(uk) Стаття присвячена аналізу механізмів створення прихованих смислів художнього твору на матеріалі оповідання Дж. Д. Селінджера «А Perfect Day for Bananaflsh». Вона є продовженням низки статей, у яких досліджуються свідомо творені підтексти, особливості їх генерування, інтерпретації та перекладу. Акцент зроблено на підтекстовій функції парадигми кольорів, яка, функціонуючи на різних рівнях тексту, і в залежності від типу його прочитання, створює додаткові смисли твору або підсилює відкритий план. Парадигма кольорів апелює насамперед до почуттів реципієнта, а отже здатна «навіювати», сугерувати відповідні емоції, при цьому підштовхуючи читача до активного прочитання тексту. Адекватність перекладу текстів зі свідомо твореним прихованим смислом значною мірою залежить від адекватності передачі їх підтекстів, а значить, парадигма кольорів є потужним засобом, який здатен як доносити, так і спотворювати додатковий смисл художнього тексту. Символізм кольорів визначається лінгвістичними, культурними, історичними факторами і часто виконує неоднакові функції у різних мовах та суспільствах. Неможливість заміни поверхневого плану змісту парадигми кольорів часто призводить до неможливості відтворення прихованих відтінків смислу. У такому випадку лише фонова культурологічна та лінгвістична інформація здатна компенсувати смислові втрати, проте ввести її у канву самого твору, на жаль, не уявляється можливим. Таким чином, інтерпретація прихованих смислів художнього твору та аналіз їх передачі у перекладах здатен підвищити адекватність сприйняття текстів, де підтекст є свідомо створеним.
