснювати самоконтроль власної освіти) та інтроспективно-оцінний (уміння здійснювати самоспостереження та самоаналіз, адекватно і критично оцінювати та інтерпретувати результати навчання, робити висновки щодо виправлення недоліків навчання та перспектив розвитку). Обґрунтовано доцільність використання синергетичного, акмеологічного та компетентнісного наукових підходів як методологічних засад дослідження, обґрунтовано логічність опори на спеціальні принципи формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки, а саме: ціннісно-смислової регуляції діяльності, професійного самоменеджменту та індивідуалізації навчання. Розроблено педагогічні умови, впровадження яких у процес фахової підготовки майбутніх викладачів хореографії забезпечує ефективний вплив на формування умінь навчальної самоорганізації, а саме: підвищення самомотивації до професійного самовдосконалення, активізація самостійної освітньої діяльності у різних формах організації (аудиторна, дистанційна, самопідготовка), стимулювання студентів до саморефлексії та аналізу власних навчальних дій. Представлено організаційно-методичну модель формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін, що містить проєктивно-цільову (мета, наукові підходи та принципи, структурні компоненти) та процесуально-змістову (система критеріїв та показників, педагогічні умови, етапи і методи навчання) складові, реалізація якої забезпечила логічне і планомірне досягнення запланованого результату. За розробленими критеріями (прогностичним, операційним та рефлексійним) здійснено перевірку стану сформованості та визначено три рівня (високий, середній, низький) сформованості умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін. Зафіксовано, що до застосування експериментальної методики більшість з них перебуває на низькому та середньому рівнях сформованості. У ході формувального експерименту перевірено дієвість педагогічних умов та апробовано авторську методику формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін, що впроваджувались в освітній процес протягом трьох етапів: цілепокладального, функціонального та аналітичного, зміст кожного з яких був спрямований на послідовне формування компонентів структури означеного феномену. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи засвідчив наявність позитивної динаміки у рівнях сформованості в учасників експериментальної групи у порівнянні зі студентами контрольної групи, що було підтверджено засобами математичної обробки числових даних (критерій Пірсона χ2). Практичне значення дослідження визначається: експериментально підтвердженою ефективністю запропонованої методики та її спрямованістю на підвищення якості підготовки здобувачів вищої освіти мистецького профілю; перспективністю використання матеріалів, висновків і експериментальних даних дослідження для доповнення і оновлення змісту фахових (теоретичних і виконавських) дисциплін, передбачених програмою професійної підготовки бакалавра за спеціальністю 024 Хореографія, а саме: «Історія хореографічного мистецтва», «Практикум з хореографічної підготовки», «Методика роботи з дитячим хореографічним колективом», різних видів педагогічної практики, для написання науково-методичних праць.Документ Розвиток освіти євреїв на Єлисаветградщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)(2023) Васютинська, Єлена АртурівнаДокумент Андрагогічний підхід у підготовці здобувачів вищої освіти(2023) Семенова, Олена ЮріївнаДокумент Моделювання хвильових процесів в тришаровій гідродинамічній системі(2023) Харченко, Діана СергіївнаДокумент Педагогічні умови формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва(2022) Ніколенко, Людмила Ігорівна(ua) Ніколенко Л. І. – «Педагогічні умови формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва». – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 011 – Освітні педагогічні науки – Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. – Кропивницький, 2022 р. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва. Окреслену проблему розв’язано завдяки визначенню, обґрунтуванню та експериментальній перевірці педагогічних умов, що покликані вдосконалити процес професійної підготовки майбутніх фахівців і сприяти формуванню професійної культури майбутніх викладачів музичного мистецтва. Робота містить анотацію, зміст, вступ, три розділи, висновки, списки використаних літературних джерел у кінці кожного розділу, загальні висновки, додатки. У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність і доцільність розв’язання вибраної теми дослідження, представлено зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, окреслено завдання, об’єкт, предмет дослідження; схарактеризовано методи дослідження; визначено гіпотезу дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію й можливості упровадження результатів дослідження, його структуру та обсяг; подано загальну кількість публікацій. У першому розділі – «Теоретико-методологічні основи проблеми формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва» – здійснено аналіз наукових підходів щодо визначення категоріально-поняттєвого поля, котре складає тезаурус проблеми дослідження; з’ясовано зміст і структуру професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва. Професійну культуру майбутнього викладача музичного мистецтва визначено як складне інтегроване утворення, що характеризує майбутнього спеціаліста як ерудованого, освіченого, творчо-дієвого фахівця, здатного усвідомлювати значущість художніх цінностей у розвитку особистості, адекватно оцінювати, сприймати, інтерпретувати твори мистецтва, спроможного до творчого самовираження, самоактуалізації, самореалізації у професійній діяльності і соціально-культурному середовищі. Визначено зміст і структуру професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва. Відповідно визначеної компонентної структури досліджуваного нами феномена визначено критерії та показники сформованості професійної культури майбутніх викладачів музичного мистецтва, схарактеризовано їх якісний зміст, зокрема: ціннісно-мотиваційний критерій, який арактеризується мірою усвідомлення майбутніми фахівцями системи цінностей і передбачає розуміння мети навчання, значення мистецтва у розвитку особистості, ціннісне ставлення до професії і професійної діяльності (потреба, інтерес), визначає соціо-культурну активність майбутнього фахівця, його бажання і прагнення до творчого самовираження і самореалізації у професійної діяльності; когнітивно-інформаційний критерій, котрий характеризує ступінь розвитку пізнавальної та інтелектуально-емоційної сфери особистості майбутнього викладача, розвиненість його художнього світогляду, освіченість, загальнохудожню обізнаність, музично-теоретичну грамотність, ерудованість, наявність культурологічних, мистецтвознавчих, музично-теоретичних, музично-виконаських, психолого-педагогічних, практично-методичних знань та вмінь; сформованість інтерпретаційної культури, здатності здійснювати художній діалог, розуміти художній образ в єдності форми і змісту музичного твору; творчо-діяльніснй критерій, який засвідчує здатність майбутніх викладачів до активної самостійно-пошукової, творчо-проєктувальної діяльності; володіння художньо-інтерпретаційними вміннями, технікою художнього виконання; здатність до сценічно-образного перевтілення і художньо-комунікативного спілкування; здатність до емпатії, творчого самовираження і самореалізації у різних видах музично-творчої діяльності; рефлексивно-оцінювальний, що визначає ступінь розвиненості у майбутнього фахівця рефлексивної культури, здатності критично мислити, адекватно й самостійно оцінювати художні явища, дії, вчинки, виражати власну думку, аргументовані судження, переконання, виявляти перспективи власного розвитку та саморозвитку, планувати й здійснювати професійну діяльність та передбачати її результати. Виокремлено чотири рівні сформованості професійної культури майбутніх викладачів музичного мистецтва: низький (репродуктивний), середній (усвідомлюваний), достатній (нормативний), високий (творчий). У другому розділі «Педагогічні умови формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва» визначено педагогічні умови: створення освітнього культуротворчого середовища (забезпечення позитивної мотивації студентів до здійснення і реалізації культуротворчої діяльності, суб’єкт-суб’єктна (діалогова) взаємодія); активізація і залучення студентів до творчого самовираження у різних видах музично-виконавської діяльності (сприйняття-інтерпретація-творення); актуалізація і використання традиційних та інтерактивних форм і методів навчання у процесі формування професійної культури майбутніх фахівців музичного мистецтва. На підґрунті теоретико-методологічних основ проблеми дослідження, визначеного змісту, структури, критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва, схарактеризованих педагогічних умов, покликаних якісно та ефективно вплинути на формування досліджуваного феномену в майбутніх фахівців, створена та обґрунтована організаційно-методична система професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва, котра складається із трьох взаємопов’язаних блоків: методологічно-цільового (мета, завдання, наукові підходи, принципи), процесуально-змістового (педагогічні умови, етапи, форми та методи навчання), результативно-аналітичного (критерії, показники, рівні, результат). У третьому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва» представлено організацію, етапи проведення констатувального та формувального експерименту, викладено результати реалізації організаційно-методичної системи формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва, інтерпретовано результати статистичного аналізу одержаних даних, визначено ефективність педагогічних умов та авторської експериментальної організаційно-методичної системи формування професійної культури майбутнього викладача музичного мистецтва. Висновки містять найбільш важливі результати роботи та можливі напрями продовження дослідження за тематикою дисертації.Документ Розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки(2022) Лобода, Ольга Євгеніївна(ua) У дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально апробовано педагогічні умови розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів. Основною категорією й смисловим конструктом дослідження є «розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів». Контекстуальна семантизація визначального поняття є доцільною разом із науково-коректною інтерпретацією важливих понять, що стосуються смислового поля розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів. З огляду на це уточнено поняття: «розвиток» «інтелект», «творчість», «творчі здібності», «розвиток інтелектуально-творчих здібностей». Інтелектуально-творчі здібності уособлюють індивідуальні творчі здібності особистості, які визначаються її індивідуально-психофізіологічними особливостями та формуються в процесі творчої діяльності, а також інтелект – інтегративне утворення, що органічно поєднує як вроджений досвід (задатки, здібності), так і набутий (знання, розумові вміння, навички) та виробляється через взаємодію психічних процесів (увага, пам’ять, мислення). Категорія «розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів» розглядається в роботі як процес та результат усвідомленого фахового становлення майбутніх фахівців мистецької галузі, змістовним наповненням якого є прагнення розвитку інтелектуальних та творчих здібностей, що забезпечує самостійне, оригінальне, нестандартне розв’язання професійно-педагогічних завдань майбутніми педагогами-музикантами в процесі фахової підготовки. Названа категорія розглядається як умотивовані потреба та настанова щодо оволодіння майбутніми педагогами-музикантами різними видами інтелектуальної та творчої діяльності з метою розвитку відповідних здібностей та формування таких інтегральних якостей, як самостійність у розв’язанні творчих завдань у процесі роботи над музичним твором, доборі акомпанементу, музичної імпровізації, здатність до пошуку оригінальних рішень під час науково-дослідницької діяльності, при виборі та впровадженні музично-комп’ютерних, інтелектуально-творчих проєктних технологій та інноваційних методів навчання. У дослідженні вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів (створення розвивального інтелектуально-творчого освітнього середовища; використання музично-комп’ютерних, інтелектуально-творчих проєктних технологій та інноваційних методів навчання; організація самостійної роботи майбутнього педагога-музиканта); визначено критерії сформованості інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів (фахово-мотиваційний, пізнавально-операційний, дослідницько-пошуковий, творчо-продуктивний) та їх показники; виокремлено рівні розвитку нтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів (низький «індиферентний», середній «умотивований», високий «творчий»). Аналіз отриманих під час експерименту результатів дозволив стверджувати, що апробація запропонованих у дослідженні педагогічних умов розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки дала позитивні результати. У дослідженні конкретизовано структуру поняття «розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів» як сукупність мотиваційно-цільового, аналітично-когнітивного, змістовно-процесуального, особистісно-творчого компонентів. Подальшого розвитку набули положення щодо вдосконалення фахової підготовки студентів у закладах вищої освіти мистецького спрямування. Робота має практичне значення, яке полягає в тому, що науково обґрунтовані педагогічні умови експериментально перевірено й частково впроваджено в освітній процес підготовки майбутніх педагогів-музикантів на факультеті педагогіки, психології та мистецтв Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка спеціальності «Музичне мистецтво», що вможливлює їх реалізацію в професійній підготовці. Під час дослідження розроблено спецкурс «Розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки», що передбачає три змістові модулі. У запропонованому спецкурсі розкрито теоретичні, методичні та практичні аспекти впровадження визначених педагогічних умов розвитку інтелектуально-творчих здібностей у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів. Ознайомлення з навчальними темами спецкурсу дозволило майбутнім педагогам-музикантам осмислити науковий зміст положень теорії та практики професійного навчання, розширити уявлення про спільну діяльність педагога та студента, спрямовану на свідоме й глибоке опанування системи професійних знань, навичок та вмінь майбутнього фахівця, а також сприяло з’ясуванню теоретичних, методичних та практичних аспектів упровадження педагогічних умов у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів як ефективних чинників розвитку інтелектуально-творчих здібностей. Результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі закладів вищої освіти при підготовці фахівців за спеціальністю 014 Середня освіта («Музичне мистецтво»); під час викладання навчальних дисциплін «Основний музичний інструмент», «Сучасні музично-педагогічні технології в закладах освіти», «Методика музичного виховання», «Сучасні технології викладання музичного мистецтва», «Світова художня культура з методикою викладання» (en) Pedagogical conditions of development of future pedagogues-musicians’ intellectual and creative abilities of have been theoretically substantiated and experimentally tested in the thesis. The main category and semantic construct of the research is "development of future pedagogues-musicians’ intellectual-creative abilities". Contextual semantization of the defining concept is appropriate along with scientifically-correct interpretation of important concepts concerning the semantic field of future teachers -musicians’ intellectual-creative abilities. In view of this, such concepts as: "development" "intelligence", "creativity", "creative abilities", "development of intellectual -creative abilities" have been clarified. Intellectual-creative abilities embody the individual creative abilities of the personality, which are determined by one’s individual psycho-physiological characteristics and formed in the process of creative activity, as well as intelligence – integrative formation that organically combines both innate experience (talents, ab ilities) and acquired (knowledge, mental skills, abilities) and is formed through the interaction of mental processes (attention, memory, thinking). The "development of future pedagogues-musicians’ intellectual-creative abilities" category is considered in the thesis work as a process and result of conscious professional development of future specialists of the art field, the content of which is the desire to develop intellectual and creative abilities providing independent, original, non-standard solution of professional pedagogical tasks by future pedagogues-musicians in the process of vocational training. The named category is considered as a motivated need and guidelines for future pedagogues-musicians to master various types of intellectual and creative activities in order to develop appropriate abilities and the formation of such integral qualities as independence in solving creative tasks in the process of working at piece of music, selection of accompaniment, music improvisation, the ability to find original solutions during research activities, in the selection and implementation of musiccomputer, intellectual and creative project technologies and innovative teaching methods. Effectiveness of pedagogical conditions of the development of future pedagoguesmusicians’ intellectual-creative abilities (creation of developmental intellectual and creative educational environment, use of computer-music technologies, intellectualcreative project technologies and innovative teaching methods, organization of fu ture pedagogues-musicians’ independent work have been theoretically substantiated and experimentally tested in the research for the first time; the criteria of formation of future pedagogues-musicians’ intellectual-creative abilities (professional-motivational, cognitive-operational, exploratory-research, creative-productive) and their indices have been determined; the levels of development of future pedagogues-musicians’ intellectualcreative abilities (low "the indifferent", medium "the motivated", high "the creative") have been singled out. Analysis of the results obtained during the experiment allowed us to state that the approbation of the proposed pedagogical conditions for the development of future pedagogues-musicians’ intellectual and creative abilities in the process of vocational training has given positive results. The structure of the concept of «development of future teachers-musicians’ intellectual-creative abilities» as a set of motivational-target, analytical-cognitive, content-procedural, personal-creative components has been specified in the thesis work. Provisions on improving the vocational training of students at the institutions of higher education in the field of art have acquired further development. The thesis practical significance lies in the fact that the scientifically substantiated pedagogical conditions have been scientifically experimentally tested and partially implemented in the educational process of future pedagogues -musicians’ training at the Pedagogy, Psychology and Arts Department of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University in the specialty "Musical Art", which allows their introduction into the vocational training. A special course "Development of Future Pedagogues-musicians’ Intellectual and Creative Abilities in the Process of Professional Training" which provides three content modules has been developed during the research. Theoretical, methodological and practical aspects of the implementation of certain pedagogical conditions for the development of intellectual-creative abilities in the process of future pedagogues-musicians’ vocational training have been revealed in the proposed special course. Acquaintance with the educational topics of the special course has allowed future pedagogues-musicians to comprehend the scientific content of the theory and practice of vocational training, to expand the understanding of joint activities of teachers and students aimed at conscious and deep mastery of vocational knowledge, skills and abilities of future professionals, and also helped to clarify the theoretical, methodological and practical aspects of the introduction of pedagogical conditions in the process of future pedagogues-musicians’ vocational training as effective factors in the development of intellectual and creative abilities. The results of the study can be used in the educational process of the institutions of higher education in the process of specialists’ training in the specialty 014 Secondary Education ("Music Art"); during the teaching of "Basic musical instrument", "Modern musical-pedagogical technologies in educational institutions", "Methods of music education", "Modern technologies of teaching music art", "World art culture with methods of teaching" disciplines.Документ Морфолого-синтаксична омонімія дієслів із префіксами ВИ-, ПЕРЕ-, ПО- : дис.(2002) Кіндей, Леся Григорівна; Киндей, Леся Григорьевна; Kindey, L.G.Документ Конституційне право людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні : дис.(2008) Мілова, Тетяна Миколаївна; Милова, Татьяна Николаевна; Milova, T. M.(uk) Дисертація присвячена дослідженню конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості та проблем його реалізації в Україні. Досліджено поняття права на свободу наукової творчості, розкрита його характеристика за сутністю, змістом та формою. Проаналізована структура даного права, його основні елементи, місце у системі конституційних прав та свобод людини і громадянина. Виділено особливості становлення та розвитку права на свободу наукової творчості та його конституційної регламентації в Україні. Проаналізовано конституційно-правові проблеми реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості та шляхи їх подолання. На підставі вивчення світового досвіду конституційно-правової регламентації права на свободу наукової творчості розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України як у сфері прав та свобод людини і громадянина, так і в сфері наукової діяльності.Документ Праслов’янська топонімія балканського ареалу : дис.(2009) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, O. I.Документ Відбір і орієнтація юних легкоатлетів-бігунів 9–11 років на етапі початкової підготовки(2011) Миценко, Євген Вікторович