Кафедра теорії та методики олімпійського і професійного спорту
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/67
Переглянути
4 результатів
community.search.results.head
Документ Побудова тренувального процесу легкоатлеток при підготовці до кросового сезону з урахуванням циклічності змін жіночого організму(Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2018) Собко, Наталія Григорівна; Маленюк, Тетяна; Sobko, Natalia; Maleniuk, Tatiana(ua) Важливим питанням спортивної підготовки легкоатлеток-стаєрів є побудова програми тренувальних занять, мікроциклів і мезоциклів на основі фаз оваріально- менструального циклу. Завдання роботи – побудувати тренувальний процес легкоатлеток- стаєрів під час підготовки до кросового сезону (на етапі спеціалізованої базової підготовки) з урахуванням циклічності змін жіночого організму. Методологія проведення роботи – аналіз науково-методичної літератури, контент-аналіз (вивчення офіційних документів – протоколів змагань, щоденників), педагогічне тестування за тренувальним процесом. Результати роботи. Представлено осінньо-зимовий макроцикл підготовки легкоатлеток-стаєрів до чемпіонату України з легкоатлетичного кросу. Розкрито його структуру на основі періодів, етапів і мезоциклів. Проаналізовано структуру й зміст індивідуальної програми бігової роботи легкоатлетки в базовому розвивальному мезоциклі на основі фаз оваріально-менструального циклу (ОМЦ). Виявлено, що спортсменка належить до високого рівня «жіночності» із тривалістю ОМЦ 28 днів. Узгоджено обсяг та інтенсивність тренувального навантаження легкоатлетки з фазами ОМЦ, що пов’язано з високим ступенем їх впливу на показники функціонального стану. Визначено особливості бігової роботи спортсменки відповідно до фаз ОМЦ: у менструальній, овуляторній і передменструальній фазах – відновні мікроцикли з біговим навантаженням аеробного й анаеробно-аеробного характеру, у постменструальній і постовуляторній – ударні мікроцикли з навантаженням анаеробного, анаеробно-аеробного та швидкісно-силового характеру. Висновки. Визначено, що під час побудови тренувального процесу легкоатлеток-стаєрів під час підготовки до кросового сезону потрібно враховувати не лише спортивну спеціалізацію, фізичну й функціональну підготовленість, але й циклічності змін жіночого організму.Документ Побудова тренувального процесу легкоатлеток при підготовці до кросового сезону з урахуванням циклічності змін жіночого організму(Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2018) Маленюк, Тетяна Володимирівна ,; Собко, Наталія Григорівна; Maleniuk, Tatiana; Sobko, Natalia(ua) Актуальність. Важливим питанням спортивної підготовки легкоатлеток-стаєрів є побудова програми тренувальних занять, мікроциклів і мезоциклів на основі фаз оваріально-менструального циклу. Завдання роботи: побудувати тренувальний процес легкоатлеток-стаєрів при підготовці до кросового сезону (на етапі спеціалізованої базової підготовки) з урахуванням циклічності змін жіночого організму. Методологія проведення роботи: аналіз науково-методичної літератури, контент-аналіз (вивчення офіційних документів – протоколів змагань, щоденників), педагогічне тестування за тренувальним процесом. Результати роботи: представлено осінньо-зимовий макроцикл підготовки легкоатлеток-стаєрів до Чемпіонату України з легкоатлетичного кросу. Розкрито його структуру на основі періодів, етапів і мезоциклів. Проаналізовано структуру і зміст індивідуальної програми бігової роботи легкоатлетки у базовому розвиваючому мезоциклі на основі фаз оваріально-менструального циклу (ОМЦ). Виявлено, що спортсменка належить до високого рівня «жіночності» з тривалістю ОМЦ 28 днів. Узгоджено обсяг та інтенсивність тренувального навантаження легкоатлетки з фазами ОМЦ, що пов’язано з високим ступенем їх впливу на показники функціонального стану. Визначено особливості бігової роботи спортсменки відповідно до фаз ОМЦ: у менструальній, овуляторній і передменструальній фазах – відновні мікроцикли з біговим навантаженням аеробного і анаеробно-аеробного характеру, у постменструальній і постовуляторній – ударні мікроцикли з навантаженням анаеробного, анаеробно-аеробного і швидкісно-силового характеру. Висновки: визначено, що під час побудови тренувального процесу легкоатлеток-стаєрів при підготовці до кросового сезону необхідно враховувати не лише спортивну спеціалізацію, фізичну і функціональну підготовленість, але і циклічності змін жіночого організму.Документ Ефективність програми спеціальної фізичної підготовки художніх гімнасток на етапі спеціалізованої базової підготовки(Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2022) Маленюк, Тетяна володимирівна; Бабаліч, Вікторія Анатоліївна; Maleniuk, Tatiana; Babalich, Victoria(ua) Мета: виявити та проаналізувати зміну рівня і оцінок спеціальної фізичної підготовленості спортсменок на етапі спеціалізованої базової підготовки (на прикладі художньої гімнастики). Методологія: аналіз наукової та навчально-методичної літератури, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Наукова новизна. Розроблено програму спеціальної фізичної підготовки художніх гімнасток 12-14 років, які тренуються в умовах спортивного клубу «УПС» (м. Катовіце, Польща). Програма складається з комплексів вправ спрямованих на удосконалення гнучкості, стрибучості, силових і координаційних здібностей гімнасток. Комплекси вправ впроваджено у тижневих мікроциклах підготовки гімнасток. Висновки: доведено ефективність розробленої програми спеціальної фізичної підготовки гімнасток за наступними критеріями: 1) за підвищенням рівня спеціальної фізичної підготовленості спортсменок з низького до середнього і з середнього до високого рівнів; 2) за достовірним покращенням (Р<0,01) оцінок за координаційні здібності (стійка на напівпальцях, нога на «пасе») на 125,20% і за вибухову силу м’язів ніг (присідання на одній нозі 10 с) – на 41,17%. Виявлено достовірне покращення (Р<0,05) оцінок за гнучкість у кульшових суглобах і хребті (складка, стоячи на лаві) на 26,30%; вибухову силу м’язів черевного пресу (піднімання ніг у вис під прямим кутом 10 с) – на 13,51%; вибухову силу м’язів спини (підйом і прогин тулуба назад 10 с) – на 17,07%; стрибучість (стрибки з подвійним обертанням скакалки 30 с і стрибки через скакалку 10 с) – на 42,30% і 20,51% відповідно.Документ Удосконалення технічної підготовки студентів на заняттях підвищення спортивної майстерності з волейболу(Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2020) Маленюк, Тетяна Володимирівна; Бабаліч, В. А.; Maleniuk, Tatiana; Babalich, Viktoriia(ua) У статті висвітлюється проблема удосконалення технічної підготовки студентів-волейболістів масових розрядів. Обгрунтовано доцільність вирішення даної проблеми на основі аналізу початкових показників фізичної підготовленості, що відповідали середньому рівню, і початкових показників технічної підготовленості, що знаходилися на низькому і середньому рівнях. Удосконалено технічну підготовку волейболістів-початківців за допомогою систематичного впровадження традиційних спеціально-підготовчих вправ; застосування додаткового обладнання, пристроїв і тренажерів; урахування початкового рівня фізичного розвитку, технічної і фізичної підготовленості. Проаналізовано динаміку підвищення середніх показників технічної підготовленості волейболістів у процесі річного циклу тренувань. Доведено ефективність удосконалення технічної підготовки студентів-волейболістів.